Окснер Альфред Миколайович
Альфред Миколайович Окснер (8 лютого 1898, м. Єлисаветград – 20 листопада 1973, м. Київ) – відомий український вчений-ліхенолог, організатор Українського ботанічного товариства (1956-1973), професор, доктор біологічних наук, член-кореспондент НАН України, заслужений діяч науки України.
Життя і діяльність
Альфред Миколайович Окснер народився 8 лютого (за деякими даними – 15 лютого) 1898 року в місті Єлисаветграді Херсонської губернії. Його батько, граф Микола Окснер, був прапорщиком запасу, землеробом; мати, Вільгельміна, мала дівоче прізвище Шварц. Все життя Окснер приховував походження, навіть змінив дату народження. В автобіографії він писав: «був взятий на виховання прийомною матір’ю, акушеркою З.Л. Соломоновою».
У 1917 році Альфред Окснер закінчив Єлисаветградську класичну чоловічу гімназію і вступив до Київського університету на природничий відділ фізико-математичного факультету, але не закінчив його у зв'язку з закриттям закладу. У 1922 році він вступив на біологічне відділення Київського інституту народної освіти, який закінчив 1924 р.
Ще в студентські роки Альфред Миколайович виявив нахил до наукової роботи, працював у лабораторії університетського ботанічного саду, провів багато експериментів, зробивши тим внесок у розвиток ботаніки.
У 1920-1922 роках Альфред Миколайович Окснер викладає природознавство у середніх школах та сільськогосподарському технікумі рідного міста Єлисаветграда, одночасно вивчає місцеву флору вищих рослин. Результатом цих досліджень стала перша друкована праця біолога – «Рідкісні рослини Єлисаветградщини на Херсонщині», яка вийшла у 1922 р. Працюючи над нею, він серйозно захопився вивченням мохів та лишайників. Варто зазначити, дані щодо ліхенобіоти України на той час у вітчизняній літературі були дуже обмежені.
З 1931 р. А.М. Окснер розпочав трудову діяльність в Інституті ботаніки АН УРСР (у 1968-1970 рр. – директор Інституту). Здійснивши низку експедицій на території України і за її межами (Білорусь, Урал, Забайкалля, Далекий Схід, Кольський півострів), Альфред Миколайович зібрав велику колекцію лишайників, яка стала основою ліхенологічного гербарію Інституту. У 1935 р. за видатний вклад у вивчення лишайників йому було присуджене наукове звання кандидата біологічних наук без захисту дисертації.
Наукову роботу А.М. Окснер не полишав і в роки Другої світової війни. У 1942 р. у важких умовах війни вчений успішно захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук. Тема його роботи – «Аналіз та історія походження ліхенофлори Арктики». У 1943 році А. Окснер стає професором.
В системі Академії Наук України А.М. Окснер працював з 1922 року, коли його призначили позаштатним співробітником Ботанічного кабінету і Гербарію Академії. В Інституті ботаніки АН України він був аспірантом, науковим співробітником, а з 1931 року – завідувачем відділу ліхенології, який очолював до останніх днів життя.
У 1968 році Альфред Миколайович отримав звання заслуженого діяча науки України; у 1972 році його обрали членом-кореспондентом НАН України.
Вершиною флористичних досліджень А.М. Окснера стала його фундаментальна праця «Флора лишайників України» (т.1 – 1956 р., т.2, ч.1 – 1968 р., ч.2 – 1993 р.). Останній том вийшов після смерті автора, його підготували співробітники Інституту ботаніки АН України ім. М.Г. Холодного. В передмові до книги редактор І.І. Абрамов написав: «Автор книги, видатний радянський ботанік А.М. Окснер помер до її видання. Але в останні дні свого життя він уважно ознайомився з першою коректурою, зробив виправлення… Видана книга увінчує працю його життя, вона стане настільним посібником для спеціалістів й широкого кола біологів, яких турбують проблеми еволюції».
Протягом життя Альфред Миколайович Окснер написав низку монографій та наукових статей, а саме: «Ліхенофлора Уралу» (1926-1931); «Визначник лишайників УРСР, вип.1, 2 (1971, 1974); «Нові обрісники для України» (1927); «Про новий вид Lecania з України» (1931); «Лишайники басейну рік Лени, Яни, Індігірки та Південного Прибайкалля» (1940); «Новий лишайник Leptotrema lithophila Sp. N.у флорі СРСР» (1960); «Новий вид флори СРСР рід Bomylosprora dnot» (1964); «Історія ліхенологічних досліджень на Україні» (1967) та інші.
Помер А.М. Окснер 20 листопада 1973 року. Похований на Байковому кладовищі у Києві.
Пам’ять
До 100-річчя видатного вченого у 1998 р. на базі Інституту ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України було засновано премію А. М. Окснера для молодих науковців за найкращу роботу в галузі практичного використання лишайників.
Бібліографія
Альфред Михайлович Окснер // Видатні вчені Національної Академії Наук України: Особові архівні та рукописні фонди академіків і членів-кореспондентів у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського (1918-1998): Путівник / НАН України. НБУ ім. В. І. Вернадського; Ін-т рукопису та ін.; Редкол.: О. С. Онищенко (голова) та ін.; Укл. О. С. Боляк та ін.; Передм. Л. А. Дубровіної та ін. – К.: НБУ ім. В. І. Вернадського, 1998. – С. 188-190.
Завалій, Н. В. Його праці актуальні сьогодні (до 115-річчя з дня народження Альфреда Окснера) / Н. В. Завалій // Науковий збірник Кіровоградського обласного краєзнавчого музею / Кіровогр. обл. краєзнавчий музей. – Кропивницький: Центрально-Українське вид-во. – Вип. 2 / ред. Н. Ю. Агапєєва [та ін.]. – 2017. – 231 с.: фото.
Завалій Н. Флора стала справою життя / Н. Завалій // Кіровоградська правда. – 2013. – 22 лютого. – С. 11.
Кондратюк С. Він мав величезну жадобу до знань і був відданий науці: До 100-річчя А. М. Окснера / С. Кондратюк // Вечірня газета. – 1998. – 6 лютого. – С. 9.
Кондратюк С. Граф Окснер звання доктора наук міг і не захищати: До 100-річчя з дня народження відомого вченого-земляка / С. Кондратюк // Кіровоградська правда. – 1998. – 10 лютого. С. 4.
Проводян Г. Такий захоплюючий світ рослин: Виповнилося 105 років від дня народження нашого земляка доктора біології Альфреда Окснера / Г. Проводян // Народне слово. – 2003. – 1 березня. – С. 2.