Феферман Борис Веніаминович

Матеріал з wiki
Версія від 10:38, 9 лютого 2016, створена Wikiuser (обговорення | внесок) (→‎Web-бібліографія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Борис Веніаминович Феферман

народився — 07.01.1920
місце народження — м. Олександрія (нині Кіровоградська область) Україна
дата смерті — 1999 рік
місце смерті — Бешкек, Киргизька республіка


Феферман Борис Веніаминович - (7 січня 1920), м. Олександрія (нині Кіровоградська область) - 1999 р, Бешкек, Киргизька республіка — композитор, диригент, педагог. Заслужений діяч культури Киргизької РСР. Народний артист Киргизької республіки.


Життя і творчість

Феферман Борис Веніаминович народився 7 січня 1920 року в м. Олександрії (нині Кіровоградська область). З раннього віку хлопчик почав розвивати свій талант як музикант-скрипаль. Він закінчив музичну школу, а потім разом з батьками переїхав до Харкова і в 17 років став скрипалем в оркестрі Харківського театру опери і балету. Там він працював з 1937 по 1941 рік. Його завжди виділяло почуття стилю, вишуканість манер, бездоганний смак.

Під час Великої Вітчизняної війни Б.Феферман разом з театром був евакуйований до Єревана. Там він працював скрипалем симфонічного оркестру державної філармонії та театру опери і балету й разом з тим навчався в Єреванській консераторії по класу симфонічного диригування у професора К. С. Сараджева. Після звільнення України повернувся у Харків і в 1946 році закінчив Харківську консерваторію, дирижерсько-хормейстерський факультет. З 1944 по 1947 р. він знову працює у Харківському театрі опери і балету. Життя склалося так, що Б.Феферман їде з України до Киргизії, там він викладає в музичному училищі в Намангані (1947-1951). В 1951 році його запрсили на посаду головного диригента оркестру народних інструментів Киргизької РСР ім. К. Орозова у Фрунзе (1951-1960). У 60-х роках Б.Феферман займав посаду завідуючого фольклорним кабінетом Спілки композиторів Киргизії.

У 1968 році Б.Феферман перейшов на викладацьку роботу. Він завідував кафедрою музики і співу Киргизького жіночого педагогічного інституту, а з 1972 року — завідуючий кафедрою народних інструментів Киргизького інституту мистецтв ім. Б. Бейшеналієвої. З 1979 року — доцент, професор; написав низку музикознавчих праць. Б.Феферман автор “Практического учебника игры на комузе» (1960), «Одноголосного сольфеджио» (разом з М. Абдраєвим, 1973), «Двухголосного сольфеджио» (1975). Разом з цим він не полишає творчу роботу - пише ряд пісень, інші музичні твори, обробляє киргизькі народні пісні. У 1980 році Б.Феферману присвоєно почесне звання заслуженого працівника культури Киргизької РСР. Помер Б.В.Феферман в 1999 році в Бешкекі.


Твори Б.Фефермана

Балет Асан космонавт (Киргизький театр опери і балету (1969);

Ода Пржевальському для голосу і симфонічного оpкестру (сл. А. Осмонова);

Кантати:

Панфилівці (сл. К. Тулебаєва, 1965);

Дорогою Ілліча (сл. Ю. Смишляєва, 1978);

балетна сюїта для симф. оркестру(1976);

хореографічна картина "Скорбота" (1968);

струнні квартети. I. Пам’яті А. Туманова (1968), II. (1971);

увертюра "Маш ботой" (1956); “Свято в колгоспі” (1966), “Святкове куу” (1973), “На джайлоо” (1970), “Три куу” (1975);

поема "Повернення Токтогула"для хора, соліста і оркестр народних інструментів (сл. Р. Шукурбекова, 1958);

концерт для скр. і орк. (1973);

концерт для валторни і орк. (1975);

концерт для альта і орк. (1979);

сюїта для гобоя і ф-п.(1976);

елегія "Роздуми" для валторни і орк. (1975);

Три куу для 3-х труб і ф-п. (1974);

сюїта для баяна (1976);

чотири п’еси для фагота (1975);

пісні “Баллада про Ленінград” (сл. А. Гітовича, 1964), “Пам’ятник із сліз” (сл. К. Акаєва, 1966);



Бібліографія

Горные мелодии: Сборник народных мелодий, обработ. киргизскими композиторами: для пения (соло, дуэт, хор) с сопровожд. ф.-п. / Сост. Б.Феферман;предисл.Б.Алагушова .-Фрунзе:Мектеп,1965

Мелодии народных композиторов [Киргизии] : Для пения (соло, дуэт, хор) с сопровожд. ф.-п. / В обработ. советских композиторов; сост. Б.Феферман; предисл.Б.Алагушева.-Фрунзе:Кыргызстан,1967

Феферман,БорисВениаминович.Практический учебник игры на комузе : с предисл.-Фрунзе:Киргизгосиздат,1950


Література про життя і творчість Б. Фефермана

Босько, Володимир Миколайович. Історичний календар Кіровоградщини на 2015 рік. Люди. Події. Факти : довідник / Володимир Босько ; Департамент освіти і науки Кіровогр. обл. держ. адміністрації, КЗ "КОІППО ім. Василя Сухомлинського". - Історико-краєзнавче вид. - Кіровоград : Центрально-Українське вид-во, 2014. - 259,[1] с. : фото. - Текст: укр., рос. - Іменний покажч.с. 254-258 Феферман Борис Веніаминович. - С. 22

Сандул В. Диригент, композитор, педагог // Ленінський прапор. - 1990. - 20 лютого. - С. 3


Web-бібліографія

Феферман Борис Вениаминович //Большая биографическая энциклопедия

Феферман Борис Вениаминович // Памятные даты http://www.lechaim.ru/ARHIV/153/dates.htm

Кузнецов Андрей Георгиевич Творцы и интерпретаторы http://www.literatura.kg/articles/?aid=598