Перегляд вихідного коду сторінки Губенко Анатолій Лук’янович

[[Файл:HubenkoAL.jpg|мини|200px|<p style="text-align:center;">'''Анатолій Лук’янович Губенко'''</p><p style="text-align:left;"><b>Дата народження</b> — 01.09.1935<br /><b>Місце народження</b> — с. Землянки, Макіївський район, Донецька область, УСРР <br /><b>Дата смерті</b> — 27.11.2013<br /><b>Місце смерті</b> — м. Кіровоград (нині м. Кропивницький), Кіровоградська область, Україна<br /><b>Місце поховання</b> —  Далекосхідне кладовище]]</p>
'''Анатолій Лук’янович Губенко''' (01 вересня 1935, с. Землянки Макіївського району Донецької області – 27 листопада 2013, м. Кіровоград (нині м. Кропивницький) Кіровоградської області) – український архітектор, член НСАУ. З 1991 по 2013 рік мешкав у м. Кіровограді (нині м. Кропивницький Кіровоградської області).

==Життя і діяльність==

Анатолій Губенко народився 1 вересня 1935 року в смт Землянки Донецької області. Він мріяв стати будівничим, тож почав свій робочий шлях теслею. Після служби в армії 1957 року юнак вступив до Київського інженерно-будівельного інституту на архітектурне відділення.

Після завершення навчання в 1963 році за направленням Анатолій почав працювати в Ленінграді (нині – Санкт-Петербург, Росія).

Пізніше Губенко взяв участь у проєктуванні розбудови міста Шевченко (зараз – Актау, Казахстан).

У 1968 році Кіровоградський міськвиконком запросив Анатолія Губенка на посаду головного архітектора міста. Саме на Кіровоградщині архітектор здійснив більшість своїх творчих планів та проєктів.

З 1970 по 1986 роки Губенко працював начальником відділу у справах будівництва і архітектури Кіровоградського облвиконкому; з 1986 по 1989 – художником, а згодом – головним художником обласного художньо-оформлювального комбінату; з 1989 по 1991 – директором інституту «Кіровоградархпроект».

Дмитро Губенко брав участь у розробці генеральних планів Кіровограда, Світловодська, Олександрії, Знам’янки, Гайворона, проєктів розбудови сіл Кальниболота та Надлак Новоархангельського району, Веселівка Кіровоградського району, Комишувате Новоукраїнського району, Пантазіївка Знам’янського району. Останні дві роботи були відзначені срібною та бронзовою медалями ВДНГ СРСР.

Розробляючи проєкти забудови центральної частини Кіровограда в 1980 та 1995 роках, Анатолій Губенко багато зробив для збереження історичної частини міста. Упродовж багатьох років він був головою секції пам’яток архітектури обласного Товариства охорони пам’яток історії та культури, неодноразово обирався головою Кіровоградської обласної організації Національної спілки архітекторів України, депутатом міської ради та делегатом з’їздів Спілки архітекторів СРСР.

[[Файл:HubenkoAL2.jpg|200px|]]<br/>
<b>Анатолій Губенко зі співробітниками управління містобудівництва, архітектури, землеустрою та землекористування Кіровоградського міськвиконкому (1990-і рр.)</b>

У 1991 році Губенка запросили до Кіровоградського міськвиконкому на посаду першого заступника начальника управління містобудівництва, архітектури, землеустрою та землекористування.

Анатолій Губенко був також автором двох книг з архітектури, путівника «Пам’ятки архітектури Кіровоградщини», активно співпрацював із журналом «Строительство и архитектура».

У своїй творчості Анатолій Губенко відстоював ідеї збереження та відновлення історичного минулого Кіровоградщини. За його проєктами були створені кілька музеїв: Музей історії підпільної молодіжної організації «Спартак» в селі Красногірка Голованівського району, Меморіальний музей Юрія Яновського у Нечаївці Компаніївського району, Державний заповідник-музей Івана Карпенка-Карого в парку «Хутір Надія», Літературно-меморіальний музей І. К. Карпенка-Карого в Кропивницькому та інші.

[[Файл:HubenkoAL3.jpg|200px|]]<br/>
<b>Анатолій Губенко з кіровоградськими архітекторами під час святкування Дня архітектури України в Кіровоградській обласній філармонії 1 липня 2004 р.</b>

У співпраці зі скульпторами Анатолієм Гончаром, Макаром Вронським, Іваном Макогоном, Анатолієм Фуженком, Аркадієм Мацієвським та Віктором Френчком Губенко створив у Кропивницькому та області низку монументів, присвячених особам, причетним до історії Кіровоградщини: пам’ятники та пам’ятні знаки Маркові Кропивницькому, Тарасові Шевченку, Олександрові Пушкіну, Богданові Хмельницькому, меморіальні комплекси загиблим в роки Німецько-радянської війни в районі Фортечних валів та заводу «Червона зірка», меморіальні дошки музикантам Генріху Нейгаузу та Ференцу Лісту, Герою Радянського Союзу Олексію Єгорову.

За безпосередньої участі архітектора на теренах області встановлено пам’ятники письменникам Юрієві Яновському та Іванові Микитенку, видатному вченому Костянтинові Скрябіну, педагогу Василеві Сухомлинському.

Однією з останніх робіт архітектора став пам’ятник «Козак – захисник Вітчизни» у селі Торговиця Новоархангельського району.

В останні роки життя Анатолій Губенко займався вивченням історії та розробкою плану реконструкції фортеці Святої Єлисавети, створенням ескізів реконструкції будівель історичного центру Кропивницького. Втілюючи власні ідеї увічнення пам’яті корифеїв українського театру, разом із народними художниками України скульпторами Володимиром Чепеликом та Анатолієм Гончаром він розробив проєкт пам’ятника і зони благоустрою Театральної площі в Кропивницькому.

Протягом життя Анатолій Губенко захоплювався також і живописом: його мальовані й графічні твори – своєрідні «нотатки архітектора», що відтворюють природу й міські краєвиди, розповідають про місця й людей, з якими йому довелося зустрічатися.

За успішну багаторічну архітектурну та адміністративну діяльність Анатолій Губенко неодноразово відзначався подяками та почесними грамотами керівництва області й міста, а в 2011 році він був нагороджений відзнакою Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради «За заслуги» ІІ ступеню.

Анатолій Губенко пішов із життя 27 листопада 2013 року, залишивши по собі вагому творчу спадщину.

==Бібліографія==

Архітектора – до нагороди! // Вечірня газета. – 2011. – 8 липня. –  С. 2

Архитектурные памятники Кировоградщины республиканского значения: путеводитель / Правление Кировоград. обл. организации укр. о-ва охраны памятников истории и культуры; сост. А. Л. Губенко. – Кировоград: Облполиграфиздат, 1989. – 15 с. : ил.

Васьков, Михаил Егорович. Отделка фасадов жилых и гражданских зданий / М. Е. Васьков, А. Л. Губенко, А. П. Баглай. – К. : Будівельник, 1979. – 120 с.

Надєждін А. Нотатки архітектора / Надєждін А. // Вечірня газета. – 2005. – 11 листопада. – С. 6

Надєждін, Андрій. Сповнений духом українського патріотизму / Андрій Надєждін // Народне слово. – 2014. – 10 липня. – С. 9 : фото

Чернова, В. Сповнений духом патріотизму / В. Чернова // Вечірня газета. – 2014. – 25 липня. – С. 12

==Web-ресурси==

[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%83%D0%B1%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%90%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B9_%D0%9B%D1%83%D0%BA%27%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Губенко Анатолій Лук’янович (Вікіпедія).]

[http://archium.krop.archives.gov.ua/fonds/14785/ Губенко Анатолій Лук’янович (1935 р.-2013 р.) – головний архітектор міста Кіровограда, член Спілки архітекторів СРСР (Державний архів Кіровоградської області).]

[https://www.21ch.kr.ua/news/ekspozitsija-v-oblasnomu-hudozhnomu-muzeji-rozpovidaje-pro-arhitektora-a-gubenka.html Експозиція в обласному художньому музеї розповідає про архітектора А. Губенка (21-й канал).]

[https://web.archive.org/web/20220301161617/http://prostir.museum/ua/post/33046 Надєждін Андрій. «Нотатки архітектора Анатолія Губенка» (Prostir. Museum).]

[https://kirovograd24.com/photo/2020/09/01/-prostir-ta-garmonija-anatolija-gubenka-.htm?print Ноженко В. Г., Шаповал О. В. «Простір та гармонія Анатолія Губенка» (Кіровоград 24).]

[https://www.osmerkinmuseum.kr.ua/ex/avt79_u.html Тематична виставка «Сповнений духом патріотизму». Пам’яті кіровоградського архітектора Анатолія Лук’яновича Губенка (1935-2013)» до Дня архітектури України (Художньо-меморіальний музей Олександра Осмьоркіна).]