Євтушенко Дометій Гурійович
Євтушенко Дометій Гурійович — (19 серпня 1893, Стара Осота ( нині Олександрівського району Кіровоградської області) —17 березня 1983 р., м. Київ) - український співак (баритон), вокальний педагог, професор, заслужений діяч мистецтв УРСР (1943).
Життя і діяльність
Дометій Гурійович Євтушенко народився 19 серпня 1893 року в селі Старій Осоті (нині Олександрівського району Кіровоградської області).
Наймитував на цукроварні поміщика Терещенка у своєму селі. Навчався в Головківській учительській школі, де керував хором і виступав як соліст. Пізніше викладав співи в Чигиринській гімназії. Влітку 1919 р. його запросили в музично-драматичну групу К. Дубініна на посаду актора й хормейстера. У серпні 1920 р. на запрошення Г. П. Юри став актором і хормейстером Державного драматичного театру ім. І. Я. Франка. Навчався в Державному музично-драматичному інституті ім. М. В. Лисенка (1923-1927), в класі професора Олени Муравйової, паралельно — на диригентському факультеті. Був серед перших солістів організованого в 1925 р. Київського радіоцентру. Одночасно керував його вокальним ансамблем.
У 1931 році - затверджений завідуючим кафедрою сольного співу Інституту ім. М. В. Лисенка. 3 1939 р.- професор Київської державної консерваторії.
У 1941–1943 роках перебував в евакуації у Башкирії. З 1942 року працював у Київській консерваторії, що перебувала в Свердловську (нині Єкатеринбург). Від 1944 року — у Києві.
Дометій Юрійович Євтушенко виховав плеяду співаків і співачок: Віру Борисенко, Галину Шоліну, Елеонору Томм, Ніну Гончаренко, Михайла Шевченка, Віру Любимову, Павла Кармалюка, Ренату Бабак, Віру Багацьку, Ірину Вілінську, Олександра Архипова, Владлена Грицюка, Остапа Дарчука, Віктора Куріна.
Професор Дометій Євтушенко з випускниками свого вокального класу, 1964 рік.
Згадує український співак Курін Віктор Миколайович: “Профессор Евтушенко Дометий Гурьевич, в класс которого я попал в консерватории, был прекрасным специалистом, тогда он был завкафедрой сольного пения, из его класса вышли Павло Кармалюк, Элеонора Томм, Александр Архипов (впоследствии солист Большого), Остап Дарчук.” Д. Ю. Євтушенко автор теоретичної праці «Роздуми про голос» (Київ, 1979). Нагороджений двома орденами Трудового Червоного Прапора, медалями.
Помер Дометій Юрійович Євтушенко 17 березня 1983 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.
Могила Д. Євтушенка на Байковому кладовищі
Пам’ять
В Києві, в аудиторії № 34 Національної музичної академії України імені Петра Чайковського, де працював Дометій Євтушенко, встановлено мармурову меморіальну дошку.
Меморіальна дошка
Бібліографія
Євтушенко Д.Г. Роздуми про голос: нотатки педагога – вокаліста / Дометій Гурійович Євтушенко. – К.: Муз. Україна, 1979. – 91 с.
Євтушенко Д. Г. Питання вокальної педагогіки. Історія, теорія, практика /Д.Г.Євтушенко, М.Михайлов-Сидоров.–К. : Мистецтво, 1963.–339 с.
Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989.. Словникова частина. — Т. 2. — С. 650.
Український радянський енциклопедичний словник. — Т. 1. — К., 1966. — С. 707.
Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 4. — Київ, 1979. — С. 81.
Український радянський енциклопедичний словник. У 3-х т. Т. 1. — 2-ге вид. — К., 1986. — С. 606.
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядники: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський. За редакцією А. В. Кудрицького. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — ISBN 5-88500-071-9. — С. 232—233.
Гнидь Б. П. Виконавські школи України. — К.: НМАУ, 2002.
Web-ресурси
Євтушенко Дометій Гурійович http://uk.wikipedia.org/wiki/
Віктор Курін. Рядки зі щоденника. Частина 1. http://viktor-kurin.narod.ru/1photoalbum.html