Григорович Віктор Іванович
Григорович Віктор Іванович ( 30 квітня 1815, Балта, тепер Одеської області — 19 грудня 1876 р. , Єлисаветград, (нині Кіровоград) — видатний славіст, палеограф, педагог, член-кореспондент Петербурзької Академії Наук, член багатьох іноземних наукових товариств. Один з основоположників слов'янської філології.
Життя і діяльність
Гой ты, пахарь славянской земли! Про тебя мы пропели былину…
Н.Ф. Марков
Віктор Іванович народився і виріс в сім'ї чиновника. Навчався в Балті та Умані в базиліанському училищі, потім - у Харківському університеті (1830-1833 рр.). Далі вивчав класичну філологію і філософію в Дерптському університеті. У 1839 році отримав запрошення на щойно відкриту кафедру історії слов’янських прислівників у Казанському університеті, де викладав грецьку мову, читав лекції з слов’янської літератури. Цього ж часу видав дві наукові праці: «Дослідження про церковнослов'янську говірку, засновані на вивченні її в найдавніших пам'ятках, на історичних свідченнях і ставленні її до новітніх прислівників» та «Короткий огляд слов'янських літератур».
У 1842 році Григорович отримав магістерський ступінь за дослідження «Досвід викладу літератури слов'ян у її найголовніших епохах». У дисертації була зроблена спроба простежити загальні закономірності розвитку літератури слов’янських народів на різних етапах, дана періодизація історії слов’янської літератури від часу виникнення до XIX століття.
У 1844-1847 рр.. Григорович почав поїздку до балканських володінь Османської імперії з метою знайомства з рукописними джерелами южнослав’янських монастирських сховищ, мало відомих європейським і російським славістам, вивчення на місцях живих мов і діалектів, побуту (у т. ч. релігійного), історії та фольклору южнослов’янських народів. У Стамбулі Григорович відвідав бібліотеку Єрусалимського Патріархату, в Австрії ознайомився із зібранням стародавніх слов’янських рукописів австрійського консула А. Михановича. Працював з книжковими та архівними зібраннями на Афоні, коротко описавши найбільш цікаві. У загальній складності Григорович переглянув біля 580 томів слов’янських і грецьких рукописів і опублікував короткі відомості про найважливіші з них. Подорожуючи по західнослов'янських землях, придбав ряд цінних рукописів, але видати їх не зміг. Привіз до Росії Хлудовський псалтир. У 1848 році, після повернення, опублікував «Нарис подорожі по Європейській Туреччині».
У 1849 році Григоровича було переведено з Казанського в Московський університет, де він працював протягом одного семестру. Взимку 1850 року повернувся до Казані, де одночасно з лекціями в університеті проводив заняття з слов’янської палеографії в Казанській Духовній Академії (на запрошення Казанського архієпископа Григорія (Постнікова)). З 1865 року працював у, щойно заснованому в Одесі, Новоросійському університеті на посадах першого декану історико-філологічного факультету і професора кафедри слов'янознавства. 11 років пропрацював Григорович в Одесі і залишив по собі самі вдячні спогади і цілу школу славістів, істориків і археологів.
В жовтні. 1876, після виходу у відставку, переїхав до Єлисаветграда, де планував вивчати духовні скарби місцевих старообрядців, особливо коштовного лицевого Євангелія Покровської церкви єдиновірців, написаному на пергаменті XIV-XV століттях. Крім того мав намір викладати в Єлисаветградському земському реальному училищі, в якому вже працювали його учні М.Р. Завадський, В.М. Ястребов та інші. Але не судилося здійснитися його планам, бо того ж 1876 року Віктор Іванович Григорович раптово помер.
Пам’ять
Фото. Віктор Іванович Григорович
Фото. В.І. Григорович. Фототипія. Кінець 60-х рр. XIX ст.
Фото. Пам'ятник В.І. Григоровичу на Рівнянському кладовищі в Єлисаветграді (скульптор Б.В. Едуардс, архітектор О.Й. Бернардацці)
Фото. Сучасний вигляд пам'ятника В.І. Григоровичу на Рівнянському кладовищі в Кіровограді
Фото. Погруддя В.І. Григоровича (архітектор А. Губенко) перед центральним входом до Кіровоградського машинобудівного коледжу (колишнє Єлисаветградське земське реальне училище)
Фото. Титульна сторінка роботи В.І Григоровича «Заметки о Солуне и Корсуне»
Фото. Титульна сторінка роботи В.І Григоровича «Записки антиквара»
Бібліографія
Григорович Виктор Иванович Славянские наречия : Лекции: Отдельный оттиск из "Русского Филологического Вестника" / Виктор Григорович, 1884. - 158 с.
Памятник профессору В.И. Григоровичу на могиле его в Елисаветграде [Текст] : [Сборник], 1894. - 83 с.
Сергеев, Александр Васильевич. Исторические взгляды В. И. Григоровича [Текст] / Александр Сергеев, 1978. - 134 с.
Кротов О. Пам"ятник орачеві слов"янської культури - наша гордість і ганьба [Текст] / О.Кротов // Народне слово. - 2001. - 19 квітня. - С. 3
Шевченко С. Видатний славіст [Текст] / С. Шевченко // Кіровоградська правда. - 2003. - 9 січня. - С. 2
Щербань, Тетяна Олександрівна. Фундатор наукового слов'янознавства: До 190-річчя від дня народження В.І. Григоровича [Текст] / Т.О. Щербань // Вісник Національної академії наук України. - 2005. - № 5.- С.63-69
Босько В. Видатні мовознавці нашого краю: від Віктора Григоровича до Віталія Скляренка [Текст] / В. Босько // Народне слово. - 2012. - 2 лютого. - С. 1,13
Web-ресурси
Григорович Виктор Иванович http://www.rulex.ru/01040740.htm
Балта и Григорович Виктор Иванович http://www.balta.od.ua/nashi-lyudi.html
Одесса и Виктор Григорович http://www.odessit.ua/news/odessika/13159-odessa-i-viktor-grigorovich-ko-dnyu-slavyanskoy-pismennosti.html
Виктор Григорович http://bg.wikipedia.org/wiki/Виктор_Григорович
Виктор Григорович. Статьи, касающіяся древняго словянскаго языка, 1852
Памятник Григоровичу В.И. http://elisavetgrad.ho.ua/View_post.php?id=7