Білль-Білоцерківський Володимир Наумович
Володимир Наумович Білль-Білоцерківський ( 28 грудня 1884, м. Олександрія Херсонської губернії (нині Кіровоградська область) - 1 березня 1970, м. Москва) - радянський письменник, драматург.
Життя і діяльність
Народився у бідній багатодітній сім'ї робітника. Закінчив Олександрійське трикласне міське училище. Дитячі роки залишили в пам'яті Білль-Білоцерківського похмуре враження, він не любив про них згадувати. Єдиними світлими променями були захоплюючі книги Майн Ріда, Фенімора Купера, Жюля Верна, завдяки яким він уявляв себе героєм романтичних подорожей і пригод. П’ятнадцятирічним хлопцем Білль-Білоцерківський покинув батьківський дім і найнявся юнгою на вітрильну шхуну в Херсоні. Таким чином з 1900 по 1917 рік молодий хлопець поневірявся по різних морях і океанах, побував у Франції, Англії, шість років жив у США, змінив безліч професій. Ці роки стали для нього справжнім життєвими університетами та одночасно джерелом багатьох колізій для його майбутніх п'єс і оповідань на «закордонні» теми.
Звістка про Лютневу революцію 1917 року спонукала Білль-Білоцерківського повернутися на батьківщину і без коливань стати на бік більшовиків, став членом РСДРП(б) і був мобілізований. Взяв активну участь в Жовтневому перевороті, був поранений. З листопада 1917 до травня 1918 - член Виконкому Московської Ради. В роки Громадянської війни був головою міськкому партії в Симбірську (події та враження цих років лягли в основу п'єси «Шторм»). Літературну діяльність почав з написання статті про буржуазне просвітництво в США, схваленої і прийнятої до публікації А.С.Серафимовичем, тодішнім завідуючим відділом літератури в газеті «Правда». До драматургії Білль-Білоцерківський звернувся в 1919 році як до потужного засобу агітації та впливу на глядача. Його перші одноактні п'єси «Біфштекс з кров'ю» і «Етапи», засновані на фактах американської дійсності, буквально дихали ненавистю до капіталізму. Темі інтернаціональної солідарності трудящих з російською революцією присвячені перші великі п'єси Білль-Білоцерківського - «Відлуння» (1922 р.) і «Ліво руля» (1923 р.), написані в типовій манері плакатного агітаційного театру раннього радянського періоду. Етапним втіленням естетики подібного театру, але вже збагаченого реалістичними рисами, з'явилася його п'єса «Шторм» (1924 р.) Вона стала предтечею нової героїко-революційної драматургії 1920-х років, пов'язаної з іменами К. Треньова («Любов Ярова»), М. Іванова («Бронепоїзд 14-69»), Б. Лавреньова («Розлом»). Саме в «Штормі» з його характерним для агітаційного театру «чорно-білим» виразом соціально-політичного конфлікту революція вперше в радянській драматургії поставала як повсякденна, невпинна, що вимагає надлюдських зусиль праця її повітових творців: матроса Віленчука, старого партійця Раєвича та інших. В цій п’єсі вперше на радянській сцені була показана провідна роль партії в соціалістичному перетворенні країни. Вперше «Шторм» був поставлений 8 грудня 1925 року в театрі імені Моссовєта.
Пізніше Білль-Білоцерківський створив ще цілу низку п'єс: «Голос надр», «Життя кличе», «Штиль», «Місяць зліва», «Колір шкіри» (поставлена під назвою «Навколо рингу»), «Етапи», «Інстинкт» (одноактівка). Кращі твори Білль-Білоцерківського вирізняються соціальною гостротою, динамічністю, публіцистичністю. За п'єсою «Шторм» в 1957 році режисером Михайлом Дубсоном було знято одноіменний фільм. В.Н. Білль-Білоцерківський написав сценарій дофільму «Шторм», спробувавши себе в ролі кіносценариста. Білль-Білоцерківський був членом Пролеткульту, пізніше входив до групи «Пролетарський театр» і літературне об'єднання «Кузня», активно проводив політику партії в галузі культури. У 1929 році він написав І. В. Сталіну листа, звинувачуючи М. А. Булгакова і МХТ в несприйнятті радянського світогляду. Той відповів, що п'єса Булгакова «Біг» не повинна бути опублікована в тому вигляді, в якому вона надана автором. 1935 року за внесок у галузі літератури та драматургії письменнику було присвоєно звання заслуженого діяча мистецтв. Також його було нагороджено трьома орденами та кількома медалями. Помер В.Н. Білль-Білоцерківський 1 березня 1970 року в Москві, похований на Введенському кладовищі. Його син Вадим Білоцерківський - учасник правозахисного руху і публіцист.
Пам’ять
Володимир Наумович Білль-Білоцерківський
В.Н. Білль-Білоцерківський
Сцена з вистави «Шторм» в Театрі імені Моссовєта. 1925 р.
Бібліографія
Билль-Белоцерковский В. Варварский берег / В. Билль-Белоцерковский. - М.: Сов. писатель, 1949. - 252 с.
Білль-Белоцерківський В. Шторм: п’єса на 3 д., 11 карт. / В. Білль-Білоцерківський; пер. О. Кундзич; худ. О. Лопухов. - К.: Мистецтво, 1952. - 100 с.
Білль-Білоцерківський В. Оповідання / В. Білль-Білоцерківський. - К.: Держлітвидав, 1953. - 103 с.
Билль-Белоцерковский В. Н. Избранное. - М., 1954.
Билль-Белоцерковский В. Н. Пьесы. - М., 1955.
Билль-Белоцерковский В. Рассказы / В. Билль-Белоцерковский. - М.: Советский писатель, 1956. - 237 с.
Билль-Белоцерковский В. Н. Автобиография. / В сб.: Советские писатели. - М., 1959.
Рождение нового мира : [Сборник / Сост., авт. вступ. ст., с. 5-20 и примеч. В. Е. Ковский]. - М.: Сов. Россия, 1986. - 395,[1] с.;
21 см. - (Б-ка русской художественной публицистики). - Библиогр. в примеч.: с. 391-395
Шторм: Пьесы о революции / [Сост., примеч. С. К. Никулина]. - М.: Современник, 1987. - 509,[2] с. ; 21 см. - (Сер. "Сыновья века")
Сталин И.В. Сочинения в 16 томах.- Том 11. Ответ Билль-Белоцерковскому. – М.: ОГИЗ; Государственное издательство политической литературы, 1949.- С. 326–329.
Альтман И. Л. В. Н. Билль-Белоцерковский // Альтман И. Л. Избранные статьи. - М.: Советский писатель, 1957. - С. 371-387.
Лапкина Г. А. В. Н. Билль-Белоцерковский // Театр и драматургия. - Л., 1959.
Образцова А. Театр имени Моссовета. Очерк творческого пути. - M., 1959.
Рудницкий К. Л. Билль-Белоцерковский // Театр. 1957. № 11. - С. 136-147.
Белоцерковский В. В. «Путешествие в будущее и обратно». Глава 2. Мой отец - Билль - Белоцерковский.
Свербілова Т. Г. Білль-Білоцерківський Володимир Наумович // Українська літературна енциклопедія. - Т. 1. - К., 1988. - С. 181-182.
Web-ресурси
Билль-Белоцерковский Владимир Наумович