Білобабченко Сергій Гаврилович

Матеріал з wiki
Версія від 18:01, 28 грудня 2022, створена Wikiuser (обговорення | внесок) (Створена сторінка: Файл:BilobabchenkoSH.jpg|мини|200px|<p style="text-align:center;">'''Сергій Гаврилович Білобабченко'''</p><p style="text-a...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Сергій Гаврилович Білобабченко

Дата народження — 08.09.1883
Місце народження — с. Виноградівка, Єлисаветградський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія
Дата смерті — 23.09.1965
Місце смерті — м. Омськ, РРФСР
Місце поховання — м. Омськ

Сергій Гаврилович Білобабченко (русифікований варіант – Бєлобабков) (8 вересня 1883, с. Виноградівка Єлисаветградського повіту Херсонської губернії Російської імперії – 23 вересня 1965, м. Омськ, РРФСР) – український драматург, актор і режисер.

Життя і діяльність

Сергій Білобабченко народився 8 (23) вересня 1883 року (за іншими даними – 10 жовтня 1883 року) у селі Виноградівка Єлисаветградського повіту (передмістя Новомиргорода; за іншими даними – у селі Компаніївського району) у незаможній родині.

Дитиною Сергій навчився грамоти у єврея, в якого працював на лісопилці; 1900 року закінчив чотири класи Златопільської гімназії. Після смерті батька хлопець працював у торгівця лісоматеріалами на Привозі в Одесі. Після того, як жандарми знайшли у нього щомісячник українською мовою, за наказом градоначальника Сергій Білобабченко був висланий до Нововоронцовки Херсонського повіту. Там Сергій одружився, а після відбуття заслання переїхав до містечка Штерівка Слов’яносербського повіту Катеринославської губернії, де працював на нафтобазі.

У зв’язку з мобілізацією до армії Білобабченко з родиною 1916 року переїхав до Виноградівки. До 27 липня 1917 року він служив у Петрограді, в гвардійському екіпажі, був обраний депутатом Установчих зборів, під час сутичок з поліцією – поранений. Повернувшись додому, Сергій Білобабченко обирався головою ревкому, яким пробув до 1919 року; 1923 року був призначений головою з розподілу землі; з 1924 по 1926 рік очолював місцевий комнезам (комітет незаможних селян), працював лісником.

З 1930 по 1941 рік драматург проживав у Запоріжжі, будував Дніпрогес, працював на місцевих заводах – комірником, слюсарем-інструментальником, а після німецької окупації переїхав до Омська, де до 1950 року був робітником на авіамоторному заводі.

Літературну діяльність Сергій Білобабченко розпочав на початку 1900-х років. Він є автором восьми п’єс – «Тюрма за волю», «Хапун» (обидві – 1909), «Смерть за честь» (1910), «Забастовка» (1912), «Заздрість без розміру» (1914), «Абадонна» (1916), «Жахлива подія з часів царату» (1940), «Кривава подія» (1944), перекладеної повісті та кількох оповідань, більшість з яких не збереглися і відомі лише за згадками в архівних документах та листах.

BilobabchenkoSH2.jpg
Обкладинка п’єси «Помста жертви» (1914)

Драма «Помста жертви», в 4-х діях з музикою, танцями та національними українськими весільними співами, була видана в Нікополі 1914 року. Ставилася вистава в Златополі та Новомиргороді 26 лютого, 23 квітня та 15 жовтня 1917 року; 1929 року була надіслана до Етнографічної комісії ВУАН для словника письменників.

Видання п’єс драматург здійснював власним коштом, на жаль, через нестачу фінансів більшість з них так і не вийшли друком.

Білобабченко брав участь в організації популярних театральних вистав за власними творами у театрах Златополя, Новомиргорода та інших навколишніх міст, був членом Товариства російських драматичних письменників та оперних композиторів.

Помер Сергій Гаврилович Білобабченко 23 вересня 1965 року після тривалої хвороби в Омську, де і похований.

Бібліографія

Босько, Володимир Миколайович. Сергій Гаврилович Білобабченко // Історичний календар Кіровоградщини на 2008 рік. Люди, події, факти. Кіровоград : Центрально-Українське видавництво, 2007. – С. 140.

Web-ресурси

Білобабченко Сергій Гаврилович (Вікіпедія)

Білобабченко Сергій Григорович (Енциклопедія Сучасної України)

Босько В. Історичний календар Кіровоградщини на 2008 рік. Люди. Події. Факти (сайт ОУНБ ім. Дмитра Чижевського)