Струтинський Вілен Митрофанович

Матеріал з wiki
Версія від 13:34, 27 грудня 2013, створена Wikiuser (обговорення | внесок) (Створена сторінка: [[Файл:StrutynskyVM.jpg|мини|200px|<p style="text-align:center;">'''Микола Іванович Гродеков'''</p><p style="text-align:left;"><b>...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Микола Іванович Гродеков

народився — 16.10.1929
місце народження — с. Данилова Балка (нині - Ульяновського району Кіровоградської області)
дата смерті — 28.06.1993
місце смерті — м. Рим, Італія

Вілен Митрофанович Струтинський (16 жовтня 1929, с. Данилова Балка — 28 червня 1993, м. Рим) – український фізик-теоретик, член-кореспондент АН УРСР з 1972 року. Написав наукові праці з вивчення структури атомного ядра. Побудував теорію оболонкової структури атомних ядер та теорію врівноважених форм ядер і порогів поділу. Член Європейської академії наук і мистецтв (Трієста, Італія, 1991), Член Ради з ядерної фізики АН СРСР, член редколегії журналу «Ядерная физика».


Життя і діяльність

Вілен Митрофанович Струтинський народився 16 жовтня 1929 року в селі Данилова Балка (нині - Ульяновського району Кіровоградської області) в родині військовослужбовця. З 1930 по липень 1941 року жив разом з батьками в Одесі. На початку Великої Вітчизняної війни разом з матір’ю і братом був евакуйований в м. Сухий Лог Свердловської області, де проходив службу батько. В 1942 році сім’я перебралася до Свердловська, а після війни, в 1946 році, повернулася в Одесу.

В 1947 році В.М. Струтинський закінчив середню школу і вступив до Одеського державного університету на фізико-математичний факультет. У 1951 році був переведений на V курс Харківського державного університету, який закінчив у 1952 році з відзнакою за спеціальністю «Теоретична фізика». Після закінчення університету в лютому 1953 року В. М. Струтинський був направлений на роботу в сектор теорії атомного ядра Інституту атомної енергії імені І.В. Курчатова, де працював до 1970 року. Захистив кандидатську (1959, МІФІ, Москва) докторську (1965, Дубна) дисертації. В.М. Струтинський неодноразово брав участь у міжнародних наукових конференціях з ядерної фізики: в Голландії (1956), Канаді (1960), США (1963, 1964). У 1957-1958 роках стажувався в Інституті теоретичної фізики імені Нільса Бора (Копенгаген, Данія).

В 1967 році В.М. Струтинський був запрошений як гостьовий професор в цей же Інститут для роботи над своєю теорією. Там він працював до кінця 1970 року, а потім переїхав до Києва, де до 1991 року керував відділом теорії ядра Інституту ядерних досліджень АН УРСР. В 1991-1993 роках – він головний науковий співробітник відділу теорії ядра ІЯД НАН України.

Помер В.М. Струтинський 28 червня 1993 року в Римі.

Наукові праці В.М. Струтинського стосуються вивчення структури атомного ядра, теорії поділу ядер. Розвинув кількісну теорію кутових розподілів фрагментів поділу і продуктів реакцій, розробив метод розрахунку мас і енергій деформації ядер, який дав змогу відокремити оболонкові ефекти в енергії ядра і дослідити їхній вплив на властивості ядер.

У 1966 році теоретично встановив явище сильно деформованих важких атомних ядер у квазістаціонарному стані, зумовлене деформуванням в ядрах з числом нуклонів 230-250 оболонкової структури при досягненні ядрами деформацій зі станом осей порядку 1,8-2,0. Вперше висунув і обґрунтував уявлення про наявність у важких ядер двогорбого бар’єру поділу. Наукове значення його відкриття полягає в тому, що воно відіграло вирішальну роль в утвердженні нових наукових уявлень про процес поділу ядер, стимулювало численні теоретичні дослідження та експерименти. Розроблена півстоліття тому теорія В. М. Струтинського і тепер з успіхом використовується для пояснення багатьох процесів, що супроводжуються значною зміною форми ядра. Через відносну простоту та узгодження з експериментом метод оболонкових поправок В. М. Струтинського дотепер є найбільш ефективним методом розрахунків мас, рівноважних деформацій ядер, енергії деформації ядер, бар’єрів поділу, періодів напіврозпаду та інших властивостей ядер, що діляться, особливо стабільності надважких ядер.

Праці В.М. Струтинського є найбільш значними в дослідженні теорії атомних ядер. Вони обговорюються на багатьох міжнародних наукових конференціях, деякі з них були присвячені вивченню нових аспектів процесу поділу ядра, що виходять саме з теорії В.М. Струтинського. Вираз «енергетична теорема Струтинського», «двогорбий бар’єр поділу Струтинського» та інші широко увійшли в світову наукову літературу з теорії ядра і ядерної фізики. Статті В.М. Струтинського «Оболочечные эффекты в массах ядер и энергиях деформации» (1967) и «Оболочки в деформированных ядрах» (1968) визнані Інститутом наукової інформації США як ті, що найбільш цитують. В.М. Струтинський підготував багато спеціалістів, його учні стали кандидатами і докторами наук, професорами. Наукова інтуїція, професіоналізм фізика-теоретика, критичне ставлення до роботи та людська чуйність, цікавість до нового, принциповість і безкомпромісність створили В.М. Струтинському високий авторитет серед вітчизняних та зарубіжних вчених.


Нагороди

Медалі «За трудові заслуги» (1983) і «В пам’ять 1500-річчя м. Києва».

Лауреат наукової премії фонду А. фон Гумбольдта (1991).

Премія з ядерної фізики ім. Т. Боннера Американського фізичного товариства за дослідження в галузі теорії оболонкової структури, поділу ядер і стабільності важких і надважких ядер (1978).

Звання почесного доктора наук Копенгагенського університету (1979, за пропозицією Інституту ім. Нільса Бора (Данія) у зв’язку з 500-річним ювілеєм Копенгагенського університету).


Бібліографія

Праці В.М. Струтинського

Струтинский В.М. Оболочечные поправки к классической модели для энергии ядра. - Препринт ИАЭ. - 1108, Москва, 1966; Nuclear Physics А95, 1967. - С. 420-442

Струтинский В.М., Бъернхольм С. Промежуточные состояния в делении ядер // Труды Международного симпозиума по структуре ядра, Дубна. - Вена: Изд-во МАГАТЭ. - С. 431-441

Струтинский В.М. Энергия деформации и деления ядер // Труды Международной школы по структуре ядра, Алушта, 1972. - К.: Изд. Д6465, ОИЯИ, 1972. - С. 467 – 491

Струтинский В.М. Деление ядер // Природа. - 1976. - № 9. - С.78-91


Література про життя і діяльність В.М. Струтинського

Бузько В.Л. Видатні діячі в галузі фізики і техніки Кіровоградщини: посібник для вчителів фізики та астрономії /За ред. проф. С.П.Величка. - Кіровоград: ФО-П Александрова М.В., 2010. - 116 с.

Корнеев С.Г. Советские ученые – почетные члены научных организаций зарубежных стран. - М, 1981. - С. 152


Web-бібліографія

Видатні діячі в галузі фізики і техніки Кіровоградщини http://www.slideshare.net/makudrya/buzko

Из истории сверхтяжелых елементов http://museum.jinr.ru/old/POPULAR/Elements.htm

Реакція ядерного поділу http://ua.convdocs.org/docs/index-4121.html?page=7

«Нобелевское» открытие российских ученых признано мировым сообществом

СТРУТИНСЬКИЙ Вілен Митрофанович http://www.nas.gov.ua/UA/Sites/PersonalSite/Pages/default.aspx?ffn1=Email&fft1=Eq&ffv1=StrutynskyyVM19291993

Струтинский Вилен Митрофанович: Материал из Википедии – свободной энциклопедии http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D1%80%D1%83%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9,_%D0%92%D0%B8%D0%BB%D0%B5%D0%BD_%D0%9C%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%84%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87