Балановська Леоніда Миколаївна

Матеріал з wiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку
The printable version is no longer supported and may have rendering errors. Please update your browser bookmarks and please use the default browser print function instead.

Леоніда Миколаївна Балановська

народилася — 26.10.(7.11) 1883
місце народження — м. Шпола (нині Черкаської області)
дата смерті — 28.08.1960
місце смерті — м. Москва

Леоніда Миколаївна Балановська (26 жовтня (7 листопада) 1883, містечко Шпола, нині Черкаської області — 28 серпня 1960, Москва) — українська і російська співачка (сопрано).


Життя і діяльність

Її голос був здатний відобразити будь-яке почуття від найніжнішого ліризму до приголомшливого драматизму.
С. Левик


Балановська (по чоловікові Екскузовіч) Леоніда Миколаївна народилася в сім'ї бухгалтера. У дитячі роки жила в Єлисаветграді. Перші музичні знання отримала від матері-піаністки. Співу навчалася в Петербурзькій консерваторії (клас С. Цехановської) з 1902 по 1906 роки. У 1905 році дебютувала на оперній сцені, виконавши партію Джоконди ("Джоконда" А. Понк'єллі), замінила захворілу італійську співачку Л. Берленді на сцені Петербурзької "Нової опери" (антреприза А. А. Церетелі). Вражений творчою сміливістю і майстерністю Леоніди Балановської італійський співак Т. Руффо подарував їй свою фотографію з автографом: "Блискучій Джоконді мадам Балановській із захопленням!". Навесні 1906, на концерті в Петербурзі, вперше виконала партію Кундри (опера "Парсифаль" Р. Вагнера). У тому ж році дебютувала в партії Валентини на сцені петербурзького Маріїнського театру. У 1907 – 1908 роках виступала в Києві (антреприза С. Брикіна), в 1908-1919 і 1925-1926 роках була солісткою Московського Великого Театру, в 1919-1922 роках співала в Севастопольському оперному театрі, в 1922 році - в Ростові-на-Дону, в 1926-1933 роках (в деяких джерелах до 1928 року) - у Харківському театрі опери та балету. Артистка володіла голосом величезного діапазону, що дозволяв їй виступати в таких різних за характером партіях, як Февронія («Сказання про невидимий град Китеж и диву Февронию»), Кармен, Амнеріс; Мюзетта («Богема») та інших. Вважалася однією з кращих виконавиць вагнерівського репертуару, перша виконавиця на московській сцені партій Ортруди («Лоенгрін», 1902) і Брунгільди («Загибель богів», 1911). У 1916 виконала партію Маргарити в «Засудженні Фауста» Берліоза. Її голос "був здатний відобразити будь-яке почуття від найніжнішого ліризму до приголомшливого драматизму" (С. Левик). Л.В. Собінов відзначав її іскристий темперамент і безпосередність виконання. Її оперний репертуар налічував близько 40 партій - від драматичного та легкого сопрано до меццо-сопрано. Неодноразово виступала в концертах під керуванням В. Сафонова, в 1918 - перед червоноармійцями в Єлисаветграді виконувала твори М. Мусоргського і Р. Вагнера в ансамблі з піаністами Генріхом Нейгаузом і Каролем Шимановським. У 1921-1922 роках разом з Леонідом Собіновим брала участь в організації музичних навчальних закладів у Севастополі та Сімферополі. У 1923-1924 роках виступала в Новомиколаєвській опері (Новосибірському театрі опери та балету). У 1924 році викладала в Мінському музичному технікумі, в 1927-1933 - у Харківському музично-драматичному інституті, в 1933-1935 - в Бакинській консерваторії (зав. вокальної кафедри). З 1935 року по 1955 рік працювала в Московській консерваторії (з 1941 - професором). З 1935 року ще працювала і в музичному училищі при Московській консерваторії. В евакуації, з 1941 по1943 рік, працювала в Саратові, а в 1944-1948 - педагог хору в Московському Великому театрі. Виконувала романси М. В. Лисенка на тексти Шевченка «Чого мені тяжко», «Минають дні...», «Нащо мені чорні брови». В 1911 у Москві на вечорі, присвяченому 50-річчю з дня смерті Шевченка, у виставі «Назар Стодоля» грала роль хазяйки на вечорницях. Записувалася на грамплатівки в Москві ("Пате" / Pathé, 1913). З 6 дисків, на яких були записані арії з опер М. Римського-Корсакова, Дж. Верді, А. Понк'єллі і Р. Вагнера, зберігся один - "Смерть Ізольди" (з 3-го диска "Трістан та Ізольда"). Автобіографічні записки зберігаються в сімейному архіві родичів співачки. Зберігся єдиний запис співачки - Смерть Ізольди з опери Р. Вагнера "Трістан та Ізольда". Оркестр компанії Pathé. Запис 1913 року.


Пам’ять

Balanovska-Karmen.jpg

Фото. Л.М. Балановська. Кармен (у одноїм. Опері Ж. Бізе).


Balanovska-Boyachich.jpg

Фото. Л. М. Балановська і Боначич - Поппея Сабіна і Нерон (Нерон А. Рубінштейна).


Balanovska-Skazka.jpg

Фото. Л.М. Балановская. Цариця Мілітріса (Казка про царя Салтана М. Римського-Корсакова). Москва. Великий театр. Фото М. Сахарова і П. Орлова.


Balanovska-colegues.jpg

Фото. Л.М. Балановська з колегами.


Balanovska-Fevron.jpg

Фото. Л.М. Балановська–Февронія.


Balanovska-Brungilda.jpg

Фото. Л.М. Балановська. Брунгільда (Валькірія Р. Вагнера). Москва. Студія К. А. Фішер.

Бібліографія

Театральная энциклопедия. Т. 1 /Глав. ред. С. С. Мокульский.-М.:Советская энциклопедия, 1961.-1214 с. с илл., 12 л. илл.

Шевченківський словник:Том 1/Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР.—К.:Головна редакція УРЕ,1976.—С.55

Лисенко, Іван. Словник співаків України.—К., 1997.-С.21

Сікорська І. М. Баланівська Леоніда Миколаївна//Енциклопедія Сучасної України : в 25 т. / НАH України; Наук. тов-во ім. Т. Г. Шевченка; Координац. бюро Енциклопед. Сучасної України НАН України ; редкол. : І. М. Дзюба [та ін.]. - К. : [б. и.], 2001 - . Т.2.—К., 2003.—С.134

Українська музична енциклопедія/НАН України, Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського; редкол.: Г. Скрипник (гол.).-К.:Видавництво інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського, 2006.-Т.1:А-Д.-2006.-с.127-128

Владыкина-Бачинская Н. Собинов.—М.,1958.-С.196—197

Гозенпуд А. А. Русский оперный театр между двух революцій:1905—1917.—Л.,1975.-С.153—154

Левик С. Ю. Записки оперного певца.—2-е изд.—М.,1962.-С.60—61

Лесс А.Л. Титта Руффо.—М.,1983.-С.84—85

Дебют Балановской // Биржевые ведомости.-1906.-26 апреля

Л. Н. Балановская (Биографический очерк)//Театр.-1911.-№ 926.-С.8—9

Концерт А. М. Лабинского и Л.Н. Балановской //Известия.-Казань.-1924.-22 марта

Новое время — старые песни//Коммуна.-Самара.-1925.-26 июня

Лисенко І. З фантастичного дебюту //Культура і життя.-1983.-30 жовтня.-С.6

Лисенко І. Видатна співачка //Вітчизна.-1984.-№ 7

Гринев Н. Сквозь шум старого диска//Мелодия.-1984.-№4.-С.61


Web-ресурси

Балановская Леонида Николаевна http://slovari.yandex.ua/~книги/Отечественные%20певцы/Балановская%20Леонида%20Николаевна/?ncrnd=8653

Балановская Леонида Николаевна http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_biography/7616/Балановская

Балановська Леоніда Миколаївна http://uk.wikipedia.org/wiki/Балановська_Леоніда_Миколаївна

Леонида Балановская / Balanovskaya - Isoldes Liebestod http://www.youtube.com/watch?v=ao4Kq9KFk_4