Калачевський (Колачевський) Михайло Миколайович
Михайло Миколайович Калачевський (Колачевський) (1851 - 1907) – український композитор, піаніст, громадський діяч, юрист.
Життя і діяльність
Народився Калачевський М.М. в сім'ї дрібного поміщика в с. Попівка на Полтавщині (нині Кіровоградської обл.). Дитячі роки його минули в оточенні, де звучала народна музика.
Здобув юридичну і музичну освіту. В 1876 р. закінчив Лейпцігську консерваторію по класу теорії композиції. Навчався юнак на кілька років пізніше від Миколи Лисенка й у тих самих педагогів.
Після повернення на батьківщину жив і працював у Кременчуці. З 1890 р., впродовж десятиліття, керує управою Кременчуцького земства. За цей час багато зробив для розвитку земських шкіл і лікарень.
У селі Рокитному знаходився маєток Калачевського та парк з дерев, які він привозив із різних країн світу. В цьому селі композитор прожив майже все своє життя, написав більшість творів. Найвидатнішим твором композитора стала побудована на основі народних мелодій "Українська симфонія" - дипломна робота, вперше виконана у Лейпцігу в 1876 р. В Україні симфонію Калачевського неодноразово виконував оркестр під керуванням Д. Ахшарумова в Полтаві, а потім у Харкові й Кременчуці. За радянських часів цей твір міцно ввійшов до репертуару оркестрів. Він звучить по радіо, його записано на грамплатівку; опубліковано також партитуру.
Композитор створив кілька фортепіанних п'єс, романсів на тексти російських поетів, реквієм для хору, солістів, струнного оркестру й органа, струнний квартет, фортепіанне тріо, хори. Легенда про роз'їзд "Калачевський": за кілька кілометрів від залізничної лінії Кременчук-Полтава знаходився дідівський хутір М.М. Калачевського, куди він часто їздив потягом з цілим гуртом шанувальників, яких потім кілька днів частував у господі. Кожного разу, не доїжджаючи до станції Омельник, композитор зривав стопкран, зупиняючи потяг в місці, звідки було найближче до хутора, і, заплативши штраф, далі прямував бричкою, що чекала біля колії. З часом машиністи, попереджуючи витівки дивакуватого пасажира, почали самі зупиняти в цьому місці потяг, а пізніше тут офіційно була встановлена зупинка "Калачевський" роз'їзд. Під цією назвою вона існує по сьогодні.
Помер Михайло Калачевський у 1907 р. Похований у власній садибі.
Бібліографія:
Босько, В. Кіровоградщина вшанувала пам’ять автора "Української симфонії" [Текст] / В. Босько // Народне слово. - 2002. - 26 жовтня. - С. 2
Гордійчук, Микола Максимович. М. М. Калачевський / Микола Гордійчук. - К.: Мистецтво, 1954. - 48 с.
Гордійчук, Микола Максимович. "Українська симфонія" М. Калачевського / Микола Гордійчук. - К.: Мистецтво, 1963. - 33 с.
Гусейнов, Григорій Джамалович. Незаймані сніги: п’ятнадцять мандрівних історій: документальні повісті: в 3-х кн. / Григорій Гусейнов. - Дніпропетровськ: Арт-Прес, 2010
Долгих М. Повернення композитора Калачевського [Текст]: Подробиці творчого життя і громадської діяльності відомого земляка / Долгих М. // Кіровоградська правда. - 2002. - 13 квітня. - С. 3
Михайло Миколайович Калачевський [Текст] // Світловодськ вечірній. - 2002. - 26 вересня. - С. 10
Муха Антон. Композитори України та української діаспори. - К.: 2004.
На честь великого митця [Текст]: 150 років з дня народження талановитого композитора-земляка Михайла Миколайовича Калачевського // Придніпров'я. - 2001. - 13 жовтня. - С. 1
Пам'яті земляка [Текст] // Народне слово. - 2000. - 12 жовтня. - С. 3
Пахомова Л. Вшанували пам’ять М.Колачевського [Текст] / Пахомова Л. // Знам'янські вісті. - 2002. - 23 жовтня. - С. 2
Федотов, Євген Сергійович. Михайло Колачевський : музично-педагогічна спадщина : Навч. посібник / Євген Федотов ; М-во освіти України, Інститут змісту і методів навчання. - К.: [б. и.], 1999. - 60,[2] с.