Бабан Віталій Юрійович
Віталій Юрійович Бабан (09 березня 1994, с. Олексіївка, Добровеличківський район, Кіровоградська область, Україна – 14 червня 2014, м. Луганськ, Україна) – український військовослужбовець, десантник, сержант Збройних сил України.
Життя і діяльність
Віталій Бабан народився 1994 року в селі Олексіївка Добровеличківського району Кіровоградської області. Закінчив 9 класів Олексіївської загальноосвітньої школи. Проходив військову службу за контрактом в Дніпропетровській десантній бригаді. Військове звання – сержант, головний сержант взводу, командир відділення 25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади Високомобільних десантних військ ЗС України, в/ч А1126, смт Гвардійське, Дніпропетровська область.
13 червня 2014 року десантники готувались до відправлення в зону проведення АТО. У ніч на 14 червня трьома військово-транспортними літаками Іл-76 МД з інтервалом у 10 хвилин вони вилетіли в Луганський аеропорт на ротацію особового складу. На борту також була військова техніка, спорядження та продовольство.
14 червня о 0:40 перший літак (бортовий номер 76683), під командуванням полковника Дмитра Мимрикова приземлився в аеропорту. Другий Іл-76 МД (бортовий номер 76777), під керівництвом командира літака підполковника Олександра Бєлого, на борту якого перебували 9 членів екіпажу 25-ї мелітопольської бригади транспортної авіації та 40 військовослужбовців 25-ї Дніпропетровської окремої повітряно-десантної бригади, о 0:51, під час заходу на посадку на аеродром міста Луганськ, на висоті 700 метрів, був підбитий російськими терористами з переносного зенітно-ракетного комплексу «Ігла». В результаті терористичного акту літак вибухнув у повітрі і врізався у землю поблизу території аеропорту. 49 військовослужбовців – весь екіпаж літака та особовий склад десанту – загинули. Третій літак за наказом повернувся в Мелітополь.
Минуло більше 40 діб, перш ніж десантників поховали: українські військові збирали рештки тіл загиблих, влада домовлялася з терористами про коридор для евакуації, у Дніпрі проводились експертизи ДНК для ідентифікації.
26 липня Віталія поховали на кладовищі села Олексіївка Добровеличківського району.
У загиблого воїна залишились мати Оксана Василівна, батько Юрій, сестра Ірина.
Нагороди
Віталій Бабан нагороджений орденом «За мужність» III ст. (20.06.2014, посмертно) – за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу та нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно).
Пам’ять
12 грудня 2014 року в селі Олексіївка Добровеличківського району на фасаді будівлі Олексіївської ЗОШ І-II ступенів, де навчався Віталій Бабан, встановлено меморіальну дошку.
13 червня 2015 року в Дніпрі на Алеї Героїв до роковин загибелі військових у збитому терористами літаку Іл-76 встановили пам’ятні плити з іменами загиблих воїнів.
18 червня 2016 року на території військової частини А1126 в смт Гвардійське урочисто відкрили пам’ятник воїнам-десантникам 25-ї повітряно-десантної бригади, які героїчно загинули під час бойових дій в зоні проведення АТО. На гранітних плитах викарбувані 136 прізвищ, серед них і прізвища 40 десантників, які загинули у збитому в Луганську літаку.
У селі Олексіївка Добровеличківського району вулицю Леніна перейменовано на вулицю Віталія Бабана. На цій вулиці розташована Олексіївська сільська рада за адресою вул. Віталія Бабана, 1б.
Бібліографія
Він загинув за Україну // Сільське життя (Добровеличківський р-н). – 2016. – 25 червня. – С. 3
З міст і районів // Народне слово. – 2014. – № 54 (11 грудня). – С. 4
Книга пам’яті військовослужбовців Збройних Сил України, які загинули, захищаючи суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України / М-во оборони України, Нац. військово-історичний музей України. – К.: ЛАТ& Кн. 2: Запорізька область, Івано-Франківська область, Київська область, місто Київ, Кіровоградська область, Автономна Республіка Крим, Луганська область, Львіська область / упор., ред. Ярослав Тинченко. – 2017. – С. 238
Кришень А. Добровеличківщина вшанувала земляка-героя – Віталія Бабана / Альона Кришень // Сільське життя (Добровеличківський р-н). – 2014. – 2 серпня. – С. 1-3
Кришень А. Вшанували пам’ять загиблого героя / Альона Кришень, Світлана Кисельова // Сільське життя (Добровеличківський р-н). – 2014. – 13 грудня. – С. 3
Семенюк Д. «Усміхнений боєць» Віталій Бабан / Дмитро Семенюк // Первая городская газета. – 2018. – 19 апреля. – С. 2 : фот.
Тільнова І. Герої не вмирають... / І. Тільнова // Нова газета. – 2014. – 26 червня. – С. 18
Web-ресурси
Бабан Віталій Юрійович (Вікіпедія)
Бабан Віталій Юрійович (Книга пам’яті полеглих за Україну)
Бабан Віталій Юрійович (Український меморіал)
Вони загинули за нас. «А мати жде...» («День»)
Стали відомі прізвища усіх, хто загинув у збитому ІЛ-76 (Українська правда)