Хороманський Михайло Костянтинович

Матеріал з wiki
Перейти до: навігація, пошук

Михайло Костянтинович Хороманський

народився — 22.04.1904
місце народження — м. Єлисаветград (нині м. Кіровоград) Херсонської губернії (нині Кіровоградської обл.)
дата смерті — 24.05.1972
місце смерті — Польща

Хороманський Михайло Костянтинович (22.04.1904, м. Єлисаветград Херсонської губернії – 24.05.1972, Польща) - польський письменник, драматург, перекладач, публіцист. Лауреат премії Польської академії літератури.


Зміст

Життя і діяльність

Михайло Хороманський народився 22 квітня 1904 року в м. Єлисаветграді Херсонської губернії. Історія його родини тісно пов’язана з історією міста. Дід, Михайло Каєтанович Хороманський був редактором першої в Російській імперії повітової газети “Елисаветградский вестник”, яка почала виходити з 1874 року і виходила тричі на тиждень майже 18 років.

Михайло Костянтинович Хороманський був поляком наполовину. Поляком був його батько, Костянтин Михайлович Хороманський. Мати була чи то українка, чи росіянка. Костянтин Михайлович Хороманський навчався в Єлисаветградському реальному училищі (1885-1890 рр.), потім у Харківському ветеринарному інституті (1892-1897 рр.). Після закінчення інституту працював ветеринаром у Київському земстві. В 1913 році він очолив Південно-Західне товариство ветеринарних лікарів, часто виступав на різних з’їздах. У будинку Хороманських збиралися ветеринари-бунтарі. Вони читали свої твори, які слухав юний Михайло.

Серед київської інтелігенції Костянтин Михайлович був відомий як композитор і піаніст. Родина Хороманських товаришувала з родиною Олександра Олеся, який теж закінчив Харківський ветеринарний інститут. О. Олесь часто читав свої вірші, а Костянтин Михайлович виконував його пісні. Він неодноразово гостював у Єлисаветградському маєтку Хороманських.

У 1919 році Костянтин Михайлович Хороманський загинув від осколку снаряда. Сім’я виїхала з Києва і повернулася до Єлисаветграда. Навчався Міхал в Єлисаветградській гімназії.

Khoromansky3.JPG

Через важкі матеріальні умови родини, розпочав працю у госпіталі, був репетитором, помічником пекаря. Після закінчення гімназії вивчав психологію і педагогіку у радянських університетах. Переїхав до Одеси, де познайомився з К. Шимановським, завдяки йому в 1924 році переїхав з родиною до Польщі.

М.Хороманський хворів на туберкульоз кісток і легенів. Це були важкі часи для молодої людини. Він почував себе майже інвалідом. Малював картини і продавав, щоб лікуватися, багато перекладав на російську мову вірші польських поетів. Так помалу вивчив польську мову. В 1926 році оселився в Закопане, де налагодив зв’язки з місцевою інтелігенцією, працював у польських газетах. Незабаром М.Хороманський спробував себе як прозаїк. Його дебют у польській літературі відбувся у 1932 році з виходом книги “Оповідання з підтекстом” і, майже зразу - роман “Ревнощі і медицина” (1933р.), по якому був поставлений фільм (1973 р.). За цей роман Міхал отримав премію для молодих літераторів від польської академії літератури. За рік роман двічі перевидавався, його відразу ж почали перекладати на інші мови. Це був величезний успіх.

У 1935 р. Міхал дебютував як драматург своєю п’єсою “«Czlowiekczynu», яка була поставлена в Новому театрі Варшави. П’єса провалилась, вчорашні друзі друкують зневажливі рецензії. Хороманський замислюється, чи не покинути літературу і дійсно перестає писати. В 1938 році Міхал знайомиться з берлінською танцівницею Рут Сорель, що приїхала на гастролі до Варшави. У 1939 році він одружується і мандрує з молодою дружиною по Європі, Південній Америці. Осідає в Бразилії. Перебування в тамтешнім емігрантськім колі було нестерпним. Писати він не міг. Займався живописом. З Бразилії Хороманський переїхав до Канади, в Монреаль. Там Рут Сорель відкрила балетну школу, ставила спектаклі. Постановки були успішні і матеріальне становище їх сім’ї значно поліпшилось.

Хороманського гнітить еміграція, він воліє повернутися на батьківщину. В 1957 році разом з дружиною Хороманський знову у Варшаві. Він перевидає свої старі книги - знову виходить роман “Ревнощі і медицина”, збірник оповідань, що друкувалися в довоєнній періодиці. І знову у Хороманського настає період інтенсивної творчості. Більшість своїх творів він написав після повернення до Польщі. За ці останні роки його життя вийшло понад десять романів, багато повістей та оповідань. Російською мовою в 1985 році вийшла книга “Певец тропических островов”, а українською мовою поки що немає окремих видань.

Помер Міхал Хороманський 24 травня 1972 року від серцевої хвороби.

Вшанування пам’яті

До 110 річниці з дня народження Міхала (Михайла) Хороманського за ініціативи Товариства польських журналістів на Україні імені К.Шимановського 22 червня 2014 року було встановлено меморіальну дошку. Розміщена вона на фасаді колишньої Єлисаветградської чоловічої гімназії (зараз Будинок офіцерів), де в 1915-1923 рр. навчався видатний письменник. Основну частину коштів надало консульство Польщі в Україні. До ініціативи залучились і небайдужі кіровоградці.

Khoromansky2.jpg


13 жовтня 2014 року по вулиці Кірова (колишній Михайлівській), де 22 квітня 1904 року в будинку домовласника Ратушного народився Михайло Хороманський, встановлена друга меморіальна дошка.


Бібліографія

Твори М.Хороманського

Bialy bracia (1913)

Zazdrośći medycyna (1933), ekranizacja (1973)

Оpowiadaniadwuznaczne (1932)

SzpilalCzerwonegoKrzyza(drukw «Czasie» 1937, wyd. odrebne 1959)

Prolegomena do wszelkichnaukhermetycznych(1958)

Dygresjenatematkaloszy (1966)

Schodami w gore, schodami w dol ( 1967), ekranizacja (1988)

Makumba, czylidrzewogadajace (1968)

W rzecz wstapic (1968)

Slowacki wysp tropikalnych (1969)

Glownictwo, moglUwaі praktykarze (1969)

KotlyBeethovenowskie (1970)

Rozowe krowyi szarescandalie (1970)

Memuary (1976, Twczesniqj drukowane w «Przekroju»)

Opowiadaniewariackie (1979)

Skandal w Wesolych Bagniskach (1993); napodstawiepowiescipolski horror komediowy Horror w Wesolych

Bagniskach (1995)

Хороманський, Михал Певец тропических островов: Роман/ Михал Хороманський; Пер. с польского Г.Языковой, К.Старосельской; Предисл. С.Ларина. - М. : Радуга, 1985. - 512 с. : ил.

Хороманський М. Сором: оповідання /Михайло Хороманський // Народне слово. - 1994. - 8 квітня. С.7

Література про життя і діяльність

Босько, Володимир Миколайович. Історичний календар Кіровоградщини на 2009 рік: Люди. Події. Факти: історико-краєзнавче видання: довідник/ Володимир Босько; Управління освіти і науки Кіровоградської облдержадміністрації, Кіровоградський обл. ін-т післядипломної педагогічної освіти ім. В. Сухомлинського. - Кіровоград: Центрально-Українське видавництво, 2008. - 240,[1] с.: фото.

Босько В. “Волію віддатися життю ...” // Народне слово. - 1994. - 8 квітня. - С. 7

До дня народження М. Хороманського: Новини коротко // Народне слово. - 2014. - 26 червня. - С. 1: фото.кол.

Классова, Олена. Пам`яті земляка / Олена Классова // Народне слово. - 2014. - № 45 (10-16 жовтня). - С. 2: фото

"Реалка" у зв’язках народів-сусідів: Рік Польщі в Україні // Вечірня газета. - 2004. - 9 липня. - С. 7


Web-бібліографія

Рудик С.К. Молдован О.Г Дружба поета-ветеринара О.Олеся з родиною М.Хороманського/ Історія науки і техніки. Збірник наукових праць. Вип.4. - К, 2013 http://www.uk.xlibx.com/4istoriya/88958-53-istoriya-nauki-tehniki-zbirnik-naukovih-prac-vip-kiiv-2013-udk-6251-09-istoriya-nauki-tehniki-zbirnik-na.

М.К.Хороманський // Виставка “Письменники-земляки - уродженці нашого міста” http://www.karpenkokarymuseum.kr.ua/kar13-10_u.html

На фасаді “Будинку офіцерів” з’явилась меморіальна дошка Міхала Хороманського http://persha.kr.ua/na-fasadi-domu-oficeriv-zyavilas-memorialna-doshka-mixala-xoromanskogo-fotoreportazh/

Світлана Дубина. У Кіровограді увіковічнили пам’ять Міхала Хороманського http://kirovograd.comments.ua/digest/2014/06/23/102705.html

Поліщук Володимир. Приклад вдячності //Газета “День”: мобільна версія http://m.day.kiev.ua/uk/article/den-ukrayini/priklad-vdyachnosti

Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Інструменти