Попов Леонід Іванович
Леонід Іванович Попов (31 серпня 1945 року) - український космонавт, двічі Герой Радянського Союзу.
Життя і діяльність
Леонід Попов народився 1 серпня 1945 року в місті Олександрія Кіровоградської області в сім'ї службовця. Після закінчення середньої школи працював слюсарем-електромонтажником на електромеханічному заводі.
У Радянській Армії з 1964 року. В 1968 році закінчив Чернігівське вище військово-авіаційне училище льотчиків. Служив льотчиком-винищувачем в стройових частинах ВПС СРСР.
У 1970 році зарахований до загону радянських космонавтів.
Пройшов повний курс загальнокосмічної підготовки та підготовки до космічних польотів на космічних кораблях типу "Союз" і орбітальних станціях типу "Салют". У 1976 році закінчив Військово-повітряну академію імені Ю. О. Гагаріна.
Здійснив три польоти в космос як командир корабля і пілотованих орбітальних комплексів.
Перший політ - з 9 квітня по 11 жовтня 1980 спільно з бортінженером Валерієм Вікторовичем Рюміним на космічному кораблі "Союз-35" і орбітальній станції "Салют-6". За час 185-добового польоту на борту орбітальної станції "Салют-6" побували чотири експедиції, три з яких - міжнародні екіпажі (за участю космонавтів Угорщини, В'єтнаму, Куби). Здійснив стикування з вантажними космічними кораблями: "Прогрес-8", "Прогрес-9", "Прогрес-10". Повернення на Землю - на космічному кораблі "Союз-37".
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 11 жовтня 1980 року за мужність і героїзм, проявлені в цьому польоті, підполковнику Леоніду Івановичу Попову присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі "Золота Зірка". На честь цього польоту створена поштова марка.
З 14 до 22 травня 1981 р. полковник Попов Л. І. очолював політ радянсько-румунського міжнародного екіпажу спільно з космонавтом-дослідником, громадянином Соціалістичної Республіки Румунія Думітру Прунаріу на космічному кораблі "Союз-40" і орбітальному науково-дослідному комплексі "Салют-6" - "Союз Т-4" - "Союз-40".
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 травня 1981 року за успішне здійснення космічного польоту і проявлені при цьому мужність і героїзм Леонід Іванович Попов нагороджений другою медаллю "Золота Зірка". Третій космічний політ, спільно з бортінженером Олександром Олександровичем Серебровим і космонавтом-дослідником Світланою Євгенівною Савицькою, Л. І. Попов здійснив з 19 по 27 серпня 1982 року на космічному кораблі "Союз Т-7" і орбітальному науково-дослідному комплексі "Салют-7" - "Союз Т-5" - "Союз Т-7".
Завершивши польоти в космос, з 1982 по 1987 рр. полковник Попов був інструктором-космонавтом Центру підготовки космонавтів імені Ю. О. Гагаріна.
Відрахований із загону космонавтів 13 червня 1987 у зв'язку зі вступом до Військової академії Генерального штабу. 15 жовтня 1990 полковнику Попову Л. І. присвоєно військове звання "генерал-майор авіації". З 24 червня 1989 служив начальником 4-го управління Головного управління озброєнь ВПС Міністерства оборони СРСР (з 1992 року - Російської Федерації). З 22 липня 1993 року - начальник 3-го управління Головного управління замовлень і поставок авіаційної техніки і озброєнь ВПС. 11 листопада 1995 наказом Міністра оборони РФ № 01712 звільнений у запас за віком. Л. Попов свого часу обирався депутатом Верховної Ради СРСР 11 скликання, очолював Правління товариства "Росія-Румунія".
Леонід Іванович одружений. Має двох дітей. Живе в Москві.
Космонавту в його рідному місті Олександрія було встановлено пам'ятник на площі, названій на його честь.
Також бюст Героя встановлений на території Чернігівського ВВАУЛ.
Нагороди та звання
• Двічі Герой Радянського Союзу (1980, 1981).
• Три ордени Леніна (1980, 1981, 1982)
• Герой Угорської Народної Республіки (1980).
• Герой Праці Соціалістичної Республіки В'єтнам (1980).
• Герой Республіки Куба (1980).
• Герой Соціалістичної Республіки Румунія (1981).
• Заслужений майстер спорту СРСР.
• Льотчик-космонавт СРСР
• Державна премія України (1982).
• Почесний громадянин м. Олександрія.
Також нагороджений десятьма ювілейними медалями.
Бібліографія
Книги про космонавта Л.І. Попова
Босько Володимир Миколайович. [Леонід Іванович Попов] // Історичний календар Кіровоградщини на 2020 рік. Люди. Події. Факти / В. М. Босько; КЗ «КОІППО ім. Василя Сухомлинського». – Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2019. – С. 202: фото.
Босько Володимир. [Попов Леонід Іванович] // Визначні постаті Степової Еллади: до 250-річчя заснування фортеці Святої Єлисавети, міста Єлисаветграда та 65-річчя утворення Кіровоградської області / Кіровоградський обл. ін-т післядипломної пед. освіти ім. Василя Сухомлинського; рец. А. С. Бик, К. В. Шляховий. – Кіровоград: Інформаційна мережа, 2004 – Ч. 1. – 2004. – С. 239: фото.
Ганоцький Віктор Федорович. Крила виростають на землі: художньо-документальна повість. Слово друзям і колегам: спогади, відгуки, пісні. – Кропивницький : Видавець Лисенко В. Ф., 2021. – С. 5-98 : фото.
Цапюк Степан Кирилович. [Попов Леонід Іванович] // Олександрія вчора, сьогодні, завтра: нариси з історії нашого краю / Степан Цапюк, Василь Петленко. – Олександрія: 2004. – С. 91.
Публікації у періодичних виданнях
Александрийцы в освоении Космоса // Олександрійський тиждень. – 2010. – 8 квітня. – С. 20.
Божко Ольга. Наш земляк – космонавт Леонід Попов / Ольга Божко // Сільський вісник. – 2021. – 16 квітня. – С. 3: фото.
Бонфельд С. Зоряні траси земляка / С. Бонфельд // Кіровоградська правда. – 1995. – 12 вересня – С. 3.
Бонфельд С. Причетні до подвигу / С. Бонфельд // Молодий комунар. – 1987. – 11 квітня – С. 2.
Босько В. Космонавтика і наші земляки : 50 років тому, після польоту Юрія Гагаріна, в історії людства сталася одна з найважливіших подій планетарного масштабу: розпочалася космічна ера / В. Босько // Народне слово. – 2011. – 3 листопада. – С. 8, 9: фото.
Гаврилов Р. Агент-0047 / Р. Гаврилов // Площадь свободы. – 2003. – 13 августа. – С. 1.
Ганоцький В. В. ...І ковток прохолодної води: Історія одного знімка / В. В. Ганоцький // Народне слово. – 2004. – 26 лютого. – С. 3.
Ганоцький В. Крила виростають на землі / В. Ганоцький // Народне слово. – 2005. – 9 квітня. – С. 2.
Гончаренко В. Вдома!: вірш / В. Гончаренко // Кіровоградська правда. – 1980. – 12 жовтня – С. 2.
Гончаренко В. Перші кроки: вірш / В. Гончаренко // Молодий комунар. – 1980. – 14 жовтня – С. 3.
Іщенко Зоната. Українці першими підкорили космос / Зоната Іщенко // Народне слово. – 2013. – 11 квітня. – С. 13.
Карпачева Елена. О покорителях космоса и Почетных гражданах / Елена Карпачева // Олександрійський тиждень. – 2017. – 27 квітня. – С. 2.
Кондырева Т. Ф. Гордость Александрии / Т. Ф. Кондырева // Олександрійські відомості. – 2001. – 30 серпня. – С. 2.
Кондырева Т. Ф. Человек имеет право на уважение / Т. Ф. Кондырева // Площадь свободы. – 2003. – 27 августа. – С. 2.
Кохан А. Дом космонавта: Земляки / А. Кохан // Олександрійські відомості. – 2006. – 9 листопада. – С. 2.
Кохан А. Жизнь после космоса / А. Кохан // Украина-центр. – 2006. – 7 июля. – С. 6.
Лашко В. Космічна зустріч / В. Лашко // Сільське життя. – 2010. – 14 квітня. – С. 3.
Остапова О. Шануємо земляка / О. Остапова // Вільне слово. – 2000. – 7 квітня. – С. 1.
Саржевський А. Зоряний слід на землі / А. Саржевський // Кіровоградська правда. – 2010. – 31 серпня. – С. 6.
Саржевський Анатолій. Зоряний слід на землі / Анатолій Саржевський // Народне слово. – 2015. – 9 квітня. – С. 10: фото.
Саржевський Анатолій. Творці космічної держави / Анатолій Саржевський // Голос України. – 2019. – 7 грудня.– С. 10.
Святець О. Льотчик-космонавт Леонід Попов завітав в Олександрію / О. Святець // Вільне слово. – 2006. – 5 липня – С. 1.
Цибульський М. Хто ж знав, що він стане космонавтом? / М. Цибульський // Кіровоградська правда. – 2002. – 16 листопада. – С. 4.
Web-ресурси
Попов Леонід Іванович (Вікіпедія)
Попов Леонід Іванович (Вікіпедія – NiNa.Az)