Борисов Микола Іванович
Микола Іванович Борисов (1860; с. Вербовець, Звенигородський повіт, Київська губернія – 21 березня 1933; м. Олександрія, нині Кіровоградська область) – відомий земський і громадський діяч Олександрійського повіту Херсонської губернії, автор багатьох праць з сільськогосподарської й освітянської тематики.
Життя і діяльність
Борисов Микола Іванович народився в 1860 році у с. Вербовець Звенигородського повіту Київської губернії в родині парафіяльного священника о. Івана і його дружини Марії. В родині Борисових крім Миколи зростали ще дві його сестри, Неоніла й Олена, та брат Євген. Він був наймолодшим і втратив батька у дворічному віці. У 9 років Миколу повезли до Києва на навчання в духовній семінарії, де вже навчався старший брат Євген.
Після закінчення духовної семінарії, в якій брати Борисови, як сини покійного священника, навчалися безкоштовно, вони не виявили бажання продовжити навчання в духовній академії, а вступили до університету: Микола – на медичний факультет Київського, а Євген – на юридичний факультет Новоросійського в Одесі.
З 1880 по 1884 рік Микола Борисов навчався на медичному факультеті Київського університету.
Закінчити університет Миколі так і не вдалося: за участь у студентських заворушеннях його виключили з 4-го курсу університету з «вовчим квитком» – без права жити у губернських містах. Так Микола Борисов і опинився у маленькому повітовому місті Олександрії (залізнична станція називалася «Олександрія Херсонська»), де з 1887 року працював статистиком Олександрійського повітового земства.
В Олександрії Микола Іванович придбав невеличкий будинок на околиці, за полотном залізниці, навпроти будівлі вокзалу, де й оселився з матір’ю – Марією Іванівною Борисовою.
Оженився на Катерині Чичугіній, вродливій, музично обдарованій та хазяйновитій дівчині. Жила родина Борисових у достатку. Подружжя мало трьох дітей. Спочатку наймали будинок у Єзерських на вулиці Центральній, потім переїхали на Миколаївську (пізніше Пролетарську) вулицю у власний будинок із восьми кімнат. У дворі були ще два будинки. Один завжди винаймав зубний лікар Варшавський, а в іншому – дерев’яному флігелі – жили квартиранти.
У 1889 році в Олександрії в друкарні Райхельсона побачив світ «Систематический свод постановлений Александрийского уездного земского собрания с 1865 по 1889 годы». На титульній сторінці написано: «Составлен Г.И. Горяновым под руководством Н.И. Борисова». Микола Борисов безпосередньо причетний до упорядкування унікального джерела з вивчення земської справи в Олександрійському повіті.
У передмові упорядник особливо відзначає нарис лікаря Олександрійської земської управи Миколи Тезякова про розвиток медицини в повіті. А крім того, Микола Борисов, починаючи з 1887 року, опублікував низку сільськогосподарських бюлетенів по Олександрійському повіту.
Онука Миколи Івановича, Ірина Давидівна Колчинська, згадує: «Запам’ятався епізод під час єврейських погромів 1905 року. Дідусь з бабусею, маючи трьох власних дітей, прихистили у себе в будинку кілька єврейських родин. На підвіконня виставили ікони. Проте погромникам хтось доніс, що тут ховають євреїв, і вони спробували увірватися у квартиру, але дідусь їх не впустив, ризикуючи життям. Натомість, коли він смертельно захворів, у синагозі Олександрії було проведене спеціальне богослужіння, на якому євреї молилися про його одужання».
Навесні 1933 року Микола Іванович захворів. Різке погіршення здоров’я, удар у серце він отримав, коли прочитав листівку з Нікополя про те, що у його дружини стався інсульт і її розбив параліч. Буквально через декілька днів він остаточно зліг у дуже важкому стані.
Помер Микола Іванович Борисов 21 березня 1933 року. Ховали його з лікарні, везли на підводі, позаду йшла невелика група родичів. Приїхали його діти: Юра – з Нікополя, Оля – з Києва. Оркестр і колектив технікуму механізації сільського господарства, де в останні роки, уже пенсіонером, Микола Борисов викладав економічну географію, на похорон запізнилися. Поховали Миколу Івановича на кладовищі за вокзалом, де він часто гуляв з онуками в розпліднику, – гарному доглянутому саду з величезною кількістю різноманітних порід дерев, чагарників і квітів. Пам’ятника на могилі не було, лише посаджені хрестиком півники.
Після смерті Миколи Борисова його родина невдовзі продала будинок на Пролетарській, № 5.
Дружина пережила Миколу Івановича на 7 місяців, померла 12 жовтня 1933 року в Нікополі.
Микола Борисов – автор багатьох праць з сільськогосподарської та освітянської тематики: «Сельско-хозяйственный обзор по Александрийскому уезду за 1889-1890 год» (Херсон, 1891); «Опыт шелководства в Александрийском уезде Херсонской губ.» (Херсон, 1892); «Волшебный фонарь в народной школе. По данным Александрийского уездного земства за 1889-1895 гг.»; «Продолжительность курса в одноклассных земских школах Херсонской губернии (По результатам выпускных испытаний в 1896 г.)»; «Результаты выпускных испытаний в одноклассных земских школах Херсонской губернии в 1897 г.»; «Крестьянское дело в Херсонской губернии 1897 г.» та ін.
Микола Борисов регулярно друкувався у часописі «По морю и суше», у редагованому братом «Сборнике Херсонского земства», був учасником Х Всеросійського з’їзду природодослідників та лікарів у Петербурзі (1898). Микола Іванович був непересічною особистістю: талановитим ученим, надзвичайно делікатною і доброю людиною. Життєвий шлях Миколи Борисова складався не просто: людина високої культури і неабиякого інтелекту, він був позбавлений гідного товариства, позаяк жив у провінційній Олександрії.
Бібліографія
Борисов, Н. И. Волшебный фонарь в народной школе: По данным Александрийского уездного земства за 1889-1895 годы / Н. И. Борисов. – Херсон : Тип. О. Д. Ходушиной, 1896. – 77 с. : табл., 1 л. граф.
Борисов, Н. И. Продолжительность курса в одноклассных земских школах Херсонской губернии: (По результатам выпускных испытаний в 1896 г.) / Н. И. Борисов. – Херсон : Тип. О. Д. Ходушиной, 1897. – 72 с. : диагр.
Босько В. М. Микола Іванович Борисов // Історичний календар Кіровоградщини на 2020 рік. Люди. Події. Факти / В. М. Босько; КЗ «КОІППО ім. Василя Сухомлинського». – Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2019. – С. 300-301
Босько, В. Найвидатніші діячі Олександрійського повітового земства: Іван Горонович, Микола Зерваницький, Семен Пишчевич та інші / В. Босько // Народне слово. – 2012. – 11 травня. – С. 6, 7 : фото
Босько, В. Євген і Микола Борисови: Видатні земські діячі Єлисаветградського та Олександрійського повітів / Володимир Босько // Народне слово. – 2017. – 24 серпня. – С. 8 : фото
Босько, В. Видатний земський діяч Микола Борисов / Володимир Босько // Народне слово. – 2018. – 14 червня. – С. 9
Босько, В. Брати Євген і Микола Борисови: видатні земські діячі Єлисаветградського та Олександрійського повітів // Історичний календар Кіровоградщини на 2019 рік. Люди. Події. Факти / В. М. Босько; КЗ «КОІППО ім. Василя Сухомлинського». – Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2018. – С. 91-96
Web-ресурси
Босько, В. Видатний земський діяч Микола Борисов (сайт газети «Народне слово»)