Перегляд вихідного коду сторінки Аркас Микола Миколайович

[[Файл:ArkasMM.jpg|мини|200px|<p style="text-align:center;">'''Микола Миколайович Аркас'''</p><p style="text-align:left;"><b>Дата народження</b> — 07.01.1853<br /><b>Місце народження</b> — – м. Миколаїв, Херсонська губернія, Російська імперія<br /><b>Дата смерті</b> — 26.03.1909<br /><b>Місце смерті</b> — м. Миколаїв]]</p>
'''Аркас Микола Миколайович''' (07 січня 1853, м. Миколаїв Херсонської губернії – 26 березня 1909, м. Миколаїв Херсонської губернії) – український культурно-освітній діяч, письменник, композитор, історик.

==Життя і діяльність==

<p style="text-align:right;"><i>
Ні! Певен я, що встане правда, <br /> 
Що оживе Вкраїна знов!<br /> 
Зітхне свободно, вільно, радо,<br /> 
Зітре з обличчя сльози й кров!... <br /> 
</p>

<p style="text-align:right;">
Микола Аркас. «Гетьман Пилип Орлик» (1907)<br /> 
</p>

Микола Аркас народився 7 січня 1853 року (26 грудня 1852 року за старим стилем) в місті Миколаєві. Прізвище Аркас пов’язане з назвою давньогрецької провінції Аркадія, звідки веде початок його родина. Дід Миколи Аркаса, Андрій Еммануїлович, грек за походженням, викладав історію та стародавні античні мови у Миколаївському штурманському училищі. Його батько, Микола Андрійович, брав участь у російсько-турецьких війнах та у війні на Кавказі, командував Чорноморським флотом і портами на Чорному морі, написав низку праць наукового і мемуарного характеру. Його мама, Софія Петрівна, походила з давнього українського козацького роду Богдановичів, вона прищепила синові любов до народних звичаїв, мови, пісень, казок, мальовничої української природи ще змалку.

[[Файл:ArkasMM2.jpg|200px|]]<br/>
[[Файл:ArkasMM3.jpg|200px|]]<br/>
<b>Батьки Миколи Аркаса Микола Андрійович і Софія Петрівна</b>

Дитячі та юнацькі роки хлопця пройшли на території Миколаївщини.
Маленький Микола зростав у родині, де поєднувались суворі морські традиції з теплотою української пісні. У домі Аркасів часто звучала музика – і не дивно, що хлопець швидко виявив музичні здібності. Він грав на фортепіано, цікавився літературою, мав хист до мов.
Початкову освіту Микола Аркас здобув у петербурзькій правознавчій школі, продовжив навчання в Одеській приватній гімназії Стародубцевих, яку закінчив у 1872 році. Вже у шкільні роки він виявив неабиякі здібності у написанні творів. Після гімназії Аркас служив на Чорноморському флоті.

Паралельно з військовою службою Микола Аркас навчався в Новоросійському університеті (тепер Одеський національний університет імені І. І. Мечникова), де вивчав фізику й математику, закінчив навчання у 1875 році. Звісно, точні науки – не творче заняття, проте такий спосіб мислення згодом знадобився Миколі Миколайовичу для історичних досліджень.

У період шкільних і студентських канікул Микола часто перебував серед селян – працював у полі чи на фермі, охоче долучався до праці й спілкувався з людьми.

[[Файл:ArkasMM4.jpg|200px|]]<br/>
<b>Микола Аркас у студентські роки</b>

У 1876 році Микола Аркас, дотримуючись родинної традиції, розпочав службу в канцелярії військово-морського відомства в Миколаєві й до 1881 року був ад’ютантом свого батька, почесним мировим суддею Херсонського округу і у чині статського радника входив до апарату морського міністерства (1886-1895).

У вільний час він присвячував себе улюбленій справі – збирав та записував народні мелодії, а також глибше вивчав історію України. Під впливом свого наставника Петра Ніщинського, відомого українського композитора, диригента та письменника, Аркас почав самостійно опановувати музичну освіту, навички композитора та писати власні музичні твори. Його глибоко цікавило мистецтво кобзарів і бандуристів, яких він запрошував із різних куточків України до Миколаєва та давав їм притулок у своєму домі.

Микола Миколайович Аркас був одружений з Ольгою Іванівною Шишкіною, донькою офіцера Чорноморського флоту – капітана ІІ рангу Івана Степановича Шишкіна. У родині Аркасів народилися дочка Оксана та сини Петро й Микола. Ольга Іванівна активно підтримувала чоловіка у його громадській діяльності, розбудові шкільництва, розділяла його захоплення мистецтвом і культурою. Коли підросла донька Оксана, вона разом із матір’ю стала допомагати Миколі Миколайовичу збирати українські народні пісні. У пошуках мелодій вони відвідували села Миколаївської та Полтавської областей, записували пісні, які співали селяни в родинних маєтках. Загалом було зібрано понад 400 народних творів.

[[Файл:ArkasMM5.jpg|200px|]]<br/>
<b>Родина Аркасів: Микола Миколайович, Оксана, Петро, Ольга Іванівна, Микола</b>

По смерті батька у 1881 році Микола Миколайович Аркас вступив у володіння Христофорівськими землями. Саме у цьому селі він провів значний і найбільш плодотворний період свого життя. Тут М. Аркас писав, приймав гостей, організовував просвітницькі заходи. Своє добре ставлення до людей, особливо до дітей, М. Аркас втілив і у будівництві. За ініціативи та коштом Миколи Миколайовича та його дружини Ольги Іванівни було збудовано дві початкові україномовні школи в родинних маєтках у с. Богданівка (нині Миколаївський район Миколаївської області) й у с. Христофорівка (нині Баштанський район Миколаївської області), а ще гуртожиток для студентів Львова.

У 1880-1890-х роках Аркас неодноразово бував у Єлисаветграді (нині Кропивницький) – місті, яке стало справжнім центром українського театрального мистецтва. Саме тут він познайомився з видатними діячами культури, зокрема Іваном Карпенком-Карим (Іваном Тобілевичем) – драматургом, актором і патріотом, з яким його поєднала тепла й щира дружба.

У будинку Карпенка-Карого, в його знаменитому маєтку «Хутір Надія», Аркас проводив чимало часу. Вони разом обговорювали майбутнє українського театру, роль мистецтва у пробудженні нації, читали один одному уривки з п’єс і творів. У цій творчій атмосфері Аркас не лише черпав натхнення, а й активно підтримував театральний рух.

Завдяки цій дружбі він ще глибше занурився у світ народної драми та театру, що згодом вплинуло і на його композиторську роботу. Іван Карпенко-Карий цінував Аркаса як щиру людину й культурного однодумця, який не боявся стояти за рідне – навіть тоді, коли це було небезпечно.

Найвідомішим твором Аркаса стала опера «Катерина» (1890), написана за власним лібрето на сюжет однойменної поеми Тараса Шевченка. В опері поєднались кантилена італійських оперних арій та інтонації українських популярних романсів і пісень. Саме цей твір відкрив нову сторінку в українському оперному мистецтві – започаткував оперну шевченкіану та став першою українською лірико-побутовою народною оперою, де звучали живі інтонації народу, біль жінки, краса мови.

Цікаво, що Аркас не мав спеціальної музичної освіти, але талант і глибока емоційна чутливість дозволили йому створити твір, який став знаковим для українського оперного мистецтва.

[[Файл:ArkasMM6.jpg|200px|]]<br/>
<b>Опера «Катерина» за поемою Тараса Шевченка</b>

Постановка «Катерини» мала великий успіх, але до цього опера пролежала п’ять років у московському й київському цензурних відомствах і лише в 1897 році рукопис був виданий у Миколаєві коштом автора. Прем’єрна постановка «Катерини» відбулася 12 лютого 1899 року в московському театрі «Акваріум» зусиллями українських акторів на чолі з Марком Кропивницьким. Згодом оперу виконували в театрах Миколаєва, Києва, Львова, Одеси, Варшави, Кракова. Опера й досі зберігає актуальність і періодично повертається на театральні сцени. Натхненний визнанням, композитор мав намір створити ще кілька музичних творів, однак тяжка хвороба – крововилив у мозок та параліч правої руки – позбавила його можливості працювати за фортепіано. У підсумку «Катерина» залишилася єдиною оперою у спадщині Миколи Аркаса.

Не менш важливий внесок зробив Микола Аркас в історичну науку. На початку ХХ ст. він захопився історією України і прагнув створити книжку для навчання і виховання внука Миколи. До підготовки книги автор поставився надзвичайно серйозно: грунтовно вивчав численні джерела з власної бібліотеки, документальні матеріали, замовляв літературу в книгарнях і бібліотеках, частинами посилав рукопис фахівцям у Київ, а потім допрацьовував відповідно до висловлених зауважень.

Його «Історія України-Русі» була видана коштом автора в 1908 році тиражем сім тисяч примірників, якій розійшовся протягом кількох місяців, і стала першою популярною книжкою з української історії, написаною доступно, з любов’ю до читача. Вона виховувала гордість за минуле, пробуджувала національну свідомість, особливо серед молоді.

[[Файл:ArkasMM7.jpg|200px|]]<br/>
<b>Книга «Історія України-Русі»</b>

Аркас прагнув, щоб кожен українець знав, ким він є, звідки походить і чому важливо зберігати свою культуру, мову, традиції.

Велику частину свого життя та діяльності Микола Миколайович присвятив миколаївській «Просвіті», яку заснував 25 лютого 1907 року. Товариство мало власну книгарню, книгозбірню, читальню, аматорську вокальну трупу, хор і драматичний гурток; проводились літературно-музичні вечори, де читали лекції з історії та культури України та показували вистави. Установа вважалася однією з найуспішніших в Україні поряд із київською та одеською «Просвітами». Як щедрий меценат, Аркас значною мірою забезпечував її фінансово, підтримував також газету «Рада» та надавав кошти Михайлу Грушевському для спорудження студентського гуртожитку у Львові. Митець підтримував також творчі стосунки з Марком Кропивницьким, Миколою Лисенком, Лесею Українкою. Крім того, він був активним членом Миколаївського товариства аматорів природи.

Аркас був серед засновників Миколаївського яхт-клубу (1887) і з 1901 року обіймав посаду командора. У 1908 році він залишив цю посаду, аби повністю присвятити себе роботі в товаристві «Просвіта».

[[Файл:ArkasMM8.jpg|200px|]]<br/>

У власному домі Микола Аркас зібрав велику бібліотеку, що налічувала кілька тисяч книжок, переважно історичної тематики.
Микола Аркас помер 26 березня 1909 року в Миколаєві внаслідок раптового серцевого нападу. Прощатися з ним прийшли близько десяти тисяч людей. Щоб організувати гідне прощання з чоловіком, Ольга Іванівна продала частину родинного маєтку в Богданівці.

Поховали Миколу Аркаса у сімейному склепі поруч із батьками біля церкви на Миколаївському Некрополі. У склепі родини Аркасів у 1936 році помістили й труну з останками засновника Миколаєва Михайла Фалєєва (помер 1792 року) після зруйнування його могили-склепа більшовицькою владою.

[[Файл:ArkasMM9.jpg|200px|]]<br/>
<b>Родовий склеп Аркасів у м. Миколаєві</b>

Творчу спадщину композитора складають солоспіви, твори для вокальних ансамблів й обробки українських народних пісень (понад 100). М. Аркас написав також низку поетичних творів, зокрема вірш «На вбивство П. П. Шмідта», поему «Гетьман Пилип Орлик» (опублікована лише у 1993 році), ліричні поезії. На жаль, частина його рукописів, нот та бібліотечних фондів була втрачена у вирі жовтневих подій 1917 року, а те, що дивом вціліло, без сліду зникло після застави в Миколаївському ломбарді.

[[Файл:ArkasMM10.jpg|200px|]]<br/>
<b>Пам’ятник Миколі Аркасу в Миколаєві</b>

Микола Миколайович Аркас – одна з тих постатей, які доводять, що навіть у найважчі часи можна зберігати вірність ідеї, бути світлом для інших і творити культуру, що надихає покоління.

==Вшанування пам’яті==

На підставі Постанови виконавчого комітету Миколаївської обласної ради депутатів трудящих від 2 липня 1971 року родинний склеп Аркасів було оголошено пам’яткою історії та культури й взято під державну охорону.

З 1991 року в селі Христофорівка Баштанського району Миколаївської області діє Музей історії села та образотворчого мистецтва (вул. Приінгульська, 128), у якому облаштовано окрему меморіальну залу, присвячену Миколі Миколайовичу Аркасу.

27 жовтня 1992 року в Миколаєві на місці Аркасівського будинку по вулиці Адміральській встановлено пам’ятний знак – мідну стелу з барельєфом Миколи Аркаса. Автори меморіалу – скульптори Василь Федорук і Олексій Бондаренко.

18 квітня 1996 року згідно з розпорядженням голови Миколаївської обласної державної адміністрації № 247-р була заснована обласна літературно-мистецька премія імені Миколи Аркаса.

У 2000 році в місті Баштанка Миколаївської області назву вулиці Жовтнева було змінено на вулицю Миколи Аркаса.

У жовтні 2001 року в урочистій атмосфері було проведено церковне освячення оновленої каплиці родини Аркасів – визначної історичної пам’ятки міста Миколаєва.

У жовтні 2002 року з нагоди 150-річчя від дня народження Миколи Аркаса на фасаді невеликого двоповерхового будинку по вул. Нікольській, №13 (нині вул. Вадима Благовісного), урочисто відкрили меморіальну дошку. Автор пам’ятного знаку – скульптор Юрій Макушин.

21 лютого 2003 року випущено поштову марку України «Микола Аркас (1853-1909)». Дизайн – Наталії Михайличенко.

З 2003 року Перша українська гімназія в місті Миколаєві носить ім’я Миколи Аркаса.

Щорічно у січні проводяться Аркасівські читання за підсумками пошуково-дослідницької діяльності учнів Першої української гімназії імені Миколи Аркаса. Аркасівські читання також проводяться і в Христофорівському ліцеї.

Від 2011 року в Миколаївському державному педагогічному університеті традиційно проходять Міжнародні науково-практичні конференції «Аркасівські читання», присвячені вшануванню наукової та культурної спадщини Миколи Миколайовича Аркаса.

Від 1993 року вулиця Морська у Львові перейменована на пошану Миколи Аркаса.

У 2011 році вулицю у Києві, яка від 2007 року носила ім’я Миколи Аркаса, перейменовано на Аркасівську.

Від 2016 року вулиця Обнорського в Одесі перейменована на вулицю Миколи Аркаса.

На підставі розпорядження Миколаївської обласної державної адміністрації вiд 26 липня 2024 № 273-р «Про перейменування об’єктів топонімії» у м. Миколаєві вулицю Пушкінську перейменовано у вулицю Аркасівську; у м. Первомайськ вулицю Митрофана Недєліна перейменовано у вулицю Миколи Аркаса; у селі Грушівка Первомайської міської територіальної громади Первомайського району вулицю Митрофана Недєліна перейменовано у вулицю Миколи Аркаса.

==Бібліографія==

'''Книги'''

Аркас, Микола Миколайович. Історія Північної Чорноморщини / Микола Аркас; авт. пеpедм. Євген Маланюк. – Торонто : Гомін України. – 1969. – (Бібліотека Видавництва «Гомін України» ; ч. 37)
Т. 1 : Від найдавніших часів до початків формування Київської держави. – 1969. – 348,[2] с. : портр., іл.

Аркас, Микола Миколайович. Історія України-Русі / М. М. Аркас. – СПб. : Тип. Т-ва «Общественная Польза», 1908. – XVI, 385 с. : ил.

Аркас, Микола Миколайович. Історія України-Русі / Микола Аркас; вступ. сл. і комент. В. Г. Сарбея. – 2-е факс. вид. – К. : Вища школа, 1990, 1991. – 43, XVI, 395 с. : іл. + 1 карт. – Коментарі (посторінкові): с. 386-395.

Аркас, Микола Миколайович. Історія України-Русі / Микола Аркас; переднє слово П. М. Гвоздецького. – 3-тє факс. вид. – К. : Вища школа, 1993. – 414 с. : іл., 1 арк. карти.

Аркас, Микола Миколайович. Історія України-Русі : з малюнками / Микола Аркас ; авт. передм. Захар Кондратюк. – Репринтне вид. 1912 р. – Вінніпег : [б. в.], [1967]. – 424 с. : іл., фото, портр.

Аркас, Микола Миколайович. Історія України-Русі : з малюнками / Микола Аркас ; Бібліотека Історичного клубу «Холодний Яр». – 2-е вид., репр. відтворення. – К. : Наш Формат, 2015. – 424,[20] с. : іл., карти, портр., фото. – (Сер. «Видатні українці» ; кн. 2).

Аркас Микола Миколайович : (1852-1909) // Преварська, Марта Іванівна. Видатні українці: Культура. Мистецтво. Освіта : довідник / М. І. Преварська. – К. : Велес, 2016. – С. 7-10 : фото. – (Сер. «Гордість і слава України»).

Босько, Володимир Миколайович. [Аркас Микола Миколайович] // Історичний календар Кіровоградщини на 2012 рік: Люди. Події. Факти : історико-краєзнавче видання: довідник / Володимир Босько ; Управління освіти і науки Кіровоградської облдержадміністрації, Кіровоградський обл. ін-т післядипломної педагогічної освіти ім. В. Сухомлинського. – Кіровоград : Центрально-Українське вид-во, 2011. – С. 243 : портр.

Босько, Володимир Миколайович. [Микола Аркас] // Історичний календар Кіровоградщини на 2007 рік. Люди. Події. Факти : історико-краєзнавче видання: довідник / Володимир Босько ; Кіровоград. обл. ін-т післядипломної педагогічної освіти ім. В. Сухомлинського, Кіровоград. обл. організація Всеукр. спілки краєзнавців. – Кіровоград : ПОЛІМЕД-Сервіс, 2006. – C. 111.

Босько, Володимир Миколайович [Микола Миколайович Аркас] // Історичний календар Кіровоградщини. Люди. Події. Факти. 2022 рік. Нариси та розвідки з історії художнього життя краю: Земська рисувальна школа, митці, колекціонери, виставки, картини, ікони / В. М. Босько. – Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2021. – С. 165 : фото.

Жадько Віктор Олексійович. Грек з душею українця : Роман-пошук / Віктор Жадько. – К. : СПД Жадько В.О., 2003. – 345,[3] с. : портр, іл.

Кауфман, Леонід Сергійович. М. М. Аркас : нарис про життя і творчість / Леонід Кауфман. – К. : Музліт, 1958. – 131 с.

Микола Аркас // Береза, Роман. В акордах вічності і слави / Роман Береза. – Львів : Апріорі, 2023. – С. 42-51.

Микола Аркас // Видатні постаті в історії України ХХ ст. : короткі біографічні нариси / Віктор Гусєв [та ін.]. – К. : Вища школа, 2011. – С. 17-19 : портр.

Микола Миколайович Аркас : (1852-1909) // Мосіяшенко, Володимир Андрійович. Історія педагогіки України в особах : навчальний посібник / В. А. Мосіяшенко, Л. В. Задорожна, О. І. Курок. – Суми : Університетська книга, 2005. – С. 155-157.

Якименко, Світлана Іванівна. Педагогічні погляди та на громадсько-просвітницьку діяльність М. Аркаса : монографія / Світлана Якименко, Наталя Шарата. – 2-е вид., доп. і перероб. – К. : Видавничий дім «Слово», 2014. – 228,[4] с. : табл. – Бібліогр. с. 156-182.


'''Періодичні видання'''

Автор «Історії України-Русі» : 165 років від дня народження Миколи Аркаса // Шкільна бібліотека. – 2017. – № 11. – С. 86-90 : ілюстр.

Аристова, Л. До 150-річчя від дня народження Миколи Аркаса : розробка уроку з художньої культури / Л. Аристова // Мистецтво та освіта. – 2002. – № 3. – С. 41-46.

Аркас, Микола. Микола Миколайович Аркас – мій незабутній батько / Микола Аркас // Визвольний шлях. – 1965. – Кн. 12 . – С. 1304-1319.

Береза, І. Щирий син рідної України : про М. Аркаса / І. Береза // Слово і час. – 1993. – № 5. – С. 8-11.

Березовська, Тетяна. Микола Аркас у вимірі між професіоналізмом та патріотизмом / Тетяна Березовська // Краєзнавство. – 2013. – № 1. – С. 55-60 : іл. – Бібліогр. в кінці ст.

Бровченко, П. Микола Аркас / П. Бровченко // Маловисківські вісті. – 2003. – 13 серпня. – С. 3 ; Народне слово. – 2003. – 14 серпня. – С. 3.

Горбуров, Євген. Нагородний спортивний жетон Миколи Аркаса / Євген Горбуров // Нумізматика і фалеристика. – 2025. – № 1. – С. 36-37 : іл. – Бібліогр. в кінці ст.

Грабовський, Сергій. Аркаси: грецька династія українських патріотів / С. Грабовський // День. – 2017. – 3-4 березня. – С. 21.

Грицайова, О. Аркасова «Катерина» побачила світ у постановці Кропивницького / О. Грицайова // Наше місто. – 2018. – 11 січня. – С. 4 : фото.

Дрозд, В. Сто літ любові : портрет української родини на тлі епохи / В. Дрозд // Вітчизна. – 2003. – № 7-8. – С. 11-103 ; Вітчизна. – 2003. – № 9-10. – С. 11-86 ; Вітчизна. – 2003. – № 11-12. – С. 25-102.

Дрозд, Володимир. Аркаси / Володимир Дрозд // Слово Просвіти. – 2003. – № 9. – С. 10-11 : портр.

Жадько, В. Історик з Богданівки, або Аркасові леви / В. Жадько // Голос України. – 1993. – 27 січня.

Загоронюк, Л. Микола Аркас : до 145-річчя від дня народження / Л. Загоронюк // Військо України. – 1998. – № 3-4. – С. 36-37.

Іванко, А. Б. М. М. Аркас – історик, композитор, просвітянин / А. Б. Іванко // Історія та правознавство. – 2010. – № 35. – С. 2-6. – Бібліогр. в кінці ст.

Козка, Тетяна. Вклонімося Миколі Аркасу / Тетяна Козка // Мистецтво та освіта. – 2013. – № 1. – С. 59 : портр.

Кремінь, Д. Д. Золота Скрижаль : Аркас Микола / Д. Д. Кремінь // Українська культура. – 2003. – № 1. – С. 33.

Кремінь, Тарас. Ювілей Миколи Аркаса в Миколаєві / Тарас Кремінь // Краєзнавство. – 2013. – № 1. – С. 69-72 : фото.

Майборода, Василь. Аркас повернувся до свого народу / Василь Майборода // Освіта. – 2004. – № 54. – С. 13 : портр ; Літературна Україна. – 2004. – 30 грудня. – С. 7 : портр.

Марцінковський, Ігор. Нагрудний знак Миколаїської обласної премії імені М. М. Аркаса / Ігор Марцінковський // Нумізматика і фалеристика. – 2019. – № 3. – С. 34-36. – Бібліогр. наприкінці ст.

Невідомий лист Миколи Аркаса до Василя Доманицького / вступ. ст. Богдан Цимбал // Слово і час. – 2013. – № 5. – С. 105-108. – Бібліогр. в кінці ст.

Сарбей, В. М. М. Аркас і його «Історія України-Русі» / В. Сарбей // Український історичний журнал. – 1990. – № 7. – С. 100-113.

Старовойтенко, Інна. «М. Аркас і його «Історія України-Русі» у листах автора до Василя Доманицького (1907-1908 рр.) / Інна Старовойтенко // Історичний журнал. – 2007. – № 6. – С. 112-124.

Шевченко, С. Від Інгулу до Срібної землі / С. Шевченко // Кіровоградська правда. – 2012. – 14 серпня. – С. 5.

Шевченко, С. Микола Аркас, син Миколи Аркаса / С. Шевченко // Вечірня газета. – 2009. – 3 квітня. – С. 6.

Шевченко, С. Сценічна Катерина: від Балтії до Причорномор’я / С. Шевченко // Народне слово. – 2008. – 8 березня. – С. 2.

Шевчук, О. Микола Аркас : до 140-річчя від дня народження / О. Шевчук // Українська культура. – 1993. – № 1. – С. 12-13.

«Я бачу все життя нове, нове, щасливе, вільне, братське...» : до 160-річчя від дня народження М. М. Аркаса (1853-1909) // Календар знаменних і пам’ятних дат. – 2013. – № 1. – С. 46-53 : фото. – Бібліогр. в кінці ст.


==Web-ресурси==

[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%80%D0%BA%D0%B0%D1%81_% Аркас Микола Миколайович (старший) (Вікіпедія. Вільна енциклопедія)]

[https://art.lib.kherson.ua/arkas-mikola-mikolayovich.htm Аркас Микола Миколайович (Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека імені Олеся Гончара)]

[https://www.ukrlib.com.ua/bio/printit.php?tid=12523 Аркас Микола Миколайович : біографія (УкрЛіб. Бібліотека української літератури)]

[https://mykoodb.org.ua/moya-mykolayivshhyna/literaturna-mykolayivshhyna/mykolayivski-pysmennyky-dityam/arkas-mykola-mykolajovych/ Аркас Микола Миколайович : історик, письменник, фольклорист, композитор, громадсько-політичний діяч (1853–1909) (Миколаївська обласна бібліотека для дiтей)]

[https://ukurier.gov.ua/uk/articles/grek-mikola-arkas-zapochatkuvav-u-mikolayevi-prosv/ Івашко, Олена. Грек Микола Аркас започаткував у Миколаєві «Просвіту» (Урядовий кур’єр)]

[https://msmb.org.ua/biblioresursi/bibliografiya/osobistosti/mikola-arkas-istorik-kompozitor-prosvityanin/ Качановська, Н. В. Микола Аркас: історик, композитор, просвітянин : бібліографічний список до 170-річчя від дня народження Миколи Миколайовича Аркаса (1853-1909), українського композитора, історика, письменника, діяча культури і освіти (Міська спеціалізована молодіжна бібліотека, м. Київ)]

[https://www.istpravda.com.ua/articles/5c142b1fe096d/ Кіпіані, Вахтанг. Микола Аркас. Аматор з Миколаєва, який увійшов в історію (Історична правда)]

[https://libkor.com.ua/news/5337-mikola-arkas-pismennik-kompozitor-istorik-do-170-richchja-vid-dnja-narodzhennja Микола Аркас – письменник, композитор, історик : до 170-річчя від дня народження (Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека імені Софії та Олександра Русових)]

[https://mus.art.co.ua/mykola-arkas/ Микола Аркас (Музика. Український інтернет-журнал)]

[https://nibu.kyiv.ua/exhibitions/620/ Науменко, Т. В., Ширшова, Л. Г. Микола Аркас (1853–1909) (Національна історична бібліотека України)]

[http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe? Нерод, В. О. Аркас Микола Миколайович (Інститут історії України НАН України)]

[https://osvita.ua/vnz/reports/pedagog/1215/ Пироженко, Л. Аркас Микола Миколайович (Освіта.ua)]

[https://suspilne.media/mykolaiv/939873-grek-za-pohodzennam-akij-rozvivav-ukrainsku-kulturu-v-casi-rosijskoi-imperii-vulici-mikolaeva-arkasivska/ Рубаняк, Назарій, Місайлов, Максим. Грек за походженням, який розвивав українську культуру в часи Російської імперії : Вулиці Миколаєва : Аркасівська (Суспільне Миколаїв)]

[https://uain.press/blogs/mikola-arkas-ukrayinskij-patriot-iz-gretskim-korinnyam-1146441 Шевелєва, Мар’яна. Микола Аркас – український патріот із грецьким корінням (ГО «Український інтерес»)]

[https://library.vn.ua/news-and-events/novini/sichen-2023-news/mikola-arkas-ukraiinskij-patriot-iz-greczkim-korinnyam Шуляк, С. Микола Аркас: український патріот із грецьким корінням (Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека імені Валентина Отамановського)]

[https://old.archive.mk.ua/pubonsite/187-pub120operakaterina.html Яковлева, А. В. До 120-річчя створення М. М. Аркасом опери «Катерина» (Державний архів Миколаївської області)]