Віткоп Міллі (Віткопська Емілія)
Міллі Віткоп – справжнє ім'я Емілія Віткопська (3 березня 1877, м. Златопіль Херсонської губернії Російської імперії – 23 листопада 1955, м. Вестчестер, штат Нью-Йорк, США) – єврейська політична і громадська діячка, анархо-синдикалістка та письменниця-феміністка українського походження.
Життя і діяльність
Емілія Віткопська народилася 3 березня 1874 році у м. Златопіль, зараз це частина міста Новомиргород Кіровоградської області. Емілія була старшою з чотирьох сестер. У двадцятирічному віці емігрувала до Англії, де зблизилася з групою єврейських анархістів. Великий вплив на світогляд Віткопської мав теоретик анархізму Петро Кропоткін.
У 1895 році Емілія Віткопська познайомилася з визначним діячем анархо-синдикалістського руху, публіцистом Рудольфом Рокером, стала його фактичною дружиною, однак шлюб пара не укладала.
З 1898 року Емілія разом з чоловіком почала випускати мовою їдиш легендарну анархістську газету «Арбайтер Фрайнд» (Друг робітника), а з 1900 року – часопис «Жерміналь». До подружжя часто навідувалися відомі анархісти: Кропоткін, Махно, Малатеста, Дурруті, Салвочеї та інші. У 1907 році у Міллі народився син Фермін Рокер.
Під час Першої світової війни Міллі Віткоп вела активну антивоєнну пропаганду.
У 1898 році сім’я спробувала емігрувати до США, однак їх в країну не пустили через категоричну відмову юридично оформити свій шлюб. Пару відіслали тим же пароплавом в Англію. Репліка Міллі на захист позашлюбного кохання стала крилатою, вона буквально облетіла світ: «Кохання завжди вільне. Коли воно втрачає свободу, то стає проституцією».
У 1918 році подружжя переїхало до Німеччини, в м. Берлін, де займалося створенням анархо-синдикалістської профспілки. У 1920 році Міллі заснувала в Берліні Спілку жінок, у 1921-му році написала статут Спілки жінок-синдикалісток Німеччини, що була утворена на національному конгресі в Дюссельдорфі.
У ці роки Віткоп багато уваги приділяла гендерному питанню, вважаючи, що жінка зазнає подвійного визиску: від капіталістичної системи та від чоловіків. Тому, на думку Міллі, жінки мають активно вступати у боротьбу за свої суспільні і статеві права, а виконувана ними хатня робота (насамперед народження, догляд і виховання дітей) повинна прирівнюватися до найманої праці і так само цінуватися та оплачуватися. У цій борні з чоловіками за рівноправні взаємини в сім'ї жінки-домогосподарки, вважала вона, можуть вдаватися навіть до бойкоту.
У 1933 році після підпалу рейхстагу подружжя емігрувало в Америку. У США Віткоп із Рокером поселилися в комуні своїх однодумців біля озера Мохеган. Вони активно включилися в лекційну діяльність, пропагували ідеї анархо-синдикалізму та багато писали на ці теми.
Під час Другої світової війни Віткоп зайняла чітку антифашистську позицію, відмовившись від притаманного їй пацифізму. Вона симпатизувала сіоністському руху, проте скептично ставилася до того, що заснування національної держави може розв'язати «єврейське питання». Міллі підтримала ідею подвійного громадянства, розроблену Мартіном Бубером.
Син Міллі Віткоп Фермін Рокер (1907-2004) уславився як художник-реаліст. Його полотна зберігаються у Бібліотеці Конгресу США, у багатьох музеях та приватних колекціях (зокрема у лідера «Роллінг Стоунз» Міка Джагера). У 1948 році Фермін Рокер намалював портрет матері.
Померла Віткоп 23 листопада 1955 р., страждаючи перед смертю протягом тривалого часу від утрудненого дихання.
Web-ресурси
Видатні американці (Сайт ОУНБ ім. Д. Чижевського)
Видатні американці – уродженці нашого краю (Частина ІІІ) (Вечірня газета)