Базилевський Володимир Олександрович

Матеріал з wiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку
The printable version is no longer supported and may have rendering errors. Please update your browser bookmarks and please use the default browser print function instead.

Володимир Олександрович Базилевський

Дата народження — 14.08.1937
Місце народження — с. Павлиш, Онуфріївський район, Харківська область, СРСР (нині Олександрійський район, Кіровоградська область, Україна)

Володимир Олександрович Базилевський (14 серпня 1937, селище Павлиш Онуфріївського району (нині Олександрійського району Кіровоградської області) – український поет, прозаїк, літературознавець.



Життя і діяльність

Мінімум слів – максимум змісту…
В. Базилевський


Володимир Базилевський народився 14 серпня 1937 року в селі Павлиш Онуфріївського району (нині Олександрійського району) на Кіровоградщині в сім’ї службовця. Дитинство Володимира минало у селі Байдакове, яке було за сім кілометрів від Павлиша. Свої перші твори він написав у шкільні роки, до того ж багато читав і по закінченні школи вже досить вільно орієнтувався у вітчизняній та зарубіжній класиці. У 1962 році Володимир закінчив філологічний факультет Одеського університету ім. І. Г. Мечникова. У різні роки він працював завідувачем сільського клубу, будівельником, кореспондентом газети «Чорноморська комуна» (Одеса).

Понад 20 років Володимир Базилевський жив у Кіровограді (нині – Кропивницький), у краї, який прославився великими літературними іменами, культурними надбаннями, що стали гордістю всієї України. Працював кореспондентом газети «Кіровоградська правда», старшим редактором дніпропетровського видавництва «Промінь», очолював літературну студію «Сівач», був членом обласного літоб’єднання «Степ».

Друкуватися письменник почав 1954 року. Журналіст обласної газети, крім поезій, писав нариси і документальні повісті, невідривно стежив за всім українським літературним процесом. І саме тоді, в кіровоградський період, він просто «зробив себе». Згодом про часи, прожиті у місті, Володимир Базилевський напише у вірші «Провінціальна елегія»

На початку 1980-х років Володимир Базилевський переїхав до Києва. Невдовзі виняткова працелюбність поставила нашого земляка в один ряд з найвідомішими українськими письменниками.

І де б він не був, «коріння дерева лишається в землі». Рідна земля Кіровоградщини, на якій народився і виріс, яка дала наснагу до написання перших віршованих рядків, завжди зримо чи незримо присутня у його творах, залишається його основою і фундаментом.

За віком Базилевський належить до покоління «шістдесятників» (дебютував збірками «Ятрань» і «Рівновага» 1968 p.), хоч у літературі його ім’я набуло розголосу в кінці 70-х – на початку 80-х років, коли вийшли поетичні збірки «Побачення з тобою» (1978), «Допоки музика звучить» (1982), «Чуття землі небесне» (1983), «Труди і дні» (1984) та ін. Виходили з-під його пера й книжки нарисів, документальних повістей («Делегат конгресу», «Земля двох морів» тощо), які, однак, не стали домінуючими у творчості. З 1972 року Володимир Базилевський – член Спілки письменників України.

Базилевський-поет – прибічник тієї стильової лінії, якій притаманна ясність і точність форми, ощадливість вислову, концентрованість образної думки, схильність до антиномічно гострої психологічної рефлексії. Його лірична стихія – це замисленість, майже притишена розмова з собою, що проявляється, однак, не в просторій розповіді (класичний жанр медитації), а в спалахах думки, оповитої таким же гострим, по-різному забарвленим почуттям. Завжди можна впізнати Базилевського за цим його глибинним, гіркувато-іронічним лаконізмом, де, справді, словам тісно, зате просторо душі, уяві, емоціям: «Усе, як і було, усе, як і було. От тільки лободою, як лісом, поросло. Усе, як і було, усе, як і було. От тільки рідні лиця з водою понесло. Під косогором сядь – і руку до чола. Шумить, шумить, шумить билинна ковила».

«Просвітлений вершник і книжник», він знає і вміє передати – й темні, «нічні», моменти сокровенного стану людської душі. Саме присутність цих нот у загальному просвітленому звучанні лірики Володимира Базилевського тільки додає їй більшої правдивості й душевної щирості.

Лірика Базилевського заснована на постійних перетвореннях і піднесеннях: звичайного факту – в драму духу чи його торжество, пейзажу – в метафору психологічного стану поета. Це постійна взаємодія побутового й буттєвого, «земного» й «небесного».

Природна людська любов до життя змагається в цій ліриці з болем втрат, прагнення схопити якийсь прикметний момент – з надзвичайно гострим відчуттям шаленого «темпоритму» сьогоднішнього часу. У Базилевського це відчуття переростає в своєрідну філософську драму, відбиту в багатьох творах, зокрема у вірші «Там вибирали плоскінь...».

Серед поетичних збірок В. Базилевського, що побачили світ в останні десятиліття («Світлом єдиним», «Украдене небо», «Тепер і тут», «Лук і Ліра», «Читання попелу» та ін.), найбільший інтерес становить, без сумніву, «Вертеп». Давня художня колізія – світ як вертеп (на протилежність храмові, яким він мав би бути) і поет у ньому як страдник і пророк – вирішується автором в такому особистісному плані, який не залишає місця для будь-яких «підозр» щодо літературної стилізації взагалі.

Володимир Базилевський не боїться торкатися наших національних ран, шукаючи причини їх не тільки назовні – в нападах, поневоленнях, колонізаціях, а й у внутрішньому житті нації. Тут він не те що антиромантичний, а й, без сумніву, неромантичний і несентиментальний. З особливою тривогою говорить поет про небезпеки й загрози, які літають над рідною мовою українського народу (вірш «Плач по загиблому Шумеру»).

Разом з тим уміщена в цій же збірці поема «Під флейтою ангела» красномовно засвідчує, на які шпилі радісного вітання світу і урочистого, «божественного» злиття з природою може здійматися цей поет: «Занадто ти довго хилив свою голову долу, оголена шия – спокуса для ката і хама. Випростуй поставу і слухай під Києвом соло у травні, коли в небесах відчиняється брама».

Вірші Базилевського перекладено болгарською, угорською, румунською та іншими мовами.

Володимир Базилевський відомий також і як талановитий критик-есеїст («І зав’язь дум, і вільний лет пера», «Лук Одіссеїв», «Холодний душ історії»).

Нагороди

Володимир Олександрович Базилевський – автор більше сорока поетичних збірок, художньо-документальної прози, критичних праць, нарисів. Нагороджений кількома вагомими літературними преміями і відзнаками:

- 1972 – Кіровоградська обласна премія імені Юрія Яновського;

- 1990 – Літературна премія імені Павла Тичини;

- 1996 – Державна премія України імені Тараса Шевченка;

- 2004 – Літературна премія імені Володимира Свідзінського;

- 2006 – Літературна премія імені Євгена Плужника;

- 2012 – Літературно-мистецька премія імені Пантелеймона Куліша;

- 2012 – Літературна премія імені Володимира Сосюри;

- 2016 – Літературна премія імені Івана Багряного;

- 2019 – Літературна премія імені Євгена Маланюка.


Світлини

Bazylevsky2.jpg

Володимир Базилевський на могилі Степана Руданського


Bazylevsky3.jpg

Володимир Базилевський на відпочинку


BazylevskyiVO4.jpg

Володимир Базилевський: «Свого життя без книжки уявити не можу…»

Бібліографія

Основні видання творів В. Базилевського

Вертеп : вибрані твори / В. О. Базилевський ; авт. передм. Л. М. Новиченко ; ред. Т. В. Майданович. – К. : Криниця, 2004. – 606,[2] с. : портр.

Вибране : поезія / Володимир Базилевський. – К. : Дніпро, 1987. – 238,[1] с.

Вокзальна площа : цикли та поеми / В. О. Базилевський. – К., 1995. – 106 с.

Гони : поезії / В. О. Базилевський. – Дніпропетровськ : Промiнь, 1971. – 94 с. : іл.

Делегат конгресу : документальна повість / Володимир Базилевський. – Дніпропетровськ : Промінь, 1975. – 166 с.

Допоки музика звучить : поезії / Володимир Базилевський. – К. : Дніпро, 1982. – 189 с. : 1 арк. портр.

Евтерпа в снігах : поезії 2018-2019 рр. / В. О. Базилевський. – К. : Укр. письменник, 2020. – 294,[2] с.

Замах на Бога / Володимир Базилевський ; сост. С. Козак. – К. : Літературна Україна, 2014. – 121 с.

Земля двох морів: Добружанський щоденник / Володимир Базилевський. – Дніпропетровськ : Промінь, 1978. – 158 с.

І зав’язь дум, і вільний лет пера : літ.-критич. ст., есе, студія одного вірша / Володимир Базилевський. – К. : Рад. письменник, 1990. – 316,[2] с.

Колодязь : вірші та поема / Володимир Базилевський. – К. : Рад. письменник, 1988. – 232,[6] с. : 1 арк. портр.

Лук і Ліра : поезії / В. О. Базилевський. – К. : Фенікс, 2016. – 255,[1] с.

Обираю тривогу : нариси / Володимир Базилевський. – Дніпропетровськ : Промінь, 1982. – 157,[2] с. Побачення з тобою : поезії / Володимир Базилевський ; худ. К. К. Чернишов. – Дніпропетровськ : Промiнь, 1978. – 110 с. : іл.

Поклик простору : поезії / В. О. Базилевський. – К. : Молодь, 1977. – 107,[4] с. : іл.

Пора перельоту : вірші, поема / В. О. Базилевський. – К. : Рад. письменник, 1974. – 88 с. : іл.

Рівновага : поезії / Володимир Базилевський. – Дніпропетровськ : Промiнь, 1968. – 76 с. : іл.

Світлиця : поезії / Володимир Базилевський. – К. : Молодь, 1977. – 79 с.

Світлом єдиним : поезії / Володимир Базилевський. – Дніпропетровськ : Промінь, 1983. – 68,[3] с. : іл.

Талант і талан : есії, статті, інтерв’ю, діалоги / В. О. Базилевський. – К. : Український письменник, 2021. – 862,[3] с. : портр.

Тепер і тут : трикнижжя / Володимир Базилевський ; ред. Віктор Погрібний. – Кіровоград : Степ, 2012. – 167 с. : фото, портр.

Труди і дні : поезії / Володимир Базилевський. – К. : Рад. письменник, 1984. – 182 с. : іл.: 1 арк. портр.

У садах Вернадського й Шардена : поезії : 2020 / В. О. Базилевський. – К. : Щек, 2021. – 219,[1] с.

Украдене небо : поезії / Володимир Базилевський. – К. : Укр. письменник, 1999. – 111 с.

Холодний душ історії : есеї, статті / Володимир Базилевський. – К. : Ярославів Вал, 2008. – 673,[3] с. : портр.

Читання попелу : Поезії / Володимир Базилевський,. – К. : Фенікс, 2007. – 384 с.

Чуття землі небесне : поезії / Володимир Базилевський. – К. : Молодь, 1983. – 79 с.

Ятрань : поезії / Володимир Базилевський. – К. : Молодь, 1977. – 46 с.

Публікації в періодичних виданнях

Аргонавти нової ери? : Із імпресій та медитацій анахроніста / В. Базилевський // Дніпро. – 2009. – № 10. – С. 165-174.

Весна запахуща : вірш / В. Базилевський // Дніпро. – 2009. – березень. – С. 13.

Вік непотебний калічить... : вірш / В. Базилевський // Кіровоградська правда. – 2000. – 23 травня. – С. 3.

Вірші / В. Базилевський // Степ. – 2014. – № 2. – С. 54-62 : фото

Внутрішній простір / В. Базилевський // Літературна Україна. – 2006. – 9 лютого. – С. 1, 7.

Воскресіння мертвих : поезія / В. Базилевський // Березіль. – 2006. – № 5. – С. 19-31.

Впритул життя і смерть / В. Базилевський // Літературна Україна. – 2004. – 21 жовтня. – С. 5.

Все ти, все ти ... : вірші / В. Базилевський // Березіль. – 2001. – № 7-8. – С. 24-32.

Входження в небо. Олександр Олесь (1878-1944) / В. Базилевський // Слово «Просвіти». – 2012. – 2-8 лютого. – С. 8-9.

Голос із того і цього світу / В. Базилевський // Дніпро. – 1997. – № 7-8. – С. 124-127.

Два есеї / Володимир Базилевський // Вежа. – 2017. – № 36. – С. 4-57.

Доба підмін / Володимир Базилевський // Степ. – 2013. – № 2. – С. 3-11 : фото.

Добірка віршів / В. Базилевський // Літературна Україна. – 2004. – 30 вересня. – С. 8.

Дух каганату : Відкритий лист поетові-харків’янину Олексію Ковалевському / В. Базилевський // Київ. – 2004. – №9. – С. 161-165.

Епічний час Києва : Київські билини – чужі вони чи й свої? / В. Базилевський // Кур’єр Кривбасу. – 2004. – №179-181. – С. 219-236.

Епоха мертвої води : поезії / В. Базилевський // Літературна Україна. – 2008. – 23 жовтня. – С. 7.

Етюди про мову. Вступне слово – рецензія / В. Базилевський // Березіль. – 2003. – №5-6. – С. 149.

Жорстока ноша : поезія В. Швеця / В. Базилевський // Літературна Україна. – 1998. – 28 січня. – С. 3.

З «Нотатника мартопляса» : вірші / В. Базилевський // Кур’єр Кривбасу. – 2000. – липень. – С. 30-39.

З книги «Образ душі» / В. Базилевський // Березіль. – 2001. – № 11-12. – С. 174-184.

З нуртів і пущ : вірші / В. Базилевський // Кур’єр Кривбасу. – 2001. – серпень. – С. 63-78.

З переспівів та варіацій : З аккадської літератури / В. Базилевський // Кур’єр Кривбасу. – 2005. – №192. – С. 113-122.

З рукопису «Читання попелу» / В. Базилевський // Сучасність. – 2002. – № 7-8. – С. 5-10.

З тих, хто залишається... / В. Базилевський // Народне слово. – 2007. – 31 липня. – С. 3.

Замах на Бога; Відбування життя : Публіцистика / В. Базилевський // Степ. – 2012. – №1-2. – С. 53-58.

Імпресії і медитації / В. Базилевський // Березіль. – 2003. – №1-2. – С. 135.

Київські елегії : з книги «Віварій» / В. Базилевський // Вітчизна. – 1997. – № 7-8. – С. 29-35.

Кологривий та інші / Володимир Базилевський // Українська літературна газета. – 2022. – № 19 (вересень). – С. 14.

Крик зайця : поезії / В. Базилевський // Літературна Україна. – 2000. – 10 лютого. – С. 4.

Літання у череві кита : З рукопису книги «Образ душі» / В. Базилевський // Кур’єр Кривбасу. – 2004. – № 176 . – С. 176-187.

Лук і Ліра / В. Базилевський // Степ. – 2017. – № 2. – С. 8-13.

Маршал Вінграновський / В. Базилевський // Літературна Україна. – 2005. – 18 серпня. – С. 7.

Математика поезії / В. Базилевський // Кур’єр Кривбасу. – 2001. – № 134, 135. – С. 175-179.

Механіка абсурду : з дражливих імпресій та медитацій / В. Базилевський // Літературна Україна. – 2010. – 27 травня. – С. 1, 4, 8.

Мов камінь із праці : поезії / В. Базилевський // Березіль. – 2009. – № 3-4. – С. 9-15.

Отруєння міфом : відповідь опонентам / В. Базилевський // Дніпро. – 1998. – № 11-12. – С. 107-134.

«Під небом, де тисячі значень...» : Поезії / В. Базилевський // Березіль. – 2000. – № 11-12. – С. 10-20.

Пізні квіти : поезія / В. Базилевський // Березіль. – 2005. – № 9. – С. 146-158.

Політ у глибину / В. Базилевський // Київ. – 2005. – № 12. – С. 153-157.

Про лукаві ламентації «не останньої письменниці...» і не тільки / В. Базилевський // Літературна Україна. – 2010. – 26 серпня. – С. 3.

Про честь і гріх / Володимир Базилевський // Слово «Просвіти». – 2017. – № 23 (8-14 червня). – С. 13 : фото.

Пропащий час : поезії / В. Базилевський // Літературна Україна. – 2011. – 10 березня. – С. 8.

Рветься тканина життя : Вірші / Володимир Базилевський // Березіль. – 2013. – № 5-6. – С. 2-10.

Розуміння поезії / В. Базилевський // Кур’єр Кривбасу. – 2003. – №169. – С. 133-154.

Старість за Ціцероном (З рукопису «Образ душі») / В. Базилевський // Київ. – 2002. – №12. – С. 128-145.

Старовинні забави й сучасні метеморфози / В. Базилевський // Літературна Україна. – 2006. – 27 липня. – С. 1, 6.

Стіна : поезії / В. Базилевський // Літературна Україна. – 2011. – 23 червня. – С. 8-9.

Тут, де немає нас ... : поезія / В. Базилевський // Літературна Україна. – 2006. – 7 вересня. – С. 5.

Убієнна книга: іспит через 40 років / В. Базилевський // Літературна Україна. – 2008. – 22 травня. – С. 6.

Уроки поезії. Леонід Первомайський / В. Базилевський // Дивослово. – 2008. – № 5. – С. 55-57.

Холодний чар попелу / Т. Дігай // Літературна Україна. – 2008. – 10 липня. – С. 4.

Хтось там, десь там, колись там... : добірка віршів / В. Базилевський // Літературна Україна. – 2001. – 8 лютого. – С. 5.

Цеховий майстер Дмитро Іванов / В. Базилевський // Степ. – 2016. – № 2. – С. 78-83 : фото.

Циганський вітер : поезія / В. Базилевський // Кур’єр Кривбасу. – 2006. – № 202 (вересень). – С. 88-101.

Чорним на золотому : поезії / В. Базилевський // Кур’єр Кривбасу. – 2003. – №165. – С. 79-91.

Шлях до кастальських джерел / В. Базилевський // Кур’єр Кривбасу. – 1998. – жовтень. – С. 124-152.

Я волів залишитися самим собою... : відповіді на запитання критика Євгена Барана / В. Базилевський // Кур’єр Кривбасу. – 2000. – № 123. – С. 95-113.

«Я заглиблювався в історію не з парадного, а з чорного ходу» / Володимир Базилевський // Березіль. – 2013. – № 5-6. – С. 10-25.

Література про життя і діяльність

Базилевський В. Миттєвості літературного процесу : відповіді на запитання анкети / В. Базилевський // Літературна Україна. – 2002. – 7 лютого. – С. 6.

Бондар В. Володимир Базилевський: «Степ дав розгін моїм чуттям і думкам...» : портрет зблизька / В. Бондар // Літературна Україна. – 2009. – 22 січня. – С. 1, 5.

Василишин Олег. Поетичне оголення душі / Олег Василишин, Ігор Фарина // Вежа. – 2023. – № 39-40. – С. 339-346.

Камінський Ю. «Допоки музика звучить» : В. Базилевському – 60 років / Ю. Камінський // Вечірня газета. – 1997. – 14 серпня.

Кодак Микола. Час – категорія дієслівна! : [В. Базилевський «Украдене небо», К. : Укр.письменник, 1999] / Микола Кодак // Київ. – 1999. – № 11-12. – С. 136-137.

Корінь Антоніна. Володимир Базилевський: «Творчість письменника обумовлена природою і якістю його таланту...» / Антоніна Корінь // Вежа. – 2021. – № 43-44. – С. 236-240.

Куманський Б. Починали з літоб’єднання / Б. Куманський // Народне слово. – 2004. – 13 липня. – С. 3.

Кухарук Р. Неначе кров із серця / Р. Кухарук // Вежа . – 2003. – № 13. – С. 248-254.

Лауреати премії імені Володимира Свідзинського за 2003 рік // Літературна Україна. – 2004. – 7 жовтня. – С. 2.

Любарський Р. Володимир Базилевський: «Чесних критиків одиниці» / Р. Любарський // Народне слово. – 2012. – 22 березня. – С. 14.

Могилюк В. «Ріка витікає, збігають струмочки і дні...» : [В. Базилевський. «Украдене небо», К. : Укр.письменник,1999] / В. Могилюк // Вечірня газета. – 2000. – 1 грудня. – С. 13.

Панченко В. Базилевський Володимир / В. Панченко // Народне слово. – 2000. – 5 лютого. – С. 4.

Погрібний В. Рицар поетичної пристрасті : до 60-річчя В. Базилевського / В. Погрібний // Кіровоградська правда. – 1997. – 16 серпня.

Прокоф’єв Іван. Проникливість духовного зору / Іван Прокоф’єв // Придніпров'я. – 2022. – 13 серпня. – С. 2 : фото.

Слабошпицький М. «...То скажу вам усе» : кілька зауваг про поезію Володимира Базилевського / М. Слабошпицький // Літературна Україна. – 2005. – 28 квітня. – С. 4.

Слабошпицький Михайло. Без нього важко уявити нашу поезію / Михайло Слабошпицький, Володимир Базилевський // Степ. – 2017. – № 2. – С.

Трикнижжя Володимира Базилевського // Народне слово. – 2013. – 7 березня. – С. 10.

Шульга В. Володимиру Базилевському : вірш / В. Шульга // Новомиргородщина. – 1997. – 16 серпня.

Web-ресурси

Базилевський Володимир : Творчість (Клуб поезії)

Володимир Базилевський. Із книги «Тетраптих» (Літературно-художній та громадсько-політичний журнал письменників України «Вітчизна»)

Володимир Базилевський. Добірка віршів (Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка)

Володимир Базилевський. Збірка віршів «Чуття землі небесне» (Анумо знову віршувать!)

Володимир Базилевський: «Душа вогню» (Слово просвіти)

Володимир Базилевський: «Щоб порятувати світ, людині спершу треба порятуватися самій…» (Українська літературна газета)

Клименко Олександр. Володимир Базилевський: «Велика література – духовна за своєю суттю…» (Літакцент)

Корінь Антоніна. «Крила книги – крила мої» : про читацьке щастя спілкування (Літературно-меморіальний музей І.К. Карпенка-Карого)

Корінь Антоніна. Володимир Базилевський: «творчість письменника обумовлена природою і якістю його таланту…» (Народне слово)

Лауреат Шевченківської премії Володимир Базилевський передав Кіровоградщині книги та архіви (Дозор)

Литвиненко Сергій. Рецепція духовного світу героїв античних міфів у поезії Володимира Базилевського (Освітня соціальна мережа KazEdu)

Хворост Люцина. Володимир Базилевський: «Я заглиблювався в історію не з парадного, а з чорного ходу» (Харківська обласна організація Національної спілки письменників України)

«Я пишу, отже, живу» : кропивницький поет, публіцист, літературознавець Володимир Базилевський відзначає 85-річчя (Кропивницька міська рада)

«Я пишу, отже, живу…» : (до 85-річчя від дня народження Володимира Базилевського) (Літературно-меморіальний музей І.К. Карпенка-Карого)