Смоленчук Микола Кузьмович

Матеріал з wiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Микола Кузьмович Смоленчук

народився — 3.07.1927
місце народження — м. Бобринець Кіровоградської області
дата смерті — 12.01.1993
місце смерті — м. Кіровоград
місце поховання — м. Кіровоград, Далекосхідне кладовище

Микола Кузьмович Смоленчук (3 липня 1927, м. Бобринець Кіровоградської області — 12 січня 1993, м. Кіровоград) — прозаїк і літературознавець, член Спілки письменників України (з 1963 р.).



Життя і діяльність

Просто він залишив по собі добрий слід на Землі, бо був справжнім українцем,
добродієм — Людиною вільною, з глибинною душею, шляхетним серцем,
Людиною, що прагне до прекрасного й здатною творити лише Добро.

О.О. Бабенко

Народився в селянській родині у Бобринці на Кіровоградщині. Тут він пішов до школи. У роки війни був вивезений до Німеччини. Втік з неволі, потрапив у трудову армію. Ось як сам Микола Смоленчук згадує про це : "Я, Смоленчук Микола Кузьмович, 1927 року народження, був вигнаний до Німеччини 2 березня 1944 року за 14 днів до приходу наших військ в містечко Бобринець Кіровоградської області, де я знаходився на окупованій території. В Німеччині спочатку працював на бауерів у селі Шенштедт поблизу Лангензальце (Тюрінгія). Восени я потрапив у штрафтабір "Рай-Арбайт-Дінс" (табір трудової повинності) на Голландському кордоні, де пробув до березня 1945 року. Звідси втік після того, як табір (під час обстрілу) був спалений і нас розвезли по бауерах. Пройшов Вестфалію і землю Кассель. Був звільнений американськими військами поблизу м. Мюльгаузен. Кілька місяців там я перебував у таборі для переміщених осіб. Про все це описано мною в автобіографічному романі "Сиве покоління" (1965)."

У 1947 році Микола Смоленчук повертається до Бобринця і вступає до сільськогосподарського технікуму, здобуває професію агронома-садівника, бо мав мрію прикрашати садами свій рідний край. В 1950 році вступає до Кіровоградського педагогічного інституту і стає учителем української мови і літератури. Ще в студентські роки захоплюється краєзнавством. Пізніше вийдуть його історичні повісті "Степівчани" (1963), "Родня" (1968) та "Білі банкети" (1985), де історія рідного краю переплітається з живописним описом природи.

Після закінчення інституту учителює на Кіровоградщині та Черкащині. У 1963 році за рекомендацією Максима Рильського вступає до Спілки письменників України і протягом тривалого часу був єдиним її членом у Кіровограді. Захищає дисертацію та отримує ступінь кандидата філологічних наук. Його наукова праця була присвячена дослідженню творчості Марка Лукича Кропивницького. Далі працює в Кіровогорадському та Луцькому (завідував кафедрою української літератури) педінститутах.

У 1972 році був звинувачений у «буржуазному націоналізмі» та зазнав переслідування у зв'язку з цим - його на півтора десятиліття вилучили з активного громадського та літературного життя.

М. Смоленчук був засновником музею Марка Кропивницького в Бобринці, доклав чимало зусиль, щоб зберегти в Кіровограді меморіальний будинок Марка Лукича Кропивницького на колишній Болотяній вулиці.

Вже будучи членом організації Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, допомагав у зборі експонатів та оформленні музею І. К. Микитенка у с. Рівному, переймався долею відкриття музею Ю. І. Яновського у с. Нечаївці. Микола Смоленчук був організатором щорічних наукових конференцій за програмою театрального свята "Вересневі самоцвіти".

У 1985 р. за його сприяння у Кіровограді відбулася наукова конференція "І. К. Карпенко-Карий - видатний драматург, актор, громадський діяч", присвячена 140-річчю від дня його народження. На цій конференції виступили 97 науковців з усіх областей України. Микола Кузьмович виступив з доповіддю "І. К. Карпенко-Карий та рідний край". Опікувався М. Смоленчук і долею "Хутора Надія", написав нарис "Хутір Надія".

Микола Кузьмович доклав чимало зусиль, щоб зберегти в Кіровограді меморіальний будинок родини Тобілевичів на колишній Знам'янській вулиці, був ініціатором створення музею І. К. Карпенка-Карого у цьому приміщенні. На жаль, він не дожив до відкриття музею лише 2 роки, але його зусилля, праця по збереженню цієї пам'ятки не зникли безслідно. У фондах музею зберігається архів М. Смоленчука. Особливо цікавим є рукописний план упорядкування музейних кімнат та садиби, розроблений Миколою Кузьмовичем.

Внесок Смоленчука в історію літератури краю, театрознавства, краєзнавства є просто неперевешеним. Його краєзнавчі розвідки і нариси, біографії, творчість М. Кропивницького, І. Тобілевича (Карпенка-Карого), В. Винниченка, А. Фета, чия доля пов'язана з нашим краєм, як і відомості про становлення нашого театру відомого як театр корифеїв, вперше були введені до наукового обігу саме ним.

Остання робота М. Смоленчука «Помилки у жандармському циркулярі» опублікована в газеті «Кіровоградська правда» 3 і 4 червня 1988 року.

Вона викликала великий інтерес серед любителів літератури. Так, відомий краєзнавець, шанувальник літератури та мистецтва Ю.В.П’ядик, ознайомившись з цією працею, написав у листі до Миколи Кузьмовича: «Дуже Ви мене потішили, приславши нариса про Винниченка, і не тільки тому, що Володимир Винниченко був і справді Винятковою людиною, а тому, що дуже докладно автор описує свої пошуки. Це для мене дуже важливо і повчально. Автор справді виконав колосальну роботу. За це йому честь і хвала. Щоб розібратися в його пошуках і використати набутий ним досвід, потрібен час».

У Миколи Кузьмовича було багато друзів і серед учителів. Василь Іванович Каюков – директор першої в Україні національної школи козацько-лицарського виховання № 21 створив кімнату-музей М.К. Смоленчука в 1995 році, що стала літературною світлицею. Він завжди говорив про Миколу Кузьмовича як про порядну, працьовиту, добру людину, яка безмежно любила Україну та свій рідний край. Кожний твір Миколи Смоленчука — то своєрідна монографія про життя нашого народу в певну добу.

Помер письменник 12 січня 1993 року у Кіровограді і похований на Далекосхідному кладовищі.

Світлини

Фотопортрет. М.К. Смоленчук

Бібліографія

Один із "сивого покоління":

Основні видання творів

Смоленчук, Микола Кузьмич. Білі бланкети [Текст] : Історичний роман / Микола Смоленчук,, 1985. - 327 с.

Смоленчук, Микола Кузьмич. Марко Кропивницький і його рідний край [Текст] / Микола Смоленчук,, 1971. - 74, [2] с.

Смоленчук, Микола Кузьмич. Ой літав орел [Текст] : [Про життєвий і творчий шлях основоположника укр. проф. театру М.Л. Кропивницького: Іст. роман] / Микола Смоленчук,, 1969. - 281, [2] с.

Смоленчук, Микола Кузьмич. Родня [Текст] : Історична повість / Микола Смоленчук,, 1968. - 126, [1] с

Смоленчук, Микола Кузьмич. Сиве покоління [Текст] : Роман: Кн. 1-3 / Микола Смоленчук,, 1965. - 347, [2] с.

Смоленчук, Микола Кузьмич. Хутір Надія [Текст] : Держ. заповідник, садиба-музей І.К. Карпенка-Карого (Тобілевича): Нарис / Микола Смоленчук,, 1967. - 20, [1] с.


Література про життя і діяльність

Блакитні вежі [Текст] : хрестоматія / ред. Василь Бондар, 2009. - 405,[2] с.

Бондар, Василь Васильович. У пошуках слова значущого [] : Статті, інтерв’ю, рецензії / Василь Бондар, 2008. - 291,[4] с.

Гусейнов, Григорій Джамалович. Незаймані сніги : п’ятнадцять мандрівних історій [Текст] : [документальні повісті] : в 3 кн. Кн. 2, 2010. - 559 с. (Введено зміст)

Із сивого покоління: Микола Смоленчук - людина, письменник, вчений [] / Кіровоградська обл. орг. Українського т-ва охорони пам'яток історії та культури, КДПУ ім.В.Винниченка, 2003. - 213 с.


Статті

Бабенко Олег Один із "сивого покоління" [Текст] : Письменнику й ученому Миколі Смоленчуку 3 липня виповнилося б 75 років / Олег Бабенко // Кіровоградська правда. - 2002. - 6 липня. - С. 3

Бабенко О. Письменнику й ученому Миколі Смоленчуку виповнилося б 80 [Текст] : Ювілеї / О. Бабенко // Кіровоградська правда. - 2007. - 6 липня. - С. 5

Бабенко О. Людина із шляхетним серцем / О. Бабенко // Народне слово. - 2007. - 12 липня. - С. 3

Бабенко, Олег Мудрий добродій [Текст] : До 75-річчя від дня народження М.К.Смоленчука / Олег Бабенко // Освітянське слово. - 2002. - № 7-8. - С. 14

Віктор Близнець: "...Щось найбільше мене зв"язує з добрим чоловіком Смоленчуком" [Текст] : Листи Віктора Близнеця до Миколи Смоленчука // Народне слово. - 2003. - 12 серпня. - С. 3

Бондар В. Це було останнє інтерв"ю [Текст] : 3 липня - День народження М.К.Смоленчука / В. Бондар // Вечірня газета. - 1997. - 3 липня. - С. 3,6

Григорчук С. На честь Миколи Смоленчука [Текст] : Спорт / Григорчук С. // Честь хлібороба. - 2005. - 11 жовтня. - С. 3

Даценко О. В. Вивчення творчості письменника-земляка М. К. Смоленчука [Текст] / О. В. Даценко // Педагогічний вісник. - 2009. - № 3-4. - С. 142-147

Корінь Т. Микола Смоленчук повертається... / Т. Корінь // Кіровоградська правда. - 2008. - 25 січня. - С. 1

Куманський Б. Повернення з небуття [Текст] / Б. Куманський // Народне слово. - 2003. - 4 грудня. - С. 3

Кудря С. Чотири зали - чотири епохи : 18 травня - Міжнародний день музеїв / С. Кудря // Кіровоградська правда. - 2009. - 19 травня. - С. 6

Куценко Л. Із сивого покоління [Текст] : Спогад-роздум з нагоди 70-річчя письменника Миколи Смоленчука / Л. Куценко // Народне слово. - 1997. - 3 липня

Левочко В. Дружина письменника / В. Левочко // Кіровоградська правда. - 2008. - 12 лютого. - С. 6

Марко В. "Тільки добро породжує добро..." [Текст] : Ці слова сказав Микола Смоленчук у нашій останній розмові / В. Марко // Кіровоградська правда. - 1997. - 5 липня. - С. 3

Наумчак Л. Син степу / Л. Наумчак // Честь хлібороба. - 2007. - 7 липня. - С. 3

Недбальська О. Митець і життя [Текст] : 3 липня нашому землякові - Миколі Смоленчуку - виповнилося б 75 років / О. Недбальська // Народне слово. - 2002. - 4 липня. - С. 3

Романюк Н. Пам’яті "буржуазного націоналіста" / Н. Романюк // Народне слово. - 2008. - 26 січня. - С. 1

Філоненко М. На честь славетних земляків [Текст] / Філоненко М. // Честь хлібороба. - 2003. - 16 серпня. - С. 2



Web-ресурси

СИН ПОЛИНОВИХ СТЕПІВ

Смоленчук Микола Кузьмович

Микола Смоленчук

Він переймався долею краю

Скарбничий, який продовжував шукати скарб

Йому виповнилося б 80...

Степівчани. М.Смоленчук

Наукові записки КДПУ ім. В.К. Винниченка, випуск № 47 Пам'яті Миколи Смоленчука