Смоленчук Микола Кузьмович
Микола Кузьмович Смоленчук
Дата народження — 3.07.1927
Місце народження — м. Бобринець, Зінов’євська округа, УCРР (нині Кіровоградська область, Україна)
Дата смерті — 12.01.1993
Місце смерті — : м. Кіровоград (нині м. Кропивницький), Кіровоградська область, Україна
Місце поховання — м. Кіровоград, Далекосхідне кладовище
Микола Кузьмович Смоленчук (3 липня 1927, м. Бобринець, Зінов’євська округа, УСРР (нині Кіровоградська область, Україна) – 12 січня 1993, м. Кіровоград (нині м. Кропивницький), Кіровоградська область, Україна) – прозаїк і літературознавець, член Спілки письменників України (з 1963 р.).
Життя і діяльність
Просто він залишив по собі добрий слід на Землі, бо був справжнім українцем,
добродієм — Людиною вільною, з глибинною душею,
шляхетним серцем,
Людиною, що прагне до прекрасного й здатною творити лише Добро.
О.О. Бабенко
Микола Кузьмович Смоленчук народився 3 липня 1927 року в селянській родині в районному містечку Бобринець. Тут він пішов до школи. У роки війни був вивезений до Німеччини. Втік з неволі, потрапив у трудову армію. Ось як сам Микола Смоленчук згадує про це: «Я, Смоленчук Микола Кузьмович, 1927 року народження, був вигнаний до Німеччини 2 березня 1944 року, за 14 днів до приходу наших військ в містечко Бобринець Кіровоградської області, де я знаходився на окупованій території. В Німеччині спочатку працював на бауерів у селі Шенштедт поблизу Лангензальце (Тюрінгія). Восени я потрапив у штрафтабір «Рай-Арбайт-Дінс» (табір трудової повинності) на Голландському кордоні, де пробув до березня 1945 року. Звідси втік після того, як табір (під час обстрілу) був спалений і нас розвезли по бауерах. Пройшов Вестфалію і землю Кассель. Був звільнений американськими військами поблизу м. Мюльгаузен. Кілька місяців там я перебував у таборі для переміщених осіб. Про все це описано мною в автобіографічному романі «Сиве покоління» (1965)».
У 1947 році Микола Смоленчук повертається до Бобринця і вступає до сільськогосподарського технікуму, здобуває професію агронома-садівника, бо мав мрію прикрашати садами свій рідний край. У 1950 році він вступає до Кіровоградського педагогічного інституту і стає учителем української мови і літератури. Ще в студентські роки Смоленчук захоплюється краєзнавством. Пізніше вийдуть його історичні повісті «Степівчани» (1963), «Родня» (1968) та «Білі банкети» (1985), де історія рідного краю переплітається з живописним описом природи.
Після закінчення інституту Микола Кузьмович учителює на Кіровоградщині та Черкащині. У 1963 році за рекомендацією Максима Рильського Смоленчук стає членом Спілки письменників України, протягом тривалого часу він – єдиний її представник у Кіровограді. Згодом літературознавець захищає дисертацію та отримує ступінь кандидата філологічних наук. Його наукова праця була присвячена дослідженню творчості Марка Лукича Кропивницького. Далі Микола Кузьмович працює в Кіровоградському та Луцькому (завідував кафедрою української літератури) педінститутах.
У 1972 році Миколу Смоленчука звинувачують у «буржуазному націоналізмі», переслідують і на півтора десятиліття відсторонюють від активного громадського та літературного життя.
М. Смоленчук був засновником музею Марка Кропивницького в Бобринці, доклав чимало зусиль, щоб зберегти в Кіровограді меморіальний будинок Марка Лукича Кропивницького на колишній Болотяній вулиці.
Як член організації Українського товариства охорони пам'яток історії та культури Смоленчук допомагав у зборі експонатів та оформленні музею І. К. Микитенка у с. Рівному, переймався долею відкриття музею Ю. І. Яновського у с. Нечаївці. Микола Кузьмович був організатором щорічних наукових конференцій за програмою театрального свята «Вересневі самоцвіти».
У 1985 р. за його сприяння у Кіровограді відбулася наукова конференція «І. К. Карпенко-Карий – видатний драматург, актор, громадський діяч», присвячена 140-річчю від дня народження драматурга. На цій конференції виступили 97 науковців з усіх областей України. Микола Кузьмович виступив з доповіддю «І. К. Карпенко-Карий та рідний край». Опікувався М. Смоленчук і долею Хутора Надія, написав нарис «Хутір Надія».
Микола Кузьмович доклав чимало зусиль, щоб зберегти в Кіровограді меморіальний будинок родини Тобілевичів на колишній Знам'янській вулиці, був ініціатором створення музею І. К. Карпенка-Карого у цьому приміщенні. На жаль, він не дожив до відкриття музею лише 2 роки, але його зусилля, праця зі збереження цієї пам'ятки не зникли безслідно. У фондах музею зберігається архів М. Смоленчука. Особливо цікавим є рукописний план упорядкування музейних кімнат та садиби, розроблений Миколою Кузьмовичем.
Внесок Смоленчука в історію літератури краю, театрознавства, краєзнавства є просто неперевершеним: він вперше ввів до наукового обігу власні краєзнавчі розвідки і нариси з біографії й творчості М. Кропивницького, І. Тобілевича (Карпенка-Карого), В. Винниченка, А. Фета, чия доля пов'язана з нашим краєм, а також відомості про становлення нашого театру, відомого як театр корифеїв.
Остання робота М. Смоленчука – «Помилки у жандармському циркулярі», опублікована в газеті «Кіровоградська правда» 3-4 червня 1988 року, викликала великий інтерес серед любителів літератури. Так, відомий краєзнавець, шанувальник літератури та мистецтва Ю.В. П’ядик, ознайомившись з цією працею, написав у листі до Миколи Кузьмовича: «Дуже Ви мене потішили, приславши нариса про Винниченка, і не тільки тому, що Володимир Винниченко був і справді Винятковою людиною, а тому, що дуже докладно автор описує свої пошуки. Це для мене дуже важливо і повчально. Автор справді виконав колосальну роботу. За це йому честь і хвала. Щоб розібратися в його пошуках і використати набутий ним досвід, потрібен час».
У Миколи Кузьмовича було багато друзів і серед учителів. Директор першої в Україні національної школи козацько-лицарського виховання № 21 Василь Іванович Каюков у 1995 році створив кімнату-музей М.К. Смоленчука, що стала літературною світлицею. Він завжди говорив про Миколу Кузьмовича як про порядну, працьовиту, добру людину, яка безмежно любила Україну та свій рідний край.
Кожний твір Миколи Смоленчука – то своєрідна монографія про життя нашого народу в певну добу.
Помер письменник 12 січня 1993 року у Кіровограді і похований на Далекосхідному кладовищі.
Світлини
Микола Кузьмович Смоленчук на обкладинці книжки "Сиве Покоління"
Микола Смоленчук
Молодий Микола Смоленчук. 50-ті роки. Бобринецький район
М. К. Смоленчук (другий ліворуч) та С. О. Гопованівський (крайній праворуч) на Хуторі Надія. 70-ті роки
Бібліографія
Основні видання творів
Смоленчук Микола Кузьмич. Білі бланкети : історичний роман / Микола Смо-ленчук. – К. : Рад. письменник, 1985. – 327 с. : іл.
Смоленчук Микола Кузьмич. Марко Кропивницький і його рідний край / Мико-ла Смоленчук. – К. : Мистецтво, 1971. – 74, [2] с. : 1 арк. портр, 9 арк. фото. – Бібліогр. в підрядк. прим.
Смоленчук Микола Кузьмич. Ой літав орел : [про життєвий і творчий шлях ос-новоположника укр. проф. театру М. Л. Кропивницького: іст. роман] / Микола Смоленчук. – Одеса : Маяк, 1969. – 281, [2] с. : 9 арк. іл, порт., карт. і факс. – На опр. авт. не зазначено.
Смоленчук Микола Кузьмич. Родня : історична повість / Микола Смоленчук. – Одеса : Маяк, 1968. – 126, [1] с.
Смоленчук Микола Кузьмич. Сиве покоління : роман. Кн. 1-3 / Микола Смолен-чук. – Одеса : Маяк, 1965. – 347, [2] с.
Смоленчук Микола Кузьмич. Смутна доба : історичний роман / Микола Смо-ленчук. – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2016. – 447,[1] с.
Смоленчук Микола Кузьмич. Степівчани : історична повість / М. К. Смоленчук. – К. : Головполіграфвидав М-ва культури УРСР, 1962. – 104,[4] с. : іл.
Смоленчук Микола Кузьмич. Степи полинові : роман / М. К. Смоленчук. – Кро-пивницький : Імекс-ЛТД, 2017. – 463,[1] с.
Смоленчук Микола Кузьмич. Степи полинові : біографічна повість: [про жит-тєвий і творчий шлях основоположника укр. проф. театру Марка Кропивниць-кого] / Микола Смоленчук. – К. : Радянський письменник, 1961. – 242, [2] с. : іл.
Смоленчук Микола Кузьмич. Хутір Надія: державний заповідник, садиба-музей І. К. Карпенка-Карого (Тобілевича) : нарис / М. К. Смоленчук. – Дніпропет-ровськ : Промінь, 1967. – 20, [1] с. : 6 арк. фото, іл.
Смоленчук Микола Кузьмович. Скарби Золотого Поля : вибрані краєзнавчі ро-звідки, есеї та статті / Микола Смоленчук ; упор., авт. передм. О. О. Бабенко ; Держ. архів Кіровогр. області, Кіровогр. обл. організація Націонал. спілки крає-знавців України, Благодійна організація "Центрально-Українська православна духовно-соціальна Академія". – Кіровоград : Центрально-Українське вид-во, 2015. – 296,[1] с. : портр., фото. – (Сер. "Із архівної скарбниці"). – Бiблiогр. в пiдрядк. прим.
Література про життя і діяльність
Бабенко Богдана. На спомин про визначного земляка / Богдана Бабенко // Народне слово. – 2017. – 7 вересня. – С. 9 : фото.
Бабенко Богдана. У небуття, та не в забуття (Із деяких спостережень над творчістю Миколи Смоленчука) / Богдана Бабенко // Між Бугом і Дніпром : нау-ково-краєзнавчий вісник Центральної України / Кіровоград. обл. орг. Націонал. спілки краєзнавців України, Держ. архів Кіровогр. області; ред. О. О. Бабенко [та ін.]. – Кропивницький : Центрально-Українське вид-во, 2017. – Вип. 7-8. – С. 209-220.
Бабенко Олег. Дантові кола Миколи Смоленчука (за документами ДАКО) / Олег Бабенко, Іван Петренко // Між Бугом і Дніпром : науковокраєзнавчий вісник Центральної України / Кіровоград. обл. орг. Націонал. спілки краєзнавців України, Держ. архів Кіровогр. області; ред. О. О. Бабенко [та ін.]. – Кропив-ницький : Центрально-Українське вид-во, 2017. – Вип. 7-8. – С. 59-68: фото
Бабенко Олег. Людина із шляхетним серцем / О. Бабенко // Народне слово. – 2007. – 12 липня. – С. 3.
Бабенко Олег. Син степу / Олег Бабенко // Наукові записки (Сер. «Філологічні науки» (літературознавство)) / М-во освіти України; КДПУ ім. В. К. Винниченка. – Кіровоград : КДПУ ім. В. Винниченка, 2002. – Вип.47.– С.12-17.
Базака Р. «Якби було побільше Смоленчуків, ми б жили в іншому місті» / Р. Ба-зака // Нова газета. – 2016. – 7 квітня. – С. 11.
Бондар Василь. Смутна година Миколи Смоленчука / Василь Бондар // Степ. – 1995. – № 1. – С. 23-26.
Віктор Близнець: «...Щось найбільше мене зв’язує з добрим чоловіком Смолен-чуком» : Листи Віктора Близнеця до Миколи Смоленчука // Народне слово. – 2003. – 12 серпня. – С. 3
Даценко О. В. Вивчення творчості письменника-земляка М. К. Смоленчука / О. В. Даценко // Педагогічний вісник. – 2009. – № 3-4. – С. 142-147.
Із сивого покоління: Микола Смоленчук – людина, письменник, вчений / Кіро-воградська обл. орг. Українського т-ва охорони пам’яток історії та культури, КДПУ ім. В. Винниченка ; Кіровоградська обласна організація Українського то-вариства охорони пам’яток історії та культури, Кіровоградський державний пе-дагогічний університет ім. В. Винниченка. – Кіровоград : Центрально-Українське вид-во, 2003. – 213 с. : портр, фото.
Клочек Григорій. Пам’яті письменника та вченого Миколи Смоленчука // Нау-кові записки (Сер. «Філологічні науки» (літературознавство)) / М-во освіти Ук-раїни; КДПУ ім. В. К. Винниченка. – Кіровоград: КДПУ ім. В. Винниченка, 2002. – Вип.47. – С. 3-4.
Корінь Т. Микола Смоленчук повертається... / Т. Корінь // Кіровоградська прав-да. – 2008. – 25 січня. – С. 1.
Лісниченко Ю. Пам’ять про земляка / Ю. Лісниченко // Вечірня газета. – 2008. – 25 січня. – С. 1
Марко В. «Тільки добро породжує добро...» : Ці слова сказав Микола Смолен-чук у нашій останній розмові / В. Марко // Кіровоградська правда. – 1997. – 5 липня. – С. 3
Марко В. Бланкети підступу і зради [Текст] / В. Марко // Кіровоградська правда. – 1986. – 5 січня ; Жовтень. – 1987. – № 2. – С. 120-124.
Микола Смоленчук // Кіровоградщина у дзеркалі часу: літературне мистецтво = Кировоградщина в зеркале времени: литературное искусство = Kirovohrad in the mirror of time: literary arts : фотоальбом / авт.-укл. Олександр Чуднов, Олег Ба-бенко, авт. ідеї Євгенія Шустер [та ін.]; за заг. ред. Олександра Чуднова. – Кіро-воград : Імекс-ЛТД, 2013. – С. 24-25.: портр., фото, іл. – (Сер. «Кіровоградщина у дзеркалі часу»). – Текст: укр., рос., англ.
Микола Смоленчук: «Історичну правду не можна переінакшувати» : інтерв’ю // Бондар Василь Васильович. У пошуках слова значущого : статті, інтерв’ю, ре-цензії / Василь Бондар. – Кіровоград : Степ, 2008. – С. 85-93 : фото.
Поліщук В. Він не зраджував принципам / В. Поліщук // 21-й канал. – 2016. – 14 квітня. – С. 10; Честь хлібороба. – 2016. – 19 квітня. – С. 2: фото.
Ревва Тетяна. Корифеї Миколи Смоленчука [Текст] / Тетяна Ревва // Народне слово. – 2022. – 7 липня. – С. 4 : фото.
Середенко М. Сини «Степів полинових» / М. Середенко // Вечірня газета. – 2017. – 7 липня. – С. 12.
Свідчить історія: [інтерв’ю з письменником Миколою Смоленчуком] / розмову вів Ярослав Гулька // Людина і світ. – 1983. – №7. – С. 34-37.
Трипільський, Руслан. Вшанували Дон-Кіхота з полинових степів / Руслан Трипільський // Народне слово. – 2017. – 24 серпня. – С. 4: фото.
Янчуков Станіслав. За волю і віру: На здобуття премії імені Є. Маланюка / Станіслав Янчуков // Народне слово. – 2017. – 12 січня. – С. 10.
Web-ресурси
Ревва Тетяна. Він переймався долею краю (Літературно-меморіальний музей І.К. Карпенка-Карого)
Смоленчук Микола Кузьмович (Державний архів Кіровоградської області)