Нюренберг Амшей Маркович
Амшей Маркович Нюренберг (1887, Єлизаветград (нині Кіровоград) - 10.01.1979 р., Москва) - живописець, графік, педагог, мистецтвознавець, автор мемуарної прози.
Життя і діяльність
Амшей Маркович Нюренберг народився в Єлисаветграді у 1887 році, в сім’ї продавця риби. Сім’я виховувала 10 дітей, Амшей був старшою дитиною.
У 1905 році Нюренберг закінчив загальноосвітню школу, де малювання викладав художник Феодосій Козачинський, учень Ільї Рєпіна.
У 1905-1911 роках навчався в одеському художньому училищі, клас професора Кіріака Костанді. Після закінчення навчався в приватних художніх академіях Парижу. Працював у російськомовній газеті „Парижский вестник”. Протягом року працював в одному приміщенні з Марком Шагалом.
В Єлисаветград повернувся у 1912, давав приватні уроки малювання. Нюренберг був одним з ініціаторів влаштування Першої міської художньої виставки у 1913 році.
У 1915 році Амшей Маркович повернувся до Одеси. Був засновником „Товариства незалежних", яке у 1918 році було перетворене на „Товариство незалежних художників”. В цьому ж 1915 році одружився з балериною Поліною Мамичевою, з якою прожив усе життя.
Після революції 1917 був призначений першим комісаром мистецтв в Одесі, редактором першої радянської газети в Єлисаветграді „Красне село”.
У 1920 році переїхав до Москви, де працював художнім рецензентом газети „Правда”, працював з В.В.Маяковським в „Окнах РОСТА”. У 1927 році за завданням А.В.Луначарського читав у Парижі лекції про радянське образотворче мистецтво.
У 20-х роках Нюренберг викладав у Вищих художньо-технічних майстернях (ВХУТЕМАС) історію західного живопису. У 1932 році брав участь в організації Московської обласної ради художників (МОССХ). У 1923 році у них народилася дочка Ніна, яка стала оперною співачкою.
У 1943 році Нюренберг перебував в евакуації в Ташкенті. Там він працював у Спілці узбецьких художників. Період евакуації художник відобразив у своїх творах. Азійські твори Нюренберга цього періоду зберігаються у Третьяковській галереї, Музеї образотворчих мистецтв ім. Пушкіна, Музеї мистецтв народів Сходу в Москві, Музеї Нукуса ім. Савицького (Узбекистан). Витончений малюнок пером “З ташкентських замальовок” 1942 прикрасив обкладинку книги Нюренберга “Спогади, зустрічі, думки про мистецтво”, Москва, 1969.
В різні роки Амшей Нюренберг був засновником та членом різних художніх товариств. У 1910 році в Одесі - Товариство південноросійських художників, у 1915 - 1918 роках - Товариство незалежних, у 1918 - 1919 – Товариство незалежних художників, у 1921- 1922 – Нове товариство живопису, у 1932-1979 – Московська обласна спілка радянських художників. Після закінчення війни був художником, виконував проекти для Музею Революції, працюючи в різних стилях - від реалізму до модерну.
У 1950 році Нюренберг вийшов на пенсію, однак, продовжував активно займатися живописом, брав участь у виставках, публікувався в газетах і журналах, писав мемуари. Їх дуже скорочена версія під назвою „Воспоминания, встречи, размышления об искусстве” була видана в Москві (1969). Повний текст книги “Одесса – Париж – Москва. Воспоминания художника”, підготовлений онукою Нюренберга Ольгою Тангян, вийшов у видавництві “Мосты культуры”. Нюренберг - прототип образів художників у низці творів Юрія Трифонова (повість „Інше життя”, оповідання „Легше не стане”).
Художник помер в 1979 році на 91 році життя. Його поховали в Москві на Ваганьковському кладовищі.
Бібліографія
Нюренберг А.М. Воспоминания, встречи, мысли об искусстве. -М.: Сов. Художник, 1969.- 160 с.
Єлисаветградські художники-парижани [Текст] / В.Босько // Народне слово. - 2014. - 17 квітня. - С. 8-9 : фото/
У юності його називали "російським Ван-Гогом" [Текст] / В. Босько // Народне слово. - 1997. - 24 липня
Художник високої культури [Текст]: До 120-річчя з дня народження А.М.Нюренберга (1887-1979) / Л. Дмитрієва // Народне слово. - 2007. - 19 квітня. - С. 4
Кіровоград. Образотворче мистецтво (минуле і сучасне): [альбом] / авт.-упор.: В. Добробатько, О. Сіома ; літ. ред.: В. Бондар ; авт. Передм.: Б. Куманський. - Кіровоград : Мавік, 2008. - 309,[2] с.: кол.іл.
Нюренберг повертається [Текст] / Б. Куманський // Народне слово. - 2009. - 1 жовтня. - С. 12
Віртуальний музей того, хто належав маленькому Парижу [Текст] / В. Левочко // Кіровоградська правда. - 2009. - 6 жовтня. - С. 8
Його життя - біографія часу. Амшей Нюренберг [Текст] / Несен А. // Елисаветградские ведомости. - 2004. - 11 июня. - С. 1
Яка ж ти, доле моя... [Текст] / О. Рябошапка // Сільське життя. - 2012. - 25 липня. - С. 4
Web-ресурси
Амшей Нюренберг http://www.amshey-nurenberg.com/membership.php
Амшей Нюрнберг http://www.amshey-nurenberg.com/NUERENBERG_BOOK_Ed.O.Tangian.pdf