Мелешко Фотій Минович

Матеріал з wiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку
The printable version is no longer supported and may have rendering errors. Please update your browser bookmarks and please use the default browser print function instead.

Мелешко Фотій Минович

народився — 25.08.1889
місце народження — с. Глодоси Херсонської губернії (нині Новоукраїнського району Кіровоградської області)
дата смерті — 06.12.1970
місце поховання — м. Нью-Йорк

Мелешко Фотій Минович – український письменник, громадський діяч.

Фотій Минович Мелешко народився 25 серпня 1889 року в селі Глодоси Херсонської губернії (нині Новоукраїнського району Кіровоградської області).

Сімнадцятирічним юнаком у 1906 році розпочинає революційну боротьбу . З 1907 по 1910 рік перебував у засланні в м.Кемі Архангельської губернії. Після повернення із заслання стає одним із лідерів самостійницького руху. У 1913 році став делегатом всеукраїнського з’їзду кооператорів, на якому знайомиться з основоположником українського кооперативного руху Миколою Левицьким. У 1914 році призваний у царську армію. Був направлений у школу прапорщиків. Брав участь у бойових діях, нагороджений Георгіївським хрестом. Про цю нагороду Мелешко ніколи не згадував, бо вважав, що вона отримана з рук ворожого режиму.

Повернувся у 1917 році в рідне село і з головою поринув у революційні події. Брав активну участь у визвольних змаганнях доби УНР.

Командував 5-ю селянською Глодоською дивізією, отримав військове звання майора армії УНР. Учасник першого зимового походу, нагороджений Залізним Хрестом. Брав участь у складі українських військ у радянсько-польській війні 1920 року. Після повернення активно бореться з радянською владою, сформувавши повстанський загін із своїх прибічників. На початку 1921 року разом із своїм загоном перейшов польський кордон і працював при штабі українських військ Григорія Тютюнника. Невеликі загони під командуванням Мелешка здійснювали рейди до окупованої радянськими військами України. На початку 20-х років Ф.Мелешко переїздить до Чехії, де прожив двадцять років. Закінчив Празький університет, отримав звання доктора філософії. Працював учителем. Мелешко у 1926 році у Празі був репетитором сина відомого актора, одного з корифеїв українського реалістичного театру Миколи Садовського, - теж Миколи, який не побажав разом із батьком повертатися в Радянську Україну. Гроші за репетиторство Микола Садовський переказував матері Фоки Миновича Олені, яка мешкала в Глодосах. В еміграції Ф.Мелешко тісно співпрацює з видатними діячами українського національно - визвольного руху - Коновальцем, Маланюком, Самчуком, Багряним та ін.

Наприкінці війни, у 1944 році він емігрує до Німеччини. У 1951 році – до США. Помер Фотій Минович Мелешко 6 грудня 1970 року у Нью-Йорку, похований на українському православному цвинтарі у Бавден Бруку, штат Нью-Джерсі.

Літературна та творча діяльність

За словами самого Ф.Мелешка він розпочав її ще у період свого заслання у м. Кемі, продовжив на фронтах Першої світової війни. Однак усі ці твори були втрачені. Перший літературний твір, який дійшов до нас, драма «Понад Дніпром» написана у 1920 році у м. Калуш, яке тоді належало Польщі. Значну частину творів автор написав у Чехії. Цьому сприяли його зв’язки з талановитими українськими літераторами: Є.Маланюком, І. Багряним, У. Самчуком та іншими. Тут була написана і видана драма «Останній», повість «Третє покоління», п’єса «Трьома шляхами» (залишилась в рукописі). Особливу увагу Мелешко приділяє історичним мемуарам. Ним були написані історичні дослідження автобіографічного характеру - «Участь глодосян у визвольній боротьбі 1905-1920 років», «Українські січові стрільці на Єлисаведградщині» та інші.

Після переїзду до США Ф.Мелешко продовжує брати активну участь у громадському та літературному житті української діаспори, пише нові твори. Це оповідання «Семенова криниця» (1957р.), «Чайка Дніпрова» (1952), новела «Неписьменний вчитель» (1952), історичний нарис «Нестор Махно» та ін. Фотій Мелешко крім письменницького таланту був ще й творчо обдарованою людиною. Протягом багатьох років, починаючи з 1911, він грає на сцені. Спочатку у рідних Глодосах виконує провідні ролі у п’єсах класичного українського театру, а в період еміграції у більшості випадків виконує головні ролі у власноруч написаних п’єсах, зокрема у 1920 році в п’єсі «Понад Дніпром».

Бібліографія

Мелешко, Фотій. Три покоління: повість / Фотій Мелешко. - Нью-Йорк: Вид. т-во "Книгоспілка", 1959 - Т.2. - 1959. - 307 с.: портр.

Альманах "Гомону України" [Текст]. - Торонто: Гомін України, 1948 - (Бібліотека Видавництва "Гомін України" ; ч. 31)... на рік 1967: у 50-річчя Україської Національної Революції і 100-річчя Канади. - [1967]. - 199 с.: іл.

Багацький, Л. Важка рука у вільного козака [Текст] / Л. Багацький // Кіровоградська правда. - 2010. - 4 червня. - С. 4

Ковирьов, Анатолій Іванович. Фотій Мелешко - глодоський революціонер, повстанський отаман, письменник / Анатолій Ковирьов. - Новоукраїнка: [б. и.], 2008. - 271 с. : фото.

Куценко, Л. Нью-Йорк Євгена Маланюка [Текст]: 4.Український пантеон у Бавн Бруці / Л.Куценко // Вечірня газета. - 2001. - 12 січня. - С. 6

Шевченко С. Відроджена воля [Текст]: 14 жовтня - День українського козацтва / С. Шевченко // Кіровоградська правда. - 2011. - 14 жовтня. - С. 4

Web ресурси

Фотій Мелешко