Бокій Нінель Михайлівна

Матеріал з wiki
Версія від 11:16, 19 вересня 2017, створена Wikiuser (обговорення | внесок) (→‎Web-ресурси)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Нінель Михайлівна Бокій

народилася — 29.06.1937
місце народження — селище Ново-Миколаївка Запорізької області
дата смерті — 1.07.2008
місце смерті — м. Кіровоград
місце поховання — м. Кіровоград

Нінель Михайлівна Бокій (29 червня 1937, селище Ново-Миколаївка Запорізької області — 1 липня 2008, м. Кіровоград) – відомий український історик та археолог, кандидат історичних наук, дослідник багатьох археологічних пам’яток Центральної України.

Життя і діяльність

Нінель Михайлівна Бокій народилася 20 червня 1937 року в селищі Ново-Миколаївка Запорізької області в родині службовців. У дитинстві довелося помандрувати разом із батьками – побувала на Поволжі в евакуації, а після війни – на Волині й Рівненщині. Навчалася у середній школі м. Костопіль, де й відчула потяг до історії, наслідком чого стало навчання на історичному факультеті Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченка. По закінченню, в 1959 році, працювала науковим співробітником у Київському державному архітектурному заповіднику «Софіївський музей» та лаборантом в археологічних експедиціях Інституту археології НАН УРСР, завучем ДСШ № 1 у м. Калінінград (1962—1966 рр.) 1966 року переїхала в Кіровоград, де очолила відділ обласного краєзнавчого музею, водночас навчаючись в аспірантурі Інституту археології АН України. Розробляла наукову проблему „Скіфський період на пограниччі степу і лісостепу Дніпровського Правобережжя”. Це були роки активних досліджень — розвідок, розкопок, роботи над дисертацією.

BokiyNM2.jpg
В археологічній експедиції

Велику роль у її житті зіграла зустріч ще на початку 1960-х рр. з Олексієм Івановичем Тереножкіним, який став її науковим керівником і наставником, завжди радів її знахідкам і науковому зростанню. Саме О.І. Тереножкін спрямував зусилля своєї аспірантки на вивчення заповідної для скіфологів території — порубіжжя Степу і Лісостепу на Дніпровському Правобережжі. Тут Н.М. Бокій у басейнах верхів’їв Тясмину, Інгульця, Синюхи, Великої Висі дослідила багато пам’яток передскіфського та скіфського часів. Багато пам’яток було розвідано й обстежено разом із визначним краєзнавцем В’ячеславом Євгеновичем Шкодою.

BokiyNM3.jpg
На розкопках

Окрема тема — охорона пам’яток. Медерово, Защита, Куцеволовка,Чечеліївка, Івангород — ці вже класичні нині пам’ятки потрібно було не лише знайти, а й уберегти від остаточного руйнування, дослідити. І Нінель Михайлівні з її наполегливістю і завзятістю, з надзвичайно розвиненим почуттям відповідальності це вдалося. Щоб успішно контролювати стан археологічних пам’яток навчилася керувати мотоциклом. Ще зі студентських років була знаною спортсменкою, захоплювалася легкою атлетикою, альпінізмом, а в кіровоградський період ще й парашутним спортом. Зі створенням в Кіровоградському педінституті історичного факультету в 1978 році Нінель Михайлівну запросили на викладацьку роботу. Захистивши дисертацію, вона викладала археологію України, історію України, основи демографії, антропологію. Згодом стала заступником декана історичного факультету з наукової роботи. У 1987 р. Н.М. Бокій було обрано на посаду доцента кафедри СРСР і УРСР. Цей рік багатьом скіфологам запам’ятався конференцією, яку Нінель Михайлівна організувала в Кіровограді з приводу ювілею свого вчителя О.І. Тереножкіна. Форум зібрав майже всіх фахівців із вивчення доби раннього заліза півдня Східної Європи.

Викладацька та виховна робота в університеті забирала багато часу, однак з’явилися й нові можливості. У 1978 р. Н.М. Бокій очолила студентський археологічний гурток, члени якого та студенти історичного факультету щороку проходили археологічну практику під керівництвом свого наставника, а також у багатьох експедиціях Інституту археології НАН України, де на них завжди чекали. У ті роки Нінель Михайлівна масштабно дослідила такі пам’ятки, як ґрунтові могильники Світловодський та біля с. Заломи, здійснила новітні розкопки відомого Мельгунівського кургану, а також унікального комплексу — золотоординського міста і могильника ХIV ст. у м. Новоархангельськ (Торговиця), який Н.М. Бокій досліджувала в 1997—2007 рр. разом зі своєю ученицею і вже також відомим археологом І.А. Козир. Ці дослідження лягли в основу збірки „Центральна Україна за доби класичного середньовіччя: студії з історії XIV століття”, виданої в Києві Інститутом історії НАН і поширеної, крім України, у Литві та Польщі.

BokiyNM4.jpg
Улюблені місця скіфологів

Нінель Михайлівна активно вивчала проблеми новітньої історії України, постійно опрацьовувала архівні й бібліотечні матеріали в Інституті археології і Національній науковій бібліотеці ім. В.І. Вернадського НАН України, була активним членом історико-культурної асоціації «Україна—Туреччина». Вона виступала з актуальними доповідями на міжнародних історичних конференціях у м. Будапешт (Угорщина) в 2003 р. та у Києві в 2006 р. Останні зустрічі колег із Нінеллю Михайлівною відбулися на травневих конференціях у 2007 р. — спочатку на конференції скіфологів у Чигирині, а потім у м. Ізмір (Туреччина), на Першому міжнародному конгресі Євразійської археології. У червні 2007 р. були ювілейні святкування в Кіровоградському університеті, а в липні — продовження розкопок у Торговиці. Здавалося, так буде ще багато-багато років …Але Нінель Михайлівна пішла з життя 1 липня 2008 року. У її житті все відбулося: улюблена справа, успішна робота, дружна родина (чоловік, діти, троє онуків), у якій усі любили й розуміли один одного, віддані друзі та учні, на долях яких тою чи іншою мірою відбилася її неповторна особистість.

Пам'ять

22 червня 2011 року у Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка відкрито Археологічний музей імені Нінель Бокій.

BokiyNM5.jpg
Археологічний музей імені Нінель Бокій.

З 2016 року в Світловодську існує вулиця Нінелі Бокій.

Бібліографія

Наукові праці Н. М. Бокій

Бокий Н. М. Грунтовый могильник у с. Заломы / Н. М. Бокий// Киммерийцы и скифы : тезисы Всесоюз. семинара, посвящ. Памяти А. И. Тереножкина. – Кировоград, 1987. – Т. 1. – С. 22–24

Бокій Н.М. Давні проблеми історії скіфів дніпровського Правобережжя/ Наукові записки з історії України : збірник статей. - КДПУ ім. В. К. Винниченка ; - К. : Хрещатик. -Вип. 8. - 2001. - 181 с.

Бокий Н. М. Захоронение семьи воина-кочевника Х в. на р. Ингул / Н. М. Бокий, С. А. Плетнёва // Сов. археология. – 1988. – № 2. – С. 99–115

Бокий Н. М. Новое о Мельгуновском кургане / Н. М. Бокий, А. Д. Могилов // Наук. зап. Сер. : Іст. науки / Кіроваград. Держ. пед. ун-т ім. Винниченка. – Кіровоград : РВВ КДПУ ім. Винниченка, 2014. – Вип. 21 : Актуальні проблеми археології та історії раннього залізного віку. – С. 26–51

Бокий Н. М. Позднескифский бескурганный могильник у г. Светловодска / Н. М. Бокий // Археологические исследования на Украине в 1978–1979 гг. – К. : Наук. думка, 1980. – С. 101–102

Бокий Н. М. Скифский курган у с. Медерово / Н. М. Бокий // Сов. археология. – 1974. № 4. – С. 264–271

Бокий Н. М. Скифские курганы в бассейне р. Большая Высь на Кировоградщине / Н. М. Бокий // Скифы и сарматы. – К. : Наук. думка, 1977. – С. 200–207

Бокій Н. Сходинка до нових відкриттів / Н.Бокій // Народне слово. - 1999. - 27 липня. - С. 3

Бокій Н.М., Козир І.А. Середньовічна пам’ятка біля с.Торговиця на Кіровоградщині. – АВУ, 2002. С. 90 – 93, 2 іл.

Бокій, Н.М., Брайченко О.Д., Куценко Л.В. До джерел історії краю з найдавніших часів до кінця XVIII ст.: навч. посібник / Н. М. Бокій та ін. – Кіровоград: Кіровоградський держ. педагогічний ін-т ім. В.К.Винниченка. - 1994. - 192 с.

Бокій Нінель Михайлівна, Житков Олександр Анатолійович, Козир Ірина Анатоліївна. Національний рух Опору у 1941–1945 рр. у Центральноукраїнському регіоні (за матеріалами Кіровоградщини)/ Друга світова війна і доля народів України: матеріали 2-ї Всеукр. наук. конф., м. Київ, 30–31 жовт. 2006 р. — К., 2007

Мельгуновский курган: Исследования и версии / Н. М. Бокий // Киммерийцы и скифы : тезисы докл. Междунар. науч. конф., посвящ. Памяти А. И. Тереножкина. – Мелитополь, 1992. – С. 14–15

Про життя і діяльність Н.М. Бокій

Кіровоградський краєзнавчий музей: путівник / Кіровоградський краєзнавчий музей ; укл.: Н. М. Бокій, Р. Ф. Захарченко, В. О. Коляда [та ін.]. - Дніпропетровськ : Промінь, 1969. - 104 с. : іл.

Нінель Михайлівна Бокій// Лауреати обласної краєзнавчої премії ім. В.М.Ястребова. –Кіровоград: „КОД”,2014. – С. 48-49

Панченко К. І. Скіфська проблематика в дослідженнях Н. М. Бокій / К. І. Панченко // Наук. зап. Сер. : Іст. науки . -Кіроваград. Держ. пед. ун-т ім. Винниченка. – Кіровоград : РВВ КДПУ ім. Винниченка, 2014. – Вип. 21 : Актуальні проблеми археології та історії раннього залізного віку. – С. 80–87

Служіння науці та людям //Наукові записки. Серія: Історичні науки. Випуск № 12, 2009. – С.288-290

Тупчієнко М. Археологічна спадщина Н.М. Бокій. //З глибини віків. Нариси та статті з археології Кіровоградчини. - Вип. 1. - Кіровоград, 2012. - С. 16-24

Чорний О. В. Нінель Михайлівна Бокій – дослідник Мельгунівського кургану / О. В. Чорний // Наук. зап. Сер. : Іст. науки. – Кіровоград : РВВ КДПУ ім. Винниченка, 2014. – Вип. 21 : Актуальні проблеми археології та історії раннього залізного віку. – С. 73–79

Янчуков, Станіслав Миколайович. З іменем Володимира Ястребова / Станіслав Янчуков. - Кіровоград : Центрально-Українське вид-во, 2005. – С. 96., : портр, фото

Статті

Білошапка В. Золотоординське місто відкриває свої таємниці : Студентська експедиція біля с. Торговиці / В. Білошапка // Народне слово. - 2003. - 14 серпня. - С. 3 Бокій Н. Кіровоград-Ван: на шляху взаємопізнання та дружби / Н. Бокій, Козир І. // Народне слово. - 2007. - 16 жовтня. - С. 3

Бондар О. Перший в області / О. Бондар // Народне слово. - 2011. - 30 червня. - С. 2 : фото

Костенко, Світлана. Невтомний дослідник, чуйна людина... : До 80-річчя Нінелі Бокій / Світлана Костенко, Віктор Горовий // Народне слово. - 2017. - 29 червня. - С. 6 : фото

Кривенко В. Зникаючі сліди історії / В. Кривенко // Народне слово. - 2012. - 29 березня. - С. 14 : фото

Куманський Б. Сліди кімерійців і таємниці Торговиці / Б. Куманський // Народне слово. - 2007. - 23 червня. - С. 2

Куманський Б. Торговиця - як терра інкогніта / Б. Куманський // Народне слово. - 2007. - 26 липня. - С. 4

Мовчан О. М. Міжнародна історична конференція "Голодомор в Україні 1932-1933 рр." / Мовчан О. М. // Український історичний журнал. - 2004. - № 4. - С. 150-154

Орел С. Українська дорога в угорському всесвіті / С. Орел // Вечірня газета. - 2004. - 23 квітня. - С. 10

«Пам'яті Нінелі Михайлівни Бокій»// Археологія.- 2008.- № 4.-С.5-16

Подкопайло О. Археологічні дослідження Н.М.Бокій на території нашого району / О. Подкопайло // Сільське життя. - 2015. - 8 серпня. - С. 6 : фото

Пшеничний В. Історія - у знахідках розкопок / В. Пшеничний // Кіровоградська правда. - 2011. - 24 червня. - С. 2

Томашевська С. Істфак пам`ятає / С. Томашевська // Народне слово. - 2012. - 5 липня. - С. 20

Шмуратова С. Що рік - то більше загадок : Археологи продовжують розкопки в селі Торговиці Новоархангельського району / Шмуратова С. // Народне слово. - 2004. - 2 вересня. - С. 3

Шепель, Ф. На "Яві" до таємниць скіфів: (До 80-річчя Нінель Бокій) / Ф. Шепель // Вісті Світловодщини. - 2017. - 23 червня. - С. 8

Web-ресурси

Нінель Михайлівна Бокій – дослідник Мельгунівського кургану