Лангемак Георгій Еріхович
Георгій Еріхович Лангемак (21 липня 1898, м. Старобільськ, Харківська губернія, Російська імперія – 11 січня 1938, м. Москва, Росія) – радянський вчений, один із піонерів ракетної техніки і творців реактивного міномета «Катюша». Ввів в обіг термін «космонавтика».
Життя і діяльність
Георгій Лангемак народився 21 липня 1898 року в м. Старобільську Харківської губернії (нині Луганської області). Його батько, Еріх Францевич Лангемак (у народженні – Еріх-Йоганн-Фрідріх), походив із поважної німецької родини, був старшим сином у своїй великій сім’ї. Після закінчення гімназії Еріх навчався на філологічному факультеті Берлінського університету і в цей же час зустрів свою майбутню дружину, Марфу-Марію Буйе, швейцарку за походженням. В кінці 1880-х вони переїхали до Росії, прийняли російське підданство і змінили імена. Він став Еріх Францевич, а вона – Марія Костянтинівна. У 1899 році сім’я Лангемаків переїхала в Єлисаветград. Еріх Францевич викладав французьку мову в Єлисаветградському земському реальному училищі. Марія Костянтинівна до 1906 року вела домашнє господарство, але після смерті чоловіка (1905) склала екзамен і отримала дозвіл на домашнє викладання французької мови. Померла в 1942 році в окупованому німцями Кіровограді.
Георгій – четверта дитина в сім’ї Лангемаків. 27 серпня 1908 року Георгій Лангемак вступив до восьмикласної Єлисаветградської чоловічої гімназії, яку закінчив 26 квітня 1916 року зі срібною медаллю при відмінній поведінці. Вирішивши присвятити своє життя вивченню японської філології, того ж 1916 року Георгій вступив на філологічний факультет Петроградського університету.
У жовтні 1916 року Г. Лангемака мобілізували до армії. 29 жовтня юнак пише прохання про прийом на ім’я начальника Школи Прапорщиків по Адміралтейству, і 9 листопада 1916 року його зараховують до 4-ого взводу берегової охорони Фінської затоки. Згодом Лангемак був направлений у Кронштадтську фортецю на посаду командира батареї, пізніше став командиром форту «Тотлебен».
Після розвалу флоту у 1918 році Георгій Лангемак демобілізувався, проте в червні 1919 за офіцерської мобілізації вступив до Червоної армії і, як офіцер флоту, був призначений командиром батареї 4-го дивізіону артилерії Кронштадтської фортеці, а потім комендантом форту «Тотлебен» 4-го дивізіону артилерії.
Кандидат у члени ВКП(б) з лютого 1920 року, член Кронштадтської організації з червня 1920-го. Протягом 1919-1921 рр. був викладачем грамоти по лінії лікнепу на фортах «Риф» і «Тотлебен».
Під час Кронштадтського повстання Георгій Лангемак був заарештований бунтівниками і засуджений ними до розстрілу. Перебував під вартою з 2 березня до 18 квітня 1921 р. і був звільнений тільки після придушення заколоту вірними уряду більшовиків військами.
З 15 червня 1921 р. Георгій Лангемак був призначений командиром 2-го дивізіону артилерії, начальником стройової частини, з 13 січня 1922 р. – помічником начальника артилерії фортеці Кронштадта. У 1922 році Георгія Лангемака виключили з ВКП(б) і зняли з партійного обліку через вінчання в церкві з громадянкою Оленою Володимирівною Каменєвою.
У 1923 році Георгій Лангемак став слухачем балістичного відділення артилерійського факультету Артилерійської академії Робітничо-селянської Червоної Армії (нині – Ракетно-артилерійська академія імені Імператора Петра Великого) і в 1928-му закінчив її. У період навчання разом з іншими слухачами академії під керівництвом викладача С. Сєрікова Г. Лангемак виконував замовлення лабораторії Н.І. Тихомирова (з 1928 року – Газодинамічна лабораторія).
Після закінчення академії Георгій Лангемак був призначений на посаду начальника артилерії Чорноморського флоту, але на прохання Н.І. Тихомирова був залишений для роботи у Газодинамічній лабораторії, де займався розробкою реактивних снарядів РС-82 мм і РС-132 мм.
У 1933 році був створений перший у світі Реактивний науково-дослідний інститут, також відомий як НДІ-3. У 1934 році Г.Е. Лангемака призначили головним інженером цього інституту. Він обіймав цю посаду до листопада 1937 року. У вересні 1935 йому було присвоєно персональне військове звання «військінженер І-го рангу».
У першому збірнику наукових праць Реактивного науково-дослідного інституту опублікована стаття «Про єдину термінологію в системі позначень з ракетної техніки». Практично всі рекомендовані в ній формулювання закріпилися у вітчизняній ракетній техніці.
Ефективно поєднуючи роботу головного інженера інституту з творчою роботою, Г. Лангемак керував роботами зі створення наземної, повітряної та морської артилерії.
В цей час виходить спільна книга В.П. Глушка та Г.Е. Лангемака «Ракети, їхній пристрій і застосування» (1935 р.). Георгій Еріхович був не тільки автором розділу про порохові ракети, але й редактором усієї книги. Велике значення мали дві публікації Г. Лангемака в другому випуску праць інституту «Ракетна техніка». У статті «До питання про підвищення швидкості й дальності реактивних снарядів» дані рекомендації з оптимізації параметрів снаряда, що дозволяють значно збільшити дальність стрільби.
У другій статті – «Ракетні авіаційні бомби» – Георгій Еріхович висловив ідею про використання реактивної тяги для авіаційних бомб. Завершення досліджень з цієї теми він доручив молодому енергійному інженерові Володимиру Александрову.
Георгій Еріхович Лангемак – автор і співавтор 12 винаходів, близько 10 книг і статей, а також 2 перекладів із французької мови. Першим почав вживати термін «космонавтика», розробив систему термінів для реактивної техніки.
У 1937 р Реактивний науково-дослідний інститут, як «дітище» Тухачевського, зазнав «чищення». Керівництво інституту було заарештовано. 2-го листопада 1937 року Г.Е. Лангемак був заарештований (ордер № А 810) органами НКВС м. Москви як «німецький шпигун».
Донос в НКВС написав А.Г. Костиков, завідувач одного з відділів інституту, і у квітні 1937 року відіслав до ЦК ВКП(б).
Георгій Еріхович Лангемак був засуджений до вищої міри покарання – розстрілу з конфіскацією всього особистого майна. Через 10 днів вирок було виконано.
Після арешту й осуду у 1937-1938 рр. керівного складу інституту як ворогів народу, керівником закладу стає Андрій Григорович Костиков, який одразу виявився й «автором» нового типу озброєння, за що й був нагороджений на початку війни. Проте новий керівник виявився нездатним виконати завдання на іншу розробку, у зв’язку з чим ще під час війни був знятий з роботи й звільнений з інституту.
Після багатьох років забуття 19 грудня 1955 року видатного діяча ракетної техніки Георгія Еріховича Лангемака було реабілітовано.
Пам’ять
У 1995 році комісією щодо увічнення пам’яті жертв політичних репресій було виявлено місце поховання Г. Е. Лангемака на Донському цвинтарі у Москві.
У листопаді 2016 р. в рамках заходів по декомунізації вулицю Рози Люксембург у м. Старобільську було перейменовано на вулицю Георгія Лангемака.
У 2008 році було випущено ювілейний конверт із зображенням Г.Е. Лангемака.
На будівлі колишньої Єлисаветградської чоловічої гімназії, за радянських часів Будинку офіцерів, а нині Консультативного центру управління ДСНС України в Кіровоградській області, відкрито меморіальну дошку Г.Е. Лангемаку.
У 1966 році за ініціативи академіка В.П. Глушка іменем Г. Е. Лангемака названий кратер на зворотному боці Місяця.
Нагороди
За ініціативи секції ветеранів ракетної техніки Указом Президента СРСР від 21 червня 1991 року Г.Е. Лангемаку посмертно було присвоєне звання Героя Соціалістичної Праці.
Орден Леніна (21 червня 1991, посмертно)
Бібліографія
Босько В. Космонавтика і наші земляки: 50 років тому, після польоту Юрія Гагаріна, в історії людства сталася одна з найважливіших подій планетарного масштабу: розпочалася космічна ера / В. Босько // Народне слово. – 2011. – 3 листопада. – С. 8, 9: фото.
Георгій Еріхович Лангемак // Бузько Вікторія Леонідівна. Видатні діячі в галузі фізики і техніки Кіровоградщини: посібник для вчителів фізики та астрономії / Вікторія Бузько; ред. С. П. Величко. – Кіровоград: ФО-П Александрова М. В., 2010. – С. 67-77: фото, портр.
Георгій Лангемак (1898-1938) // Єлисаветградська гімназія / Відп. ред., авт. передм., комент., хронології, програми та прим. В. Громовий. – Кіровоград: Українська гімназія, 1997. – (Б-чка гімназиста і викладача гімназії). Кн.1 / автори: С. Литвин та ін.; пер. та ред. текстів Г. Ткаченко, І. Кривогуб. – 1997. – С. 112-113: іл.
Глушко Александр Валентинович. Неизвестный Лангемак: конструктор «Катюш» / А. В. Глушко. – М. : Яуза; М. : ЭКСМО, 2012. – 508,[2] с. : портр., фото., ил. – (Сер. «Война и мы. Авиаконструкторы»). – Библиогр. в конце глав.
Глушко А. Опровергать факты нельзя (Фото и воспоминания о Г. Лангемаке) / А. Глушко // Техника молодежи. – 2000. – июль. – С. 10-13.
Глушко О. Хто посадив автора «Катюші» Г. Е. Лангемака: Історичний клуб «Кіровоградки» / О. Глушко // Кіровоградська правда. – 2007. – 10 липня. – С. 3; Ветеран Кіровоградщини. – 19 липня. – С. 7.
Гороховский А. Знаменитую реактивную установку «Катюша» из-за ужасающего рева, издаваемого при стрельбе, называли «сталинским органом» / Гороховский А. // Факты. – 2001. – 13 июля. – С. 28.
Плужников В. 65 лет назад вышла в свет книга «Ракеты, их устройство и применение» / В. Плужников // Изобретатель и рационализатор. – 2000. – № 11. – С. 33.
Постолатій В. Лангемак // Час «Чорного ворона». – Кіровоград, 1995. – С. 42-46.
Роботи Г. Лангемака в області реактивного озброєння // Царенко Олег Миколайович. Історія техніки : Навчальний посібник / Олег Царенко. – Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2007. – С. 470-473.: іл., портр. – Бібліогр. с. 410-415.
Самсонова Н. Їхні ідеї випереджали час / Н. Самсонова // Освітянське слово. – 2005. – Лютий. – С. 4.
Сандул Валентин. Творець переможної зброї : Лангемак Георгій / Валентин Сандул // День. – 2005. – № 120. – С. 8.
Сандул Валентин. Творець реактивних снарядів : Георгій Лангемак / Валентин Сандул // Урядовий кур'єр. – 2005. – 24 листопада. – С. 16.
Шевченко С. Із французького роду : Георгій Еріхович Лангемак / С. Шевченко // Вечірня газета. – 2000. – 24 серпня. – С. 12.
Шевченко С. Отец «Катюш» жил в Елисаветграде / С. Шевченко // Ведомости. – 2004. – 16 июля. – С. 5.
Штейнберг М. Красивое имя, наводящее страх : Создателей реактивного миномета отправили в лагеря, а их славу отдали другому / М. Штейнберг // Украина-центр. – 2005. – 8 июля. – С. 10
Web-ресурси
Александр Валентинович Глушко. Неизвестный Лангемак. Конструктор «Катюш» (Эпизоды космонавтики)
Винахідники ракетної техніки (Кіровоградська обласна бібліотека для дітей ім. Т.Г. Шевченка)
Глушко О.В., Мовчан О.М. Лангемак Георгій Еріхович ( Енциклопедія історії України)
Лангемак Георгій Еріхович (Енциклопедія сучасної України)
Лангемак Георгий Эрихович (Википедия. Свободная энциклопедия)