Разумний Олександр Юхимович

Матеріал з wiki
Версія від 18:52, 28 грудня 2016, створена Wikiuser (обговорення | внесок) (Створена сторінка: [[Файл:RazumnyiOY.jpg|мини|слева|200px|<p style="text-align:center;">'''Олександр Юхимович Разумний'''</p><p style="text-a...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Олександр Юхимович Разумний

народився — 01.05.1891
місце народження — м. Єлисаветград Херсонської губернії, нині м. Кропивницький Україна
дата смерті — 25.11.1972
місце смерті — м. Москва (СРСР)
місце поховання — Новодівочий цвинтар, м. Москва

Олександр Юхимович Разумний (1 травня 1891, Єлисаветград Херсонської губернії − 25 листопада 1972, Москва) − кінорежисер, сценарист, оператор, актор, художник.

Біографія

Разумний Олександр Юхимович народився 1 травня 1891 року в бідній єврейській родині в м.Єлисаветграді. Дуже рано почав працювати. З 1904 по 1907 рік був учнем художника-гравера у фотомайстерні. У вільний час відвідував Вечірні Рисувальні Класи художника Феодосія Козачинського, брав участь у аматорських виставах гуртка Сергія Марцинковського, що діяв при заводі „Ельворті”.

З того часу театр заполонив його життя. Він гастролює у різних трупах по різних містах – від Умані до Ташкента як актор, декоратор, помічник режисера. Доля звела його з такими видатними акторами як Мамонт Дальський та Віра Пашенна. З літа 1910 року працював в Одеському театрі Південно-російського музичного товариства, грав під псевдонімом А. Розен.

Товариші, які бачили роботу молодого декоратора, порадили поступати вчитись. Він успішно склав екзамени і в 1914 році закінчив Одеське художнє училище по класу живопису.

З 1915 – актор і режисер московських кінофірм „Савва”, „Химера” та інших. Роботу в кіно розпочинає спочатку як фотограф у кіноательє. За дуже короткий термін опановує основні професії кінематографу: оператор, художник та нарешті - режисер. Згодом, коли режисерська діяльність стає для нього головною, він часто виступає також як оператор та художник своїх фільмів. З 1917 – режисер кінофірми Івана Єрмолаєва, а з 1918 року – режисер Всеросійського фото-кіно відділу, завідуючий відділом театрів Театр Наркомпросу, художній керівник і режисер пересувного театру РРФСР, член Правління і режисер товариства „Кіно-Москва”.

В юнацтві подібно більшості творчої молоді захоплювався ідеями соціал-демократії, перечитував Чернишевського, Плеханова, Бєлінського. Це сприяло його зацікавленості постаттю лейтенанта П.Шмідта, а далі – зняти фільм „Життя і смерть лейтенанта Шмідта”(1917), що привело до серйозного конфлікту з хазяїном кінофірми А.Саввой. Він відрахував із гонорару Разумного вартість зроблених ним унікальних хронікальних зйомок перепоховання Шмідта в Одесі після страти в Очакові.

До першої річниці Жовтневої революції він ставить один з найбільш ранніх агітфільмів - „Повстання” (1918), що включав в себе поряд з ігровими епізодами цінні документальні кадри. З 1918 по 1922 роки Разумний працює у різних театральних агітколективах. В цей же час організовує Театр революційної сатири, куди залучив багатьох відомих акторів, таких як Григорій Арон, Леонід Утьосов, композитор І.Дунаєвський. Театр давав по 2-3 вистави щоденно, багато виїжджав на гастролі.

У 1922 році створює Перший московський колектив артистів екрану та ставить фільм „Сім'я Грібушіна”. З цього часу і до кінця німого кіно ним поставлено більше десяти фільмів найрізноманітнішої тематики. Картини „Зайві люди”, „Пікова дама”, „Принц або клоун” створені режисером в Німеччині під час творчого відрядження (1926). Два роки працює режисером кіностудії „Прометеус” у Берліні і „Фобус-фільм” у Парижі. З 1928 по 1935 рік – режисер кіностудії „Совкіно” і викладач ВДІКа.

Разумний першим з кіномитців звертається до роману М.Горького „Мати”. Фільм, поставлений ним 1919 року, відтворює основні сцени та епізоди роману. Великий інтерес представляє участь в картині актора Н. Берсенєва (роль Павла Власова) - майбутнього видатного діяча театрального мистецтва. Хоча фільм „Мати” є лише ретельними ілюстраціями до роману, проте сам факт звернення до цього класичного твору красномовно свідчив про характер творчості молодого режисера.

В 1923 році зняв добре відомий фільм „Комбриг Іванов” - один з перших дослідів створення кінокомедії на матеріалі нової дійсності. В 1924 році знімає фільм ”Долина сліз” - на основі Ойротської легенди, далі в 1925 - фільм „Важкі роки”, в 1929 році - „Втікаючий острів” - про життя розкольників у сибірській тайзі, в 1935 році - „Кара-Бугаз”- за повістю К.Паустовського.

О. Разумний знімав багато кінохроніки. Він мав на той час одну з найкращих камер, яку в голодному 1942 році продав. Він знімав багато історичних подій того часу: демонстрації на Червоній площі, з’їзди Комінтернів, був керівником зйомок похорон В.І.Леніна.

У 1935-1945 роках - режисер кіностудій "Межрабпомфильм”, потім - „Союздетфильм”.

У роки звукового кіно найзначніші роботи Разумного пов'язані з дитячою та юнацькою тематикою. Його фільм „Особиста справа” став одним із вдалих кінотворів, присвячених життю радянської школи. Широку популярність та визнаня мала картина „Тимур і його команда” (1940), поставлена за сценарієм Аркадія Гайдара. Цей фільм, як і однойменна повість А.Гайдара поклала початок тимурівському руху. Продовжуючи свою розповідь про піонерські будні, режисер ставить картину „Бій під Соколом” (1942). Герої фільму, тимурівці, діють вже в обставинах Другої світової війни.

З 1945 року працює на студії ”Моснаучфильм”, знімає науково-популярні фільми біографічної тематики. Так були зняті фільми „Міклухо-Маклай” (1947), „Майстри Малого театру”, „Школа російських майстрів” (1949), „Художник Верещагін” (1953), „Художник Перов” (1954) та інші.

У 1955 році він ставить фільм „Випадок з єфрейтором Кочетковим” - про пильність та боротьбу зі шпигунами. В 1955-1956 роках працює на Литовській кіностудії, де в якості режисера-постановника бере участь у створенні першого литовського художнього фільму „Ігнотас повернувся додому” (1956) за романом А. Гудайтіса-Гузявічуса „Правда коваля Ігнотаса”.

О.Разумний був одним із тих, хто стояв біля витоків телебачення. Для вивчення специфіки телебачення при Московському радіотрансляційному вузлі був створений творчий сектор телебачення на чолі з режисером О. Разумним. Ними був сконструйований перший телепередавач і перші телепередачі велися зі студії, яку він організував.

Разумний не припиняв активної творчої та громадської діяльності в радянському кіномистецтві до своєї кончини. Ним був створений цикл більш, ніж з 200 портретів діячів радянського кінематографа з їх автографами, переданий його спадкоємцями до Музею кіно.

Помер О.Разумний 25 листопада 1972 року й похований на Новодівочому цвинтарі в Москві. Більше 50-ти років з ним поряд була його дружина Ольга Олексіївна. ЇЇ предки були служивими дворянами, сама вона закінчила Єлисаветинський інститут, була добре вихованою, освіченою, витриманою та напрочуд привітною жінкою. Син, Володимир Олександрович Разумний – відомий філософ, естетик, критик, педагог. Батько й син були дуже близькі, часто листувалися. Під час Другої Світової війни Володимир брав участь у визволенні Кіровограда – батьківщини О.Разумного, звідки й писав йому в Москву листи. Після смерті батька написав спогади про нього.

Фільмографія

Режисер

1917 - Життя та смерть лейтенанта Шмідта („Повстання Чорноморського флоту”) (Росія), спільно з Я.Посельским

1917 - Гримаси життя (Росія)

1917 - Я так хотів (Росія)

1917 - Злодій любові (Росія), спільно з І.Пельтцером

1917 - Страта Мясоєдова (Росія)

1918 - Повстання (Росія)

1918 - Остання зустріч (Росія)

1918 - Флавія Тессін (Росія)

1918 - Четверта дружина (Росія)

1919 - Біле та чорне (Росія)

1919 - Мати (Росія)

1919 - Товариш Абрам (Росія)

1920 - Два поляка (Росія)

1923 - Комбриг Іванов Екранізація " Коммунери" Г. Лелевич. (Росія)

1923 - Сім'я Грібушіна (СРСР)

1924 - Банда бацьки Книша (СРСР)

1924 - У нетрях побуту (СРСР)

1924 - Долина сліз (СРСР)

1925 - Важкі роки (СРСР)

1927 - Зайві люди (Німеччина)

1927 - Пікова дама (Німеччина)

1927 - Принц або клоун (Німеччина)

1929 - Втечею острів (СРСР)

1935 - Кара-Бугаз (СРСР)

1939 - Особиста справа (СРСР)

1940 - Тимур і його команда (СРСР)

1942 - Бій під Соколом (СРСР)

1947 - Міклухо-Маклай (СРСР)

1949 - Майстри Малого театру (науково-популярний, СРСР)

1949 - Школа російських майстрів (СРСР)

1953 - Художник Верещагін (науково-популярний, СРСР)

1954 - Художник Перов (науково-популярний, СРСР)

1955 - Випадок з єфрейтором Кочетковим (СРСР)

1956 - Ігнотас повернувся додому (СРСР)

1957 - Художник Бакшеєв (науково-популярний, СРСР)

1958 - Дочка Малого театру (науково-популярний, СРСР)

1961 - Сержант Фетисов (СРСР)

Сценарист

1919 - Товариш Абрам (Росія), автор сценарію спільно з П.Мішеєвим

1925 - Важкі роки (СРСР), автор сценарію спільно з П.Мішеєвим

1926 - Чужі (СРСР), автор сценарію спільно з В.Трахтенбергом

1939 - Боротьба триває (СРСР), автор сценарію спільно з Ф.Вольфом

Оператор

1919 - Товариш Абрам (Росія)

1924 - Банда бацьки Книша (СРСР)

1924 - Похорон Леніна (документальний, СРСР)

1925 - Важкі роки (СРСР)

1929 - Втечею острів (СРСР)

Художник-постановник

1919 - Очі відкрилися (короткометражний, Росія)

1919 - Робочий Шевирьов” (короткометражний, Росія)

1919 - Товариш Абрам (Росія)

1924 - Банда бацьки Книша (СРСР)

1925 - Важкі роки (СРСР)

Актор

1920 - Борці за світле царство III Інтернаціоналу (Росія)

Нагороди

Заслужений діяч мистецтва РРСФР (1957)

Нагороджений орденом „Знак Пошани” (1940, за фільм „Особиста справа”)

Бібліографія

Разумный, Александр Ефимович. У истоков... : воспоминания кинорежиссера / Александр Разумный ; предисл. С. Гинзбурга. - М. : Искусство, 1975. - 144 с. : 24 л. ил.

Разумний, Олександр. Святкові вітання землякам / Олександр Разумний // Кіровоградська правда. - 1967. - 23 грудня

Матеріали про життєвий і творчий шлях О.Ю.Разумного

20 режиссерских биографий: сборник / Сост. Р.Д.Черненко. - М.: Искусство, 1978. - 405,[2] с. : ил.

Босько, Володимир Миколайович. Історичний календар Кіровоградщини на 2011 рік: Люди. Події. Факти : історико-краєзнавче видання: довідник / Володимир Босько; Управління освіти і науки Кіровоградської облдержадміністрації, Кіровоградський обл. ін-т післядипломної педагогічної освіти ім. В. Сухомлинського. - Кіровоград : Центрально-Українське вид-во, 2010. - 255 с. : фото, портр. - Текст: укр., рос. - Іменний покажч.: с. 249-253

Кино: Энциклопедический словарь /Гл. ред. С. И. Юткевич; Редкол.: Ю. С. Афанасьев, В. Е. Баскаков, И. В. Вайсфельд и др.- М.: Сов. энциклопедия, 1987.- 640 с., 96 л. ил.

Босько В. Нехай портрети договорять невисловлене / В. Босько // Народне слово. - 1996. - 19 жовтня. - С. 3. - Зміст: У истоков / А. Разумный. Розповідь про книгу О.Разумного " У истоков..."

Босько В. Перший у списку : О.Разумний / В. Босько // Кіровоградська правда. - 1988. - 4 вересня

Босько В. "Шукачі щастя" - родом із Єлисаветграда / В. Босько // Вечірня газета. - 2010. - 27 серпня. - С. 7 Про найвідоміший фільм радянського кіно довоєнного періоду - кінокомедію "Шукачі щастя"

Босько В. Як наші земляки знімали похорон вождя і перетворювали його на ...мумію / В. Босько // Вечірня газета. - 2011. - 22 квітня. - С. 6

Коляда Є. Ветеран радянського кіно: О. Разумний / Є. Коляда, Р. Турбай // Кіровоградська правда. - 1969. - 23 березня

Сандул В. Один з піонерів: О. Разумний / В. Сандул // Народне слово. - 1991. - 28 серпня

Турбай Р. Хто здійснив екранізацію?: (про першу екранізацію роману М.Горькьго "Мати" О.Ю.Разумним) / Р. Турбай // Молодий комунар. - 1968. - 21 березня

Web-ресурси

Разумный, Александр Ефимович

„Життя і творчість Олександра Разумного”//Ткач Анастасія -студентка 2 курсу по спеціальності «архітектурне проектування та внутрішній інтер’єр» Кіровоградського будівельного коледжу

Владимир Александрович Разумный. Александр Разумный мой отец

„Жертвуйте, панове, хто скільки зможе на рисувальну школу…” Олександр Разумний: спогади кінорежисера

Босько В. Як наші земляки знімали похорон вождя і перетворювали його на … мумію