Зубицький Данило Никифорович

Матеріал з wiki
Версія від 18:40, 11 листопада 2021, створена Wikiuser (обговорення | внесок) (Створена сторінка: Файл:ZubytskyiDN.jpg|мини|200px|<p style="text-align:center;">'''Данило Никифорович Зубицький'''</p><p style="text-align:lef...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Данило Никифорович Зубицький

Дата народження — 29.02.1924
Місце народження — с. Покотилове, Підвисоцький район, Київська область, (нині – Новоархангельський район, Кіровоградська область), УРСР
Дата смерті — 03.12.2003
Місце смерті — м. Київ, Україна
Місце поховання — м. Київ, кладовище «Берківці»

Данило Никифорович Зубицький (29 лютого 1924, с. Покотилове, Підвисоцький район, Київська область (нині – Новоархангельський район, Кіровоградська область), УРСР – 3 грудня 2003, м. Київ, Україна) – фітотерапевт, представник нетрадиційної медицини, засновник серії аптек «Народна медицина Данила Зубицького», академік Академії проблем людини, академік Академії екологічних наук, лауреат премії імені В. І. Вернадського.

Життя і діяльність

Зубицький Данило Никифорович народився 29 лютого 1924 року в селі Покотилове (нині – Новоархангельського району Кіровоградської області) в родині знаних від діда-прадіда народних цілителів, нащадків козацького роду. І дід хлопчика – Григорій, і його батько – Никифор, досконало володіли секретами траволікування. Никифор Григорович, маючи середню медичну освіту, в Першу світову війну надавав кваліфіковану медичну допомогу солдатам і офіцерам, а знання народних методів лікування дуже допомагало йому в умовах нестачі ліків та перев’язувальних матеріалів. Під час Другої світової війни Никифор Зубицький допомагав підпільникам, а потім сам став бійцем одного з партизанських загонів. Поруч з батьком боровся з ворогом і сімнадцятирічний Данило – працюючи санітаром, активно допомагав батькові у лікуванні хворих. В одному з боїв був контужений, осліп, лежав у госпіталі, зазнав нападів епілепсії, але зміг себе вилікувати за допомогою трав. З дитинства хлопець навчився добре розумітися на різноманітті квітів, рослин та їх лікувальних властивостях, уважно придивлявся до лікувальної практики батька Никифора Григоровича, у віці 14 років став учнем провізора аптеки.

Рятуючи життя бійцям у партизанському загоні, молодий Данило однозначно вирішив вчитися на медика, наполегливо переймати секрети фітотерапії, щоб досконало оволодіти цим лікарським мистецтвом.

Вже по війні юнацька мрія здійснилася і Данило закінчив медичне училище, надалі працював в одному з медпунктів на Кіровоградщині. У 1953 році Д. Зубицький закінчив Одеський медичний інститут. Опираючись на досвід свого батька у траволікуванні, молодий лікар шукав, розробляв, напрацьовував власну методику виготовлення ліків з природної сировини. Завдяки своъм унікальним методам лікування хворих не лише засобами традиційної медицини, а й за допомогою фітотерапії, вже на той час мав у пацієнтів заслужений авторитет і повагу.

Однодумцем і помічником для Данила Никифоровича стала його дружина Ганна Артемівна, яка працювала провізором в аптеці. Вони постійно радилися, досліджували цілющий вплив різних рослин на ту чи іншу хворобу, вивчали разом відповідні рецептурні довідники, створені відомими українськими лікарями-фітотерапевтами минулих років – Євгеном Товстухою, Василем Кархутою, Север’яном Боровиком. За результатами постійних власних досліджень, експериментів та випробовувань Зубицький розробляв науковий підхід до широкого застосування фітотерапії в медицині. Але шлях до утвердження унікальної фітотерапії Данила Зубицького за радянських часів, коли тоталітарна система усіляко боролася з нетрадиційними методами зцілювання, був нелегким і тернистим. Неабияку роль у перешкоджанні його діяльності відіграли і професійні медики, які вважали народну медицину конкурентною. Данила Никифоровича постійно звільняли з роботи, закривали аптеку, вчиняли ревізії, обшуки, провокували і погрожували. До 1971 року він працював на Кіровоградщині, Миколаївщині, Полтавщині, у Кривому Розі, надалі його життєвий шлях привів до Києва. Народному лікарю довелося змінити 21 місце проживання, але він не зрадив своїм переконанням і продовжував місію свого життя, успадковану від попередніх поколінь цілителів.

Наприкінці 70-х років Данило Никифорович одружився вдруге. Разом з дружиною Наталією Петрівною Зубицькою (Земною), вишукуючи досвід народної медицини, він об’їхав майже всю Україну, де були народні цілителі і надалі згуртував їх в єдине товариство народного лікування, вони займалися розробкою методики приготування мікстур, природолікуванням, приймали пацієнтів, лікували їх не лише медпрепаратами, а й чуйним ставленням, добрим словом і корисними порадами.

За роки і десятиліття практики травознавцем-цілителем Д. Зубицьким розроблена власна неповторна технологія виготовлення ліків з багатьох рослинних компонентів, основи методики якої походять від віковічних традицій народної медицини. При виготовленні фітоліків використовуються тільки свіжозібрані рослини (майже півтори тисячі найменувань), переробка сировини проводиться в день збирання. Ним також винайдений спосіб консервації рослинних соків, завдяки якому готові ліки зберігаються від одного до п’яти років без охолодження та захисту від світла. Ліки він розробляв спільно зі старшим сином Олександром, який продовжив справу батька. В 1991 році вони отримали свідоцтво на перші авторські препарати: холеазин, панкреан, ульпогастрон. А в 1999 році у світ вийшла книга Д. Н. Зубицького «Аптека народних ліків».

ZubytskyiDN2.jpg

За життя Данило Никифорович побудував у Києві єдиний в Європі фітокомплекс «Во Здрав’я, во Спасіння» із сучасною лабораторією, виробничим цехом, аптекою з виробництва лікарських засобів за авторськими приписами династії Зубицьких. В аптеці надають безкоштовні консультації його учні, яким він передав усі свої знання та секрети лікарського цілительства.

ZubytskyiDN3.jpg

Учений створив Братство народного лікування, за роки практики відкрив більше, ніж 100 аптек на теренах України, де реалізують близько 250 найменувань лікарських препаратів на основі лікарських рослин і прийняв понад 200 тисяч пацієнтів. Заснована ним мережа аптек «Народна медицина Данила Зубицького» стала результатом праці, яка тривала понад півстоліття і підтверджена чотирма поколіннями династії Зубицьких.

ZubytskyiDN4.jpg

За успіхи у зціленні людей, за внесок у розвиток медичної науки Данило Никифорович був удостоєний ряду почесних звань та нагород. Д. Н. Зубицький – автор численних наукових публікацій з проблем розвитку фітотерапії, академік Академії проблем людини, академік Академії екологічних наук, лауреат премії імені В. І. Вернадського.

Данило Никифорович виховав трьох синів. Старший, Олександр – лікар-гастроентеролог вищої категорії, лікар з народної і нетрадиційної медицини, другий син – відомий композитор Володимир Зубицький, нині живе і працює в Італії, наймолодший – Ігор, науковий працівник. Династію травознавців-цілителів продовжує онука народного академіка – Вікторія Олександрівна Зубицька, лікар п’ятого покоління славної української родини Зубицьких.

Помер відомий вчений-фітотерапевт Д. Н. Зубицький 3 грудня 2003 року у Києві. Похований на київському міському кладовищі «Берківці».

ZubytskyiDN5.jpg

Нагороди

Данило Никифорович Зубицький – академік Академії проблем людини, академік Академії екологічних наук, лауреат премії імені В.І. Вернадського.

Бібліографія

Босько, Володимир. Данило Никифорович Зубицький // Босько, Володимир Миколайович. Історичний календар Кіровоградщини на 2019 рік. Люди. Події. Факти / В. М. Босько ; КЗ «КОІППО ім. Василя Сухомлинського». – Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2018. – С. 47-48.

Босько, Володимир. Знамениті нащадки уродженців нашого краю / Володимир Босько // Народне слово. – 2015. – 10 вересня. – С. 6 : фото.

Буланенко, Яна. Покотилове: історія та сучасність / Яна Буланенко // Колос. – 2014. – 17 червня. – С. 2 : фот.

Зубицький, Д. Я все життя тільки й думаю про те, як лікувати людей / Д. Зубицький // День. – 2000. – 28 січня. – С. 10.

Кобець, О. У ліках Зубицьких – сила природи / О. Кобець // Народне слово. – 2007. – 11 грудня. – С. 4.

Косинська, Ю. Найсвітліші миті життя лікаря Зубицького / Ю. Косинська // Молодь України. – 1999. – 26 лютого.

Місія його життя : Данило Зубицький, академік Європейської академії проблем людини, академік Академії екологічних наук, лауреат премії ім. Вернадського, видатний український фітотерапевт // Сільські вісті. – 2004. – 17 лютого. – С. 6 : портр.

Озерна, І. Знаменитий лікар Зубицький – наш земляк : Знай наших! / І. Озерна // Колос. – 2007. – 18 грудня. – С. 2.

Родом з Покотилового // Колос. – 2013. – 22 жовтня. – С. 2.

Рябошапка, Олександр. Щедрість землі, сила трави, чарівність музики / Олександр Рябошапка // Знам'янські вісті. – 2017. – 12 липня. – С. 3 : фото.

Скуратівський, Василь. Феномен Зубицьких / Василь Скуратівський // Берегиня. – 1993. – № 2. – С. 120-121.

Слободяник, В. Народна медицина Данила Зубицького / В. Слободяник // Освіта України. – 2004. – 3 грудня. – С. 11.

Web-ресурси

Буланенко, Я. Покотилове: історія та сучасність (Новоархангельська районна бібліотека)

95 років відомому народному лікарю Данилу Никифоровичу Зубицькому (UANM. Асоціація фахівців з народної та нетрадиційної медицини України)

Династія (Медичний центр Данила Зубицького)

Зубицький Данило Никифорович (Вікіпедія. Вільна енциклопедія)

Зубицький Данило Никифорович (Енциклопедія Сучасної України)

Справа Зубицького. Кому від того полегшає? (Голос України)