Відмінності між версіями «Федитник Віталій Валерійович»

Поточна версія на 17:54, 5 грудня 2018

Віталій Валерійович Федитник

народився — 02.07.1988
місце народження — с. Докучаєве Устинівського району Кіровоградської області
дата смерті — 16.02.2015
місце смерті — м. Дебальцеве, Донецька область
місце поховання — м. Кропивницький, Рівненське кладовище, Алея Слави

Віталій Валерійович Федитник (2 липня 1988, с. Докучаєве Устинівського району Кіровоградської області – 16 лютого 2015, м. Дебальцеве, Донецька обл. ) – старший сержант Збройних Сил України, старший розвідник, 3-й окремий полк спеціального призначення. Учасник російсько - української війни.

Життя та діяльність

Федитник Віталій Валерійович народився 2 липня 1988 року в селі Докучаєве Устинівського району Кіровоградської області. Закінчив навчання в школі рідного села і вступив до ПТУ № 45 у Кривому Розі, де здобув спеціальність автослюсаря. Після училища в 2009 році відслужив строкову військову службу. А через декілька місяців підписав військовий контракт із командуванням 3-го окремого полку спеціального призначення ГУР МО в м. Кіровоград. До цієї славетної військової частини його привела мрія бути розвідником, побувати в небі і стрибати з парашутом. У полку Віталій служив старшим розвідником, був командиром відділення. Оволодів усіма видами стрілецької зброї, неодноразово брав участь у показових заняттях з рукопашного бою, за що отримував заохочення від командування частини.

Старший сержант Федитник В. В. брав участь у звільненні від сепаратистів Слов’янська, Краматорська та обороняв Донецький та Краматорський аеропорти.

16 лютого 2015 року забезпечував вихід української колони з пораненими та загиблими з-під Дебальцева. У колоні з підсиленням був лише один БТР і БМП. В районі Новогригорівки бронетранспортер був підбитий під час переїзду залізничного полотна. Віталій загинув на полі бою. У березні 2015-го року тіло його було знайдено серед загиблих. 24 березня похований у Кіровограді на Алеї Слави Рівненського кладовища.

Нагороди

Указом Президента України № 436/2015 від 17 липня 2015 року “за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі” Віталія Федитника нагороджено орденом “За мужність” III ступеня (посмертно).

Ногороджений відзнакою виконавчого комітету Кіровоградської міської ради “За заслуги” ІІ ступеня (посмертно)

Нагороджений загальноукраїнською відзнакою з особливим статусом – Орден “За мужність і відвагу” (посмертно).

Нагороджений відзнакою Української православної церкви Київського патріархату – медаллю “За жертовність і любов до України” (посмертно)

Пам’ять

На фасаді Докучаєвської школи встановлена меморіальна дошка Федитнику Віталію Валерійовичу.

Бібліографія

Босько В. Історичний календар Кіровоградщини на 2018 рік. Люди. Події. Факти. / В. Босько. – Кропивницький: Імекс-ЛТД, 2017. – С.144

Книга пам’яті військовослужбовців Збройних Сил України, які загинули, захищаючи суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України (Книга ІІ: Автономна Республіка Крим, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська і Львівська області та місто Київ) /Національний військово-історичний музей України. – К.: 2017. – C. 307

Про присвоєння звання “Гордість Устинівщини” Федитнику Віталію Валерійовичу: Рішення Устинівської районної ради від 21 серпня 2017 року № 202 // Трудівник Устинівщини. – 2017. – 14 вересня. – С. 1

Сас В. Попрощалися із спецпризначенцем Віталієм Федитником: У Кіровограді з почестями провели в останню путь нашого земляка, який загинув в зоні АТО / В. Сас // Трудівник Устинівщини. – 2015. 28 березня. – С. 1