Wikiuser в 10:36, 25 грудня 2025

2025-12-25T10:36:49Z

Wikiuser: Створена сторінка: Файл:BerezanOP.jpg|мини|200px|
'''Олександр Петрович Березан'''

2025-12-25T10:34:12Z

Створена сторінка: Файл:BerezanOP.jpg|мини|200px|'''Олександр Петрович Березан'''<b...

Нова сторінка
[[Файл:BerezanOP.jpg|мини|200px|'''Олександр Петрович Березан'''Дата народження — 01.09.1937 Місце народження — – с. Сукачі, Остерський район, Чернігівська область, УРСР Дата смерті — 27.01.2024 Місце смерті — м. Кропивницький, Україна]]
'''Олександр Петрович Березан''' (01 вересня 1937, село Сукачі Остерського району Чернігівської області – 27 січня 2024, місто Кропивницький) – організатор фізичної культури і спорту на Кіровоградщині, спортсмен, викладач, арбітр, заслужений працівник фізичної культури та спорту України.

==Життя і діяльність==

Березан Олександр Петрович народився 1 вересня 1937 року в селі Сукачі Остерського району Чернігівської області. У 1950 році родина Березанів переїхала на Кіровоградщину. Дитинство майбутнього спортсмена та педагога пройшло в селі Вершино-Кам’янка Новгородківського району (нині – Кропивницький район).

У 1955 році Олександр закінчив місцеву середню школу. Ще у шкільні роки він разом із друзями за підтримки вчителя фізкультури Володимира Сидоренка облаштував спортивний майданчик у селі. Тут юнаки грали у футбол і волейбол, бігали дистанції, займалися гімнастикою. Саме там Олександр здобув перші спортивні перемоги та сформував характер. У 1954-1955 роках юнак став чемпіоном Новгородківського району з легкої атлетики та основним воротарем збірної футбольної команди району.

У 1955 році пристрасть до спорту, прагнення до змагань і постійна активність у фізкультурному житті привели Березана до Кіровоградського педагогічного училища фізичного виховання, яке згодом було реформоване у факультет фізичного виховання Кіровоградського державного педагогічного інституту імені О. С. Пушкіна (нині – Центральноукраїнський державний університет ім. В. Винниченка).

Свою професійну діяльність у сфері фізичної культури він розпочав у серпні 1957 року як учитель фізкультури Кобизької середньої школи на Чернігівщині, куди був направлений Бобровицьким райвно після роботи інструктором з фізкультури в піонерському таборі села Тимки.

У листопаді 1957 року Олександра призвали до армії. Після складання присяги він потрапив до спортивної роти, де брав активну участь у численних змаганнях. Саме тоді легкою атлетикою юнак захопився по-справжньому – це захоплення залишилося з ним на все життя. У 1960 році, виступаючи за команду Брестської дивізії, молодший сержант Олександр Березан здобув перемогу в естафеті 4×100 метрів і став чемпіоном Білоруського військового округу, а також у складі збірної округу в Ленінграді виборов титул чемпіона Збройних сил СРСР.

Після демобілізації Березан повернувся на навчання до Кіровограда (нині – Кропивницький) й у 1963 році успішно закінчив факультет фізичного виховання, де пройшов чудову школу в свого авторитетного наставника Миколи Євгеновича Фукса. На випускній урочистій лінійці, крім диплома спеціаліста, він отримав знак і посвідчення судді республіканської категорії з легкої атлетики – як визнання його сумлінної роботи в організації та проведенні змагань різного рівня – від міських до всесоюзних. Варто зазначити, що він єдиний із випускників був удостоєний такої честі.

Будучи студентом, Олександр почав працювати вчителем фізичної культури Кіровоградської школи-інтернату № 1, а після завершення вузу працював в цьому навчальному закладі до 1968 року.

Паралельно з педагогічною діяльністю Олександр Березан досяг чималих успіхів у суддівстві: активно працював у суддівському корпусі на рівні області, України та всього СРСР; був головним суддею 3-х спартакіад України, судив міжнародні матчеві зустрічі США – СРСР, Україна – Румунія, СРСР – США – Болгарія, чемпіонатів Європи, а в 1980-му році був арбітром Олімпіади-80.

Завдяки високому авторитету, молодому завзяттю й професійності вчителя та судді у 1968 році Олександра Березана призначають директором Кіровоградської дитячо-юнацької спортивної школи № 2 при міському відділі освіти. За чотири роки він ініціював спорудження 4 футбольних полів, 3 волейбольних майданчиків, 4 тенісних кортів, велосипедної бази та інших дуже потрібних місту спортивних об’єктів. З 1972 року його було обрано головою Комітету з фізичної культури та спорту при Кіровоградському міськвиконкомі. Директор надихав своєю енергійністю колектив, ініціював створення методичних розробок з різних видів спорту, підвищення фахового рівня працівників, проведення змагань (від шкільних до всесоюзних).

У 1975 році Олександра Березана було призначено першим директором новозбудованої обласної дитячо-юнацької спортивної школи, добре відомої нині як ОСДЮШОР «Надія». Заклад швидко перетворився на один із провідних методичних і спортивних центрів України. Саме тут з’явилися перші чемпіони, майстри спорту, а також сформувалася команда досвідчених і висококваліфікованих тренерів.

[[Файл:BerezanOP.jpg|200px|]] 

У січні 1978 року Олександр Березан став керівником обласного комітету з фізкультури та спорту. Завдяки адміністративному хисту за вісім років його роботи спорт на Кіровоградщині зробив відчутний крок уперед: область із кінця всеукраїнського рейтингу піднялася спершу на 19-те місце, потім – на 16-те, а з 1986 року стабільно трималася серед лідерів своєї групи. Кількість дитячо-юнацьких спортивних шкіл в області збільшилась до 42, було затверджено статус двох шкіл олімпійського резерву, відновлено роботу школи вищої спортивної майстерності. Саме тоді в області з’явилися перші майстри спорту міжнародного класу, чемпіони України й СРСР, переможці міжнародних турнірів та навіть учасники Олімпійських ігор.

Протягом двох десятиліть Олександр Березан керував обласним спортивним комітетом, який згодом перетворився на обласне управління спорту.
У 1993 році він отримав почесне звання «Заслужений працівник фізичної культури і спорту України».

У 1997 році Олександр Петрович завершив роботу на державній службі, але зі спортом не розлучився, працював інструктором-методистом у СДЮШОР-2 та на громадських засадах був заступником голови обласної Ради ветеранів спорту й війни, підтримуючи свого вчителя й друга Володимира Жученка.

У 2010 році Березана обрали головою цієї ради. Він продовжив справу Жученка не лише у ветеранському русі, а й у збереженні спортивної історії краю. Ще 1997 року за його ініціативи в Кіровограді (нині – Кропивницький) на базі СДЮШОР «Надія» відкрився один із перших в Україні Народних музеїв спортивної слави, який став справжнім символом спортивної спадщини області.
Після необґрунтованого рішення про закриття музею Олександр Петрович активно боровся за його відродження.

Окрім цього, він дбав про збереження пам’яті спортсменів-героїв Кіровоградщини. Саме з його задуму 1985 року відкрили пам’ятний знак воїнам-спортсменам, які полягли, захищаючи Батьківщину в роки Другої світової війни. До того ж, Олександр Петрович наполягав, щоб це особливе місце на стадіоні «Зірка» в Кропивницькому залишалося доглянутим і недоторканним. Він прагнув, аби на стелі увічнили імена й сучасних спортсменів-героїв, які віддали життя у війні України проти російської агресії.

У 2015 році вийшла друком книга «До спортивних вершин: нариси з історії фізичної культури і спорту на Кіровоградщині», написана Олександром Березаном у співавторстві з відомим краєзнавцем Станіславом Миколайовичем Янчуковим. Це видання висувалося на здобуття обласної краєзнавчої премії імені Володимира Ястребова в номінації «Краєзнавчі розвідки з історії міст і сіл області».

Олександр Петрович Березан помер 27 січня 2024 року на 87-му році життя. Церемонія прощання із заслуженим працівником фізичної культури й спорту України відбулася на центральному міському стадіоні, біля стели на честь полеглих воїнів-спортсменів.

==Нагороди==

Заслужений працівник фізичної культури і спорту України (згідно з Указом Президента України від 19 серпня 1993 року за сумлінну працю, високий професіоналізм, зразкове виконання службових обов’язків та досягнення високих показників в роботі щодо розвитку галузі).

Лауреат щорічної обласної премії імені Володимира Жученка «За досягнення в галузі фізичної культури і спорту» у номінації «За розвиток спортивного руху» (2020 р).

==Бібліографія==

'''Книги'''

Босько, Володимир Миколайович. [Березан Олександр Петрович] // Історичний календар Кіровоградщини на 2012 рік: Люди. Події. Факти : історико-краєзнавче видання: довідник / Володимир Босько ; Управління освіти і науки Кіровоградської облдержадміністрації, Кіровоградський обл. ін-т післядипломної педагогічної освіти ім. В. Сухомлинського. – Кіровоград : Центрально-Українське вид-во, 2011. – С. 171 : портр.

Босько, Володимир Миколайович [Олександр Петрович Березан] // Історичний календар Кіровоградщини на 2017 рік. Люди. Події. Факти : довідник / Володимир Босько ; КЗ «КОІППО ім. Василя Сухомлинського». – Кропивницький : Центрально-Українське вид-во, 2016. – С. 168 : фото.

Босько, Володимир Миколайович [Олександр Петрович Березан] // Історичний календар Кіровоградщини. Люди. Події. Факти. 2022 рік. Нариси та розвідки з історії художнього життя краю: Земська рисувальна школа, митці, колекціонери, виставки, картини, ікони / В. М. Босько. – Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2021. – С. 125 : фото.

Своими руками : из опыта внедрения и использования нестандартного оборудования для интенсиф. учебно-тренировочного процесса, привития учащимся потребности систематически заниматься физкультурой и спортом в Кировоградском машиностроительном техникуме / М-во тракторного и сел.-хоз. машиностроения СССР ; ред. А. П. Березан. – Кировоград : Облполиграфиздат, 1987. – 1 буклет.

Янчуков, Станіслав Миколайович. До спортивних вершин: нариси з історії фізичної культури і спорту на Кіровоградщині / Станіслав Янчуков, Олександр Березан. – Кіровоград : Центрально-Українське вид-во, 2015. – 286,[1] с. : фото.

'''Періодичні видання'''

Дайдакулов, Роман. Вітаємо ветерана спорту! / Роман Дайдакулов // Народне слово. – 2007. – 1 вересня. – С. 2.

Іванова, Марія. Згадуючи Олександра Березана / Марія Іванова // Народне слово. – 2025. – 30 січня. – С. 2 : фото.

Найкращі краєзнавці року // Народне слово. – 2018. – 31 травня. – С. 2 : фото. – Зміст: Шевченко, Борис. Маловисківщина в роки Другої світової війни. Сторінки історії. / Борис Шевченко ; Янчуков, Станіслав. До спортивних вершин: нариси з історії фізичної історії і спорту на Кіровоградщині / Станіслав Янчуков, Олександр Березан ; Поліщук, Володимир. «Зроблено в Єлисаветграді»; «Будинок, якого уже немає»; «Про що писали єлисаветградські газети»; «Там, де Інгул круто вився»; / Володимир Поліщук.

Світла пам’ять вам, Олександре Петровичу : На 87-му році життя перестало битися серце Олександра Березана // Україна-Центр. – 2024. – 1 лютого. – С. 2 : фото.

Сергійчук, Юрій. Майстер спортивної справи / Юрій Сергійчук // Первая городская газета. – 2017. – 7 декабря. – С. 6 : фот.

==Web-ресурси==

[https://suspilne.media/kropyvnytskiy/671796-u-kropivnickomu-prosatimutsa-iz-zasluzenim-pracivnikom-fizkulturi-ta-sportu-ukraini-oleksandrom-berezanom/ Іванов, Павло, Сметанко, Олександр. У Кропивницькому прощатимуться із заслуженим працівником фізкультури та спорту України Олександром Березаном (Суспільне Кропивницький)]

[https://www.youtube.com/watch?v=Rd6xta5vyo0 Олександру Березану – 85. Вітання з ювілеєм (Youtube)]

[https://uc.kr.ua/2024/01/30/svitla-pam-yat-vam-oleksandre-petrovychu/ Світла пам’ять вам, Олександре Петровичу (Україна-Центр)]

[https://ugorod.kr.ua/news/2017-12-09-61738.html Сергійчук, Юрій. Олександр Березан багато років посідав особливе місце у спортивному житті Кіровоградщини (Ранкове місто)]

[https://library.kr.ua/elib/berezan/ Янчуков, С., Березан, О. До спортивних вершин. Нариси з історії фізкультури і спорту на Кіровоградщині (Обласна універсальна наукова бібліотека ім. Д. І. Чижевського)]

@@ Рядок 24: / Рядок 24: @@
 У 1975 році Олександра Березана було призначено першим директором новозбудованої обласної дитячо-юнацької спортивної школи, добре відомої нині як ОСДЮШОР «Надія». Заклад швидко перетворився на один із провідних методичних і спортивних центрів України. Саме тут з’явилися перші чемпіони, майстри спорту, а також сформувалася команда досвідчених і висококваліфікованих тренерів.
-[[Файл:BerezanOP.jpg|200px|]]<br/>
+[[Файл:BerezanOP2.jpg|200px|]]<br/>
 У січні 1978 року Олександр Березан став керівником обласного комітету з фізкультури та спорту. Завдяки адміністративному хисту за вісім років його роботи спорт на Кіровоградщині зробив відчутний крок уперед: область із кінця всеукраїнського рейтингу піднялася спершу на 19-те місце, потім – на 16-те, а з 1986 року стабільно трималася серед лідерів своєї групи. Кількість дитячо-юнацьких спортивних шкіл в області збільшилась до 42, було затверджено статус двох шкіл олімпійського резерву, відновлено роботу школи вищої спортивної майстерності. Саме тоді в області з’явилися перші майстри спорту міжнародного класу, чемпіони України й СРСР, переможці міжнародних турнірів та навіть учасники Олімпійських ігор.

Березан Олександр Петрович - Історія редагувань

Wikiuser в 10:36, 25 грудня 2025