Відмінності між версіями «Раєвський Микола Миколайович»

Матеріал з wiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку
 
(Не показані 24 проміжні версії цього користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Raevsky_M_M.jpg|мини|200px|слева|<p style="text-align:center;">'''Микола Миколайович Раєвський'''</p><p style="text-align:left;"><b>народився</b> — 14(25).09.1771<br /><b>місце народження</b> — м.Санкт-Петербург, Росія<br /><b>дата смерті</b> — 16(28).09.1829<br /><b>місце смерті</b> — с. Бовтишка Чигиринського повіту Київської губернії<br /><b>місце поховання</b> — фамільна усипальниця в селі Розумівка Чигиринського повіту Київської губернії (нині Олександрівського р-ну Кіровоградської області)]]</p>
+
[[Файл:Raevsky_M_M.jpg|мини|200px|слева|<p style="text-align:center;">'''Микола Миколайович Раєвський'''</p><p style="text-align:left;"><b>Дата народження </b> — 14(25).09.1771<br /><b>Місце народження</b> — м. Санкт-Петербург, Російська імперія<br /><b>Дата смерті</b> — 16(28).09.1829<br /><b>Місце смерті</b> — с. Бовтишка, Чигиринський повіт, Київська губернія, Російська імперія (нині Олександрівська селищна громада, Кропивницький район, Кіровоградська область, Україна)<br /><b>Місце поховання</b> — родинна усипальниця, с. Розумівка, Чигиринський повіт, Київська губернія, Російська імперія (нині Олександрівська селищна громада, Кропивницький район, Кіровоградська область, Україна)]]</p>
'''Микола Миколайович Раєвський''' (1771-1829) російський військовий діяч, герой Вітчизняної війни (1812), генерал від кавалерії (1813). Учасник "Битви народів" і взяття Парижа. Член Державної ради.
+
'''Микола Миколайович Раєвський''' (14 (25) вересня 1771, м. Санкт-Петербург, Російська імперія – 16&nbsp;(28) вересня 1829, с. Бовтишка, Чигиринський повіт, Київська губернія, Російська імперія (нині Олександрівська селищна громада, Кропивницький район, Кіровоградська область, Україна) російський військовий діяч, герой Вітчизняної війни 1812 року, генерал від кавалерії.  
  
  
Рядок 7: Рядок 7:
 
==Життя і діяльність==
 
==Життя і діяльність==
  
<p style="text-align:right;">'''Цей російський генерал зроблений з матеріалу,'''<br />
+
<p style="text-align:right;">'''''Цей російський генерал зроблений з матеріалу,'''''<br />
'''з якого робляться маршали'''<br />
+
'''''з якого робляться маршали.'''''<br />
'''Наполеон.'''</p>
+
'''''Наполеон'''''</p>
 
   
 
   
Микола Миколайович Раєвський народився 14 (25) вересня 1771 року в Санкт-Петербурзі. Його батько, Микола Семенович Раєвський, служив у гвардійському Ізмайлівському полку, в 1770 р. у чині полковника добровільно вирушив у діючу армію на російсько-турецьку війну. При взятті Журжій  був поранений і в квітні 1771 р. помер у Яссах, кілька місяців не доживши до народження сина Миколки. Загибель чоловіка важко позначилася на стані здоров'я Катерини Миколаївни, що у свою чергу призвело до хворобливості дитини. Через деякий час Катерина Миколаївна вийшла заміж за генерала Льва Денисовича Давидова. Від цього шлюбу у неї було ще троє синів і дочка.
 
  
Микола ріс переважно в сім'ї діда по матері Миколи Борисовича Самойлова, де отримав домашнє виховання і освіту у французькому дусі (російською і французькою мовами він володів однаково добре). Справжнім другом хлопчика став брат матері, граф Олександр Миколайович Самойлов видатний єкатерининський вельможа.
+
Микола Миколайович Раєвський народився 14 (25) вересня 1771 року в Санкт-Петербурзі. Його батько, Микола Семенович Раєвський, служив у гвардійському Ізмайлівському полку, 1770 року у чині полковника добровільно вирушив на російсько-турецьку війну в складі регулярної армії. При взятті Журжій був поранений і в квітні 1771 р. помер у Яссах, кілька місяців не доживши до народження сина Миколки. Загибель чоловіка важко позначилася на стані здоров’я його дружини, Катерини Миколаївни, що у свою чергу призвело до хворобливості дитини. Через деякий час Катерина Миколаївна вийшла заміж за генерала Льва Денисовича Давидова. У цьому шлюбі в неї народилися ще троє синів і дочка.
 +
 
 +
Микола ріс переважно в сім'ї діда по матері Миколи Борисовича Самойлова, де отримав домашнє виховання і освіту у французькому дусі (російською і французькою мовами він володів однаково добре). Справжнім другом хлопчика став брат матері граф Олександр Миколайович Самойлов видатний єкатерининський вельможа.
 +
 
 
За звичаєм того часу, Миколку уже в три роки зарахували на військову службу в лейб-гвардії Преображенський полк, а дійсну службу він почав у 1786 році, отримавши звання прапорщика в армії двоюрідного діда Г. А. Потьомкіна.  
 
За звичаєм того часу, Миколку уже в три роки зарахували на військову службу в лейб-гвардії Преображенський полк, а дійсну службу він почав у 1786 році, отримавши звання прапорщика в армії двоюрідного діда Г. А. Потьомкіна.  
  
В 1787 р. воював із турками. 31 січня 1792 р. Микола Раєвський отримав звання полковника. Командуючи батальйоном Катеринославського гренадерського полку в корпусі М. І. Кутузова, він брав участь у військових діях у Польщі. З 1794 р. Микола Миколайович служить на Кавказі на чолі Нижньогородського драгунського полку. Після поразки Росії у війні з Наполеоном, що тільки-но розпочалася, Раєвський повернувся в армію у квітні 1807 р. командиром єгерської бригади в ар’єргарді П. І. Багратіона. 21 квітня 1808 р. він отримав чин генерал-лейтенанта, прийняв 21-у піхотну дивізію і взяв участь у російсько-шведській війні. В наступному році на чолі 11-ї піхотної дивізії Микола Миколайович відзначився у війні з Туреччиною. Пізніше сформував 26-у піхотну дивізію. Напередодні Вітчизняної війни був призначений командиром 7-го піхотного корпусу. Воював під Салтанівкою, за Смоленськ, на Бородінському полі. Його корпус відважно діяв під Тарутиним, у боях за Малоярославець і при Красному. В закордонному поході 1813—1814 рр. Раєвський командував гренадерським корпусом. У Битві народів під Лейпцигом, будучи пораненим, сам вийняв кулю з-під правої ключиці. За мужність і вміле керівництво військами 8 жовтня 1813 р. М.Раєвський отримав чин генерала від кавалерії. Його корпус першим підійшов до Парижа і захопив панівні висоти, що примусило гарнізон вступити в переговори.
+
У 1787 р. Микола Раєвський воював із турками. 31 січня 1792 р. він отримав звання полковника. Як командир батальйону Катеринославського гренадерського полку в корпусі М. І. Кутузова, Раєвський брав участь у військових діях у Польщі. З 1794 р. Микола Миколайович служить на Кавказі на чолі Нижньогородського драгунського полку. У квітні 1807 р Раєвський став командиром єгерської бригади в ар’єргарді П. І. Багратіона. 21 квітня 1808 р. він отримав чин генерал-лейтенанта, прийняв 21-у піхотну дивізію і взяв участь у російсько-шведській війні. В наступному році на чолі 11-ї піхотної дивізії Микола Миколайович відзначився у війні з Туреччиною. Пізніше сформував 26-у піхотну дивізію. Напередодні Вітчизняної війни 1812 р. був призначений командиром 7-го піхотного корпусу. Воював під Салтанівкою, за Смоленськ, на Бородінському полі. Його корпус відважно діяв під Тарутиним, у боях за Малоярославець і при Красному. У закордонному поході 1813-1814 рр. Раєвський командував гренадерським корпусом. У Битві народів під Лейпцигом був поранений, але сам вийняв кулю з-під правої ключиці. За мужність і вміле керівництво військами 8 жовтня 1813 р. М. Раєвський отримав чин генерала від кавалерії. Його корпус першим підійшов до Парижа і захопив панівні висоти, що примусило гарнізон вступити в переговори.
Після Вітчизняної війни Раєвський служив командиром армійського корпусу. В 1824 р. він вийшов у відставку. Тривалий час Микола Миколайович проживав у с. Бовтишка. Його дружина — С. О. Раєвська (Константинова) (1769 — 1844) доводилася внучкою видатному російському вченому М. В. Ломоносову. Мав синів Миколу й Олександра, доньок —  Катерину (Орлову), Олену, Марію (Волконську), Софію, життя яких теж пов'язане з Бовтишкою.  
 
  
1825 рік став найсумнішим у житті генерала. Спочатку померла його мати — Катерина Миколаївна, а в грудні, після повстання на Сенатській площі, були заарештовані відразу троє близьких йому людей: брат Василь Львович та чоловіки доньок — М.Ф. Орлов і С.Г. Волконський. Всі вони були вислані зі столиці. До слідства у справі декабристів були притягнені й сини Раєвського — Олександр та Микола. А наприкінці наступного року Микола Миколайович назавжди попрощався з любою донькою Марією, яка поїхала в Сибір за своїм зісланим чоловіком.
+
Після Вітчизняної війни Раєвський служив командиром армійського корпусу, а 1824 року вийшов у відставку. Тривалий час Микола Миколайович проживав у с. Бовтишка. Його дружина, С. О. Раєвська (Константинова) (1769-1844), доводилася онукою видатному російському вченому М. В. Ломоносову. Життя дітей генерала – синів Миколи й Олександра, доньок Катерини (Орлової), Олени, Марії (Волконської), Софії –теж було пов'язане з Бовтишкою.
Імператор Микола І зробив спробу налагодити стосунки з прославленим генералом, призначивши його в 1826 році членом Державної ради, але той у засіданнях не брав участі.
 
Останні дні Раєвський провів у піклуванні про своїх опальних родичів і допомозі сім'ям декабристів. Помер Микола Миколайович 16 (28) вересня 1829 року в селі Бовтишка Чигиринського повіту Київської губернії у віці 58 років. Похований у сімейній усипальниці в с. Бовтишці Чигиринського повіту Київської губернії. На його надмогильній плиті - епітафія М.Ф.Орлова: «Він був у Смоленську щит — у Парижі меч Росії».
 
  
За тридцять років бездоганної служби Микола Миколайович Раєвський брав участь у багатьох визначних битвах епохи. Після подвигу під Салтанівкою став одним із популярних генералів російської армії. Був близько знайомий з багатьма декабристами. Двоюрідний брат  Дениса Давидова. Дружбою з М. Раєвським пишався О.Пушкін.  
+
1825 рік став найсумнішим у житті генерала. Спочатку померла його мати – Катерина Миколаївна, а в грудні, після повстання на Сенатській площі, були заарештовані відразу троє близьких йому людей: брат Василь Львович та чоловіки доньок – М.Ф. Орлов і С.Г.&nbsp;Волконський. Всі вони були вислані зі столиці. До слідства у справі декабристів були притягнені й сини Раєвського – Олександр та Микола. А наприкінці наступного року Микола Миколайович назавжди попрощався з любою донькою Марією, яка поїхала в Сибір за своїм зісланим чоловіком.
  
 +
Імператор Микола І зробив спробу налагодити стосунки з прославленим генералом, призначивши його в 1826 році членом Державної ради, але той у засіданнях не брав участі.
  
 +
Останні дні Раєвський провів у піклуванні про своїх опальних родичів і допомозі сім'ям декабристів. Помер Микола Миколайович 16 (28) вересня 1829 року в селі Бовтишка Чигиринського повіту Київської губернії у віці 58 років. Похований у сімейній усипальниці родини Раєвських у селі Розумівка. На його надмогильній плиті – епітафія М.Ф. Орлова: «Він був у Смоленську щит – у Парижі меч Росії».
  
 +
За тридцять років бездоганної служби Микола Миколайович Раєвський брав участь у багатьох визначних битвах епохи. Після подвигу під Салтанівкою став одним із найбільш шанованих генералів російської армії. Був близько знайомий з багатьма декабристами. Дружбою з М.&nbsp;Раєвським пишався О.&nbsp;Пушкін.
  
 
==Пам’ять==
 
==Пам’ять==
  
У Москві в Дорогомілово одна з вулиць названа на честь Раєвського.
+
Одна з вулиць Києва носить ім'я Миколи Раєвського.
  
Одна з вулиць Києва носить ім'я Миколи Раєвського.
+
У Москві (р-н Дорогомілово) одна з вулиць названа на честь Раєвського.
  
В 1820 році, під час першої російської антарктичної експедиції Ф. Ф. Беллінсгаузен назвав відкриті ним острови в Тихому океані в Архіпелазі Росіян (Туамоту) Островами Раєвського.
+
Під час першої російської антарктичної експедиції (1820 р.) Ф.Ф. Беллінсгаузен назвав відкриті ним острови в Тихому океані в Архіпелазі Росіян (Туамоту) Островами Раєвського.
  
 
Нині про подвиги Раєвського нагадують каплиця-пам'ятник, що стоїть на місці бою поблизу Салтанівки під Могилевом, і пам'ятник, встановлений на місці батареї Раєвського на Бородінському полі.
 
Нині про подвиги Раєвського нагадують каплиця-пам'ятник, що стоїть на місці бою поблизу Салтанівки під Могилевом, і пам'ятник, встановлений на місці батареї Раєвського на Бородінському полі.
  
У 2012 році Центральним банком Російської Федерації була випущена монета (2 рублі, сталь із нікелевим гальванічним покриттям) з серії "Полководці і герої Вітчизняної війни 1812 року" із зображенням на реверсі портрета генерала від кавалерії М. М. Раєвського.
+
У 2012 році Центральний банк Російської Федерації випустив монету (2 рублі, сталь із нікелевим гальванічним покриттям) з серії «Полководці і герої Вітчизняної війни 1812 року» із зображенням на реверсі портрета генерала від кавалерії М. М. Раєвського.
  
 
Свято-Хрестовоздвиженська церква в селі Розумівка (усипальниця Раєвських) внесена до реєстру пам'яток містобудування та архітектури національного культурного надбання України.
 
Свято-Хрестовоздвиженська церква в селі Розумівка (усипальниця Раєвських) внесена до реєстру пам'яток містобудування та архітектури національного культурного надбання України.
  
Герб родини Раєвських (Фото 2)
+
==Фотогалерея==
 
 
Софія Олексіївна Раєвська - дружина Миколи Миколайовича. (В. Л. Боровиковський, 1813) (Фото 3)
 
 
 
Атака на батарею Раєвського. (Ф.А. Рубо, 1913) (Фото 4)
 
 
 
Н. Самокиш. Подвиг солдатів Раєвського під Салтанівкою (Фото 5)
 
 
 
М.М. Раєвський у формі полковника Нижньогородського драгунського полку (Фото 6)
 
 
 
Раєвський із синами в 1812 році. (Гравюра С. Карделлі) (Фото 7)
 
 
 
М.М. Раєвський. Останні роки життя. (Акварель П.Ф. Соколова, 1826) (Фото 8)
 
 
 
Фото. Будинок № 14 по вулиці Грушевського належав учасникові Вітчизняної війни 1812 року, генералу М.М. Раєвському.  В цьому будинку в 1821 році бували О. С. Пушкін, російський поет і військовий діяч Д.В. Давидов. Тут багато разів збиралися декабристи (Фото 9)
 
  
 +
<gallery>
 +
Файл:Raevsky2.jpg|Герб родини Раєвських
 +
Файл:Raevskaya.jpg|Софія Олексіївна Раєвська - дружина Миколи Миколайовича (В. Л. Боровиковський, 1813)
 +
Файл:Raevsky4.jpg|Атака на батарею Раєвського (Ф.А. Рубо, 1913)
 +
</gallery>
  
  
 +
<gallery>
 +
Файл:Raevsky5.jpg| Подвиг солдатів Раєвського під Салтанівкою (Н.&nbsp;Самокиш, 1912)
 +
Файл:Raevsky6.jpg|М.М. Раєвський у формі полковника Нижньогородського драгунського полку
 +
Файл:Raevsky7.jpg|Раєвський із синами в 1812 році. (Гравюра С.&nbsp;Карделлі)
 +
</gallery>
 +
 +
<gallery>
 +
Файл:Raevsky8.jpg|М.М. Раєвський. Останні роки життя (П.Ф. Соколов, 1826)
 +
Файл:Raevsky9.jpg|Будинок № 14 по вулиці Грушевського у Києві, який належав генералу М.М. Раєвському
 +
</gallery>
  
 
==Бібліографія==
 
==Бібліографія==
  
Алексеева О. Что имеем, не храним / О.   Алексеева // Репортер. - 2004. - 22 ноября. -  С. 8
+
Бамбуркин Алексей Петрович. Героика Отечественной войны 1812 года : стихи / Алексей Бамбуркин. – Кировоград : Имэкс ЛТД, 2011. – 47&nbsp;с. : портр., ил.
  
Багацький Л. Двісті років після війни: Чи й далі бачитимемо її у кривому дзеркалі? / Л. Багацький // Кіровоградська правда. - 2012. - 28 вересня. -  С. 9: фото
+
Бескровный Любомир Григорьевич. Отечественная война 1812 года / Любомир Бескровный ; АН СССР, Ин-т истории. – М. : Издательство социально-экономической литературы, 1962. – 610,[3] с. : ил. – Библиогр. в подстроч. прим.
  
Багацький Л. Потрібен туристичний вибух / Л. Багацький // Кіровоградська правда. - 2010. - 23 листопада. С. 4
+
Білошапка В. Петро Оссовський намалював портрет генерала Миколи Раєвського : [повідомлення супроводжує фото художника з портретом генерала на східцях Хрестовоздвиженської церкви с. Розумівка] / В. Білошапка // Вперед. – 2005. – 17 вересня. С. 1.
  
Білошапка В. Петро Оссовський намалював портрет генерала Миколи Раєвського / В. Білошапка // Вперед. - 2005. - 17 вересня. -  С. 1
+
Богданов Андрей. Раевский – щит и меч России / Андрей Богданов // Наука и религия. – 2012. – № 8. – С. 14-18. – Зміст: Православный воин ; Молодой аристократ ; Боевой генерал ; Щит России ; День Бородина ; Изгнание неприятеля ; Меч России ; Мирная жизнь.
  
Білошапка В. Таїна і смуток Хрестовоздвиженської церкви / В.Білошапка // Вперед. - 2001. - 18 грудня. С. 3
+
Босько В. Єлисаветград та Олександрія у Вітчизняній війні 1812 року / В. Босько // Народне слово. – 2012. – 7 червня. С. 8, 9 : фото.
  
Богданова Д. Свято небувалого масштабу / Д. Богданова // Наша газета. - 2005. - 13 жовтня. -  С. 1-2
+
Война русского народа с Наполеоном, 1812 г. [Текст] : [Альбом] / Под ред: Текст. И. Н. Божерянова, Рис. Л. Е. Дмитриева-Кавказского. – СПб. : Тип. А. Бенке, 1910. – IV,132 с. : ил., портр., карты + 15 л. ил.
  
Богданов Андрей. Раевский - щит и меч России / Андрей Богданов // Наука и религия. - 2012. - № 8. С. 14-18
+
Долгорукий В. П. В рядах Нижегородского драгунского полка. 1826-1830 гг. / В. П. Долгорукий // Русская старина. – 1882. № 8. С. 443-450.
  
Бондар О. Усипальниця Раєвських: втрачені можливості чи великі сподівання? / О. Бондар // Народне слово. - 2011. - 19 травня. -  С. 1, 9
+
Епанчин Ю. Л. Николай Николаевич Раевский / Ю. Л. Епанчин // Вопросы истории. – 1999. – № 3. – С. 59-81. – Бібліогр.:78 назв.
  
Босько В. Єлисаветград та Олександрія у Вітчизняній війні 1812 року / В. Босько // Народне слово. - 2012. - 7 червня. -  С. 8, 9: фото
+
Жилин Павел Андреевич. Отечественная война 1812 года / П. А. Жилин ; АН СССР, Отд-ние истории. – М. : Наука, 1988. – 494,[2] с.
  
Босько В. Згадаємо героїв 1812 року: генерал Микола Раєвський / В. Босько // Народне слово. - 2003. - 14 січня. - С. 3
+
Кізюн Валерій. Бій під Салтанівкою – перша видатна битва генерала М. М. Раєвського у Вітчизняній війні 1812 року / Валерій Кізюн, Олег Синенко // Наукові записки. Сер. «Історичні науки» / М-во освіти і науки, молоді і спорту України, Кіровоградський держ. пед. ун-т ім. Володимира Винниченка. – Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2012. – Вип. 17. – С. 156-163.
  
Босько В. Наші земляки - воїни-інтернаціоналісти ХІХ століття / В. Босько // Народне слово. - 2011. - 25 серпня. С. 9: фото
+
Колесник Л. Наши герои войны 1812 года : [про відомих земляків Миколу Раєвського та Георгія Емануеля] / Л. Колесник // Молодіжне перехрестя. – 2006. – 2 листопада. С. 9.
  
Босько В. Наші земляки "Овід" та "Граф Вронський" - воїни-інтернаціоналісти ХІХ століття / В. Босько // Освітянське слово. - 2006. - № 7-8 (липень-серпень). С. 4
+
Матівос Ю. Вітчизна його не забула [про Раєвського Миколу Миколайовича] / Ю. Матівос // Кіровоградська правда. – 1987. – 3 вересня. С. 3 : іл.
  
Бухаров В. Марія Волконська і Олександр Пушкін / В. Бухаров // Народне слово. - 2012. - 4 травня. С. 8, 9: фото
+
М. Г. Письмо Н. Н. Раевского старшего. / М. Г. // Русская старина. – 1916. – № 11 . С. 292.
  
Бухаров В. Раевские / Бухаров В. // Елисаветградские ведомости. - 2003. - 24 октября. С. 8
+
Миколі Раєвському // Народне слово. – 2011. – 4 серпня. С. 2.
  
Бухаров В. Раевские / Бухаров В. // Елисаветградские ведомости. - 2003. - 31 октября. - С. 4
+
Міщенко М. І. Бібліографія видань про М. М. Раєвського в Кіровоградській ОУНБ ім. Д. Чижевського / В майбутнє – разом з бібліотекою: роль бібліотек у соціокультурній інфраструктурі регіону : матеріали конференції / Упр. культури і туризму Кіровоградської обл. держ. адм., ОУНБ ім. Д. І. Чижевського ; відп. за вип.: Олена Гаращенко ; укл. та підготувала до вип. Оксана Ткаченко ; ред. Світлана Приймак. – Кіровоград : Видавець Лисенко В. Ф., 2011. – С. 50-65 ; Бібліотечна орбіта Кіровоградщини : збірник статей / Упр. культури і туризму Кіровоградської обл. держ. адм., ОУНБ ім. Д. І. Чижевського; укл.: В. А. Козлова, Л. О. Дубина; відп. за вип. О. М. Гаращенко. – Кіровоград : Центрально-Українське вид-во, 2011. – Вип. 4. – С. 254-268.
  
Бухаров В. У Мекку - через Бовтишку / Бухаров В. // Народне слово. - 2003. - 25, 27 листопада. -  С. 4
+
Ниве П. А. Отечественная война: 1812 год / П. А. Ниве. – СПб. : Изд. В. К. Ильинчика, 1912 (Тип. Морского М-ва). – 480,[3] с. : ил., портр.
  
Високі гості у педуніверситеті // Кіровоградська правда. - 2005. - 8 жовтня. С. 2
+
Никитина Е. «Да, были люди в наше время»... :[об усыпальнице героя Отечественной войны 1812 года генерала Николая Раевского в селе Разумовка] / Е. Никитина // Украина-Центр. – 2011. – 31 марта. С. 11.
  
Войченко Г. Раевским: Стих / Г. Войченко // Елисаветградские ведомости. - 2004. - 1 октября . С. 3
+
Никитина Е. «Он был в Смоленске щит, в Париже – меч России»... А в Кировограде? / Е. Никитина // Украина-Центр. – 2010. – 13 мая. С.&nbsp;23.
  
Гармазій Н. Вшанували пам’ять роду Раєвських / Гармазій Н. // Свет - Перспектива. - 2005. - 20 октября. С. 13
+
Пам’яті Раєвських // Вечірня газета. – 2011. – 9 вересня. С. 3.
  
Данова О. Спадщина родини Раєвських: інвестиції у пам’ять / О. Данова // Кіровоградська правда. - 2006. - 15 квітня. -  С. 3
+
Почко Нонна Андреевна. Генерал Н. Н. Раевский / Нонна Почко. – М. : Моск. рабочий, 1971. – 56 с. : ил. – (Сер. «Герои Отечественной войны 1812 г.»)
  
Долгорукий В.П. В рядах Нижегородского драгунского полка. 1826 - 1830 гг.  / В. П. Долгорукий // Русская старина. - 1882. - № 8. С. 443 - 450
+
«Раєвські – династія героїв» : [перелік будинків, церков та ін. споруд, дотичних до теми Раєвських] // Сільське життя. – 2011. – 24 серпня. С. 4.
  
Доля Н. Розумівка пензлем художників / Н. Доля // Народне слово. - 2012. - 19 липня. С. 13
+
Рибалко П. Чи буде відповідь? : [інформація про гравюру генерал-лейтенанта М. М. Раєвського, що зберігається в обласному краєзнавчому музеї] / П. Рибалко // Народне слово. 2012. – 16 серпня. С. 9 : фото.
  
Доля Н. Розумівка приймала гостей з Росії та Сербії / Н. Доля // Вперед. - 2011. - 10 вересня. -  С. 1
+
Сім’я Раєвських в історико-культурному просторі слов’янського світу : матеріали міжнародної науково-практичної конференції 6-7 вересня 2011 року / Кіровоградська обл. держ. адм. [та ін.] ; редкол.: О. А. Семенюк [та ін.]. – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2011. – 316 с. : іл., табл., портр. – Бiблiогр. в пiдрядк. прим. – Бібліогр. в кінці ст.
  
Експозицію оновили. Для гостей // Кіровоградська правда. - 2011. - 13 вересня. - С. 3: фото
+
Толстих Е. Г. Таємниці усипальні М. М. Раєвського: міфи і реальність // Визвольна боротьба 1917-1922 років на теренах Центрального Подніпров’я : матеріали першої науково-практичної конференції 31 березня 2017 року / Департамент культури та взаємозв’язків з громадськістю Черкаської обл. держ. адміністрації, Кам’янський держ. істор.-культурний заповідник ; упор.: Г. М. Таран, Т. П.&nbsp;Чупак, О.&nbsp;Г.&nbsp;Шамрай. – Черкаси : Вертикаль, 2017. – С.139-144.
  
Епанчин Ю.Л. Николай Николаевич Раевский / Ю.Л.Епанчин // Вопросы истории. - 1999. - № 3. С. 59-81
+
Френчко Л. Генерал от кавалерии Николай Раевский / Л. Френчко // Ведомости Плюс. – 2011. – 23 сентября. С. 6 : фото.
  
Єременко Л. Усипальницю Раєвських відновлять / Л. Єременко // Наша газета. - 2005. - 6 жовтня. - С. 1
+
Шемякин Н. Граф Вронский в Сербии / Н. Шемякин // Эхо планеты. – 2003. – № 7. – С. 20-25.
  
Зайцева Л. Спадщина родини Раєвських / Л. Зайцева // Вечірня газета. - 2005. - 14 жовтня. С. 8
+
Шляховий Костянтин. Про героїв і могили / Костянтин Шляховий // Народне слово. – 2013. – 7 лютого. С. 8-9 : портр.
  
Зайцева Л. Усипальниця родини Раєвських: Історико - культурна спадщина / Л. Зайцева // Вечірня газета. - 2005. - 7 жовтня. -  С. 2
+
==Web-ресурси==
 
 
Замятина Т. Живем! / Т. Замятина // Эхо планеты. - 2003. - №26. -  С. 26-31
 
 
 
Здір Л. Розумівське урочище пам’ятає і Раєвських, і Пушкіна / Л. Здір // Народне слово. - 2005. - 11 жовтня. -  С. 3
 
 
 
Здір Л. Створення історико- культурного заповідника Раєвських - справа честі слов’янських народів / Л. Здір // Народне слово. - 2005. - 6 жовтня. -  С. 1,3
 
 
 
Здір Л. Церква-усипальниця родини Раєвських стане міжнародним туристичним центром / Л. Здір // Народне слово. - 2003. - 27 травня. -  С. 1, 4
 
 
 
Кобець О. Щоб зберегти історичну скарбницю наших пращурів / О. Кобець // Народне слово. - 2004. - 20 квітня. -  С. 1
 
 
 
Ковалёв К. Н. Н. Раевский // Герои 1812 года. — М.: 1987. — (Жизнь замечательных людей).
 
 
 
Колесник Л. Князь Андрей из рода Раевских / Л. Колесник // Ведомости. - 2003. - 20 июня. -  С. 3
 
 
 
Колесник Л. Наши герои войны 1812 года / Л. Колесник // Молодіжне перехрестя. - 2006. - 2 листопада. -  С. 9
 
 
 
Корінь Т. ...І щедра скринька на розквіт заповідника / Т. Корінь // Кіровоградська правда. - 2011. - 24 червня. -  С. 12
 
 
 
Любарський Р. Вадим Бухаров: шлях до пантеону Раєвських / Р. Любарський // Народне слово. - 2012. - 4 травня. -  С. 8: фото
 
 
 
Любарський Р. Родина Раєвських як об’єднуючий фактор / Р. Любарський // Народне слово. - 2011. - 15 вересня. -  С. 8: фото
 
 
 
Матівос Ю. Брати Розумовські / Ю. Матівос // Кіровоградська правда. - 2011. - 19 липня. -  С. 6
 
 
 
Матівос Ю. Привиди забутого музею: Туризм та бізнес на чиїй пам’яті? / Ю. Матівос // Кіровоградська правда. - 2011. - 20 вересня. -  С. 6 : фото
 
 
 
Миколі Раєвському // Народне слово. - 2011. - 4 серпня. -  С. 2
 
 
 
М.Г. Письмо Н. Н. Раевского-старшего. / М. Г. // Русская старина. - 1916. - № 11 . -  С. 292
 
 
 
На Кіровоградщині відзначать 240-річчя з дня народження Раєвського // Вперед. - 2011. - 2 серпня. -  С. 1
 
 
 
Никитина Е. Андрей Попков: "Мы просто отдаём долг" / Е. Никитина // Украина-Центр. - 2011. - 15 сентября. -  С. 7
 
 
 
Никитина Е. "Да, были люди в наше время"... / Е. Никитина // Украина-Центр. - 2011. - 31 марта. -  С. 11
 
 
 
Никитина Е. "Он был в Смоленске щит, в Париже - меч России"... А в Кировограде? / Е. Никитина // Украина-Центр. - 2010. - 13 мая. -  С. 23
 
 
 
Орел С. Вронський і Овод у контексті української реальності / С. Орел // Слово "Просвіти". - 2011. - 6-12 жовтня. -  С. 12
 
 
 
Орлов Н. М. Александр и Николай Раевские в 1825 - 1826 гг. / Н. М. Орлов // Русская старина. - 1884. - № 5. -  С. 437 — 440
 
 
 
Пам’яті Раєвських // Вечірня газета. - 2011. - 9 вересня. -  С. 3
 
 
 
Петраков В. Марія Раєвська. Знахідка портрета: Остання декада серпня в Москві була ознаменована виставкою в Державному музеї О.С.Пушкіна з інтригуючою назвою "Портрети невідомих" / В.
 
Петраков // Народне слово. - 2011. - 1 вересня. -  С. 9: фото
 
 
 
Проект розвитку усипальниці родини Раєвських побачив світ // Вперед. - 2011. - 5 березня. -  С. 3
 
 
 
Пшеничний В. Заповіднику потрібні не наміри, а гроші / В. Пшеничний // Кіровоградська правда. - 2011. - 26 липня. -  С. 2
 
 
 
"Раєвські - династія героїв": Об`єкти показу // Сільське життя. - 2011. - 24 серпня. -  С. 4
 
 
 
Раєвський - друг, та істина дорожча / Л. Багацький // Кіровоградська правда. - 2011. - 9 вересня. -  С. 3: фото
 
 
 
Розумівка - слов’янський щит: Відзначено 150-річчя освячення Свято- Хрестовоздвиженської церкви - усипальниці родини Раєвських // Кіровоградська правда. - 2005. - 6 жовтня. -  С. 1,3
 
 
 
Романюк  Н. Ювілей храму в Розумівці: Новини коротко / Н. Романюк  // Народне слово. - 2010. - 10 серпня. -  С. 4
 
 
 
Рудаков В. Архив Раевских. Том І. Издание П. М. Раевского. Редакция и примечания Б. Л. Модзалевского. СПб. 1908. С. 574.  Род Раевских герба Лебедь. Сост. Б. Л. Модзалевский. СПб. 1908. С. 91: Критика и библиография / В. Рудаков // Исторический вестник. - 1909. - № 5 . -  С. 687-690
 
 
 
Рудаков В. Архив Раевских. Том ІІ. Издание П. М. Раевского. Редакция и примечания Б. Л. Модзалевского. СПб. 1909 г.: Критика и библиография / В. Рудаков // Исторический вестник. - 1910. - № 3. -  С. 1109-1111
 
  
Туристичні маршрути Кіровоградщини // Народне слово. - 2011. - 30 червня. -  С. 9
+
[https://www.youtube.com/watch?v=7qhdSxJfZVs&ab_channel=burcun59 Герой Вітчизняної війни 1812 року М.М. Раєвський (фільм)]
  
Усипальниця сім`ї Раєвських: Туристичні маршрути Олександрівщини / Бухаров В. // Вперед. - 2008. -  С. 2
+
[https://kokm.kr.ua/raevskih/ Історико-архітектурний заповідник родини Раєвських (Кіровоградський обласний краєзнавчий музей)]
 
 
Френчко Л. Праздник в Разумовке / Френчко Л. // Ведомости. - 2005. - 14 октября. -  С. 7
 
 
 
Шевченко  Г. "...І слава спалахне моя, і вже не згасне, допоки рід слов’ян світ буде шанувать" / Г. Шевченко  // Вперед. - 2005. - 11 жовтня. -  С. 2-3
 
 
 
Шевченко  Г. Буятимуть олександрівські дерева на сербській землі: Інтерв’ю з Анатолієм Шинкаренком / Г. Шевченко  // Вперед. - 2006. - 23 вересня. -  С. 2
 
 
 
Шевченко С. Врач семьи Раевских / С. Шевченко // Ведомости Плюс. - 2011. - 7 октября. -  С. 6
 
 
 
Шевченко  Г. Нове життя Свято-Хрестовоздвиженської церкви / Г. Шевченко  // Вперед. - 2010. - 20 квітня. -  С. 3
 
 
 
Шемякин Н. Граф Вронский в Сербии / Н. Шемякин // Эхо планеты. - 2003. - № 7. -  С. 20-25
 
 
 
Шишов А. В. Сто великих героев 1812 года [Текст] / А. В. Шишов. — М.: Вече, 2012. – 430 с.
 
 
 
Юрченко А. Праздник, который дорогого стоит / А. Юрченко // Украина-центр. - 2005. - 7 октября. -  С. 2
 
 
 
Юрченко А. Пушкин и Раевские / А. Юрченко // Ведомости. - 1997. - 21 ноября. -  С. 4
 
 
 
Юрченко А. Пушкин и Раевские: "В Грузию ... для Раевского" / А Юрченко // Ведомости. - 1999. - 26 марта. -  С. 6
 
 
 
Юрченко А. Пушкин и Раевские / А. Юрченко // Ведомости. - 1997. - №№150,154,159,164,168; Ведомости. - 1998. -№№174,178,182,186,191,195,200,205,210
 
 
 
 
 
 
 
 
 
==Web-ресурси==
 
  
[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B5%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9,_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87 Раевский Николай Николаевич // Википедия]
+
[https://calendate.com.ua/person/2760 Микола Раєвський (Альманах визначних подій)]
  
[http://znaimo.com.ua/Раєвський_Микола_Миколайович Раєвський Микола Миколайович //]
+
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D1%94%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_(%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D0%BE) Раєвський Микола Миколайович (батько) (Вікіпедія)]
  
[www.youtube.com/watch?v=7qhdSxJfZVs Герой Вітчизняної війни 1812 року М.М. Раєвський (фільм)]
+
[https://ukrainaincognita.com/rozumivka-oleksandrivskyi-raion-kirovogradska-oblast-2-2/rozumivka-usypalnya-rodyny-raevskykh Розумівка. Усипальня родини Раєвських (Україна Інкогніта)]
  
[http://olexrda.at.ua/news/do_240_ji_richnici_z_dnja_narodzhennja_mikoli_raevskogo/2011-09-07-903 До 240-ї річниці з дня народження Миколи Раєвського ]
+
[http://librarychl.kr.ua/kn_in/churches/sv-xrest-vozd-03.php Cвято-Хрестовоздвиженська церква-усипальниця М. М. Раєвського с. Розумівка (Кіровоградська обласна бібліотека для дітей ім.&nbsp;Т.Г.&nbsp;Шевченка)]

Поточна версія на 11:34, 21 вересня 2023

Микола Миколайович Раєвський

Дата народження — 14(25).09.1771
Місце народження — м. Санкт-Петербург, Російська імперія
Дата смерті — 16(28).09.1829
Місце смерті — с. Бовтишка, Чигиринський повіт, Київська губернія, Російська імперія (нині Олександрівська селищна громада, Кропивницький район, Кіровоградська область, Україна)
Місце поховання — родинна усипальниця, с. Розумівка, Чигиринський повіт, Київська губернія, Російська імперія (нині Олександрівська селищна громада, Кропивницький район, Кіровоградська область, Україна)

Микола Миколайович Раєвський (14 (25) вересня 1771, м. Санкт-Петербург, Російська імперія – 16 (28) вересня 1829, с. Бовтишка, Чигиринський повіт, Київська губернія, Російська імперія (нині Олександрівська селищна громада, Кропивницький район, Кіровоградська область, Україна) – російський військовий діяч, герой Вітчизняної війни 1812 року, генерал від кавалерії.



Життя і діяльність

Цей російський генерал зроблений з матеріалу,
з якого робляться маршали.
Наполеон


Микола Миколайович Раєвський народився 14 (25) вересня 1771 року в Санкт-Петербурзі. Його батько, Микола Семенович Раєвський, служив у гвардійському Ізмайлівському полку, 1770 року у чині полковника добровільно вирушив на російсько-турецьку війну в складі регулярної армії. При взятті Журжій був поранений і в квітні 1771 р. помер у Яссах, кілька місяців не доживши до народження сина Миколки. Загибель чоловіка важко позначилася на стані здоров’я його дружини, Катерини Миколаївни, що у свою чергу призвело до хворобливості дитини. Через деякий час Катерина Миколаївна вийшла заміж за генерала Льва Денисовича Давидова. У цьому шлюбі в неї народилися ще троє синів і дочка.

Микола ріс переважно в сім'ї діда по матері Миколи Борисовича Самойлова, де отримав домашнє виховання і освіту у французькому дусі (російською і французькою мовами він володів однаково добре). Справжнім другом хлопчика став брат матері граф Олександр Миколайович Самойлов – видатний єкатерининський вельможа.

За звичаєм того часу, Миколку уже в три роки зарахували на військову службу в лейб-гвардії Преображенський полк, а дійсну службу він почав у 1786 році, отримавши звання прапорщика в армії двоюрідного діда Г. А. Потьомкіна.

У 1787 р. Микола Раєвський воював із турками. 31 січня 1792 р. він отримав звання полковника. Як командир батальйону Катеринославського гренадерського полку в корпусі М. І. Кутузова, Раєвський брав участь у військових діях у Польщі. З 1794 р. Микола Миколайович служить на Кавказі на чолі Нижньогородського драгунського полку. У квітні 1807 р Раєвський став командиром єгерської бригади в ар’єргарді П. І. Багратіона. 21 квітня 1808 р. він отримав чин генерал-лейтенанта, прийняв 21-у піхотну дивізію і взяв участь у російсько-шведській війні. В наступному році на чолі 11-ї піхотної дивізії Микола Миколайович відзначився у війні з Туреччиною. Пізніше сформував 26-у піхотну дивізію. Напередодні Вітчизняної війни 1812 р. був призначений командиром 7-го піхотного корпусу. Воював під Салтанівкою, за Смоленськ, на Бородінському полі. Його корпус відважно діяв під Тарутиним, у боях за Малоярославець і при Красному. У закордонному поході 1813-1814 рр. Раєвський командував гренадерським корпусом. У Битві народів під Лейпцигом був поранений, але сам вийняв кулю з-під правої ключиці. За мужність і вміле керівництво військами 8 жовтня 1813 р. М. Раєвський отримав чин генерала від кавалерії. Його корпус першим підійшов до Парижа і захопив панівні висоти, що примусило гарнізон вступити в переговори.

Після Вітчизняної війни Раєвський служив командиром армійського корпусу, а 1824 року вийшов у відставку. Тривалий час Микола Миколайович проживав у с. Бовтишка. Його дружина, С. О. Раєвська (Константинова) (1769-1844), доводилася онукою видатному російському вченому М. В. Ломоносову. Життя дітей генерала – синів Миколи й Олександра, доньок Катерини (Орлової), Олени, Марії (Волконської), Софії –теж було пов'язане з Бовтишкою.

1825 рік став найсумнішим у житті генерала. Спочатку померла його мати – Катерина Миколаївна, а в грудні, після повстання на Сенатській площі, були заарештовані відразу троє близьких йому людей: брат Василь Львович та чоловіки доньок – М.Ф. Орлов і С.Г. Волконський. Всі вони були вислані зі столиці. До слідства у справі декабристів були притягнені й сини Раєвського – Олександр та Микола. А наприкінці наступного року Микола Миколайович назавжди попрощався з любою донькою Марією, яка поїхала в Сибір за своїм зісланим чоловіком.

Імператор Микола І зробив спробу налагодити стосунки з прославленим генералом, призначивши його в 1826 році членом Державної ради, але той у засіданнях не брав участі.

Останні дні Раєвський провів у піклуванні про своїх опальних родичів і допомозі сім'ям декабристів. Помер Микола Миколайович 16 (28) вересня 1829 року в селі Бовтишка Чигиринського повіту Київської губернії у віці 58 років. Похований у сімейній усипальниці родини Раєвських у селі Розумівка. На його надмогильній плиті – епітафія М.Ф. Орлова: «Він був у Смоленську щит – у Парижі меч Росії».

За тридцять років бездоганної служби Микола Миколайович Раєвський брав участь у багатьох визначних битвах епохи. Після подвигу під Салтанівкою став одним із найбільш шанованих генералів російської армії. Був близько знайомий з багатьма декабристами. Дружбою з М. Раєвським пишався О. Пушкін.

Пам’ять

Одна з вулиць Києва носить ім'я Миколи Раєвського.

У Москві (р-н Дорогомілово) одна з вулиць названа на честь Раєвського.

Під час першої російської антарктичної експедиції (1820 р.) Ф.Ф. Беллінсгаузен назвав відкриті ним острови в Тихому океані в Архіпелазі Росіян (Туамоту) Островами Раєвського.

Нині про подвиги Раєвського нагадують каплиця-пам'ятник, що стоїть на місці бою поблизу Салтанівки під Могилевом, і пам'ятник, встановлений на місці батареї Раєвського на Бородінському полі.

У 2012 році Центральний банк Російської Федерації випустив монету (2 рублі, сталь із нікелевим гальванічним покриттям) з серії «Полководці і герої Вітчизняної війни 1812 року» із зображенням на реверсі портрета генерала від кавалерії М. М. Раєвського.

Свято-Хрестовоздвиженська церква в селі Розумівка (усипальниця Раєвських) внесена до реєстру пам'яток містобудування та архітектури національного культурного надбання України.

Фотогалерея


Бібліографія

Бамбуркин Алексей Петрович. Героика Отечественной войны 1812 года : стихи / Алексей Бамбуркин. – Кировоград : Имэкс ЛТД, 2011. – 47 с. : портр., ил.

Бескровный Любомир Григорьевич. Отечественная война 1812 года / Любомир Бескровный ; АН СССР, Ин-т истории. – М. : Издательство социально-экономической литературы, 1962. – 610,[3] с. : ил. – Библиогр. в подстроч. прим.

Білошапка В. Петро Оссовський намалював портрет генерала Миколи Раєвського : [повідомлення супроводжує фото художника з портретом генерала на східцях Хрестовоздвиженської церкви с. Розумівка] / В. Білошапка // Вперед. – 2005. – 17 вересня. – С. 1.

Богданов Андрей. Раевский – щит и меч России / Андрей Богданов // Наука и религия. – 2012. – № 8. – С. 14-18. – Зміст: Православный воин ; Молодой аристократ ; Боевой генерал ; Щит России ; День Бородина ; Изгнание неприятеля ; Меч России ; Мирная жизнь.

Босько В. Єлисаветград та Олександрія у Вітчизняній війні 1812 року / В. Босько // Народне слово. – 2012. – 7 червня. – С. 8, 9 : фото.

Война русского народа с Наполеоном, 1812 г. [Текст] : [Альбом] / Под ред: Текст. И. Н. Божерянова, Рис. Л. Е. Дмитриева-Кавказского. – СПб. : Тип. А. Бенке, 1910. – IV,132 с. : ил., портр., карты + 15 л. ил.

Долгорукий В. П. В рядах Нижегородского драгунского полка. 1826-1830 гг. / В. П. Долгорукий // Русская старина. – 1882. – № 8. – С. 443-450.

Епанчин Ю. Л. Николай Николаевич Раевский / Ю. Л. Епанчин // Вопросы истории. – 1999. – № 3. – С. 59-81. – Бібліогр.:78 назв.

Жилин Павел Андреевич. Отечественная война 1812 года / П. А. Жилин ; АН СССР, Отд-ние истории. – М. : Наука, 1988. – 494,[2] с.

Кізюн Валерій. Бій під Салтанівкою – перша видатна битва генерала М. М. Раєвського у Вітчизняній війні 1812 року / Валерій Кізюн, Олег Синенко // Наукові записки. Сер. «Історичні науки» / М-во освіти і науки, молоді і спорту України, Кіровоградський держ. пед. ун-т ім. Володимира Винниченка. – Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2012. – Вип. 17. – С. 156-163.

Колесник Л. Наши герои войны 1812 года : [про відомих земляків Миколу Раєвського та Георгія Емануеля] / Л. Колесник // Молодіжне перехрестя. – 2006. – 2 листопада. – С. 9.

Матівос Ю. Вітчизна його не забула [про Раєвського Миколу Миколайовича] / Ю. Матівос // Кіровоградська правда. – 1987. – 3 вересня. – С. 3 : іл.

М. Г. Письмо Н. Н. Раевского старшего. / М. Г. // Русская старина. – 1916. – № 11 . – С. 292.

Миколі Раєвському // Народне слово. – 2011. – 4 серпня. – С. 2.

Міщенко М. І. Бібліографія видань про М. М. Раєвського в Кіровоградській ОУНБ ім. Д. Чижевського / В майбутнє – разом з бібліотекою: роль бібліотек у соціокультурній інфраструктурі регіону : матеріали конференції / Упр. культури і туризму Кіровоградської обл. держ. адм., ОУНБ ім. Д. І. Чижевського ; відп. за вип.: Олена Гаращенко ; укл. та підготувала до вип. Оксана Ткаченко ; ред. Світлана Приймак. – Кіровоград : Видавець Лисенко В. Ф., 2011. – С. 50-65 ; Бібліотечна орбіта Кіровоградщини : збірник статей / Упр. культури і туризму Кіровоградської обл. держ. адм., ОУНБ ім. Д. І. Чижевського; укл.: В. А. Козлова, Л. О. Дубина; відп. за вип. О. М. Гаращенко. – Кіровоград : Центрально-Українське вид-во, 2011. – Вип. 4. – С. 254-268.

Ниве П. А. Отечественная война: 1812 год / П. А. Ниве. – СПб. : Изд. В. К. Ильинчика, 1912 (Тип. Морского М-ва). – 480,[3] с. : ил., портр.

Никитина Е. «Да, были люди в наше время»... :[об усыпальнице героя Отечественной войны 1812 года генерала Николая Раевского в селе Разумовка] / Е. Никитина // Украина-Центр. – 2011. – 31 марта. – С. 11.

Никитина Е. «Он был в Смоленске щит, в Париже – меч России»... А в Кировограде? / Е. Никитина // Украина-Центр. – 2010. – 13 мая. – С. 23.

Пам’яті Раєвських // Вечірня газета. – 2011. – 9 вересня. – С. 3.

Почко Нонна Андреевна. Генерал Н. Н. Раевский / Нонна Почко. – М. : Моск. рабочий, 1971. – 56 с. : ил. – (Сер. «Герои Отечественной войны 1812 г.»)

«Раєвські – династія героїв» : [перелік будинків, церков та ін. споруд, дотичних до теми Раєвських] // Сільське життя. – 2011. – 24 серпня. – С. 4.

Рибалко П. Чи буде відповідь? : [інформація про гравюру генерал-лейтенанта М. М. Раєвського, що зберігається в обласному краєзнавчому музеї] / П. Рибалко // Народне слово. – 2012. – 16 серпня. – С. 9 : фото.

Сім’я Раєвських в історико-культурному просторі слов’янського світу : матеріали міжнародної науково-практичної конференції 6-7 вересня 2011 року / Кіровоградська обл. держ. адм. [та ін.] ; редкол.: О. А. Семенюк [та ін.]. – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2011. – 316 с. : іл., табл., портр. – Бiблiогр. в пiдрядк. прим. – Бібліогр. в кінці ст.

Толстих Е. Г. Таємниці усипальні М. М. Раєвського: міфи і реальність // Визвольна боротьба 1917-1922 років на теренах Центрального Подніпров’я : матеріали першої науково-практичної конференції 31 березня 2017 року / Департамент культури та взаємозв’язків з громадськістю Черкаської обл. держ. адміністрації, Кам’янський держ. істор.-культурний заповідник ; упор.: Г. М. Таран, Т. П. Чупак, О. Г. Шамрай. – Черкаси : Вертикаль, 2017. – С.139-144.

Френчко Л. Генерал от кавалерии Николай Раевский / Л. Френчко // Ведомости Плюс. – 2011. – 23 сентября. – С. 6 : фото.

Шемякин Н. Граф Вронский в Сербии / Н. Шемякин // Эхо планеты. – 2003. – № 7. – С. 20-25.

Шляховий Костянтин. Про героїв і могили / Костянтин Шляховий // Народне слово. – 2013. – 7 лютого. – С. 8-9 : портр.

Web-ресурси

Герой Вітчизняної війни 1812 року М.М. Раєвський (фільм)

Історико-архітектурний заповідник родини Раєвських (Кіровоградський обласний краєзнавчий музей)

Микола Раєвський (Альманах визначних подій)

Раєвський Микола Миколайович (батько) (Вікіпедія)

Розумівка. Усипальня родини Раєвських (Україна Інкогніта)

Cвято-Хрестовоздвиженська церква-усипальниця М. М. Раєвського с. Розумівка (Кіровоградська обласна бібліотека для дітей ім. Т.Г. Шевченка)