Караташ Володимир Михайлович

Матеріал з wiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку
The printable version is no longer supported and may have rendering errors. Please update your browser bookmarks and please use the default browser print function instead.

Володимир Михайлович Караташ

народився — 02.03.1926
місце народження — с. Роздол, Голованіський район, Кіровоградська область
дата смерті — 05.11.2017
місце смерті — м. Одеса
місце поховання — м. Одеса

Володимир Михайлович Караташ (2 березня 1926 р., с. Роздол, Голованіський район, Кіровоградська область – 6 листопада 2017 р., м. Одеса) – український письменник, публіцист, педагог, вояк УПА, політичний в'язень, учасник Кенгірського повстання 1954 року, кавалер ордена «За мужність» ІІІ ступеня, лауреат літературних премій імені Євгена Маланюка та імені Юрія Горліса-Горського, літературно-мистецької премії імені Степана Шеврякова.

Життя і діяльність

Караташ Володимир Михайлович народився 2 березня 1926 року в селі Роздол Голованіського району Кіровоградської області в родині селянина. Під час Другої світової, сімнадцятирічним, вступив до ОУН. Був стрільцем у сотні «Сталевого», що діяла на території Гайворона, Гайсина, Умані, Благовіщенського, Голованіська. За участь у боротьбі за волю України його разом із батьком було заарештовано й засуджено гестапівцями до розстрілу. Володимир зумів утекти, батька ж німці розстріляли. Згодом Володимир Караташ був заарештований контррозвідкою СМЕРШ. 7 квітня 1945 року особливою нарадою НКВС СРСР засуджений до 8 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Кілька місяців перебував у Горьківській тюрмі № 1, потім був переведений у табір суворого режиму для політв’язнів до Воркути.

За організацію повстанської групи українських націоналістів в одному із табірних відділень «Рєчлагу» – з метою підготовки збройного повстання – у лютому 1953 року Володимир Караташ був засуджений військовим трибуналом Біломорського військового округу до розстрілу. Вирок довго не приводили у виконання. Володимир Михайлович провів п’ять місяців у камері смертників, а після смерті Сталіна потрапив під амністію: смертна кара була замінена на 25 років ув’язнення у концтаборах суворого режиму та п’ять років позбавлення громадянських прав. Переведений у Казахстан в табір суворого режиму «Степлаг», розташований в селищі Кенгір Карагандинської області. Володимир Караташ був учасником збройного повстання 12 тисяч політв'язнів у травні 1954 року, яке було придушено із застосуванням танків і літаків. Після цього у складі 303 повстанців його етапували на Колиму в табір суворого режиму «Берлаг».

KaratashVM2.jpg

В квітні 1956 року Комісія Президії Верховсої Ради СРСР, переглянувши справу Володимира Караташа, звільнила його з ув’язнення зі зняттям судимості. Реабілітований у 1989 році.

Повернувшись в Україну, у 1958 році вступив на факультет іноземних мов Одеського державного університету. В 1963 році з дипломом учителя англійської мови приїхав у рідний Голованівський район, що на Кіровоградщині. Майже чверть століття працював учителем англійської мови у Побузькому. Разом з дружиною Ганною Лук'янівною (дівоче прізвище Людкевич, також політв'язнем – познайомилися в радянських таборах) виростили двох дітей — сина і дочку.

Володимир Караташ більше відомий як автор трьох книг-споминів „Обережно: гранати”, „Прометеї Заполяр’я” та „На барикадах Кенгіра”, але писав також статті, оповідання.

Володимир Михайлович вів активне політичне життя. Був членом Кіровоградського обласного Товариства політичних в'язнів і репресованих, Всеукраїнського політичного об’єднання “Державна самостійність України” та історичного клубу “Холодний Яр”.

KaratashVM3.jpg KaratashVM4.jpg

Незважаючи на свій вік, ветеран був активним учасником Революції Гідності, а після початку війни на сході країни збирав кошти на потреби бійців АТО.

KaratashVM5.jpg KaratashVM6.jpg

Помер Володимир Караташ 5 листопада 2017 року, похований на цвинтарі в Суворовському районі Одеси. В. М. Караташа посмертно прийняли до Національної спілки журналістів України.

Нагороди

Орден «За мужність» ІІІ ст. (20 серпня 2007) – за значний особистий внесок у соціально-економічний, культурний розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення та з нагоди 16-ї річниці Незалежності України

Ювілейна медаль «20 років незалежності України» (27 січня 2012) – за вагомі особисті заслуги у державотворчій, соціально-економічній, культурно-освітній діяльності, сумлінне і бездоганне служіння Українському народові та з нагоди Дня Соборності та Свободи України

Ювілейна медаль «25 років незалежності України» (19 серпня 2016) – за значні особисті заслуги у становленні незалежної України, утвердженні її суверенітету та зміцненні міжнародного авторитету, вагомий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, культурно-освітній розвиток, активну громадсько-політичну діяльність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народу

Літературна премія імені Степана Шеврякова – за цикл оповідань на теми національно-визвольних змагань (2003)

Літературна премія імені Євгена Маланюка у номінації «Література та публіцистика» – за книгу споминів «На барикадах Кенгіра» (2008)

Літературна премія ім. Юрія Горліса-Горського – за книжну споминів “На барикадах Кенгіра” ( 2016)

Бібліографія

Караташ, Володимир. На барикадах Кенгіра [] / Володимир Караташ. – Тернопіль : СорокА, 2008. – 291,[1] с.

Караташ, Володимир Михайлович. На барикадах Кенгіра / Володимир Караташ. – Вид. 2-ге, доопрац. й перероб. – К. : Український пріоритет, 2014. – 221,[2] с. : портр., фото

Караташ, Володимир. Прометеї Заполяр’я / Володимир Караташ, Петро Тракслер. – Ужгород : [б. в.], 2001. – 121,[2] с. : портр., фото

Із листа Володимира Караташа до Президента України Петра Порошенка : Декомунізація // Слово "Просвіти". – 2015. – 28 травня. – 3 червня. – С. 3 Володимир Караташ у листі до П.Порошенка обгрунтовує власну пропозицію назвати наше місто на честь Івана Богуна – Богун.

Із листа голові Кіровоградської ОДА від В. Караташа / В. Караташ // Нова газета. – 2014. – 24 квітня. – С. 19

Караташ, Володимир. Буреполом: оповідання/ Караташ В. // Там де Ятрань. – 2003. – № 18-23

Караташ, Володимир. Ленін & Сталін : оповідання / Караташ В. // Ятрань. – 2005. – № 5. – С. 37-41

Караташ, Володимир. Нам сьогодні потрібні Богуни! / В. Караташ // Нова газета. – 2015. – 30 квітня. – С. 11

Караташ, Володимир. Сміливці ОУН-УПА боролися і в концтаборах / Володимир Караташ // Слово Просвіти. – 2005. – № 19. – С. 4

Караташ, Володимир. Спогад про вчительку / В. Караташ // Нова газета. – 2014. – 19 червня. – С. 17 Спогади автора про своє дитинство.

Література про життя і діяльність

Білоскурська Г. Кенгірські спогади нашого земляка / Г. Білоскурська // Вісник Голованівщини. – 2009. – 7 лютого. – С. 1 Повідомлення про присвоєння звання лауреата Караташу В., якого було висунуто на здобуття премії Є.Маланюка колективами бібліотек Побузького.

Висунуто претендентів на здобуття премії імені Є.Маланюка // Народне слово. – 2008. – 20 листопада. – С. 2

Відзначено державними нагородами // Народне слово. – 2007. – 28 серпня. – С. 1 З нагоди 16-ї річниці незалежності України Указом Президента України за значний особистий внесок у соціально-економічний, культурний розвиток держави нагороджено видатних громадян Кіровоградщини.

Він любив Україну й волю // Наше місто. – 2017. – 9 листопада. – С. 2

Волович, Олексій. Він служить нам прикладом, як маємо боронити сьогодні Україну / Олексій Волович // З перших уст. – 2016. – 10 березня. – С. 5, 11: фото Про нашого земляка, відомого борця за незалежність України Володимира Караташа, розповідає політичний аналітик Олексій Волович.

Володимир Караташ приєднався до когорти українських небесних лицарів // Нова газета. – 2017. – 9 листопада. – С. 1 : фото.кол.

Володимир Михайлович Караташ // Лауреати обласної літературної премії ім. Є. Ф. Маланюка. – Кіровоград : Кіровоградська обласна рада : КОД, 2014. – С.61-62

Додалося до гурту маланюківців // Кіровоградська правда. – 2009. – 6 лютого. – С. 1 В обласній дитячій бібліотеці ім. А.Гайдара відбулося вручення дипломів обласної літературної премії ім. Є.Маланюка за 2008 рік.

Із когорти мужніх та непохитних : На здобуття обласної літературної премії ім. Євгена Маланюка // Народне слово. – 2008. – 27 листопада. – С. 3 У Побузькій міській бібліотеці для дорослих було проведено презентацію книги В.Караташа "На барикадах Кенгіра", яка висунута на здобуття обласної літературної премії імені Маланюка.

Клименко, Ольга. На героїчних барикадах життя: "Де б ти не був, будуй навколо себе Україну" : Пам'яті Володимира Михайловича Караташа / Ольга Клименко // Голос України. – 2017. – 16 грудня. – С. 12 : фото

Коваль, Роман. Володимира Караташа 8 разів вітали стоячи / Роман Коваль // Українське слово. – 2017. – № 46 (15–21 листопада). – С. 4 : фото Стаття про учасника руху ОУН, бійця УПА Володимира Караташа.

Ковтюх С. Володимир Караташ. Де б він не був – будував навколо себе Україну / С. Ковтюх // Нова газета. – 2015. – 5 березня. -– С. 1, 11 : фото Автор статті розповідає про долю нашого земляка Володимира Михайловича Караташа – незламного патріота, воїна ОУН-УПА із сотні Сталевого, що діяла також і на території Кіровоградщини.

Кудінов В. Книга, що вражає незламністю духу / В. Кудінов // Народне слово. – 2008. – 22 липня. – С. 3 Про вихід у світ книги спогадів про роки боротьби із фашистськими окупантами та енкаведистськими карателями у сталінських концтаборах жителя селища Побузького Голованівського району Володимира Караташа.

Кудінов В. Прометей імперії ГУЛАГ : 24 листопада – День пам’яті жертв голодомору і політичних репресій / Кудінов В. // Народне слово. – 2001. – 24 листопада. – С. 1, 2

Кудінов В. Прометей імперії ГУЛАГ / Кудінов В. // Новий Погляд. – 2005. – 1 липня. – С. 13

Лісниченко Ю. "Степові орли" високого літературного лету / Ю. Лісниченко // Вечірня газета. – 2009. – 13 лютого. – С. 1

Макей Л. Премія Євгена Маланюка – достойним! / Л. Макей // Народне слово. – 2009. – 5 лютого. – С. 1, 2 Про урочисту церемонію вручення обласної літературної премії імені Євгена Маланюка лауреатам 2008 року в обласній бібліотеці для дітей імені Гайдара.

Нічишина, Наталія. Кропивничани зустрілися з учасником Кенгірського повстання / Наталія Нічишина // Первая городская газета. – 2017. – 31 августа. – С. 2 : фот. На честь Дня Незалежності у Кропивницькому відбулася зустріч з учасником Кенгірського повстання 1954 року, автором книги "На барикадах Кенгіру" Володимиром Михайловичем Караташем. У рамках заходу кропивничани мали змогу поставити письменникові питання та придбати його книгу. Виручені кошти підуть на друге її видання.

Орел С. Він був не одинокий : легендарний воїн ОУН-УПА після смерті отримав журналістське посвідчення / С. Орел // Наше місто. –2018. – 15 березня. – С. 4 : фото Володимира Караташа посмертно прийняли до Національної спілки журналістів України.

Орел, Світлана. Кенгір: прелюдія свободи? / Світлана Орел // Слово "Просвіти". –2014. – 29 травня – 4 червня. – С. 11 : фото У статті йдеться про спогади учасника Кенгірського повстання Володимира Караташа, автора книги "На барикадах Кенгіра". Ця книга стала лауреатом обласної літературної премії імені Євгена Маланюка у номінації "Публіцистика". Друге видання цієї книги здійснило видавництво "Укранський пріоритет", директор якого Володимир Шовкошитний презентував видання широкій аудиторії в Кіровоградській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Д. І. Чижевського.

Орел С. Найвільніші люди в СРСР / С. Орел // Наше місто. – 2014. – 22 травня. – С. 3, 14 Розповідь про колишнього політв’язня, вчителя-пенсіонера, автора книги "На барикадах Кенгіра" Володимира Михайловича Караташа.

Орел С. Фільм, де українці перемагають : Червоний – культовий герой для наступних поколінь / С. Орел // Наше місто. – 2017. – 23 серпня. – С. 1-2 : фото.кол.

Оунівська відданість // 101-й округ. – 2013. – № 5 (березень). – С. 1, 3 : фото Інтерв'ю з Володимиром Караташом.

Поліщук, Володимир. Сумна звістка вразила наші серця... / В. Поліщук // Нова газета. – 2017. – 9 листопада. – С. 10 : фото Помер легендарний Володимир Караташ – наш земляк, незламний борець за Свободу і Незалежність України, активний учасник національно-визвольної боротьби, політв’язень комуністичних таборів.

Про підсумки літературного конкурсу імені С.Шеврякова // Там, де Ятрань.. – 2003. – 30 травня. – С. 4

Прометей заполярних Гулагів : Слово пам'яті // Народне слово. – 2017. – 16 листопада. – С. 6 : фото Стаття про учасника руху ОУН у 40-і рр. на Кіровоградщині.

Славному українцеві – 90 // З перших уст. – 2016. – 3 березня. – С. 3 : фот. Історія життя і діяльності нашого земляка, воїна Української повстанської армії із сотні Сталевого, що діяла на території Гайворона-Умані-Гайсина-Голованівська, Володимира Караташа. Він, 90-річний, і сьогодні в строю: кавалер ордена "За мужність" III ступеня, автор трьох книг споминів, лауреат літературної премії імені Євгена Маланюка.

Тільнова І. Вічна слава Герою України / І. Тільнова // Нова газета. – 2017. – 9 листопада. – С. 2 : фото.кол. Стаття присвячена пам’яті Володимира Михайловича Караташа – нашого земляка, людини-легенди, який 5 листопада 2017 року скінчив свій земний шлях.

Тільнова І. Володимир Караташ : "Моє діло - подавати патрони!" / І. Тільнова // Нова газета. – 2014. – 22 травня. – С. 18 : фото Інтерв'ю з Володимиром Михайловичем Караташем - колишнім в'язнем ГУЛАГу, учасником легендарного Кенгірського повстання, Майдану 2004-го року та Революції Гідності, який нині проживає у Побузькому. 14-го травня у Кіровограді відбулася презентація другого видання його спогадів "На барикадах Кенгіра".

Тільнова І. Учасник повстання в концтаборі ГУЛАГу Володимир Караташ : Фільм "Червоний" - це дуже потрібна сучасному українцю стрічка / І. Тільнова // Нова газета. – 2017. – 31 серпня. – С. 1, 10 : фото.кол. 24 серпня у Кропивницькому відбулася зустріч із Людиною-легендою –учасником найбільшого в історії сталінських концтаборів повстання, колишнім політв’язнем Володимиром Караташем. До нашого міста пан Володимир приїхав на запрошення редакції "Нової газети", щоб переглянути стрічку "Червоний", яка вперше в українському кіноматографі торкнулася теми українців у таборах ГУЛАГу.

Тільнова, Інна. "Я побачив українців, які борються до останнього набою" / Інна Тільнова // День. – 2017. – № 156 (6 вересня). – С. 9 : фото Учасник Кенгірського повстання Володимир Караташ – про просвітницьку роль фільму "Червоний".

Ткаченко, Сергій. "Ми боронили свою землю" : Розповідає ветеран УПА Володимир Караташ / Сергій Ткаченко // Літературна Україна. – 2004. – 10 червня. – С. 3 : портр

Ткаченко, Сергій. Реальність життя і вигадки Голівуду // Сергій Ткаченко. Пророки степу & апостоли лісу . – К. : УАІД "Рада", 2012.– С.123-128

Учасника Кенгірського повстання, в’язня ГУЛАГу Володимира Караташа посмертно прийняли до лав Національної спілки журналістів // Нова газета. – 2018. – 1 березня. – С. 10 : фото В обласній бібліотеці для юнацтва імені Євгена Маланюка відбувся захід пам’яті Володимира Михайловича Караташа, який відійшов у вічність у листопаді 2017 року

Web-ресурси

Караташ Володимир Михайлович

Помер Володимир Караташ - останній житель Одеси, який воював в УПА

Тільнова Інна. Володимир Караташ: «Пробуджується наша приспана нація»

Зупинилося серце учасника повстання в концтаборі ГУЛАГу з Кіровоградщини: пам’яті Володимира Караташа

Ковтюх Світлана. Де б він не був – будував навколо себе Україну

Орел Світлана. Володимир Караташ - той, хто любив волю