Березняк Борис Тихонович

Матеріал з wiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Борис Тихонович Березняк

Дата народження — 04.06.1930
Місце народження — с. Косівка, Олександрійський район, Кіровоградська область
Дата смерті — 16.09.1988
Місце смерті — м. Запоріжжя
Місце поховання — м. Запоріжжя

Борис Тихонович Березняк (4 червня 1930, с. Косівка Олександрійського району Кіровоградської області – 16 вересня 1988, Запоріжжя) – поет і журналіст.

Життя і діяльність

Березняк Борис Тихонович народився 1930 році у селі Косівка Олександрійського району Кіровоградської області. Борис двоюрідний брат кіровоградської поетеси Тетяни Березняк. У 1951 році закінчив Кіровоградський машинобудівний технікум та за комсомольською путівкою поїхав до Узбекестану. З 1956 року працював на Ташкентському заводі «Текстильмаш» технологом. У свій вільний час Борис займався творчістю: писав нариси, оповідання, вірші. Друкував їх в обласних та республіканських газетах. А згодом став журналістом. З 1958 року почав працювати кореспондентом газеті у «Ташкентская правда», згодом заступником відповідального секретаря. Закінчив факультет журналістики Вищої партійної школи у Москві та продовжив творчу працю.

BerezniakBT2.jpg

Ефектний красень з веселою вдачею і сумними очима. Компанійський, артистичний, тонкий. Поет з задушевними віршами. Борис подобався жінкам. Адресати його любовної лірики відомі – вірші переповнені присвятами із зазначенням імен та прізвищ.

В 1964 році Борис одружується на милій, тендітній дівчині, колезі по перу, Аллочці (Алісі по паспорту). Познайомилися в Самарканді у відрядженні. Вона – кореспондент газети «Комсомолець Узбекистану». Через рік у них народжується син Саша. Незабаром молода сім’я приймає рішення переїхати в Україну. Ностальгія, самотність старіючих батьків-пенсіонерів. Не останню роль у вирішенні цього питання зіграв і ташкентський землетрус. І в 1967 році Борис повернувся в Україну, де у містечку Інгулець, під Кривим Рогом, мешкали його батьки.

Через рік Борис став кореспондентом «Правди України» по Запорізькій області. Отримавши прекрасну на той час квартиру (з маленьким кабінетом – бібліотекою), перевіз сім’ю з Ташкента.

BerezniakBT3.jpg

З 1969 року працював редактором видавничого відділу управління по пресі, потім редактором багатотиражної газети «Інженер-машинобудівник» Запорізького машинобудівного інституту (нині ЗНТУ).

Крім того продовжував писати нариси, публіцистичні статті, оповідання, які охоче друкували обласні запорізькі газети, журнали України та Узбекистану. Борис при житті зовсім не був обділений популярністю – велика частина його творів має позначку: «Опубліковано», часто вказано і композитор, який поклав його вірші на музику.

BerezniakBT4.jpg

Борис Березняк член Спілки журналістів СРСР з 1961 року.

Останні роки свого життя тяжко хворів і, мабуть, подумки попрощався з друзями, колегами по перу, коли написав такі хвилюючі рядки:

Друзей не забывают имена, Цветок угас, сожженный инеем. Но прорастут весною синею, Упавшие на землю семена. Друзей не забывайте имена.

У 1988 році недуга загострилася. Невдовзі Борис пішов із життя.

Борис Березняк написав книгу про Героя Соціалістичної Праці Григорія Семеновича Сарбаша (бригадира тракторної бригади колгоспу «Ленінська правда» Михайлівського району Запорізької області).

BerezniakBT5.jpg

Пам’ять

Обласна організація Національної спілки журналістів України видала, в 2010 році, солідну книгу «Пером и словом» про журналістів Запорізької області, не забувши і давноминулих. Є в цій книзі є окремі сторінки, присвячені Борису Березняку і його дружині (біографія, портрет).

Вірші Бориса Березняка друкувалися у багатьох періодичних виданнях Радянського Союзу, але підготувати до друку збірку віршів за життя не встиг. Це зробила у 2011 році Тетяна Березняк. Книга називається «Если меня полюбишь», вона ж написала і спогади «Вспоминая брата».

BerezniakBT6.jpg BerezniakBT7.jpg

В 2011 році онука Бориса Березняка Олена, захищаючи дипломну роботу, створила макет збірки віршів свого дідуся, яка має назву «Исповедь».

BerezniakBT8.jpg

Бібліографія

Березняк, Борис Тихонович. Если меня полюбишь: стихи / Борис Березняк; сост. и ред. Татьяна Березняк. – Кировоград: Центрально-Украинское издательство, 2011. – 110 с.

Березняк, Татьяна. Вспоминая брата / Татьяна Березняк // Первая городская газета. – 2016. – 23 июня. – С. 19 : фото

Босько В.М. Борис Тихонович Березняк //Історичний календар Кіровоградщини на 2015 рік. Люди. Події. Факти / В. М. Босько; КЗ КОІППО ім. Василя Сухомлинського. – Кропивницький, 2014. – С. 117.

Босько В.М. Борис Тихонович Березняк //Історичний календар Кіровоградщини на 2020 рік. Люди. Події. Факти / В. М. Босько; КЗ КОІППО ім. Василя Сухомлинського. – Кропивницький, 2019. – С. 155.

Памяти Бориса Березняка // Первая городская газета. – 2016. – 22 сентября. – С. 10 : фото

Підлубна, Анна. Дві збірки родини Березняків / Анна Підлубна // Народне слово. – 2014. – № 43 (3-9 жовтня). – С. 17.

Web-ресурси

90 років від дня народження Бориса Тихоновича Березняка (1930-1988) (Центральна бібліотека Олександрійської міської ЦБС)

Березняк Татьяна. Вспоминая брата: памяти Бориса Березняка. (Утренний город)

Памяти Бориса Березняка (Утренний город)