Заруба Юрій Володимирович
Заруба Юрій Володимирович —(21.04.1914, с. Нова Прага Олександрійського району (тепер Кіровоградська обл.) — 13.05.1973, м. Київ) - український письменник, дипломат, організатор кіновиробництва. Член Спілки письменників України.
Життя і діяльність
Юрій Володимирович Заруба народився 21 квітня 1914 року в селі Нова Прага. Семирічну школу закінчив в 1928 році в Олександрії. Потім навчався в Дніпродзержинському металургійному технікумі, який закінчив у 1933 році. Молодим спеціалістом працював у доменному цеху заводу “Запоріжсталь”, де бачив самовіддану працю доменщиків, людей, що від плуга прийшли на велетенський завод і швидко стали майстрами вогненної справи. Ці люди — герої перших нарисів Юрія Заруби.
З 1935 року працював у пресі (в газетах «Молодь України», «Радянська Україна», «Комуніст України»). Писав фейлетони, нариси, рецензії, публіцистичні статті. Молодого журналіста запрошують на роботу у ЦК ЛКСМУ. Потім Юрій Заруба працює заступником редактора газети “Молодь України”. Після закінчення в 1948 році Вищої партійної школи при ЦК ВКП (б) Заруба працює редактором журналу “Блокнот агітатора”. З 1967 року очолював відділ преси Міністерства закордонних справ УРСР. Декілька років Юрій Володимирович був головним редактором республіканської газети “Радянська Україна” Ю.В. Заруба - член Спілки радянських письменників України. Він належав до числа тих літераторів, які добре знали радянську пресу і активно працював в газетах і журналах.
За літературну та громадську діяльність був нагороджений двома орденами «Знак пошани». Помер 13 травня 1973 р. в Києві.
Бібліографія
Письменники Радянської України. 1917–1987. К., 1988. — С.224.
Обрії близьких і далеких світів/ Олександр Овсюк. — К.:Амадей, 2006. — Мова українська. — с.688
Кохан А. Юрій Заруба //Ленінський правпор. - 1966. - 9 липня
Юрій Володимирович Заруба. Некролог //Літературна Україна. - 1973. - 18 травня
Web-ресурси
Вікіпедія. Заруба Юрій Володимирович
Моё кино / CinEmotions. Андрей Тарковский. Письма к Юрию Зарубе http://cinemotions.blogspot.com/2009/04/andrei-tarkovsky.html