Бутенко Микола Валерійович

Микола Валерійович Бутенко

Дата народження — 03.09.1990
Місце народження — с. Дмитрівка, Знам’янський район, Кіровоградська область
Дата смерті — 15.02.2015
Місце смерті — с. Нижнє Лозове, Артемівський (тепер Бахмутський) район , Донецька область
Місце поховання — с. Дмитрівка, Знам’янський район, Кіровоградська область

Микола Валерійович Бутенко (3 вересня 1990, с. Дмитрівка, Знам’янський район, Кіровоградська область – 15 лютого 2015, с. Нижнє Лозове, Артемівський (тепер Бахмутський) район, Донецька область) – старший солдат Збройних сил України.

Життя і діяльність

Бутенко Микола Валерійович народився 3 вересня 1990 року у селі Дмитрівка Знам’янського району Кіровоградської області. Після закінчення у 2008 році Дмитрівської загальноосвітньої школи став студентом Кіровоградського інституту регіонального управління та економіки. Провчився 2 місяці та, зрозумівши що юриспруденція це не його життєвій шлях, забрав документи і повернувся у рідне село. В листопаді 2008 року був призваний на строкову військову службу. Після демобілізації вступив до Дмитрівського СПТУ-39 де отримав спеціальність муляра. Хлопець мав золоті руки, працював на різних підприємствах, а у травні 2014 року влаштувався теслею в Знам’янський будівельно-монтажний поїзд № 704 Одеської залізниці.

З початком військових дій на Сході України, у серпні 2014-го Микола Бутенко був мобілізований до лав ЗСУ. Служив водієм у 55-му окремому автомобільному батальйоні «Чорний ліс». В грудні був відряджений до м. Харкова в розпорядження 65-го арсеналу ракетно-артилерійського озброєння, звідки снаряди доправляли на передову.

Загинув 15 лютого 2015 року, під час боїв за Дебальцеве. Біля села Нижнє Лозове колона конвою із 6 машин, які везли боєприпаси з Артемівська до Дебальцевого, потрапила у засідку. Одну з машин вів Микола Бутенко. Довгий час його вважали зниклим безвісти. Лише в липні 2015 року був упізнаний за експертизою ДНК. Із рідних у загиблого воїна залишились мати Надія Іванівна та молодший брат Владислав.

Поховали героя 17 липня 2015 року у рідному с. Дмитрівці.

Нагороди

Орден «За мужність» III ступеня (22.09.2015, посмертно)

Пам’ять

На будівлі Дмитрівської школі, яку закінчив Микола, відкрито пам’ятну дошку на його честь.

Пам’ятна дошка на будівлі Дмитрівської школи

27 лютого на території Знам’янської дільниці з будівництва ПАТ «Укрзалізниця» відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки пошани колишнього працівника Знам’янскього будівельно-монтажного поїзда регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ УЗ Миколи Бутенка.

Меморіальна дошка на пошану Миколи Бутенка у Знам’янці

Бібліографія

Босько В.М. Микола Валерійович Бутенко //Історичний календар Кіровоградщини на 2020 рік. Люди. Події. Факти / В. М. Босько; КЗ КОІППО ім. Василя Сухомлинського. – Кропивницький, 2019. – С. 212

Бутенко Микола Валерійович // Книга пам’яті військовослужбовців Збройних Сил України, які загинули, захищаючи суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України / М-во оборони України, Нац. військово-історичний музей України. – К., 2017. – Кн. 2. / упор., ред. Ярослав Тинченко. – С.246: фото

Гірка пам’ять війни! // Сільське життя. – 2016. – 27 лютого. – С. 3: фото

Іванова І. У Знам’янському районі відкрили дошку загиблому герою / І. Іванова // Кіровоградська правда. – 2015. – 8 вересня. – С. 2: фото

Лутай О. Мобілізовані бути сильними, бути героями / О. Лутай // Сільське життя. – 2016. – 10 вересня. – С. 3: фото

Миколу Бутенка нагороджено орденом «За мужність» // Сільське життя. – 2015. – 10 жовтня. – С. 2: фото

Олійник А. України найкращі сини / А. Олійник // Сільське життя. – 2015. – 12 вересня. – С. 3: фото Плєшкова О. Микола Бутенко. Вічна слава і пам’ять! / О. Плєшкова // Знам’янські вісті. – 2015. – 22 липня. – С. 2: фото

Стиркуль Н. Пам’ятаємо / Н. Стиркуль // Сільське життя. – 2016. – 13 лютого. – С. 8: фото