Пойченко Михайло Іванович
Михайло Іванович Пойченко (01 листопада 1909; с. Фурманівка Новоукраїнського району (нині Кіровоградської області) – 16 червня 1992; Київ) – кінооператор, режисер. Учасник Другої світової війни. Його фронтові сюжети використано в кіноепопеї «Велика Вітчизняна війна» (1978-1980, 20 серій; художній керівник та режисер Р. Кармен). З 1962 по 1986 працював на «Укркінохроніці», де зняв понад 20 стрічок. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1988).
Життя і діяльність
Пойченко Михайло Іванович народився 1 листопада 1909 року у с. Фурманівка (нині Новоукраїнського району Кіровоградської області) в родині селянина. В 1929-1933 рр. навчався на заочному відділенні операторського факультету ДТК – ДІКа. Майже одночасно заочно навчався на Київському факультеті робітничої молоді, який закінчив у 1930 році. З 1936 по 1940 рік працює спочатку асистентом оператора, а з 1941 року оператором Краснодарського корпункту Ростовської студії кінохроніки. З осені 1941 року – оператор кіногрупи Південного фронту. З вересня 1942 року працював на Північному Кавказі. У 1944 році знімає військові дії в складі кіногрупи 2-го Білоруського та 2-го Українського фронтів. М. Пойченко брав участь у ряді важливих військових операцій на Чорноморському узбережжі та в Криму. Двічі знімав десантні операції: в травні 1943 року в Новоросійську та в січні 1944 року на Керченському півострові. В 1944 році брав участь у зйомках звільнення Криму. Цілий ряд фрагментів було відзнято з окопів на передовій лінії вогню. Його робота вирізнялась чітким і глибоким змістом. Пойченко майстерно з’єднував в сюжеті різні його компоненти: пейзаж, портрет, дію.
Після закінчення Другої світової війни Пойченко працював з 1945 по 1950 рік на Литовській студії кінохроніки, зняв стрічку «Радянська Литва» (1950). З 1950 по 1957 він оператор Ростовської кіностудії, а з 1957 по 1986 рік працює у Львівському корпункті «Укркінохроніки». За цей період вийшли його роботи: «Живи, Україно!» (1957), «В сім'ї єдиній» (1958), «Україна. 1960» (1960, у співавт.), «Володимир Гургаль» (1961), «Чарівники» (1962), «Здрастуйте, Гано Дмитрієвно!» (1964), «Кораблі не вмирають» (1965, у співавт.), «Люди, смаки, час» (1968), «Між вільними вільна» (1970), «Україна, земля, люди» (1970), «Обличчям до вогню» (1971, Диплом Всесоюзного кінофестивалю фільмів на робітничу тему, Горький, 1972), «Поема про донецький край» (1974, у співавт.), «П'ять пісень про комуністів» (1975, Спеціальна премія журі IX Всесоюзного кінофестивалю. Фрунзе, 1976), «На всю широчінь душі» (1975, Почесний диплом журі XIX Міжнародного кінофестивалю. Лейпциг, 1976), «Місто робітничої слави» (1976), «Марія з Малої землі» (1980, у співавт.), «Головиха», «Гончар», «Без строку давності» (1981), «Балада про лісовий фронт» (1986), «Іван Франко і світова культура» (1987). У 1978-1980 була зроблена кіноепопея «Велика Вітчизняна війна».До фільму увійшли фронтові сюжети, зняті М. Пойченком. У 1962 році став членом Спілки кінематографістів СРСР, також був членом Спілки кінематографістів України. У 1988 році присвоєно звання «Заслужений діяч мистецтв України».
Помер 16 червня 1992 року в м. Києві.
Нагороди
1944 – Медаль «За оборону Кавказа»
1945 – Орден Вітчизняної війни II ступеня (09 червня 1945 року)
1950 – Медаль «За трудову доблесть»
1965 – нагороджений Першою премією зонального огляду за документальний фільм «Кораблі не вмирають»
1971 – Орден «Знак Пошани»
1976 – Спеціальна премія журі IX Всесоюзного кінофестивалю, Фрунзе
1976 – Почесний диплом журі XIX Міжнародного кінофестивалю. Лейпциг
1981 – Орден Трудового Червоного Прапора
1985 – Орден Вітчизняної війни II ступеня
Почесна Грамота Верховної Ради України.
Вшанування пам’яті
Михайлу Пойченко присвячено документальний фільм «Сорок років по тому» (1984; режисери: П. Гиржман, В. Шкляревський).
Бібліографія
Босько В. Пойченко Михайло Іванович // Історичний календар Кіровоградщини на 2009 рік: Люди. Події. Факти : історико-краєзнавче видання: довідник / Володимир Босько ; Управління освіти і науки Кіровоградської облдержадміністрації, Кіровоградський обл. ін-т післядипломної педагогічної освіти ім. В. Сухомлинського. – Кіровоград: Центрально-Українське видавництво, 2008. – С. 172
Капельгородська Нонна. Пойченко Михайло Іванович // Капельгородська Нонна. Кіномистецтво України в біографіях: Кінодовідник / Нонна Капельгородська, Євгенія Глущенко, Олександра Синько; Державний комітет телебачення і радіомовлення України, Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського НАН України (Київ). Львівське відділення, Музей-майстерня та Благодійний меморіальний фонд Івана Кавалерідзе. – К.: АВДІ, 2004. – С. 473
Пойченко Михайло Іванович // Мистецтво України: Біографічний довідник / За ред. А.В. Кудрицького. – К.: Українська енциклопедія, 1997. – С. 480
Пойченко Михайло Іванович // Митці України : енцикл. довід. / укл. М.Г. Лабінський, В.С. Мурза, ред. А.В. Кудрицький. – К.: «Укр. енцикл.» ім. М.П. Бажана, 1992. – C. 465
Пойченко Михайло Іванович // Спілка кінематографістів України : довідкове вид. / [Авт.-упор. Н.М. Капельгородська та ін. ; редкол.: Т.В. Левчук (відп. ред.) та ін. ; вступ. ст. Н.М. Капельгородської, А.І. Щербака]. – К.: Мистецтво, 1985.– С. 125-126.: фото
Web-ресурси
Виставка «Кіровоградщина та кінематограф»: М.І. Пойченко (Карпенко-Карий Museum)
Михаил Пойченко – оператор – биография (Кино-театр. Ру)
Михаил Пойченко – оператор, режисер, фронтовой кинооператор (Музей ЦСДФ)
Пойченко Михайло Іванович (Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії).