Поркуян Валерій Семенович
Валерій Семенович Поркуян (4 жовтня 1944, Кіровоград, Українська РСР, СРСР) – заслужений майстер спорту України, майстер спорту міжнародного класу, відомий футболіст, пізніше - футбольний тренер.
Життя і діяльність
Валерій Поркуян народився в Кіровограді, в робітничій родині. В сім'ї виховувався разом з двома братами. Грати у футбол почав у 1957 році в дворовій команді. Потім навчався в ДЮСШ «Зірка». В рідному місті виступав за команди “Динамо” Кіровоград (1962), “Зірка” Кіровоград (1963-1964).
В 1965 році юнак перейшов у “Чорноморець” (Одеса) з перспективою грати у вищій лізі. У тому ж році тренери олімпійської збірної Качалін і Горянський стали залучати його до ігор збірної.
На початку 1966 Валерій Поркуян змушений був перейти в Динамо (Київ), хоча йти з «Чорноморця» не хотів. У Києві спочатку все складалося добре - в першому матчі проти «Зеніту» забив гол.
До моменту початку чемпіонату світу в Англії Поркуян був у числі провідних нападників країни. На чемпіонаті забив 4 м'ячі. Там, на Туманному Альбіоні, й засяяла зірка 21-річного нападника. Українець став найкращим бомбардиром радянської команди, допомігши їй вперше і, так сталося, востаннє стати призером чемпіонату світу. То був, безперечно, найвищий злет Поркуяна, хоча перемоги супроводжували його й у внутрішніх турнірах, а згодом він вдруге взяв участь у світовому футбольному форумі. Багато команд хотіли бачити в своєму складі небезпечного форварда. Неодноразово кликали Валерія до Москви, заманюючи матеріальними статками та спортивними перспективами. Проте, зізнається Поркуян, він навіть думки не припускав, що може залишити Україну, тож зостався вірним українським клубам упродовж усієї футбольної кар’єри.
В 1975 році тренер Сергій Шапошников запропонував Валерію Семеновичу зайнятися тренерською роботою, взяти в роботу команду з Керчі, що грала серед колективів фізкультури. З командою Поркуян провів передсезонний збір, потім частину сезону. Потім працював з юнаками одеського СКА, в 1982 був тренером-селекціонером у «Чорноморці».
Через деякий час виступав в іграх ветеранських команд. В одній з ігор до нього підійшов голова колгоспу «Благе» (Одеська область) і запропонував зайнятися тренерською роботою в колгоспі. Поркуян погодився і відпрацював на цьому місці 10 років.
У 90-ті роки на запрошення Леоніда Буряка став його помічником в «Чорноморці».
З 2002 року - делегат ФФУ на матчах чемпіонату України.
Досягнення
1966 - бронзовий призер чемпіонату світу в Англії, кращий бомбардир збірної СРСР (в 3 іграх забив 4 голи)
1966, 1967, 1968 - чемпіон СРСР з футболу
1970 - учасник чемпіонату світу в Мексиці
1965-1971, 1973-1975 - Вища ліга Чемпіонатів СРСР, 208 матчів, забив 43 голи
1966 - володар Кубка СРСР 1966 року
Тренерська діяльність: з 1977 року тренував декілька команд в українській зоні другої ліги чемпіонату СРСР.
Нагороди
Нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня (2004)
У 2004 році згідно з указом міського голови міста Одеси Поркуяну В. С. був вручений Почесний знак «За заслуги перед Одесою».
В 2004 році Поркуяну Валерію Семеновичу було вручено орден княгині Ольги «За заслуги перед Вітчизною» (№ 5906)
Світлини
В.С. Поркуян з командою на тренуванні
Відповідальний момент
Автограф на пам'ять
Бібліографія
Рабинер Игорь. Валерий Поркуян: Меня называли «фартовым Поркушей» // Футбол от «СЭ». — № 10, июль 1995. — с. 3.
Рибченков Геннадій. Намедни// Західний регіон. - 2010. - 18 лютого. - с. 3
Файнштейн Л. Валерій Поркуян серед земляків //”Прапор юності”, 1966. - 4 вересня.
Френчко Л. Знаменитости степной столицы: Валерий Поркуян /Френчко Л// Ведомости. - 2005. - 19 августа. - с. 8.
Хохлюк Виктор. «Голеандры».- 2012. - с.49
Web-ресурси
Інтерв'ю з В. Поркуяном http://dynamo.kiev.ua/articles/129023.html
Поркуян Валерий Семенович http://ru.wikipedia.org/wiki/Поркуян,_Валерий_Семёнович