Волошин Іван Макарович

Матеріал з wiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку
The printable version is no longer supported and may have rendering errors. Please update your browser bookmarks and please use the default browser print function instead.

Іван Макарович Волошин

народився — 27.05.1923
місце народження — с. Підмогильне Єлисаветградського повіту Одеської губернії (нині у складі Кіровоградського району Кіровоградської області)
дата смерті — 07.10.1990
місце смерті — м. Москва, Росія
місце поховання — Новодівоче кладовище, м. Москва

Волошин Іван Макарович (27 травня 1923 р., с. Підмогильне Єлисаветградського повіту Одеської губернії ( нині у складі Кіровоградського району Кіровоградської області − 7 жовтня 1990, м. Москва, Росія) − радянський воєначальник, генерал армії.

Життя і діяльність

З початком Великої Вітчизняної війни, у 1941 році, призваний у Червону армію. У 1942 році закінчив піхотне училище. З травня 1942 року − на фронті, воював на посадах заступника командира, потім командира стрілецької роти. З вересня 1943 року − помічник начальника 1-го відділення штабу стрілецької дивізії, потім командир батальйону, заступник командира. У віці 21 року став командиром стрілецького полку, навіть за мірками воєнного часу зовсім винятковий випадок.

Воював на 1, 2, 3 і 4-му Українських фронтах. Проявив себе відважним офіцером, за роки війни нагороджений п’ятьма бойовими орденами. Після війни продовжив службу в армії.

Так у 1946 році закінчив Вищі стрілецько-тактичні курси удосконалення командного складу піхоти «Постріл». З 1946 по 1952 роки послідовно командував стрілецьким полком, окремим навчальним батальйоном, служив у штабі військового округу. У 1955 році закінчив Військову академію ім. М. В. Фрунзе. З листопада 1955 року − заступник начальника, а з вересня 1960 − начальник Московського вищого загальновійськового командного училища ім. Верховної Ради РРФСР. З травня 1962 − командир мотострілецької дивізії. У 1967 році закінчив Військову академію Генерального штабу. Пізніше, в 1973 і в 1979 роках закінчив Вищі академічні курси при цій же академії.

З липня 1967 року − заступник командувача з бойової підготовки, з грудня 1967 − начальник штабу та перший заступник командувача, а з травня 1970 року − командувач армії.

З квітня 1974 року − командувач військ Одеського військового округу. З травня 1982 року проходив службу в апараті Головнокомандувача Об’єднаних Збройних сил держав−учасниць Варшавського договору.

З серпня 1985 − перший заступник Головнокомандувача, а з 1986 − Головнокомандувач військ Далекого Сходу. З 1989 року − військовий інспектор-радник Групи генеральних інспекторів Міністерства оборони СРСР. Нагороджений орденами Леніна, Червоного Прапора, Олександра Невського, Кутузова ІІ ступеня, двома орденами Вітчизняної війни І і ІІ ступенів, трьома орденами Червоної Зірки, орденом «За службу Батьківщині у Збройних силах СРСР» ІІІ ступеня, орденами іноземних держав.

Депутат Верховної Ради СРСР 9 і 10-го скликань (1974−1984 р.р.).

Помер Іван Макарович Волошин 7 жовтня 1990 року. Похований на Новодівичому кладовищі в Москві.


Пам’ять

Voloshin2.jpg

Могила І.М. Волошина на Новодівочому кладовищі в Москві.


Web-ресурси

ГЕНЕРАЛЫ АРМИИ, получившие звание в 1980-1991 гг. http://www.marshals.su/Genar/genar4.html

Новодевичье кладбище. Волошин Иван Макарович (1923-1990) http://www.nd.m-necropol.ru/voloshin-im.html