Феферман Борис Веніаминович

Матеріал з wiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку
The printable version is no longer supported and may have rendering errors. Please update your browser bookmarks and please use the default browser print function instead.

Борис Веніаминович Феферман

народився — 07.01.1920
місце народження — м. Олександрія (нині Кіровоградська область) Україна
дата смерті — 1999 рік
місце смерті — Бешкек, Киргизька республіка


Феферман Борис Веніаминович - (7 січня 1920), м. Олександрія (нині Кіровоградська область) - 1999 р, Бешкек, Киргизька республіка — композитор, диригент, педагог. Заслужений діяч культури Киргизької РСР. Народний артист Киргизької республіки.


Життя і творчість

Феферман Борис Веніаминович народився 7 січня 1920 року в м. Олександрії (нині Кіровоградська область). З раннього віку хлопчик почав розвивати свій талант як музикант-скрипаль. Він закінчив музичну школу, а потім разом з батьками переїхав до Харкова і в 17 років став скрипалем в оркестрі Харківського театру опери і балету. Там він працював з 1937 по 1941 рік. Його завжди виділяло почуття стилю, вишуканість манер, бездоганний смак.

Під час Великої Вітчизняної війни Б.Феферман разом з театром був евакуйований до Єревана. Там він працював скрипалем симфонічного оркестру державної філармонії та театру опери і балету й разом з тим навчався в Єреванській консераторії по класу симфонічного диригування у професора К. С. Сараджева. Після звільнення України повернувся у Харків і в 1946 році закінчив Харківську консерваторію, дирижерсько-хормейстерський факультет. З 1944 по 1947 р. він знову працює у Харківському театрі опери і балету. Життя склалося так, що Б.Феферман їде з України до Киргизії, там він викладає в музичному училищі в Намангані (1947-1951). В 1951 році його запрсили на посаду головного диригента оркестру народних інструментів Киргизької РСР ім. К. Орозова у Фрунзе (1951-1960). У 60-х роках Б.Феферман займав посаду завідуючого фольклорним кабінетом Спілки композиторів Киргизії.

У 1968 році Б.Феферман перейшов на викладацьку роботу. Він завідував кафедрою музики і співу Киргизького жіночого педагогічного інституту, а з 1972 року — завідуючий кафедрою народних інструментів Киргизького інституту мистецтв ім. Б. Бейшеналієвої. З 1979 року — доцент, професор; написав низку музикознавчих праць. Б.Феферман автор “Практического учебника игры на комузе» (1960), «Одноголосного сольфеджио» (разом з М. Абдраєвим, 1973), «Двухголосного сольфеджио» (1975). Разом з цим він не полишає творчу роботу - пише ряд пісень, інші музичні твори, обробляє киргизькі народні пісні. У 1980 році Б.Феферману присвоєно почесне звання заслуженого працівника культури Киргизької РСР. Помер Б.В.Феферман в 1999 році в Бешкекі.


Твори Б.Фефермана

Балет Асан космонавт (Киргизький театр опери і балету (1969);

Ода Пржевальському для голосу і симфонічного оpкестру (сл. А. Осмонова);

Кантати:

Панфилівці (сл. К. Тулебаєва, 1965);

Дорогою Ілліча (сл. Ю. Смишляєва, 1978);

балетна сюїта для симф. оркестру(1976);

хореографічна картина "Скорбота" (1968);

струнні квартети. I. Пам’яті А. Туманова (1968), II. (1971);

увертюра "Маш ботой" (1956); “Свято в колгоспі” (1966), “Святкове куу” (1973), “На джайлоо” (1970), “Три куу” (1975);

поема "Повернення Токтогула"для хора, соліста і оркестр народних інструментів (сл. Р. Шукурбекова, 1958);

концерт для скр. і орк. (1973);

концерт для валторни і орк. (1975);

концерт для альта і орк. (1979);

сюїта для гобоя і ф-п.(1976);

елегія "Роздуми" для валторни і орк. (1975);

Три куу для 3-х труб і ф-п. (1974);

сюїта для баяна (1976);

чотири п’еси для фагота (1975);

пісні “Баллада про Ленінград” (сл. А. Гітовича, 1964), “Пам’ятник із сліз” (сл. К. Акаєва, 1966);



Бібліографія

Горные мелодии: Сборник народных мелодий, обработ. киргизскими композиторами: для пения (соло, дуэт, хор) с сопровожд. ф.-п. / Сост. Б.Феферман;предисл.Б.Алагушова .-Фрунзе:Мектеп,1965

Мелодии народных композиторов [Киргизии] : Для пения (соло, дуэт, хор) с сопровожд. ф.-п. / В обработ. советских композиторов; сост. Б.Феферман; предисл.Б.Алагушева.-Фрунзе:Кыргызстан,1967

Феферман,БорисВениаминович.Практический учебник игры на комузе : с предисл.-Фрунзе:Киргизгосиздат,1950


Література про життя і творчість Б. Фефермана

Босько, Володимир Миколайович. Історичний календар Кіровоградщини на 2015 рік. Люди. Події. Факти : довідник / Володимир Босько ; Департамент освіти і науки Кіровогр. обл. держ. адміністрації, КЗ "КОІППО ім. Василя Сухомлинського". - Історико-краєзнавче вид. - Кіровоград : Центрально-Українське вид-во, 2014. - 259,[1] с. : фото. - Текст: укр., рос. - Іменний покажч.с. 254-258 Феферман Борис Веніаминович. - С. 22

Сандул В. Диригент, композитор, педагог // Ленінський прапор. - 1990. - 20 лютого. - С. 3


Web-бібліографія

Феферман Борис Вениаминович //Большая биографическая энциклопедия

Феферман Борис Вениаминович // Памятные даты http://www.lechaim.ru/ARHIV/153/dates.htm

Кузнецов Андрей Георгиевич Творцы и интерпретаторы http://www.literatura.kg/articles/?aid=598