Кульчицький Микола Леонідович

Матеріал з wiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку
The printable version is no longer supported and may have rendering errors. Please update your browser bookmarks and please use the default browser print function instead.

Микола Леонідович Кульчицький

народився — 01.04.1908
місце народження — с. Суботці, Херсонської губернії, нині Кіровоградська область
дата смерті — 24.09.1992
місце смерті — м. Київ
місце поховання — м. Київ

Микола Леонідович Кульчицький ( 1 квітня 1908, с. Суботці Знам’янського району Кіровоградської області – помер 24 вересня 1992, м. Київ), радянський і український кінооператор. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1983).

Життя і діяльність

Микола Леонідович Кульчицький, відомий кінооператор, народився 1-го квітня 1908 року в родині службовця. У 1929 році закінчив Одеський державний технікум кінематографії, операторське відділення. З 1930 по 1933 рік навчався в аспірантурі Київського кіноінституту. Працював кінооператором на Одеській кінофабриці. З 1934 по 1992 – на Київській кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка. Зняв понад 30 стрічок, серед них: «Моє» (1934), «Справжній товариш» (1937), «Сорочинський ярмарок» (1938), «Майська ніч» (1940, у співавт.), «Полум’я гніву» (1955), «Одного чудового дня» (1955), «Іван Франко» (1956), «Під золотим орлом» (1957), «Киянка» (1958), «Небо кличе» (1959), «Спадкоємці» (1960), «Сейм виходить з берегів» (1962), «Новели Красного дому» (1963), «Бур'ян» (1967), «На Київському напрямку» (1968), «Анничка» (1968) – спеціальна премія «Золота башта Байона» ІІ Міжнародного фестивалю, Кампучія, 1969), «На зорі туманної юності» (1969, т/ф, відзнака журі за кращу операторську роботу на Всесоюзному фестивалі телефільмів, Мінськ, 1971), «Олеся» (1971), «Тихі береги» (1972), « Абітурієнтка» (1973 у співавт.), «Щовечора після роботи» (1973), «Анна і Командор» (1974), «Ви Петька не бачили?» (1975), «РВР» ( 1977), «Женці» (1978), «Червоне поле» (1979, т/ф, 2 с.), «Мій генерал» (1979, т/ф, 2 с.), «Високий перевал» (1982), «Не було б щастя…» (1983) та ін. Микола Леонідович Кульчицький зробив низку винаходів у галузі кінотехніки. Нагороджений медалями. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1983). З життя пішов 24 вересня 1992 року – у Києві.

Бібліографія

Кино: Энциклопедический словарь/Гл. ред. С. И. Юткевич; Редкол.: Ю. С. Афанасьев, В. Е. Баскаков, И. В. Вайсфельд и др.– М.: Сов. энциклопедия, 1987

Кинословарь : в 2-х т. / Науч. совет изд-ва "Советская энциклопедия"; ред. Сергей Юткевич. – М. : Сов. энциклопедия, 1966 – (Сер. "Энциклопедии. Словари. Справочники") Т. 1 : А–Л. – 1966. – 976 стлб. : ил. ; 9 л. : ил.

Мистецтво України [Текст] : Біографічний довідник / За ред. А. В. Кудрицького. – К. : Українська енциклопедія, 1997. – 697 с.

Митці України : Енцикл. довід. / Укл. М. Г. Лабінський, В. С. Мурза, Ред. А. В. Кудрицький. – К. : "Укр. енцикл." ім. М. П. Бажана, 1992. – 846 с.

Рябошапка, О. Славні люди працьовитої і гордої Знам'янщини [Текст] / О. Рябошапка // Сільське життя. – 2013. – 3 квітня. – С. 3 : фото

Рябошапка, Олександр. Сріблянка згадує, не забуває [Текст] / Олександр Рябошапка // Сільське життя. – 2017. – 11 лютого. – С. 6 : фото

Спілка кінематографістів України : Довідкове вид. / [Авт.-упор. Н. М. Капельгородська та ін. ; Редкол.: Т. В. Левчук (відп. ред.) та ін. ; Вступ. ст. Н. М. Капельгородської, А. І. Щербака]. – К. : Мистецтво, 1985. – 179 с. : іл.

Web-ресурси

Кульчицький Микола Леонідович

Кульчицький Микола Леонідович

Кульчицький Микола Леонідович

Кульчицкий Николай Леонидович

Кульчицкий Николай

Кульчицкий Николай Леонидович

Кульчицкий Николай Леонидович – биография

Кульчицкий Николай Леонидович

Кульчицкий Николай Леонидович

Кульчицкий Николай

Кульчицкий Николай