Вервес Григорій Давидович
Григорій Давидович Вервес (15 квітня 1920, село Петрове, тепер селище міського типу Кіровоградської області — 9 січня 2001, м. Київ) — український літературознавець. Доктор філологічних наук, професор з 1962 року. Член-кореспондент АН УРСР з 1978 року, академік НАН України від 1995 року.
Життя і діяльність
Григорій Давидович Вервес створив свою славістику радянських часів, свою вежу. Коли розвалилася система, розвалилась і його вежа. Проте більше схожої славістичної будівлі в українській науці посткомунізму не зведено, тому Вервес — це пам'ятник епохи.
Євген Пащенко
Григорій Вервес народився у великій селянській родині, був останньою дитиною вже немолодих батьків. Сім’ї довелося пережити і голодомор 1930-х років, і арешт батька, визнаного ворогом народу. Григорій Вервес з дитинства мусив працювати, але школу закінчив. В 1942 році, уже в евакуації, отримав диплом Об’єднаного українського університету (м.Кзил-Орда, Казахстан). Учасник Великої Вітчизняної війни, був офіцером-артилеристом, воював на 1-му Українському та 2-му Білоруському фронтах, нагороджений бойовими орденами та медалями.
Ще до війни, навчаючись в університеті, він цікавився слов’янськими культурами. Найглибше вивчав польську мову, любов до якої зміцніла під час перебування у лавах Червоної армії на польських землях.
У 1949 році Григорій Давидович Вервес захистив кандидатську дисертацію на тему «Адам Міцкевич в українській літературі ХІХ століття» (у 1952 р. вийшла друком монографія за темою дисертаційної роботи). Докторська дисертація «Іван Франко і питання українсько-польських літературно-громадських відносин 70–90-х років ХІХ століття» також була опублікована в 1957 році окремою книгою. У 1962 році Григорій Давидович Вервес здобув звання професора, у 1978 – члена-кореспондента, а в 1995році– академіка НАН України. Упродовж багатьох років Г. Вервес був завідувачем відділу слов’янських літератур Інституту літератури ім.Т.Г.Шевченка, згуртувавши навколо себе потужний колектив талановитих учених-славістів, більшість з яких були його учнями: Ю.Булаховська, В.Вєдіна, В.Захаржевська, Р.Радишевський, В.Моренець, Г.Сиваченко, О.Гайнічеру та інші. Із середини 1960-х він фактично очолив українську славістичну школу і до останніх днів життя залишався її лідером. Григорій Давидович був одним із найвидатніших представників полоністики в Україні, його знали й поважали в європейському науковому світі. Він чимало зробив для підготовки славістичних кадрів: викладав у Київському національному Славістичному університеті (де ініціював створення кафедри полоністики, яку й очолив). У цих навчальних закладах учений читав спецкурси про творчість А. Міцкевича, Ю. Словацького- польських романтиків так званої «української школи».
Г. Вервес написав низку фундаментальних монографій, опублікував близько чотирьохсот статей, доповідей, передмов до наукових і художніх видань, рецензій тощо.
У низці монографій Григорій Давидович розглядав творчість видатних польських та українських письменників і їхнє місце в історії літературних зв’язків між Україною та Польщею: «Юліуш Словацький і Україна» (1959), «Владислав Оркан і українська література» (1962), «Шевченко і Польща» (1964), «Ярослав Івашкевич: Літературно-критичний нарис» (1978), «Адам Міцкевич: життя і творчість» (1979) та ін У працях 1980–1990-х років головну увагу науковець приділяв загальнотеоретичним проблемам міжнаціональної взаємодії літератур, а також характеристиці різноманітних і розгалужених взаємин української літератури з іншими слов’янськими та європейськими літературами («В інтернаціональних літературних зв’язках. Питання контексту», 1983; «Польська література і Україна», 1985; «Як література самоутверджується у світі: Дослідження», 1990; «Українці на рандеву з Європою», 1996).
Підсумком багаторічної наукової діяльності вченого стало створення за його ініціативою та участю фундаментального дослідження «Українська література в загальнослов’янському та світовому літературному контексті». Активну участь він брав і в підготовці п’ятитомної «Історії української культури».
За діяльність у галузі полоністики 1972 року Г. Вервеса нагородили медаллю «За заслуги перед польською культурою». Григорій Давидович поєднував наукову, педагогічну, науково-організаційну та громадську роботи, багато зусиль доклав для поширення і зміцнення міжнародних зв’язків вітчизняної науки. Г. Вервес був заступником голови та головою Українського комітету славістів, членом бюро Міжнародної асоціації з вивчення і поширення слов’янських культур при ЮНЕСКО. Починаючи із середини 1950-х років, він брав участь у багатьох славістичних з’їздах і конференціях, часто їздив у відрядження за кордон, де спілкувався з колегами- славістами.
Не можна не згадати і про взаємини вченого з Максимом Рильським. Г. Вервес з великою повагою ставився до Максима Тадейовича, підтримку та доброзичливе ставлення якого він відчув уже на початку свого наукового шляху. М.Т. Рильський був офіційним опонентом на захисті його кандидатської дисертації в 1949 році. Він високо оцінив деякі праці свого молодшого колеги.
Так, у листі до В. Струтинського (10 травня 1959 р.) писав: «З великим задоволенням прочитав я цікаву й змістовну статтю Г. Д. Вервеса “Юліуш Словацький і Україна”. Опублікування цієї статті до ювілейної дати буде цінним подарунком нашим читачам».
У 1972 році вийшла друком монографія Г. Вервеса «Максим Рильський в колі слов’янських поетів». Це була данина пам’яті вчителю й однодумцю.
Проте головне для Г. Вервеса – неповторна творча індивідуальність М.Т. Рильського, багатогранність його особистості та діяльності, місце видатного поета в літературному процесі ХХ сторіччя.
Григорій Вервес брав активну участь у підготовці двадцятитомного видання творів М. Рильського, був відповідальним редактором 10-го і 14-го томів.
Помер Г.Д. Вервес 9 січня 2001 року, на 81-му році життя.
Бібліографія
Основні видання праць
Вервес Григорій Давидович Як література самоутверджується у свті [] : Дослідження / Григорій Вервес, Передм. Л. Новиченко, 1990. - 450,[2] с.
Вервес Григорий Давыдович Ярослав Ивашкевич [] : Лит.-критич. очерк / Григорий Вервес,, 1985. - 254 с.
Вервес Григорій Давидович Польськая література і Україна [] : Літ.-критич. нариси / Григорій Вервес,, 1985. - 381 с.
Вервес, Григорій Давидович. Адам Міцкевич [Текст] : життя і творчість: нарис / Григорій Вервес, 1979. - 140 с.
Вервес, Григорій Давидович. Юліуш Словацький і Україна [Текст] : літ.-критич. нарис / Григорій Вервес, 1979. - 168 с
Вервес Григорій Давидович Ярослав Івашкевич [] : літ.-крит. нарис / Григорій Вервес, 1978. - 240 с
Вервес, Григорій Давидович. В інтернаціональних літературних зв’язках [Текст] : дослідження / Григорій Вервес, 1976. - 388 с
Вервес, Григорій Давидович. Максим Рильський в колі слов’янських поетів [] / Григорій Вервес, 1972. - 308,[3] с
Вервес, Григорій Давидович. Зустріч з Міцкевичем [Текст] : літ.-критич. нарис / Григорій Вервес, 1968. - 163 с
Вервес, Григорій Давидович. Т. Г. Шевченко і Польща [Текст] / Григорій Вервес, 1964. - 192 с.
Коваленко Леонід Миколайович Мовами світу [Текст] : Літ.-критич. нариси / Леонід Коваленко; Післямова Г. Вервес, 1984. - 295 с.
Література про життя і діяльність
Григорій Давидович Вервес [Текст] : Біобібліографія до 80-річчя / НАН України, 2000. - 100,[2] с.
Булаховська, Юлія. Декілька спогадів про Григорія Вервеса [Текст] : [до 90-річчя з дня народження] / Ю. Булаховська // Слово і час. - 2010. - № 6. - С. 77-78
Дубинка П. Відомий вчений [Текст] / П.Дубинка // Трудова слава. - 1999. - 23 березня. - С. 2
Крутікова Н. Робітник на ниві слов'янознавства [Текст] / Н., Крутікова // Трудова слава. - 2000. - 4 липня. - С. 2
Пам'яті видатного земляка [Текст] : Григорій Давидович Вервес : Некролог // Трудова слава. - 2001. - 13 січня. - С. 4
Пащенко, Євген. Славістика, якої немає : Григорій Вервес [Текст] / Є. Пащенко // Всесвіт. - 2012. - № 3-4. - С. 247-261
Селіверстова, Світлана. Вервес Григорій Давидович [Текст] / С. Селіверстова // Слово і час. - 2008. - № 9. - С. 88
Web-ресурси
Вервес Григорій Давидович http://www.lit-jarmarok.in.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=410&Itemid=39
ВЕРВЕС Григорій Давидович http://oblast.kr.ua/catalog/v/389-verves-grigorij-davidovich-15-04-1920-smt-petrove-10-01-2001.html
Євген Пащенко. Славістика, якої нема: Григорій Давидович Вервес http://vsesvitjournal.com/index.php?option=com_content&task=view&id=973&Itemid=41
НЕВТОМНИЙ ОРАЧ ПЕРЕЛОГІВ СЛОВ’ЯНОЗНАВСТВА http://lnu.edu.ua/slavistyka/n51/029.pdf