Михайлик Михайло Карпович
Михайло Карпович Михайлик (8 листопада 1897, с. Глодоси Єлисаветградського повіту Херсонської губернії (нині – с. Глодоси, Новоукраїнський район, Кіровоградська область, Україна) – 1924 рік, м. Сарни Рівненська область) – український військовий діяч. Учасник бою під Крутами 29 січня 1918 р. У 1919 році був старшиною у Київській групі Дієвої армії УНР, у 1920-1921рр. – ад’ютант Куреня Низових Запорожців 1-ї Запорізької дивізії Армії УНР. Брав участь у Першому і Другому Зимових походах. Автор спогадів про бій під Крутами.
Життя і діяльність
Михайлик Михайло Карпович народився 8 листопада 1897 року в селі Глодоси Єлисаветградського повіту Херсонської губернії (нині – с. Глодоси Новоукраїнського району Кіровоградської області). Навчався Михайло у школі лісових техніків. У Першу світову війну служив в інженерних частинах Російської імперії. Згодом вступив до Першої Української юнацької (юнкерської) військової школи ім. Богдана Хмельницького в м. Києві. Був учасником українського національного відродження 1917 року в Криму. У 1917-1918 рр. – поручик авіації флоту УНР, член Ради Української Чорноморської громади, організатор українізації Чорноморського флоту.
У юному віці Михайло взяв участь у бою під Крутами 29 січня 1918 року. Він був одним з небагатьох, хто залишився в живих у цьому пеклі, та одним із перших, хто написав детальні мемуари про той пам’ятний бій під Крутами («День 16 січня 1918 року», «Виступ Першої Української школи») та про свій бойовий шлях у роки Української революції. Ось що він згадував про цей бій: «Падали чорні постаті, за ними йшли нові, знову падали і знову йшли, одні за другими, і чорні, і сірі лави… Наші окопи, станція і потяги засипалися ворожими стрільнами і кулями, але кріпко трималися наші… Посилали по набої до від’їхавших за півтори верстви потягів, вистрілювали їх, знову посилали… Але грізні вістки: нема набоїв, псуються скоростріли, пролетіли по окопах, а тут чорні постаті знялися, крики «Ура!», «Слава!», і все перемішалося… Стріляли один одного… Облилися кров’ю багнети… Але вдесятеро більше ворогів перемогли…З криком «ура» кинулися москалі до станції. А там же були ті студенти, що не вміли стрілять. Боляче, сумно і гірко робиться, коли пригадаю ті молоді обличчя…».
З 1919 року Михайло Карпович був старшиною у Київській групі Дієвої армії УНР, у 1920-1921 роках – ад’ютант Куреня Низових Запорожців 1-ої Запорізької дивізії армії УНР. Брав участь у Першому і Другому Зимових походах, отримав поранення. Був членом Повстанського штабу генерала Ю. Тютюнника.
У листопаді 1920 року після тяжких боїв з Червоною армією, армія УНР перейшла ріку Збруч і була інтернована (затримана та роззброєна) польською владою. Таким чином, Михайло Михайлик опинився в Польщі, оселився в місті Сарни – Поліське воєводство (нині – м. Сарни, Рівненська область, Україна). На жаль, його здоров’я було підірване військовими випробуваннями, і 1924 року від серцевого нападу він передчасно помер. Залишив дружину і сина 1922 року народження.
Докладні спогади Михайла Карповича Михайлика про бій під Крутами й наразі залишаються важливим історичним надбанням України.
Бібліографія
Публікації Михайла Карповича Михайлика
Михайлик, М. Український національний рух у Криму в 1917 році / М. Михайлик // Хроніка 2000. – 2000. – № 34. – С. 233-251.
Михайлик Михайло. Виступ Першої Української Військової Школи // Героїка трагедії Крут / укл. Володимир Сергійчук. – К. : Україна, 2008. – С. 126-134.
Михайлик Михайло. Виступ Першої Української Військової Школи // Крути: січень 1918 року : документи, матеріали, дослідження, кіносценарій / Історико-культурологічне товариство «Герої Крут»; укл. Ярослав Гаврилюк. – К. : Просвіта, 2008. – С.203-208.
Михайлик Михайло. День 16 січня 1918 р (ст. ст.) // Крути: січень 1918 року : документи, матеріали, дослідження, кіносценарій / Історико-культурологічне товариство «Герої Крут»; укл. Ярослав Гаврилюк. – К. : Просвіта, 2008. – С.201-203.
Література про М. К. Михайлика
Босько В. М. Михайло Карпович Михайлик // Історичний календар Кіровоградщини на 2017 рік. Люди. Події. Факти : довідник / Володимир Босько ; Департамент освіти і науки Кіровоградської обл. держ. адміністрації, КЗ «КОІППО ім. Василя Сухомлинського». – Кропивницький : Центрально-Українське вид-во, 2016. – С. 215.
Босько, Володимир. Шульгини в Єлисаветграді. Наші земляки в бою під Крутами / Володимир Босько // Народне слово. – 2014. – 23 січня. – С. 8 : портр.
Галович А. М. Крути – бій за майбутнє: 100-річчя подій. Патріотична година / А. М. Галович // Шкільний бібліотекар. – 2018. – № 6. – 35-38. . – Бібліогр. в кінці ст.
Горак, Роман. Скарби з Глодосів / Р. Горак // Київ. – 2020. – № 5-6. – С. 157-170 : портр.
Іщенко, Зонатта. Вони хотіли жити у вільній Україні / Зонатта Іщенко // Маловисківські вісті. – 2021. – 27 січня. – С. 3.
Кирилюк О. Правда про Крути / О. Кирилюк // Вечірня газета. – 2019. – 1 лютого. – С. 2.
Мельник В. Герої Крут – наші земляки / В. Мельник // Нова газета. – 2018. – 1 лютого. – С. 11 : фото.
Михайлик Михайло. // Крути : збірка у пам’ять героїв Крут / укл. : Осип Зінкевич, Надія Зінкевич. – К.: Смолоскип, 2008. – С. 370.
Орел С. «Нема любові понад ту, що окропила кров’ю Крути...» / С. Орел // Вечірня газета. – 2020. – 31 січня. – С. 5.
Шевченко, Сергій. Ще один герой Крут – земляк / Сергій Шевченко // Кіровоградська правда. – 2013. – 20 серпня. – С. 7.
Шепель Ф. Гідні пам’яті імена / Ф. Шепель // Наше місто. – 2017. – 7 грудня. – С. 2. – Зміст: Кров кличе / Б. Гомзин. Український національний рух в Криму 1917 року / М. Михайлик. Рождение родины / М. Тарловський.
Шепель, Федір. Крути. Згадаймо всіх земляків / Федір Шепель // Первая городская газета. – 2018. – 8 февраля. – С. 3 : мал.
Web-ресурси
Михайлик Михайло – Бій під Крутами (Пам’ятай про Крути. Молодіжна кампанія)