Васильєв Василь Юхимович

Матеріал з wiki
Версія від 12:14, 27 листопада 2014, створена Wikiuser (обговорення | внесок) (Створена сторінка: [[Файл:VasylyevVU.jpg|мини|слева|200px|<p style="text-align:center;">'''Василь Юхимович Васильєв'''</p><p style="text-align:l...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Василь Юхимович Васильєв

народився — 8(20).03.1890
місце народження — м. Єлисаветград
дата смерті — 14.08.1956
місце смерті — м. Київ
місце поховання — м. Київ, Лук'янівський цвинтар

Василь Юхимович Васильєв (8 (20) березня 1890, м. Єлисаветград — 14 серпня 1956, м. Київ) — український радянський вчений у галузі металургії, професор, доктор технічних наук, член-кореспондент АН УРСР (з 22 лютого 1939 року).


Життя і діяльність

Народився й ріс Василь Юхимович в Єлисаветграді. В 1914 році закінчив Київський політехнічний інститут, після чого працював на заводах Уралу. З 1918 року викладав у Київському політехнічному інституті. Став ініціатором створення кафедри машин та апаратів хімічних виробництв цього ж інституту в 1928 році та очолював її до 1945 року. Саме за його ініціативи на основі кафедри машин та апаратів хімічних виробництв, в 1938 році, було створено факультет хімічного машинобудування, чотири кафедри якого мають найвищій, четвертий, рівень акредитації, і який щорічно випускає біля 300 спеціалістів чотирьох спеціальностей.

Під керівництвом професора В.Ю. Васильєва у довоєнні роки на кафедрі було сформовано великий науковий колектив, який займався інженерним забезпеченням вугільних копалень. Завдяки розробленим його співробітниками установкам охолодження, осушення та кондиціонування повітря і створенню методики вибору оптимального складу шихти стала можливою успішна експлуатація глибоких шахт Донбасу. З 1939 року – член-кореспондент АН УРСР.

У 1939—1949 роках Василь Юхимович працював в Інституті чорної металургії, з 1950 року — в Інституті проблем лиття АН УРСР. Під його керівництвом досліджені і запроваджені у виробництво хімічно стійкі сплави. Нагороджений двома орденами Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора, медалями.

Помер В.Ю. Васильєв 14 серпня 1956 року. Поховано його в Києві на Лук'янівському цвинтарі.


Пам’ять

Vasylyevs-grave.jpg

Могила Василя Юхимовича Васильєва на Лук'янівському цвинтарі в Києві


Бібліографія

Васильев В.Е. Доменная плавка на устойчивых шлаках.- Киев: Гостехиздат УССР, 1956.- 260 C.

Проценко Л., Костенко Ю. Лук'янівське цивільне кладовище, путівник. — «Інтерграфік». — С. 192.