Текелі Петро Аврамович

Матеріал з wiki
Перейти до: навігація, пошук

Петро Аврамович Текелі

народився — 1720 рік
місце народження — м. Арад, Австрійська імперія
дата смерті — 25.04.1792
місце смерті — м. Новомиргород, Російська імперія
місце поховання — м. Новомиргород, Російська імперія

Текелі Петро Аврамович (Текеллі, Текеллій) - (1720, Арад — 1792, Новомиргород) — російський генерал, за походженням серб.


Життя і діяльність

Петро Аврамович Попович-Текелій народився 1720 року в місті Араді (нині на території Румунії). Військову службу розпочав у австрійській армії 1741 року. Через шість років прийняв російське підданство і був направлений у Сербський гусарський полк поручиком. З березня по липень 1750 року виконував таємне завдання по вербуванню на російську службу сербів у австрійських провінціях Банаті та Трансільванії. Таким чином, Текелі брав участь у підготовчому процесі створення Нової Сербії на території нашого краю. У складі Сербського гусарського полку брав участь у Семилітній війні (1757-1763), де отримав перше поранення і яку закінчив полковником. Добре зарекомендував себе також у польській кампанії 1764 року.

Під час російсько-турецької війни (1768-1774) уже генерал-майором командував кавалерійською бригадою, з якою відзначився 19 жовтня 1771 року в бою під Вокарештами (неподалік Бухареста), де було розгромлене 38-тисячне військо турецького сераскира Емін-Махмета. Війну закінчив кавалером ордена Св. Анни І ступеня та ордена Св. Георгія ІІ ступеня.

У липні 1775 року генерал-поручик П.А. Текелі виконав розпорядження Катерини ІІ по ліквідації Запорізької Січі. Командуючи корпусом, він тимчасово виконував обов'язки Григорія Потьомкіна, який на той час перебував у Петербурзі. За ліквідацію Січі Текелі був нагороджений орденом Св. Олександра Невського. Восени 1787 року він розбив татарсько-турецькі загони, що перейшли Кубань. 13 грудня 1787 року командуючий Кубанським корпусом генерал-аншеф Текелі за успішний похід проти війська шейха Мансура був нагороджений орденом Св. Володимира І ступеня.

Восени 1788 року він здійснив перший похід російських військ до турецької фортеці Анапи. Перейшовши Кубань, 25 жовтня його війська вступили у бій з турками. Сім годин тривала кривава січа, яка закінчилася відступом ворога під захист фортечних валів. Текелі був спроможний взяти фортецю штурмом, але зваживши на неможливість довго її утримувати, вирішив уникнути даремного кровопролиття. Ця подія спричинила образливі для заслуженого генерала пересуди, внаслідок чого Текелі подав у відставку.

За заслуги у турецьких кампаніях Петро Аврамович отримав маєток у Вітебській губернії. Мабуть, він його продав чи обміняв і придбав землі біля колишнього адміністративного центру Нової Сербії міста Новомиргорода, щоб бути ближче до земляків-сербів. Основна його землевласність знаходилася в с. Хмельовому Єлисаветградського повіту. Тут після отримання ордена Св. Олександра Невського він побудував церкву в ім'я цього святого, тут знаходилася його гарна затишна садиба. В Новомиргороді Текелі мав добротний, оточений чудовим садом дім, розташований на узвишші. У Новомиргородському Миколаївському соборі своїм коштом він влаштував вівтар на ім'я святих апостолів Петра і Павла. Не задовольнившись тим, побудував окрему церкву на честь апостола Петра. У новомиргородському домі Текелія після його смерті була влаштована церква в ім'я святителя Афанасія.

Помер Петро Аврамович Текелі, як свідчить епітафія, об 11-й годині ранку 25 квітня 1792 року на 73-му році життя. Похований він був найпочеснішим чином у самому Миколаївському соборі, праворуч від головного входу. Над місцем склепу, на стіні храму, і висіло полотно з епітафією, яка знаходиться нині у фондах Кіровоградського краєзнавчого музею. В 1930-х роках, після підривання собору, могила була знищена червоноармійцями.


Бібліографія

Марченко Л. Знищення українського козацтва / Марченко Л. // Літературна Україна. - 2005. - 10 листопада. - С. 3

Назарова Л. Козацький архів у Єлисаветграді / Л. Назарова // Молодіжне перехрестя. - 2007. - 5 квітня. - С. 9

Невмитий Ю. Він Січ усмиряв, а був тут похований / Ю. Невмитий // Новомиргородщина. - 2005. - 19 березня. - С. 5

Петраков В. Портрет соратника Суворова: Петр Текелий и наш край / В. Петраков // Украина-центр. - 2006. - 17 ноября. - С. 11

Шевченко С. Українська доля Нової Сербії. - Кіровоград: Мавік, 2004. - С. 25

Шляховий К. "Руйнівник Запорізької Січі: міфи та реальність": Епітафія, що розповідає про життя і подвиги П. Текелія, збереглася у фондах обласного краєзнавчого музею / К.Шляховий // Народне слово. - 2001. - 13 листопада. - С.3


Web-ресурси

Петраков Виктор. Разрушитель Запорожской Сечи — генерал родом из Сербии http://www.rastko.rs/rastko-ukr/istorija/2003-ns/vpetrakov.pdf

Текелій Петро Абрамович - Вікіпедія http://uk.wikipedia.org/wiki/Текелій_Петро_Абрамович‎

Текелли Петр Абрамович - Википедия http://ru.wikipedia.org/wiki/Текели,_Пётр_Абрамович‎

Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Інструменти