Степняк-Кравчинський Сергій Михайлович

Матеріал з wiki
Версія від 10:33, 8 лютого 2016, створена Wikiuser (обговорення | внесок) (→‎Web-ресурси)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Степняк-Кравчинський Сергій Михайлович

народився — 01(13).07.1851
місце народження — Новий Стародуб, Херсонська губернія (нині Кіровоградська область)
дата смерті — 11(23).12.1895
місце смерті — Лондон

Степняк-Кравчинський Сергій Михайлович (1851 - 1895) – російський письменник, революціонер-народник.

Життя і діяльність

Народився Сергій Кравчинський на Херсонщині в селі Новий Стародуб (нині Петрівський район Кіровоградської області), у сім'ї військового лікаря. Мати, Любов Яківна - українка, виховала в ньому любов до рідного краю, до українських степів. Не випадково Кравчинський згодом обрав собі псевдонім - Степняк. Батько, Михайло Тадейович, за національністю був білорусом, служив військовим лікарем. Дитинство пройшло в Олександрії, Єлисаветграді (зараз Кіровоград), Умані. Сергій рано залишив батьківський дім: він спочатку навчався у військовій Орловській гімназії, згодом - у московському Олександрівському військовому училищі і, нарешті, в Михайлівському артилерійському училищі в Петербурзі, яке закінчив у званні підпоручика. Військова кар'єра не захопила Кравчинського, через рік він вийшов у відставку і вступив до Петербурзького Лісового інституту (1871—1873), де увійшов до гуртка пропагандистів соціалізму "чайковців" разом з С.Л. Перовською, П.О. Кропоткіним та ін.

Революційну діяльність почав 1871 р. Одним з перших Кравчинський "пішов у народ", з 1873 вів пропаганду серед селян Тверської та Тульської губерній. У 1874, рятуючись від поліції, емігрував - жив у Швейцарії, Англії, Франції. Брав участь у Герцеговінському повстанні проти турків у 1875 і у повстанні бакуністів в італійській провінції Беневенто в 1877, за що був заарештований, засуджений до смерті, але амністований у 1878. Повернувся до Росії, став членом таємного революційного товариства „Земля і воля”. Брав активну участь у створенні нового підпільного видання "Земля і Воля".

Перебуваючи під впливом поглядів М.А. Бакуніна і П.Л. Лаврова, Кравчинський після численних арештів пропагандистів одним з перших перейшов до терору. 4 серпня 1878 року він серед білого дня в центрі Петербурга заколов кинджалом шефа жандармів Мезенцева і, зумівши сховатися, написав брошуру "Смерть за смерть", пояснивши мотиви вбивства.

Кравчинський дружив з письменниками Оскаром Уайльдом, Бернардом Шоу, його талант письменника високо оцінювали Л.М. Толстой, В.Г. Короленко, Альфонс Доде та ін. Перекладені багатьма іноземними мовами його твори знайомили громадськість Європи та США зі справжніми причинами і характером російського революційного руху, виховували нових революціонерів.

Автор романів “Андрій Кожухов”, “Шлях нігіліста”, “Штундист Павло Руденко” (не закінчений), повісті “Будиночок на Волзі”, “Підпільна Росія", "Росія під владою царів", пропагандистських казок, романів, нарисів, у яких розповів про боротьбу російського революційного народництва. Писав також історико-публіцистичні твори. За однією з версій дослідників творчості Етель Войнич Степняк-Кравчинський є прототипом Ривареса - героя роману „Овод”.

Очевидно, було б написано ще не один роман, аби не передчасна трагічна смерть. 23 грудня 1895 року, переходячи залізничну одноколійку в межах Лондона, Сергій Михайлович потрапив під поїзд.

Пам’ять

У Новому Стародубі його ім’ям названо вулицю. Тут відкрито літературно-меморіальну кімнату-музей письменника-революціонера.

У Петровому теж є вулиця, названа на честь Сергія Михайловича Степняка-Кравчинського. У 1971 році у Бориса Олійника з'являється друком перша книга трилогії про відомого письменника Сергія Михайловича Степняка-Кравчинського – роман "Туди , де бій", через рік друга - "Жага", потім - "Чужина". У 1975 році трилогія виходить у світ під спільною назвою "Пролог".

Бібліографія

Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» - К.: КИТ, 2007. - 436 с.

Багацький Л. Два Артури з одного степу / Л. Багацький // Кіровоградська правда. - 2013. - 28 травня. - С. 6: фото

Босько В. Єлисаветградці всіх країн, єднайтеся! / В. Босько // Народне слово. - 2011. - 28 квітня. - С. 1, 9

Босько, Володимир Миколайович. Історичний календар Кіровоградщини на 2007 рік. Люди. Події. Факти: Історико-краєзнавче видання: Довідник / Володимир Босько; Кіровоград. обл. ін-т післядипломної педагогічної освіти ім. В. Сухомлинського, Кіровоград. обл. організація Всеукр. спілки краєзнавців. - Кіровоград: ПОЛІМЕД-Сервіс, 2006. - 161 с.: фото

Босько, Володимир Миколайович. Історичний календар Кіровоградщини на 2011 рік: Люди. Події. Факти: історико-краєзнавче видання: довідник / Володимир Босько; Управління освіти і науки

Кіровоградської облдержадміністрації, Кіровоградський обл. ін-т післядипломної педагогічної освіти ім. В. Сухомлинського. - Кіровоград: Центрально-Українське вид - во, 2010. - 255 с.: фото, портр.

Босько В. Наші земляки - воїни-інтернаціоналісти ХІХ століття / В. Босько // Народне слово. - 2011. - 25 серпня. - С. 9 : фото

Босько В. Наші земляки "Овід" та "Граф Вронський" - воїни-інтернаціоналісти ХІХ століття / В. Босько // Освітянське слово. - 2006. - № 7-8 (липень-серпень). - С. 4

Братченко И. Овод родился в Новом Стародубе : 150 років з дня народження Степняка-Кравчинського / И.Братченко // Правда Украины. - 2001. - 17 июля. - С. 1

Вагман Илья Яковлевич. 50 знаменитых террористов / Илья Вагман, Александр Ильченко, Станислава Евминова,. - Харьков : "Фолио", 2005. - 510 с.: фото. - (Сер. "100 знаменитых")

Дальцева Магдалина Зиновьевна. Счастливый Кит: Повесть: О С. Степняке-Кравчинском / Магдалина Дальцева,. - 2-е изд. - М.: Политиздат, 1989. – 334с., ил. (Сер. "Пламенные революционеры")

Колесник, Дмитрій. Розвиток краю у XIX столітті / Дмитрій Колесник // Народне слово. - 2014. - 31 липня. - С. 20: фото

Корнієнко І. Ювілей відомого земляка / І. Корнієнко // Народне слово. - 2001. - 12 липня. - С. 3 Крячко Г. Його поле битви: Минуло 150 років з дня народження Степняка-Кравчинського / Г.Крячко // Кіровоградська правда. - 2001. - 14 серпня. - С. 4

Маєвська, Тетяна Петрівна. С. М. Степняк-Кравчинський: про життя і творчість письменника-революціонера: 1851-1895 / Тетяна Петрівна Маєвська. - К.: Т-во "Знання" УРСР, 1976. - 48 с.

Маевская Татьяна Петровна. Слово и подвиг: Жизнь и творчество С.М. Степняка-Кравчинского - писателя-революционера (1851-1895) / Татьяна Маевская,. - К.: Наук. думка, 1968. - 227 с., іл.

Михайлюкова Л. "Овід" - наш земляк / Л. Михайлюкова // Народне слово. - 2011. - 7 липня. - С. 5 Пересунько С. Овод із Нового Стародуба / С. Пересунько // Альтернатива . - 1997. - 1-7 вересня. - С. 2 Пришутов, Едуард Ірландська прихильниця України / Едуард Пришутов // Історія України. - 2015. - № 3 (лютий): Вкладка № 2(50). - 6-9 вкл.: фото

Степняк-Кравчинский Сергей Михайлович. Грозовая туча России; / Сергей Михайлович Степняк-Кравчинский. Смерть за смерть; Подпольная Россия;

С.И. Бардина; Ольга Любатович; С.М. Степняк-Кравчинский в воспоминаниях современников / сост.: Б. Романов ; / сост.: Б. Романов. - М.: Новый Ключ, 2001. - 478 с.

Таратута, Евгения Александрова. История двух книг: "Подпольная Россия" С.М. Степняка-Кравчинского и "Овод" Э.Л. Войнич / Евгения Таратута. - М.: Худож. лит., 1987. – 254 с., ил.

Цапюк, Степан Кирилович. Олександрія вчора, сьогодні, завтра: нариси з історії нашого краю / Степан Цапюк, Василь Петленко. - Олександрія, 2004. - 120 с.: іл.

Шевченко С. Він учив Войнич української / С.Шевченко // Вечірня газета. - 2000. - 14 липня. - С. 7 Шевченко С. "Овід" із українського степу / С. Шевченко // День. - 2004. - 30 липня. - С. 8

Web-ресурси

Степняк-Кравчинський Сергій Михайлович - Вікіпедія

Сергій Михайлович - Википедия

Степняк-Кравчинский