Порецький Платон Сергійович

Матеріал з wiki
Версія від 10:37, 29 грудня 2016, створена Wikiuser (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Платон Сергійович Порецький

народився — 03.10.1846
місце народження — м.Єлисаветград (нині м.Кропивницький)
дата смерті — 09.08.1907
місце смерті — с.Жовідь

Платон Сергійович Порецький (3 жовтня 1846, м.Єлисаветград (нині м.Кропивницький) – 9 серпня 1907 с. Жовідь Чернігівської області) – логік, математик і астроном.

Життя і діяльність

Платон Сергійович Порецький народився 3 жовтня 1846 р. у Єлисавет-граді в родині військового лікаря. Його батько – український шляхтич, народився в 1815 р. у Лохвиці, брав участь в обороні Севастополя. Дитинство Платона Порецького, початкова освіта були пов’язані з містечком Лохвиця (Полтавщина), куди батька перевели по службі. Потім було навчання у Полтавській гімназії. Там Платон захопився спостереженням за зірками, астрономією. У 1870 році закінчив фізико-математичний факультет Харківського університету. Викладачі помітили захоплення юнака і, як кращого випускника, за пропозицією професора астрономії І.Федоренка залишили професорським стипендіатом при кафедрі астрономії, на якій він працював кілька років.

Подальше життя і наукова діяльність Платона Сергійовича з травня 1876 р. пов’язані з Казанським університетом, де він працює астрономом-спостерігачем. Порецький виявився чудовим спостерігачем, успішно спосте-рігав Венеру, Марс, комети Коджія, сонячні затемнення, вивчав рух нещо-давно відкритої планети Нептун. Результатом цього стали два томи його наукових праць, які були оформлені у вигляді дисертації «Історичний нарис теорії астрономічної рефракції за останні 30 років». Йому присуджено вищий вчений ступінь доктора астрономії. Відтоді працював на посаді приват-доцента університету. П.С.Порецький поринув у світ математичної логіки, з часом це хобі принесло йому світову славу. Платон Сергійович був першим російським вченим, що читав лекції з математичної логіки та її застосування до теорії імовірностей, коли працював професором Казанського університету. Вчений розробив фундаментальну теорію логічних рівнянь, що було значним кроком уперед порівняно з науковими здобутками попередників. Крім цього, Порецький глибоко проаналізував таку галузь математичної логіки як теорія наслідків і причин. Йому належить одне з узагальнень класичної теорії сило-гізму, праці з аксіоматики, теорії чисел та ін.

Коло інтересів Порецького було досить широким. Сучасники відзна-чають, що він „был всесторонне образованным человеком, обладал недю-жинными литературными талантами и поэтическим даром». Деякий час (1884) був редактором газети „Казанский биржевой листок”. У 1889 році П. Порецький залишив педагогічну роботу й перейшов на пенсію. Повернувся на Україну, в с.Жовідь Чернігівської губернії, одружився з українкою вдовою Софією Дмитрівною Ренчицькою. 18 років він прожив у будинку, збудованому в 1854 році тестем, Дмитром Ренчицьким. У цей час він інтенсивно працював. Після смерті вченого у 1908 році вийшла у світ одна з основних його праць «Об’єднана теорія логічних рівностей і нерів-ностей». Смерть застала Платона Сергійовича 9 (22) серпня 1907 р. за пись-мовим столом, коли він писав чергову статтю з логіки. Похований на сільському кладовищі, як він і заповідав. Ще за життя Порецький мріяв збудувати лікарню для селян. Після смерті чоловіка Софія Дмитрівна продала землю і на виручені кошти у 1910 році почала будувати лікарню. У 1913 році вдова передала заклад земству. На будиночку була чавунна плита з написом, що лікарня побудована на честь Платона Сергійовича Порецького.

Перу П.С.Порецького належить багато наукових праць. Фунда-ментальні дослідження вченого, його ідеї, на думку спеціалістів, значною мірою актуальні до наших днів. Платон Порецький набагато випередив свій час. Сьогодні дослідники доводять, що Порецький вперше в історії побу-дував математичну силогістику, над якою все життя безуспішно працював великий математик Лейбніц. Деякі висновки і формули Порецького через 12 років повторив знаменитий англійський учений і письменник Л.Керрол у своїй „Символічній логіці” (1896). Популяризації ідей Порецького присвячена книга Володимира Лобанова „Русская вероятностная логика. Азбука математической логики” (2009).

Бібліографія

Стяжкин, Николай Иванович. Формирование математической логики / Николай Стяжкин ; АН СССР. - М. : Наука, 1967. - 508 с. - Библиогр.: с. 454-505

Босько, Володимир Миколайович. Історичний календар Кіровоградщини на 2016 рік. Люди. Події. Факти: довідник / Володимир Босько ; Департамент освіти і науки Кіровогр. обл. держ. адміністрації, КЗ "КОІППО ім. Василя Сухомлинського". - Історико-краєзнавче вид. - Кіровоград : Центрально-Українське вид-во, 2016. - 259,[1] с. : фото. - Іменний покажч. с. 253-257

Босько, Володимир Миколайович. Історичний календар Кіровоградщини на 2011 рік: Люди. Події. Факти: історико-краєзнавче видання: довідник / Володимир Босько ; Управління освіти і науки Кіровоградської облдержадміністрації, Кіровоградський обл. ін-т післядипломної педагогічної освіти ім. В. Сухомлинського. – Кіровоград: Центрально-Українське вид-во, 2010. - 255 с. : фото, портр. - Текст: укр., рос. - Іменний покажч.: с. 249-253

Михайлов , А. Родом з Єлисаветграда [Текст] : Порецький П. / А. Михайлов // Кіровоградська правда. - 1985. - 9 червня. - С. 2

Цікава інформація + логічна задача [Текст] // Математика в школах України. - 2014. - № 31-32. - С. 66-6

Web-ресурси

«Перший український учений, який почав читати лекції з математичної логіки»

І фізики, і лірики: Платон Порецький і Льюїс Керрол

Порецький Платон Сергійович

Цікава інформація + логічна задача

Порецький Платон Сергійович