Оверченко Кость Гаврилович

Матеріал з wiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку
The printable version is no longer supported and may have rendering errors. Please update your browser bookmarks and please use the default browser print function instead.

Кость Гаврилович Оверченко

народився — 22.05.1920
місце народження — Новогеоргіївськ (нині м. Світловодськ Кіровоградської області, Україна
дата смерті — 30.10.2017
місце смерті — м. Єлгава, Латвія
місце поховання — м. Єлгава, Латвія

Кость Гаврилович Оверченко (22 травня 1920, Новогеоргіївськ (нині м. Світловодськ Кіровоградської області) – 30 жовтня 2017, м. Єлгава, Латвія) – український громадський діяч у Латвії, поет і перекладач, лауреат обласної літературної премії ім. Є. Маланюка; жив і працював у місті Єлгаві (Латвія). Член Національної спілки письменників України з 2011 року.

Життя і діяльність

Оверченко Кость Гаврилович народився 22 травня 1920 року в місті Новогеоргіївську (нині м. Світловодськ Кіровоградської області).

Писати почав ще з учнівських років. У початкову школу ходив у селі Козельщина, де на той час працював батько. Перший вірш про шпака надіслав до дитячого журналу «Жовтеня», і його було надруковано. А відповідь надіслав відомий український письменник Петро Панч. Незабаром почав друкуватися у періодичних виданнях Харкова, Полтави, Києва. Листувався з такими майстрами слова як Павло Тичина, Леонід Первомайський, Іван Вирган, зустрічався з молодим Олесем Гончаром.

Після закінчення школи Кость вступив на філологічний факультет Дніпропетровського державного університету. У 19 років був призваний на військову службу. Писав вірші російською мовою, їх друкували в російськомовних виданнях, зокрема в газеті «За Родину», що виходила в Латвії як орган Прибалтійського військового округу. З цими публікаціями познайомився його улюблений поет Леонід Первомайський, який надіслав Костю свою збірку «Солдатських пісень» і лист з побажанням писати рідною мовою. Після того Кость Оверченко більше не пише вірші російською мовою.

Другу світову війну зустрів на отрові Сааремаа. У жовтні 1941 року німецькі війська захопили острів. Йшли нерівні бої. Залишаючи острів з кількома однополчанами, Кость мав намір сушею пробитися до своїх. В Ірбенській протоці потрапив у полон, у концтабір Саласпілс, звідки втік тільки після третьої спроби. Йому вдалося встановити зв’язок з партизанською бригадою, яку очолював Віліс Лайвіньш. Там він залишився до кінця війни. Перемогу зустрів у Єлгаві, де і прожив решту життя.

Очолював повітову Раду товариства Тсоавіахім. Понад 50 тисяч мін та 500 тисяч різних вибухонебезпечних предметів виявлено та знешкоджено мінерами, якими керував Кость Оверченко. За цю роботу він був нагороджений Почесною Грамотою Верховної Ради Латвійської республіки. У Єлгаві знайшов своє кохання, одружився. У 50-ті роки мало не потрапив у в’язницю за те, що був у полоні. Виручили колишні побратими з партизанського загону. Але з посади керівника районної організації ДОСАРМ (так називалося товариство Тсоавіахім) звільнили. З того часу працює в одній з бібліотек Єлгави. Все частіше друкується в українській періодиці, збірниках, альманах тощо. Особливо багато віршів з’являється в кіровоградських газетах, адже з 1948 року він – член Кіровоградського літературного об’єднання „Степ”. Постійно підтримував контакт з рідним краєм, навідував Кіровоград, Світловодськ.

Кость Оверченко добре знаний як перекладач з латиської на українську мову. „Латвія поетична” – саме так називається збірка перекладів латиських поетів ХХ століття. Це вірші Яніса Райніса, Рути Венти, Адріса Бергманіса, Роберта Ейдіматіса та інших. Також у книзі представлені переклади латиських народних пісень-дайн. В 2008 році за цей збірник Кость Оверченко став лауреатом літературної премії ім. Є. Маланюка. Були й прозові переклади, які друкувалися в журналі „Вежа”. Остання його книга „Майдану віщий грім” вийшла друком на рідній землі в «Центрально-українському видавництві». Активно працював в україномовній газеті „Вісник”, що почала виходити в Латвії з 2004 року.

9 травня 2011 року Кость Оверченко став членом Національної спілки письменників України.

Нагороджений медалями та орденами Другої світової війни.

Помер 27 жовтня 2017 року. Похований у м. Єлгаві (Латвія).

Бібліографія

Твори

Книги

Гончар, Дмитро. Пробудися, моя Україно : вірші / Дмитро Гончар ; авт. передм. Кость Оверченко. – Riga : DIAC, 2006. – 163 с. : портр., іл. – (Бібліотека газети "Вісник")

Латвія поетична : Поети Латвії в українському перекладі Костя Оверченка / упор. : Г. Юрчонок ; ред. : Ія Чілачава ; вступне слово : Кнутс Скуєнієкс. – Рига : DIAC, 2007. - 271,[1] с. : портр.

Латиські народні казки / укл., пер. з латиської Костя Оверченка, ред. Тетяна Лазда. – Вид. 2-ге, перероб. і доп. – Рига : Конґрес українців Латвії, 2013. – 215 с. : цв. ил.

Оверченко Кость. О, як тоді співали солов’ї... : Поезії / Кость Оверченко; Авт.передм. Анатолій Павленко, Худ. Георгій Крутой., – Рига : DIAC, 2005. – 295,[1] с. : портр. – (Б-ка газети "Вісник")

Оверченко, Кость Гаврилович. Мені сниться війна : вірші / Кость Оверченко. – Рига : DIAC, 2013. - 56 с. : портр., фото, іл. Примірники: всього:2 – ЧЗ(2)

Оверченко, Кость Гаврилович. Якщо ти українець - українцем будь... : поезії / Кость Оверченко. - Рига : DIAC, 2011. - 124 с. : портр., 6 л. фото. кол.

Оверченко, Кость. Колючі рядки : гумористичні та сатиричні мініатюри / Кость Оверченко. - Кременчук : Піраміда, 2015. - 100 с. : іл.

Оверченко, Кость. Люблю тебе, таку, яка ти є... / Кость Оверченко. - Кіровоград : Видавець Лисенко В. Ф., 2016. - 147,[1] с. : іл.

Оверченко, Кость. Майдану віщий грім : поезії / Кость Оверченко. - Кіровоград : Центрально-Українське вид-во, 2014. - 64,[1] с. : фото

Оверченко, Кость. Мені тепер до тебе не дійти... : вірші / Кость Оверченко. - Рига : DIAC, 2013. - 235,[1] с. : фото

Оверченко, Кость. Я бачу Україну Україною : поезії / Кость Оверченко. - Рига : DIAC, 2010. - 36 с. : іл, фото.кол.

Оверченко, Кость. Я родом звідти, де Дніпро тече... : збірник віршів / Кость Оверченко ; укл. Г. Юрчонок. - Рига : DIAC, 2006. - 159,[1] с. : іл.

Періодичні видання

Оверченко К. Дайни : поезії //Вечірня газета. – 2000. – 29 вересня. – С.13 Оверченко К. Доки ж сортуватимуть людей? / К Оверченко К // Літературна Україна. - 2005. - 19 травня. - С. 3 Лист до редакції з приводу вшанування українців, ветеранів війни, що нині проживають за межами України.

Оверченко Кость. Знов ми в хаті старенькій з вами... : вірш / К.Оверченко // Кіровоградська правда. - 2000. - 23 травня. - С. 3

Оверченко К. І минув золотий листопад : поезії / К. Оверченко // Вежа . - 2006. - № 18. - С. 45-51

Оверченко Кость. Кленовий лист юності : добірка віршів / Кость Оверченко // Народне слово. - 2000. - 25 травня. - С. 3

Оверченко К. Ліричні рядки: поезії / К. Оверченко // Народне слово. -2003. -22 травня. – С. 3

Оверченко Кость. Мені сниться війна... : вірш / Кость Оверченко // Літературна Україна. - 2002. - 8 травня. - С. 3

Оверченко Кость. На рубежі : вірш / Кость Оверченко // Кіровоградська правда. - 2000. - 18 січня. - С. 3

Оверченко К. Нині звістку скорботну: вірш/ К. Оверченко // Народне слово. - 2002. - 21 травня. – С.3

Оверченко К. Під білим снігом сплять лани : вірш // Кіровоградська правда. – 2000. – 29 серпня. – С.3

Оверченко Кость По-іншому все ми... : вірш / Кость Оверченко // Народне слово. - 2001. - 22 травня. - С. 3

Оверченко К. Рядки, написані нещодавно / К. Оверченко // Кіровоградська правда. - 2006. - 24 січня. – С. 3

Оверченко Кость. Таку, яка ти є / Кость Оверченко // Кіровоградська правда. - 1999. - 28 вересня. - С. 3

Оверченко К. "Ще десь в захмар'ї спить наша мета" : вірші / К. Оверченко // Світловодськ вечірній. - 2006. - 19 січня. - С. 8 Добірці віршів передує новорічне вітання землякам від К. Оверченка та його фото.

Оверченко Кость. Як цвіли абрикоси... : вірш / К. Оверченко // Маловисківські вісті. - 2001. - 18 квітня. - С. 3

“Усім, хто мене знає і пам’ятає …”: вірші / П. Ткачук // Народне слово. -2004. -7 лютого. – С.2: фото

Публікації про життя і творчість

Аболмасова О. Землякам - від поета / О. Аболмасова // Народне слово. - 2007. - 27 лютого. - С. 1 Поет-земляк Кость Оверченко надіслав із латвійського міста Єлгава свої книги "О, як тоді співали солов’ї" та "Я родом звідти, де Дніпро тече..." до Світловодська.

Бровченко П. Нехай співають солов’ї / П. Бровченко // Маловисківські вісті. - 2005. - 3 серпня. - С. 3 Поет родом із Новогеоргіївська, нині мешканець Латвії, Кость Гаврилович Оверченко відзначив 85 - у річницю.

Висунуто претендентів на здобуття премії імені Є. Маланюка // Народне слово. - 2008. - 20 листопада. – С. 2

Гармазій Н. Кость Оверченко – перекладач / Гармазій Н. // Народне слово. - 2008. - 9 вересня. – С. 3

Гармазій Н. “Я родом звідти, де Дніпро тече…”/ Н. Гармазій // Народне слово. - 2007. - 20 лютого. – С. 3

Додалося до гурту маланюківців // Кіровоградська правда. - 2009. - 6 лютого. – С. 1

З берегів Лієлупе : День поезії // Народне слово. - 2005. - 20 травня. - С. 4 22 травня відзначає своє 75-річчя Кость Оверченко, наш земляк, що нині мешкає в Латвії.

Корінь А. “Латвія поетична” – вустами земляка Костя Оверченка: Обговорюємо твори, висунуті на здобуття обласної літературної премії імені Євгена Маланюка / А. Корінь // Кіровоградська правда. - 2009. - 13 січня. – С. 5

Корінь А. "Я бачу Україну Україною" / А. Корінь // Народне слово. - 2011. - 18 серпня. - С. 9 Відгук про надіслану до літературно-меморіального музею Карпенка-Карого збірку поезій нашого земляка і перекладача, який нині мешкає у Латвії, К.Оверченка

Лагздиньш В. Ніч на хуторі Межажі / Лагздиньш В.; Пер. К.Оверченка // Вежа . - 2003. - №13,14. - С. 146-170

“Латвія поетична” Костя Оверченка // Народне слово. - 2008. - 30 вересня. – С. 4

Лісниченко Ю. “Степові орли” високого літературного лету / Ю. Лісниченко // Вечірня газета. - 2009. -13 лютого. – С. 3

Макей Л. Премія Євгена Маланюка – достойним! / Л. Макей // Народне слово. - 2009. - 5 лютого. – С. 1, 2

Павленко А. Щедрий талант: Костю Оверченку – 85 / А. Павленко // Кіровоградська правда. - 2005. - 2 липня. – С. 3

Пам'яті товариша : Некролог // Народне слово. - 2017. - 2 листопада. - С. 15 : фото

Позняк Г. Кость Оверченко - поет і громадянин : добірка віршів / Г.Позняк // Маловисківські вісті. - 2000. - 21 травня. - С. 3

Позняк Г. Нашого квіту по всьому світу / Г. Позняк // Кіровоградська правда. - 2004. - 14 грудня. - С. 3 Інформаційне повідомлення від нашого земляка, письменника, що нині живе у Латвії, К.Оверченка про те, що там виходить газета української громади "Вісник".

Степанюк Б. Я бачу Україну ... Україною / Б. Степанюк // Літературна Україна. - 2005. - 8 грудня. - С. 6 Біографічна довідка про Костя Оверченка та спільне цьогорічне фото, на якому Б.Степанюк і К.Оверченко.

Сукач Н. Не на день, не на рік - на віки хай щастить вам, мої земляки ! / Н. Сукач // Вісті Світловодщини. - 2005. - 2 вересня. - С. 6 Наш земляк Кость Гаврилович Оверченко в Світловодській центральній районній бібліотеці презентував поетичну збірку "О, як тоді співали солов’ї...

Ткачук Т. ...Як настане пора, будем жати / Т. Ткачук // Світловодськ вечірній. - 2005. - 19 травня. - С. 8 До 85-річчя К.Оверченка: коротка біографічна довідка, фото, добірка віршів.

Ткачук Т. Син двох народів / Т. Ткачук // Світловодськ вечірній. - 2006. - 4 травня . - С. 2 Стаття про людину дивовижної долі - Костя Оверченка, воїна, журналіста, поета і перекладача, що нині живе у Латвії.

Ткачук П. "Усім, хто мене знає і пам’ятає...": Кость Оверченко / П. Ткачук // Народне слово. - 2004. - 7 лютого. - С. 2

Web-ресурси

Відійшов у вічність Кость Гаврилович Оверченко // Інтернет-видання Світловодськ

Оверченко Кость Гаврилович // Світловодська центральна міська бібліотека

Кость Гаврилович Оверченко // Вісті Світловодщини

Оверченко Кость Гаврилович // Кіровоградська обласна бібліотека для юнацтва

Світлана Орел. Завтра у Латвії поховають українського поета і перекладача Костя Оверченка // Рідний край