Ципін Віталій Семенович

Матеріал з wiki
Перейти до: навігація, пошук

Віталій Семенович Ципін

Дата народження — 15.12.1939
Місце народження — м. Дніпропетровськ, УРСР
Дата смерті — 18.03.2004
Місце смерті — м. Київ, Україна
Місце поховання — м. Кіровоград

Віталій Семенович Ципін (15 грудня 1939, м. Дніпропетровськ, УРСР – 18 березня 2004, м. Київ, Україна) – заслужений журналіст України, поет, педагог. Був першим редактором газети «Україна-Центр», працював на КОДТРК, останні роки свого життя викладав на факультеті «видавнича справа та редагування» університету «Україна».

Зміст

Життя і діяльність

Ципін Віталій Семенович народився в місті Дніпропетровську 15 грудня 1939 року. Батько, Семен Йосипович Ципін, працював на кафедрі російської мови Дніпропетровського університету. Мати, Марія Леонтіївна Ципіна, була фельдшером медчастини райвійськкомату. Коли почалася Велика Вітчизняна війна, батько пішов на фронт, а мати з півторарічним Віталієм евакуювались на Кавказ, в Єсентуки.

TzupinVS2.jpg

Віталій Ципін з батьками.

У 1946 році сім’я повернулась до Дніпропетровська. Віталій пішов у школу № 33, яку закінчив із золотою медаллю у 1956 році. В цьому ж році він вступив до Дніпропетровського державного університету на філологічний факультет. До цього періоду відносяться перші поетичні спроби. У 1959 році сім’я переїхала в Казахстан, тому подальші десять років життя Віталія Ципіна пов’язані з містом Усть-Каменогорськ, де родина мешкала. Тут він отримав диплом філологічного факультету Усть-Каменогорського педінституту, куди перевівся з Дніпропетровська. Після закінчення вузу працювати доводилося на різних роботах. Віталій був і штампувальником на заводі металевих виробів, і вчителем російської мови та літератури, а також фізкультури і цивільної оборони, викладачем педінституту, вантажником товарної бази, художнім керівником центрального Будинку культури… В цьому місті він одружився, тут народилися його діти – дочка Лада в 1964 і син Артем у 1969 році.

TzupinVS3.jpg

Віталій з дружиною Надією Олександрівною Толмачовою.

У 1970 році сім’я Ципіних переїхала в місто Кіровоград. Подальше трудове і творче життя Віталія Семеновича пов’язане з Кіровоградським телебаченням. Він був власним кореспондентом Центрального телебачення у Кіровоградській області, автором і ведучим низки популярних телепрограм на обласному телебаченні: «Театр і час», «Зворотний зв’язок», «Суботні зустрічі», «Сільська година», «Степові джерела» та інші. Завдячуючи професійній майстерності ведучого та вибору для участі неординарних людей нашого краю, програми Ципіна запам'яталися глядачам. У середовищі журналістів Віталій Семенович був вагомою постаттю. Його думку цінували та намагались дослухатись до неї.

TzupinVS4.jpg

Робочі моменти

У 1993 році Віталій Ципін став першим редактором тижневика «Украина-Центр». Доля наділила його даром знаходити взаєморозуміння із будь-якою аудиторією. Саме за це його дуже любили студенти університету «Україна», де він викладав на факультеті видавничої справи та редагування два останні роки свого життя. «Він завжди намагався зробити життя кращим», – згадує ректор університету Олександр Барно.

Колишні студенти Ципіна, зокрема Сергій Пустовойченко, згадують, що кожна його «пара» була відпочинком, грою, театральним дійством. Він був викладачем і водночас студентом. Він передавав свій досвід і неначе знову переживав свою молодість.

У 1996 році Віталій Семенович першим серед телевізійників області став заслуженим журналістом України. Все своє життя Віталій Ципін писав вірші, але не побачив їх виданими при житті. Віталій Семенович Ципін пішов із життя 18 березня 2004 року в київській лікарні. Збірку його віршів «Жизнь никому не дает отсрочки» було видано його дітьми посмертно в Санкт-Петербурзі.

Пам’ять

У 2008 році у Кіровограді, по вулиці Куроп’ятникова, 27, відбулося відкриття меморіальної дошки заслуженому журналістові України Віталію Ципіну. Фото 5.

У 2017 році засновано міську премію в галузі журналістики імені Віталія Ципіна.

Бібліографія

Бажан, Валентина. Пам’яті друга / Валентина Бажан // Народне слово. – 2014. – 27 березня. – 10. : фото 10 років, як пішов з життя журналіст, поет, педагог Віталій Ципін.

Босько В.М. Історичний календар Кіровоградщини на 2019 рік. Люди. Події. Факти. – Кропивницький: Імекс-ЛТД. – 2018. – С. 230

Левочко В. Згадуючи Віталія Ципіна / В. Левочко // Вечірня газета. – 2014. – 26 грудня. – С. 12 У відділі мистецтв обласної бібліотеки імені Чижевського відбулася зустріч шанувальників поета і журналіста Віталія Ципіна.

Никитина, Елена. Ещё три премии для достойных / Елена Никитина // Украина-Центр. – 2017. – 3 августа. – С. 4 : фото

Рыбченков Г. Потерявши – плачем / Г. Рыбченков // Репортер. – 2004. – 22 марта. – С. 1 Пам’яті журналіста Віталія Ципіна, першого редактора «Украины-Центр», головного редактора обласної телекомпанїї, викладача КІРУЕ та КДПУ, талановитого митця і культурного діяча.

Рыбченков Г. Чтобы помнили / Г. Рыбченков // Украина-Центр. – 2008. – 20 ноября. – С. 5 У Кіровограді, по вулиці Куроп’ятникова, 27, відбулося відкриття меморіальної дошки заслуженому журналістові України Віталію Ципіну.

Степанова Ольга. Семен Цыпин. Письма сыну / Ольга Степанова // Украина-Центр. – 2016. –9 июня. – С. 13 : фото Фронтовые письма деда, Семена Иосифовича Цыпина, передал «УЦ» Артем Цыпин, сын первого редактора «УЦ» Виталия Семеновича Цыпина.

Френчко Л. Памяти журналиста / Л. Френчко // Ведомости Плюс. – 2008. – 12 декабря. – С. 8 : фото Про відкриття меморіальної дошки заслуженому журналісту України Віталію Семеновичу Ципіну.

Худояров, Руслан. Памяти Поэта и Журналиста / Руслан Худояров // Украина-Центр. – 2014. – 18 декабря. – С. 11 : фото У Кіровоградській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Д. І. Чижевського відбувся вечір пам'яті Віталія Ципіна. Крім того, в статті вказано, що обласна універсальна наукова бібліотека ім. Д. Чижевського продовжує збирати матеріали про творчість Віталія Ципіна.

Цыпин, которого мы не знали : Памяти журналиста // Украина-Центр. – 2004. – 26 марта. – С. 3

Ципін, Віталій. Кроки сходження / Віталій Ципін // Молодий комунар. – 1986. – 5 липня Рец. на Кроки. Поезії. – Дніпропетровськ: Промінь, 1985. – 143с.

Шустер Є. Мой и наш Виталий Цыпин / Є. Шустер // Украина-Центр. – 2013. – 26 декабря. – С. 1,2 : фото

Юрченко, Анатолий. Газета, годы, жизнь / Анатолий Юрченко // Украина-Центр. – 2018. – 16 августа. – С. 4 : фото

Web-ресурси

Евгения Шустер. Мой и наш Виталий Цыпин (Интернет-издание «УЦ»)

Згадуючи Віталія Ципіна (Вечірня газета)

Спогади про Віталія Ципіна зберігатиме меморіальна дошка (Весь Кіровоград)

У Кропивницькому на звання першого лауреата міської журналістської премії імені Віталія Ципіна претендують восьмеро майстрів пера (Міська рада міста Кропивницького)

Ципін Віталій Семенович (Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»)

Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Інструменти