Тарловський Марк Аркадійович

Матеріал з wiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку
The printable version is no longer supported and may have rendering errors. Please update your browser bookmarks and please use the default browser print function instead.

Марк Аркадійович Тарловський

народився — 02.08.1902
місце народження — м. Єлисаветград
дата смерті — 15.07.1952
місце смерті — м. Москва

Марк Аркадійович Тарловський (2 серпня 1902, м. Єлисаветград – 15 липня 1952, м. Москва) – радянський поет і перекладач. Народився в м. Єлисаветграді.

Життя і діяльність

Тарловський Марк Арійович (Аркадійович) – радянський поет, перекладач народився 2 серпня 1902 р. у Єлисаветграді. Батько працював у друкарні. Вірші хлопець почав писати з 8 років. У 1912 р. разом з родиною переїхав до Одеси, де закінчив гімназію та поступив на навчання до Одеського університету.

У 1917–1919 рр. разом з Ю. Олешею, В. Катаєвим, Е. Багрицьким залучився до південно-російської (одеської) поетичної школи. У 1922 р. перейшов з Одеського університету на історико-філологічний факультет Московського державного університету. Написав дипломну роботу на тему: «Образ автора в «Слові о полку Ігоревім», зробив поетичний переклад «Слова» (1939). Брав участь у роботі літературного об’єднання «Никитинские субботники».

Перша книга поезій «Иронический сад» (1928), що була позначена впливом акмеїзму, принесла визнання у літературних колах. У 1930-му другу книгу віршів «Почтовый голубь» не пропустила цензура, і автор змушений був їхати у Фергану на перевиховання. Там вийшов цикл віршів «про соціалістичне будівництво в Туркестані» – більша частина книги «Бумеранг» (1931). Третя книга «Рождение родины» (1935) стала останньою. Визнаний одним з найблискучіших віртуозів російської поезії ХХст.

З другої половини 1930-х рр. і до кінця життя як оригінальний поет не друкувався. Працював у секції перекладу з мов народів СРСР при Державному видавництві художньої літератури.

У роки Великої Вітчизняної війни виконував обов’язки російськомовного літературного секретаря акина Джамбула, був перекладачем його воєнної поезії, зокрема, знаменитого вірша «Ленинградцы – дети мои!...». Перекладав російською мовою твори європейських поетів: П.-Ж. Беранже, В. Гюго, Г. Гейне, І. Красицького, М. Конопницької, К. Гавличек-Боровського; класиків поезії Сходу (Навої, Махтумкулі); эпосу «Манас», «Гесер», «Кобланды-Батыр». Фігурує у спогадах С. Ліпкіна як один з переможців конкурсу на кращий переклад киргизького епосу «Манас».

Не були надрукованими вибрані поетичні збірки «Из трёх книг» та «Борение иронии».

Помер 15 липня 1952 р. у Москві.

Бібліографія

Босько В. Історичний календар Кіровоградщини на 2017 рік. Люди. Події. Факти. – Кропивницький: Центрально-Українське видавництво, 2016. – С.135

Босько В. Співавтори геніїв, їхні alter ego, місіонери [Текст] : Наші перекладачі шедеврів / В. Босько //Народне слово. - 2012. - 5 січня. - С. 10

Шепель Ф. Гідні пам‘яті імена [Текст] / Ф. Шепель //Наше місто. - 2017. - 7 грудня. - С. 2

Web-ресурси

Тарловський М. А.