Фойницький Олександр Федорович

Олександр Федорович Фойницький

народився — 23.08.1886
місце народження — с. Карлюгівка, Єлисаветградський повіт, Херсонська губернія (нині Кіровоградський район, Кіровоградська область Україна)
дата смерті — 03.12.1973
місце смерті — м. Тирасполь, Молдавська РСР
місце поховання — м. Тирасполь, Молдавська РСР

Фойницький Олександр Федорович (23 серпня 1886, с. Карлюгівка Єлисаветградського повіту Херсонської губернії - 3 грудня 1973, м. Тирасполь, Молдавська РСР) – художник-педагог, заслужений діяч культури Молдавської РСР, один із засновників молдавського радянського образотворчого мистецтва, організаторів Спілки художників Молдавської РСР, фундатор Тираспольської дитячої художньої школи.

Життя і діяльність

Олександр Фойницький народився 23 серпня 1886 року на хуторі неподалік від села Карлюгівка Єлисаветградського повіту Херсонської губернії. У батька Федора Івановича, гомельського міщанина, була економія поблизу Карлюгівки. Мати Ганна Федорівна Косогорова походила з дворянського роду.

Початкову освіту Олександр здобув у церковно-парафіяльній школі, потім навчався в чоловічій класичній гімназії в Єлисаветграді. Першим вчителем малювання у нього був випускник Академії мистецтв Ф.С.Козачинський, який вів заняття у вечірніх рисувальних класах при земському реальному училищі. Крім любові до мистецтва Ф.Козачинський надихнув його до педагогічної праці. В 1907 році Фойницький вступив до Одеського художнього училища, де з учнями працювали такі видатні митці початку ХХ століття як К.Костанді, Г.Ладиженський.

Перші твори молодого художника виконані на високому рівні, отримали схвальні відгуки. В 1912 році Фойницький успішно закінчує курс в училищі і заручається рекомендаціями для подальшого навчання. В 1913 році їде в Петербург і стає студентом імператорської Академії мистецтв, але скрутне матеріальне становище не дозволило йому продовжити навчання. Він приймає пропозицію викладати малювання і креслення в училищах Тирасполя і переїжджає туди. В 1915 році Фойницького призвали на військову службу. В 1916 році служив у 430-й козацькій дружині рядовим, у цьому ж році закінчив у Києві школу прапорщиків. У вересні 1919 року призваний по мобілізації в армію Денікіна і зарахований в 53-й Волинський полк рядовим. У грудні цього ж року самовільно залишив денікінське військо, а в 1920-21 роках воює на фронтах громадянської війни в лавах Червоної Армії.

В 1921 році був поранений та звільнений в запас в чині командира роти. В Тирасполь повернувся в 1921 році й одразу включився в творчу роботу. Фойницький працює учителем малювання і креслення в школі, організовує і керує першою в Молдавії студією живопису і малювання при Палаці піонерів, виступає організатором виставок, ініціатором створення в Тирасполі художнього музею. Як художник, Фойницький пише своєрідний літопис величних звершень. Його полотна присвячені новому будівництву “Перший автобус в Тирасполі”, “Тирасполь будується”, “Мітинг в Тирасполі з нагоди утворення Молдавської РСР”. Прихильність до документальності та конкретики зберігається в його творчості до 40-х років. Картини експонувалися на виставках в Тирасполі 1933-1936 років. Багато робіт було написано на тему громадянської війни “На Врангеля”, “Штурм Перекопу”, “Партизани біля вогнища”. Разом з іншими художниками Фойницький створює ілюстрації до першого букваря Молдавської РСР, інших книг молдавських видавництв. На жаль, майже всі довоєнні його роботи загинули під час Великої Вітчизняної війни в зруйнованому Тираспольському художньому музеї.

Під час війни Фойницький залишався в окупованому місті. Він організував навчання дітей малюванню в домашній майстерні. Після визволення в 1944 році Молдавії Фойницький активно працює в Спілці художників Молдавської РСР, бере участь у створенні республіканського художнього училища, згодом там викладає.

Після війни Фойницький у своїх роботах більше звертається до природи, пише пейзажі “На Дністрі”, “Лісова дорога”, “На паромі”. Фойницький був гуманною і оптимістичною людиною. Він писав портрети близьких йому людей, яскраві насичені натюрморти. В образах людей підкреслював психологізм, душевне багатство. Це портрет архітектора Г.Балана (1950), педагога С.Марецького (1957) та інші. Збереглися автопортрети різних років. Багато картин знаходяться в Тирасполі, Москві, Латвії. Близько 30 картин Фойницького зберігаються в Кіровоградській картинній галереї. Це натюрморти, портрети, пейзажі, батальні і жанрові картини. До останніх днів Фойницький працював, 60 років його життя було присвячено мистецтву і педагогічній діяльності. Він виховав не одне покоління молодих художників. Учнями Фойницького з гордістю називають себе такі майстри як Л.Григоращенко (член-кореспондент АМСРСР, народний художник Молдавської РСР), Г.Зиков, Я.Ткаченко, В.Ткаченко, В.Коваль, М.Витавер і багато інших.

Помер О.Ф.Фойницький 3 грудня 1973 року в Тирасполі, де і похований.

Нагороди

За заслуги у розвитку мистецтва Фойницький в 1947 році був нагороджений Почесною грамотою Президії Верховної Ради Молдавської РСР, в 1957 році йому було присвоєно звання заслуженого діяча мистецтв Молдавської РСР та вручено орден “Знак пошани”, в 1968 — звання почесного громадянина Тирасполя.

Вшанування пам’яті

В 1975 році Тираспольскій художній школі присвоєно ім’я О.Ф.Фойницького.

24 серпня 2001 року в Тирасполі організовано цикл заходів, присвячених 115-й річниці художника і педагога. В Тираспольському художньому музеї відкрита постійно діюча виставка картин О.Ф.Фойницького, зібрані особисті речі художника. На сьогодні відомо близько 300 картин. На будинку, де мешкав Фойницький, встановлена меморіальна дошка.

19 серпня 2011 року в Кіровоградському обласному художньому музеї розгорнуто експозицію до 125-річчя від дня народження Олександра Федоровича Фойницького.

Бібліографія

Книги

Кіровоград. Образотворче мистецтво (минуле і сучасне): [альбом] / авт.-упор.: В. Добробатько, О. Сіома; літ. ред.: В. Бондар; авт. передм.: Б. Куманський. - Кіровоград: Мавік, 2008. - 309,[2] с.: кол.іл.

Куманський Броніслав Петрович. Десята муза Кіровоградщини / Броніслав Куманський. - Кіровоград: Видавець Лисенко В. Ф., 2013. - 145 с.: портр., фото, 8 л. іл.

Юренева Е. Александр Федорович Фойницкий /1886-1973/. 100 лет со дня рождения// Сто памятных дат : Худож. календарь: Ежегод. ил. изд. - М.: Сов. художник. - 1964 1986 / сост.: Наталья Борисовская. - 1985. - с.198-201

Статті

Білаш Л. Служачи народу // Зоря комунізму. - 1988. - 16 серпня

Босько В. Почесний громадянин Тирасполя // Кіровоградська правда. - 1986. - 14 вересня. -с. 3

Дмитрієва Л. Перший вчитель молдавських художників: У серпні виповнюється 120 років від дня народження заслуженого художника Молдавської РСР, видатного педагога, нашого земляка Олександра Федоровича Фойницького / Л. Дмитрієва // Народне слово. - 2006. - 17 серпня. - С. 3

Любарський Р. Від пам’ятних подій до емоційних злетів / Р. Любарський // Народне слово. - 2013. - 25 квітня. - С. 20

Храпова Т. Художник без віку/ Т. Храпова // Народне слово. - 2006. - 15 серпня. - С.1

Чабаненко В. Наші земляки в Молдавії // Кіровоградська правда. - 1967. - 30 липня. - С. 4

Web-бібліографія

Александр Федорович Фойницкий: биография http://pomnipro.ru/memorypage25008/biography

Александр Федорович Фойницкий: Материалы из Википедии — свободной энциклопедии

Благодарная память http://www.pridnestrovie-daily.net/gazeta/articles/view.aspx?ArticleID=22691

Художественный летописец Тирасполя http://www.pmr21.info/text.php?cat=13&name=letopisets&arch=onsite

Художественному летописцу Тирасполя Александру Фойницкому — 126 лет http://www.olvia.idknet.com/ol178-08-12.htm