Шполянський Амінодав Петрович (Дон Амінадо)

Матеріал з wiki
Перейти до: навігація, пошук

Амінодав Петрович Шполянський

народився — 07.05.1888
місце народження — м.Єлисаветград (Херсонська губернія)
дата смерті — 14.11.1957
місце смерті — м.Париж (Франція)
місце поховання — м.Париж

Шполянський Амінодав Петрович (псевдонім — Дон Амінадо, після Другої світової війни друкувався як Дон Амінадо; 7 травня 1888, Єлисаветград (тепер Кіровоград) — 14 листопада 1957, Париж, Франція) — російськомовний єврейський поет-сатирик, мемуарист, адвокат на еміграції (у Франції).



Зміст

Життя і діяльність

Дон Амінадо (псевдонім; справжнє ім'я Амінодав Пейсахович / Амінадо Петрович / Шполянський народився 7 травня 1888 року в Єлисаветграді.

У 1906 році після закінчення Єлисаветградської класичної гімназії вступив на юридичний факультет Новоросійського університету (Одеса), а в 1910 р. отримав диплом юриста в Київському університеті. У тому ж році переїхав до Москви, де в 1912-1915 рр. був помічником присяжного повіреного. З 1910 року співпрацював у періодичній пресі (з 1914 р. - член Товариства діячів періодичної преси і літератури). На початку Першої світової війни був мобілізований. Після поранення, в 1915 році повернувся до Москви і повністю присвятив себе літературній діяльності.

У цьому ж році вийшла його перша збірка «Пісні війни» - ліричні вірші, пройняті патріотичним пафосом і передчуттям прийдешньої загибелі світової культури. Цей збірник, як і інші ліричні вірші надалі, поет випустив під своїм справжнім прізвищем на відміну від сатиричних, які публікував під псевдонімами (основний - Дон Амінадо). Книга, що витримала два видання, була не зовсім вдалою. У ній патріотична риторика того часу, книжкова емблематика війни заглушає особистий голос поета. Але в цьому голосі, що пробивається, вже відчутні інтонації майбутнього Дон-Амінадо: “Грохочут в ночи и летят поезда — И рельсы охвачены дрожью...». Жах перед війною і людськими стражданнями, співчуття до ворога, що потрапив на війну “по волі чиєїсь злої та розгнузданої сили”, - усе це пізніше розвинеться в тему маленької простої людини, закинутої в катастрофічну історію ХХ століття, в “млин богів”. Свої вірші, літературні пародії, фейлетони, нариси публікує в журналах «Новий Сатирикон» (1914-1915), «Червоний сміх» (1915), «Будильник» (1916-1917), в московських газетах «Ранній ранок» (1914-1916) , «Ранок Росії» (1916) та ін.

У політичному памфлеті (п'єса у віршах) Дона Амінадо «Весна Сімнадцятого року» (постановка Новий театр П. Кохмановського, Москва, 1917 р.) представлені останні дні царизму і перші дні свободи після Лютневої революції.

Жовтневий переворот Дон Амінадо не прийняв і після 1918 року, коли були закриті всі газети, в яких він друкувався, покинув Москву і поїхав до Києва. У 1918-1919 рр.. співпрацював у газеті «Київська думка», «Ранок», «Вечір», в одеській газеті «Сучасне слово». У 1919 році Шполянський емігрував спочатку до Константинополя, потім емігрував до Франції, жив у Парижі. У 1920-х - 40-х рр.. регулярно публікував віршовані фейлетони в газеті «Останні новини»; був редактором дитячого журналу «Зелена паличка» (1920-1921), друкувався в газеті «Вільна думка», в журналах «Ілюстрована Росія», «Сатирикон» (1931, фактично співредактор), альманасі «Сполохи». У Парижі були видані збірки його віршів «Дим без вітчизни» (1921), «Накинувши плащ» (1928), «Всім сестрам по сережках» (1931), «Ненудний сад» (1935), «У ті нечувані роки »(1951), збірка оповідань « Наше маленьке життя» (1927).

Якимось парадоксальним чином Дон Амінадо своєю долею розкриває біблейські сенси імені Амінодав і виконує схожі своєму біблейському попередникові завдання. Амінодав - “дарувальник, донатор”, який повинен був розвести на возі закони Мойсея в усі чотири сторони світу. Звичайно, завдання Дон Амінадо куди скромніші. Єлисаветграду Амінад Петрович присвятив з десяток ностальгійних поезій, а мемуарний роман „Потяг на третьому шляху” (1954), написаний у Парижі незадовго до смерті, як підсумкова книга, сповнений такої щирої любові до „малої батьківщини”, де минули дитячі й гімназійні роки, що ці рядки зворушують і розчулюють не лише нас, земляків письменника. „Потяг на третьому шляху”, звичайно, не закон, але, принаймні, послання.


DonAminado book.jpg

Дон Амінадо був одним з найпопулярніших в еміграції («Росії, котра виїхала за кордон») фейлетоністів, «королем гумористів», який висміював безглузді сторони емігрантського побуту, збанкрутілу ліберальну ідеологію.

Успіхом користувалися його «ранкові фейлетони», афоризми («Новий Козьма Прутков», «Філософія кожного дня»). Іван Бунін вважав Дона Амінадо видатним російським гумористом, рядки якого «дають художню насолоду». Творчість Дона Амінадо також високо цінували М. Горький, З. Гіппіус, М. Цвєтаєва («самосуд еміграції над самою собою»), А. Сєдих («Дон Амінадо продовжив ... класичну традицію російського гумору, просочену гуманністю і жалістю до людини» ) і багато інших сучасників.

Під час Другої світової війни Дон Амінадо був змушений залишити Париж і перебратися на південь Франції, у «вільну зону» (Монпельє, Екс-ле-Бен). Після війни поселився під Парижем у Йере. У 1954 році в Нью-Йорку опублікував книгу літературних мемуарів «Потяг на третій шлях», цінну не тільки яскравим описом атмосфери дореволюційної Росії і еміграції, але і блискучими портретними замальовками І. Буніна, О. Купріна, О. Толстого, О. Димова та ін.

Єврейські теми не займали у творчості Дона Амінадо помітного місця. За винятком біблійних асоціацій і сатиричних травестій старозавітних джерел, вони зрідка з'являлися як сатиричні випади проти антисемітів, євсекцій і крім того були присутні у спогадах. Дон Амінадо публікувався в журналі М. Вінавера «Єврейська трибуна» (Париж) і в паризькому «Світанку» В. Жаботинського, про який він написав не опублікований при житті нарис («Слово про В. Є. Жаботинського», «Русское еврейство в зарубежье», т. 3/8 /, Єр., 2001). Амінада Петровича сприймали як блискучого сатирика і гумориста, неперевершеного майстра афоризму, потім виявилось, що він блискучий лірик та ще й мемуарист.

У 1920 році Дон-Амінадо написав вірш „Про белого бычка», в якому передбачив... розпад СРСР і наступні події:

...О, Господи, ты только вездесущ

И волен надо всем преображеньем,

Но чую: вновь от беловежских пущ

Пойдет начало с новым продолженьем.

И вкруг оси опишет полный круг

История, бездарная, как бублик,

И вновь по линии Вапнярка-Кременчук

Возникнет до семнадцати республик…


Після смерті Дона Амінадо (14 листопада 1957) його архів був перевезений до Росії Іллею Зільберштейном.

Пам’ять

Характеристику творчого стилю й доробку Дона Амінадо вичерпно подає Вольфганг Казак у книзі «Лексикон русской литературы XX века» (М., 1996):

«Його вірші та проза в імпресіоністичній манері передають ситуації, типові для його часу. Його майстерність засновується, з одного боку, на алюзіях: використанні відомих фактів (з історії, сучасності та літератури), з іншого боку — на винахідливості у слововживанні (часто — самі́ іменники), за якими читач може відновити повний обсяг висловлювання. Амінадо притаманна іронічна дистанція у ставленні до зображуваного, його сатира схильна до дружнього, грайливого гумору, але за легкістю форми не губиться політична та людська серйозність автора.»



Бібліографія

Основні видання творів

Дон-Аминадо. Наша маленькая жизнь: стихотворения, политический памфлет, проза, воспоминания / Дон-Аминадо. - М.: ТЕРРА, 1994. - 768 с.

Дон-Аминадо. Парадоксы жизни: стихотворения, воспоминания, афоризмы /Дон-Аминадо; Сост. А. Ф. Марков. - М.: Изд. предприятие "Обновление", 1991. - 302, [1] с.

Дон-Аминадо. Поезд на третьем пути /Дон-Аминадо,; Послесл. Ф. Медведева, Худ. М. Халилов. - М. : Книга, 1991. - 330, [2] с.

Дон-Аминадо. Поезд на третьем пути.-М.:ВАГРИУС, 2000.-380 с.- (Мой 20 век)

Дон-Аминадо. "Чем ночь темней..." [Текст]: Афоризмы и эпиграммы / Дон-Аминадо; Сост., вступ. ст. и коммент. А.С.Иванова. - СПб.; М.: Летний Сад, 2000. - 558 с

Сатира и юмор первой половины ХХ века [] Тэффи [и др.]. - 2-е изд., стереотип. - М. : Дрофа : Вече, 2003. - 398,[2] с. - (Б-ка отечественной классической художественной литературы : в 100 томах)


Література про життя і творчість

Абліцов Віталій. «Галактика «Україна». Українська діаспора: видатні постаті» – К.: КИТ, 2007. — 436 с.

Босько, Володимир Миколайович. Історичний календар Кіровоградщини на 2011 рік: Люди. Події. Факти : історико-краєзнавче видання: довідник / Володимир Босько; Управління освіти і науки Кіровоградської облдержадміністрації, Кіровоградський обл. ін-т післядипломної педагогічної освіти ім. В. Сухомлинського. - Кіровоград: Центрально-Українське вид-во, 2010. - 255 с.

Казак Вольфганг. Лексикон русской литературы XX века = Lexikon der russischen Literatur ab 1917. — М.: РИК «Культура», 1996. — 492 с.

Родом із України: 10 поетів російської "срібної доби" в українських перекладах Володимира Могилюка : поезії / Анна Ахматова [та ін.] ; літ. пер. Володимира Могилюка; ред. Сергій Запорожан ; худ. Володимир Волохов; авт. післямов Сергій Тузков. - Кіровоград : Мавік, 2012. - 72,[3] с.

Сатира и юмор первой половины ХХ века [] /Тэффи [и др.]. - 2-е изд., стереотип. - М. : Дрофа : Вече, 2003. - 398 с.

Спиридонова, Л. А. Дон-Аминадо (Аминадов Пейсахович Шполянский; 25.ІV(7.V).1888, Елисаветград — 14.ХІ.1957, Париж)-прозаик, поэт, сатирик [Текст] / Л.А.Спиридонова //Литературная энциклопедия Русского Зарубежья 1918-1940. Писатели русского зарубежья. - М., 1997. - С. 156-158.

Автограф [Текст] / Олег Бондар [та ін.] // Народне слово. - 2012. - 21 червня. - С. 10 : фото

Воробей, Е .Субъективно и афористично : рецензия на книгу Дона-Аминадо “Поезд на третьем пути” (М.:ВАГРИУС, 2000) // Книжное обозрение.-2000.-4 сентября.-С.10

Корінь, А. "Тільки в провінції любили театр по-справжньому" [Текст] / А. Корінь // Кіровоградська правда. - 2011. - 30 вересня. - С. 9

Корінь, А. Храм Мельпомени [Текст]: Дон-Амінадо /А. Корінь // Кіровоградська правда. - 2011. - 18 жовтня. - С. 7 : фото

Корінь, А. Наука віршописання [Текст] / А. Корінь // Народне слово. - 2012. - 5 січня. - С. 6

Любарський, Роман. Чортова дюжина афоризмів від донатора [Текст] / Роман Любарський // Народне слово. - 2013. - 30 травня. - С. 10

Поліщук, В. Найбільш обдарований поет еміграції [Текст] /В. Поліщук // 21-й канал. - 2013. - 18 квітня. - С. 19

Степанова, О. "Маленькая жизнь" [Текст] / О. Степанова // Украина-Центр. - 2013. - 11 апреля. - С. 12-13 : фото

Френчко , Л. Знаменитости степной столицы [Текст] /Л. Френчко // Ведомости. - 2005. - 27 мая. - С. 8

Хосяинова, Л. На фоне белого листа / Л. Хосяинова // Молодіжне перехрестя. - 2008. - 22 травня. - С. 9 : фото



Web-ресурси

Lib.Ru/Классика: Дон-Аминадо: собрание сочинений: http://az.lib.ru/d/donaminado/

Электронная еврейская библиотека: http://www.eleven.co.il/article/11457

Большая онлайн библиотека: http://www.e-reading-lib.org/chapter.php/1006421/29/Bezelyanskiy_-_99_imen_Serebryanogo_veka.html

Дон-Амінадо з Єлисаветграда: поет-ясновидець і пророк: http://library.kr.ua/elib/bosko/advokaty/aminado.html

Дон-Аминадо (Аминадав Петрович (Пейсахович} Шполянский): http://www.epwr.ru/quotauthor/txt_62.php

Краткие биографии поэтов. Русские поэты. Дон-Аминадо: http://www.poeti.biz/avtobiografiya/russkie_poetj/donaminado.html

Вікіпедія.

Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Інструменти