Сергієнко Раїса Михайлівна
Сергієнко Раїса Михайлівна (1925 – 1987) – оперна співачка, народна артистка СРСР. Народилася в м. Новоукраїнка Кіровоградської обл.
Життя і діяльність
Раїса Сергієнко народилася в 1925 році в Новоукраїнці на Кіровоградщині. Батько - Михайло Іванович працював на залізничній станції і все життя керував художньою самодіяльністю в залізничному клубі, залишаючись ще й солістом місцевого ансамблю. Чудесний мелодійний голос був і у матері – Марії Станіславівни. Батьки з дитинства прищепили доньці любов до музики. Вперше вона виступала перед глядачами на шкільній сцені: співала українські народні пісні, які з задоволенням слухали і учні, і вчителі, і батьки. З шкільних років Раїса була нерозлучна з Веніаміном Стратоновим, який став її вірним другом до кінця життя. В 1945 році вони одружилися. Син Валерій навчився прекрасно грати на роялі, але професію вибрав інженера, закінчивши політехнічний інститут. Саме чоловік сприяв становленню Раїси як співачки. Він домігся прослуховування дружини в консерваторії в Одесі. Сама О.Н. Благовидова благословила Сергієнко на вступ до вузу, який та закінчила з відзнакою. Її ім'я занесли на мармурову Дошку пошани, де воно розташувалося поруч з іменами Ойстраха, Гілельса, Гришко, Зака, Данькевича, Чавдар, Христич, Олейниченко, Поліванової. У консерваторські роки Раїса Сергієнко брала участь у сценах з опер "Снігуронька" (Купава), "Весілля Фігаро (Графиня), "Русалка" (Наталка), в студентських постановках оперної студії. Професор Н.Д. Покровський, тоді головний диригент Одеського театру опери та балету, запросив Сергієнко в трупу. Вона блискуче дебютувала в партії Наталки в "Русалці" Даргомижського. Її партнерами були майстри одеської опери І. Тоцький (Мельник), Н. Топчій (Князь). Працювала Раїса Сергієнко щедро, співала завжди емоційно, незмінно знаходячи шлях до сердець слухачів. Природа обдарувала її рідкісним голосом - потужним і теплим лірикодраматичним сопрано повного діапазону, красивого тембру. Його насичене звучання поєднувалося з польотом. Виконання незмінно відрізнялося схвильованістю, щирістю. Є.К. Катульська (знаменита співачка і педагог, до слова - уродженка Одеси) визначала спів як "підвищений душевний стан". Ці слова по праву могли бути застосовані до мистецтва Сергієнко, яке захоплювало з перших же звуків, виконаних співачкою, завжди створювало в залі піднятий настрій.
Всього було виконано Раїсою Сергієнко близько сорока партій, але вони не вичерпали можливостей співачки. ЇЇ основні партії: Ярославна («Князь Ігор» Бородіна), Тетяна («Євгеній Онєгін» Чайковського), Леонора, Аїда («Трубадур», «Аїда» Верді), Чио-Чио-сан («Чио-Чио-сан» Пуччіні), Одарка («Запорожець за Дунаєм» Гулака-Артемовського), Катерина («Катерина» Аркаса), Мар'яна («Арсенал» Майбороди), Наталія («У бурю» Хренникова) та ін. Крім творчої діяльності Раїса Михайлівна ще й брала активну участь в суспільній роботі. Неодноразово була обрана депутатом районної, міської, обласної рад. Доброзичлива по натурі, вона допомагала людям в найскладніших для них ситуаціях. Раїса Михайлівна Сергієнко померла 20 березня 1987 року. Похоронена в Одесі на 2-му Християнському кладовищі.
Нагороди Сергієнко Раїси Михайлівни
Лауреат Всесоюзного конкурсу вокалістів і артистів балету (2-а премія, 1956)
Заслужена артистка Українскої РСР (1957)
Народна артистка Української РСР (1960)
Народна артистка СРСР (1973)
Орден «Знак Пошани»
Медалі
Бібліографія
Бешова А. Щедрий талант// Радянська жінка, 1963. -№9. – С. 10-11
Гречкосій М. Батько народної артистки// Кіровоградська правда, 1969. – 28 вересня
Енциклопедія українознавства: Словникова частина: в 11 т. / Наукове Товариство ім. Т. Шевченка; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. - Париж; Нью-Йорк; Львів: Молоде життя, 1954–2003. Словникова частина. - Т. 8.
Казнадій І. У нас в гостях Раїса Сергієнко// Радянське село, 1976, 7 березня
Куманський А. Береги// Кіровоградська правда, 1989. – 3 січня
Мистецтво України: Біографічний довідник. - К., 1997. - С. 533
Митці України: Енциклопедичний довідник. – К.,1992. – 523с.
Раїса Михайлівна Сергієнко// Новоукраїнські новини. – 1994. - 29 жовтня. – С.5
Сандул В. Зрілість таланту// „Радянське село”, 1973. – 13 січня
Стратонов М. Щедрість таланту// Кіровоградська правда, 1973. – 28 січня
Філичкова М. Квіти визнання// Радянська Україна, 1973. – 22 березня
Шумейко Л. Щедрий талант співачки// Кіровоградська правда, 1963. – 17 листопада
Web-ресурс
Сергієнко Раїса Михайлівна — Вікіпедія https://uk.wikipedia.org/wiki/Сергієнко_Раїса_Михайлівна
Раечка. Всемирный клуб одесситов - http://odessitclub.org/publications/almanac/alm_43/alm_43_205-215.pdf
Сергієнко Раїса Михайлівна. Новоукраїнська міська рада - http://goo.gl/1MdeUd