Градовський Григорій Костянтинович
Григорій Костянтинович Градовський
Дата народження — 31.10.(12.11).1842
Місце народження — с. Макариха, Олександрійський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія (нині – с. Макариха, Знам’янський район, Кіровоградська область, Україна)
Дата смерті — 13.04.(26.04).1915
Місце смерті — м. Петроград, Російська імперія (нині – м. Санк-Петербург, Російська Федерація)
Місце поховання — м. Санк-Петербург, Російська Федерація на Волковому цвинтарі
Григорій Костянтинович Градовський (псевдонім – Гамма) (12 листопада) 1842, с. Макариха, Олександрійський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія, нині – с. Макариха, Знам’янського району, Кіровоградської області – 13 квітня (26 квітня) 1915, м. Петроград, Російська імперія) – за національним статусом, що склався в світі – російський журналіст, письменник, публіцист, фейлетоніст, драматург і громадський діяч.
Життя і діяльність
Градовський Григорій Костянтинович народився 31 жовтня (12 листопада) 1842 р. в с. Макариха Олександрійського повіту Херсонської губернії (нині – Знам’янський район Кіровоградської області, в Україні) у сім`ї відставного поручика кірасирського полку, родина якого мала дворянське коріння.
На формування особистості й освіченості малого Григорія значний вплив справив його дядько, випускник Харківського університету, котрий любив книги і мешкав неподалік від Макарихи. Значну роль у становленні літературних уподобань хлопчика відіграли й домашні літературні зустрічі. Зокрема, це були спілкування з Марком Вовчком, яка була їхньою родичкою по материнській лінії (прабабуся Григорія – Марія Іванівна Ангелова походила з родини Марковичів). Друга зустріч з українською письменницею відбулася під час поїздки Григорія Градовського з Харкова до Макарихи, біля с. Перекоп.
В десятирічному віці здібний юнак вступив до другого класу Першої Харківської гімназії. А після її закінчення, з 1859 року навчався на юридичному факультеті Харківського університету. Саме тут, рецензією на спектакль в «Харківських губернських відомостях» у 1862 році розпочався його літературний дебют. Згодом юний студент переходить до Київського університету Святого Володимира, який закінчує в 1864 році, отримавши при цьому звання кандидата прав.
Свою службову кар`єру Григорій Градовський розпочав у 1865 році, працюючи протягом трьох літ на посаді чиновника особливих доручень при київському генерал-губернаторові О. П. Безаку.
З 1869 року Григорій Костянтинович переїздить до Санк-Петербурга й влаштовується на роботу до Міністерства державного майна. А через чотири роки отримує посаду юрисконсула при Міністерстві юстиції, де працює до 1875 р. редактором і видавцем газети «Російський огляд».
Через зміну, яка відбулася в його публіцистичній діяльності, Градовському довелося залишити службу. Консервативні погляди журналіста трансформувались у ліберальні, що вело до жорстких цензурних переслідувань.
Свої дописи Григорій Костянтинович спочатку публікував у газетах «Київський Телеграф», «Киянин», «Московські Відомості», «Судова газета». В публікаціях ішлося про необхідність судової і земської реформи у південно-західному краї, про можливість поліпшення життя селян та ін. З 1872 року він працює редактором газети «Громадянин» князя Мещерського. Особливу популярність талановитого кореспондента Градовський здобув, публікуючи недільні фейлетони в «Голосі» під псевдонімом «Гамма».
Про ці події йдеться у кореспонденціях сучасного журналіста-краєзнавця Олександра Рябошапки з м. Знам`янки. Він стверджує, що після виходу у відставку з квітня 1875 року, працюючи в редакції «Голосу», Григорій Костянтинович повністю віддається журналістиці. І з липня 1876 р., починає видавати свою щотижневу політичну і літературну газету буржуазно-ліберального напряму «Російський огляд». Після 11-ти попереджень і трьох її призупинень цензурою, газета, за розпорядженням Олександра ІІ, була остаточно закрита 5 серпня 1878 року. Однією з головних причин такого суворого покарання була відома стаття Градовського, присвячена процесу Віри Засулич, що мала неабиякий успіх. Нашому землякові не дозволили видавати й журнал «Відгук» (1882).
У журналістиці кінця 70-х і 80-х років Г. Градовський стає одним із найбільш популярних кореспондентів помірно-прогресивного спрямування. Його сміливі статті зазнавали цензурних утисків. Тому відчайдушному журналістові доводилось ховатися під псевдонімами й ініціалами. У своїх поглядах Григорій Костянтинович умів не підкорятися загальновизнаним тенденціям. Наразі, його книга про М. Д. Скобелєва відважно розвінчувала «білого генерала» в час загального перед ним захоплення, викривала політику шовіністичних течій. Ця публікація була перекладена німецькою мовою.
Не менш відважною була й стаття визначного кореспондента проти культу особистості російського генерала, політичного діяча М. Г. Черняєва.
Під час російсько-турецької війни Григорій Градовський брав діяльну участь у створенні кореспонденцій у газетах «Чутка» («Молва») Полетіки, «Порядок» Стасюльовича, «Новини» Потовича, «Біржові Відомості». Результатом участі Градовського, як кореспондента у військових подіях стала його книга «Війна в Малій Азії в 1877 році: нариси очевидця», що побачила світ у 1878 р.
Дописи невтомного журналіста з`являлися й у журналах «Промінь», «Історичний вісник», «Світ» та ін.
В 1884 році в часописі «Схід» Г. Градовський виступив пристрасним захисником євреїв проти репресивної політики російського уряду, надрукувавши про це статтю. Окремим виданням ця публікація з`явилася в 1906 році у Варшаві, а згодом увійшла до збірника «Итоги» («Підсумки») (1862 – 1907), що був виданий у 1908 році. Ця книга надзвичайно багата вміщеними в ній кращими фейлетонами літератора, спогадами, цензурними курйозами, підневільної і приреченої на мовчання журналістики епохи Лорис-Мелікова, Валуєва, Пльове і Сипягіна. Грунтовний біографічний нарис Градовського був надрукований у часописі «Російська Старовина» 1908 року.
В 1895 році разом з М. Михайлівським, К. Арсеньєвим, А. Бекетовим, В. Більбасовим, С. Венгеровим та іншими відомий журналіст і громадський діяч Г. Градовський брав участь у подачі супліки на ім`я Царя про перегляд закону про пресу, склавши до нього пояснювальну записку. Григорій Костянтинович зробив доволі вагомий внесок у цю справу, ініціювавши й організувавши касу взаємодопомоги російських літераторів і вчених. Тривалий час він був її головою.
В результаті всіх журналістських негараздів, переслідувань, заборон публіцист довго хворів на нервовий розлад (1897-1907).
Серед друзів та близьких знайомих Г. Градовського – Л. Толстой, В. Більбасов, Ф. Достоєвський, С. Венгеров, М. Пісковський, М. Лоріс-Меліков, В. Анушкін, Л. Бертенсон, В. Водовозов, Д. Драчевський, В. Набоков, О. Погодін, В. Сухомлинов, В. Зотов, М. Сімборський, М. Михайловський та ін.
Цікавість у читачів викликала велика стаття журналіста «Два дня в Ясной Поляне» про зустріч із відомим письменником Л. М. Толстим. Стаття побачила світ у «Біржевих новинах» у 1909 році.
До літературної спадщини Григорія Градовського належать і драматичні твори «Старий ліберал», «В ім’я кохання» (1907), і публіцистика – «Публіцист-громадянин» (1916) тощо.
Незадовго до своєї смерті істинний журналіст писав: «поклавши руку на серце, засвідчую, що керувався виключно моральними, літературними і політичними поглядами і завжди майже фізично страждав». Земний шлях Григорія Костянтиновича Градовського закінчився 13 (26) квітня 1915 року в місті Петрограді. Поховали його на літературних містках Волкового цвинтаря. Та увічнюють нашого видатного земляка його шляхетний спадок, талант жертовної працездатності, вивищення моральних констант, безмежна відданість Слову.
Бібліографія
Публікації Г. К. Градовського
Градовский Г. К. Война в Малой Азии в 1877 году [Текст] : очерки очевидца / Г. К. Градовский. – СПб. : Тип. А. Траншеля, 1878. – 260 с. – Б. ц.
Градовский, Г. К. Эрнест Карлович Ватсон. Двадцатилетие его литературной деятельности 1862 – 1887 гг. / Г. К. Градовский // Русская старина. – 1887. –№ 12. – С. 828 – 835
Градовский Г. К. Александр Федорович Багговут. Очерк жизни его с 1831 по 1883 г. / Г. К. Градовский // Русская старина. – 1889. – № 8. – С. 241 – 264
Градовский Г. Из минувшего : Воспоминания и впечатления литератора. 1865-1897 г. / Г. Градовский // Русская старина. – 1908. – № 10. – С. 57 –74 ; Русская старина. – 1908. – № 12. – С. 553 – 562
Література про видатного журналіста
Рябошапка Олександр. Родом з Макарихи [Текст] : до 150-річчя з дня народження відомого публіциста, видавця Г. К. Градовського / О. Рябошапка // Кіровоградська правда. – 1992. – 22 жовтня Рубрики: Зв'язки відомих діячів з Кіровоградщиною
Рябошапка Олександр. Макариха: погляд у минуле [Текст] / Олександр Рябошапка // Сільське життя. – 2017. – 26 серпня. – С. 6 ; Сільське життя. – 2017. –2 вересня. – С. 6
Тулуб, Зінаїда Павлівна (укр. письменниця; 28.11.1890 – 26.09.1964) \про неї\; Тулуб, Олександр Данилович \про нього\; Тулуб, Павло Олександрович \про нього\; Градовський Григорій Костянтинович \про нього\; Шульгіна, Катерина Григорівна \про неї\; Лінник, Павло Дмитрович \про нього\; Лінник, Михайло Никифорович \про нього\; Заіюльєв, Микола Миколайович \про нього\; Турлюн, Петро Костянтинович \про нього\; кіровоградський автор, про Кіровоград (Кіровоградщину)
Web-ресурси
Градовский Григорий Константинович. Википедия
Градовський Григорій Костянтинович // Электронная библиотека «Ekniga.org»
Союз взаимопомощи русских писателей (Энциклопедический словарь Брокгауза и Эфрона) // Викитека